Спецможливості
Статті

Осінній період: підживлення озимої пшениці

15.09.2014
2557
Осінній  період: підживлення озимої пшениці фото, ілюстрація

У склад­них та мінли­вих умо­вах сьо­го­ден­ня стабілізація ви­роб­ництва про­дукції рос­лин­ництва є од­ним із найдієвіших ва­желів за­без­пе­чен­ня про­до­воль­чої без­пе­ки Ук­раїни. У струк­турі сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, ви­ро­щу­ва­них у світі, чи не най­важ­ливіше місце на­ле­жить пше­ниці озимій, яка є ос­нов­ною хлібною куль­ту­рою.

У склад­них та мінли­вих умо­вах сьо­го­ден­ня стабілізація ви­роб­ництва про­дукції рос­лин­ництва є од­ним із найдієвіших ва­желів за­без­пе­чен­ня про­до­воль­чої без­пе­ки Ук­раїни. У струк­турі сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, ви­ро­щу­ва­них у світі, чи не най­важ­ливіше місце на­ле­жить пше­ниці озимій, яка є ос­нов­ною хлібною куль­ту­рою.

С. По­пов, д-р с.-г. на­ук, го­ло­в. на­ук. співробітник,
С. Ав­ра­мен­ко, канд. с.-г. на­ук, провід. на­ук. співробітник,
Інсти­тут рос­лин­ництва ім. В.Я. Юр’єва НА­АН

Н а­ша країна сьо­годні по­тре­бує не ли­ше збільшен­ня ва­ло­во­го збо­ру зер­на, але й підви­щен­ня йо­го якості не­за­леж­но від по­год­но-кліма­тич­них умов місце­вості. Для цьо­го не­обхідно вдо­с­ко­на­лю­ва­ти тра­диційну си­с­те­му рільництва та су­во­ро до­три­му­ва­ти­ся якості і строків ви­ко­нан­ня тех­но­логічних опе­рацій. Але з ос­таннім по­ло­жен­ням ви­ни­ка­ють певні про­бле­ми. По-пер­ше, у ба­га­ть­ох сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах не ви­с­та­чає влас­ної техніки для ви­ко­нан­ня всіх тех­но­логічних опе­рацій, то­му до­во­дить­ся за­лу­ча­ти най­ма­ну, яку, як пра­ви­ло, не вдається одер­жа­ти са­ме у ті стро­ки, на які сподівається фер­мер-орен­дар. По-дру­ге, навіть за на­яв­ності не­обхідних ме­ханізо­ва­них зна­рядь є за­гро­за не­вчас­но­го про­ве­ден­ня по­льо­вих робіт че­рез не­спри­ят­ливі по­годні умов або брак паль­но-ма­с­тиль­них ма­теріалів. Відо­мо, що запізнен­ня із про­ве­ден­ням ок­ре­мих тех­но­логічних опе­рацій навіть на один день при­зво­дить до суттєвих не­до­борів уро­жаю та не­до­от­ри­ман­ня оп­ти­маль­них по­каз­ників якості зер­на. За­для за­побіган­ня та­ким не­га­тив­ним тен­денціям провідні на­уковці-рос­лин­ни­ки та фахівці ок­ре­мих сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємств про­во­дять по­шук но­вих мо­де­лей тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня зер­но­вих куль­тур, які да­ють змо­гу відтерміну­ва­ти про­ве­ден­ня ча­с­ти­ни тех­но­логічних прий­омів до на­стан­ня спри­ят­ли­во­го періоду.
Так, на­уковці ла­бо­ра­торії рос­лин­ництва та сор­то­вив­чен­ня Інсти­ту­ту рос­лин­ництва ім. В.Я. Юр’єва Національ­ної ака­демії аг­рар­них на­ук Ук­раїни про­тя­гом 2010–2014 рр. про­во­ди­ли досліджен­ня із вив­чен­ня впли­ву доз та форм міне­раль­них до­б­рив шля­хом їхньо­го вне­сен­ня у при­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня в осінній період на про­це­си фор­му­ван­ня вро­жай­ності та якості зер­на пше­ниці ози­мої за­леж­но від по­год­них умов ро­ку. По­льові досліди бу­ло за­кла­де­но в ко­рот­ко­ро­таційній по­льовій зер­но­про­сапній сівозміні. Об’єктом досліджень був сорт пше­ниці м’якої ози­мої До­с­ко­на­ла, який ви­ро­щу­ва­ли, за­леж­но від ро­ку, після по­пе­ред­ни­ка го­рох на зер­но або ріпак. Грунт дослідно­го по­ля пред­став­ле­ний чор­но­зе­мом ти­по­вим се­ред­нь­о­гу­му­сним. У дослідах вив­ча­ли два ви­ди азот­них до­б­рив — аміач­ну селітру (із вмістом діючої ре­чо­ви­ни N:34) та кар­бамід (N:46), а та­кож ком­плекс­не до­б­ри­во — нітро­а­мо­фо­с­ку (NРК:16:16:16).
   Вив­ча­ли сім варіантів (доз) піджив­лен­ня (фак­тор А): 1 — без до­б­рив (кон­троль), 2 — N15 (кар­бамід), 3 — N30 (кар­бамід), 4 — N15 (аміач­на селітра), 5 — N30 (аміач­на селітра), 6 — N15Р15К15 (нітро­а­мо­фо­с­ка), 7 — N30Р30К30 (нітро­а­мо­фо­с­ка). Піджив­лен­ня про­во­ди­ли у фазі кущіння пше­ниці ози­мої пе­ред при­пи­нен­ням осінньої ве­ге­тації.
Сівбу про­во­ди­ли у другій де­каді ве­рес­ня. Во­се­ни 2010 р. термін від вне­сен­ня до­б­рив до при­пи­нен­ня ве­ге­тації пше­ниці ози­мої ста­но­вив 11 діб, у 2011 р., відповідно, — 22, у 2012 р. — 27, у 2013 р. — 39 діб. Піджив­лен­ня про­во­ди­ли дис­ко­ви­ми сівал­ка­ми вздовж рядків. Дослід за­кла­да­ли за ба­га­то­фак­тор­ною схе­мою ме­то­дом роз­щеп­ле­них діля­нок у трьох по­вто­рен­нях. Обліки, спо­с­те­ре­жен­ня та аналізи про­во­ди­ли відповідно до на­яв­них ме­то­дик.
Тут ак­цен­туємо ува­гу са­ме на доцільності про­ве­ден­ня при­ко­ре­не­вих піджив­лень (не­за­леж­но від стро­ку вне­сен­ня до­б­рив) уз­довж рядків, а не впо­пе­рек та по діаго­налі, як тра­диційно ре­ко­мен­ду­ють у літе­ра­тур­них дже­ре­лах. Річ у тім, що за діаго­наль­но­го і, тим більше, по­пе­реч­но­го до рядків на­прямків ру­ху відбу­вається нерівномірне роз­поділен­ня до­б­рив у ри­зо­сферній зоні рос­лин. Крім то­го, та­кий на­пря­мок ру­ху аг­ре­га­ту є ду­же не­зруч­ним для трак­то­ри­с­та та не­ба­жа­ним для аг­ре­га­ту, оскільки відбу­вається відчут­не копіюван­ня ко­ле­са­ми мікро­рельєфу посіву. Не­ба­жан­ня про­во­ди­ти піджив­лен­ня уз­довж рядків здебільшо­го по­яс­ню­ва­ли тим, що за та­ко­го спо­со­бу буцімто відбу­вається знач­не по­шко­д­жен­ня посівів (вирізан­ня рядків) дис­ко­ви­ми зна­ряд­дя­ми сівал­ки.
У ро­ки про­ве­ден­ня досліджень (2010–2014) відміча­ли істотні ко­ли­ван­ня кількості опадів та тем­пе­ра­ту­ри повітря що­до се­редніх ба­га­торічних по­каз­ників, що спри­я­ло одер­жан­ню об’єктив­них ре­зуль­татів за цим на­пря­мом. Так, посівний період 2010 р. був по­су­ш­ли­вий, а вес­ня­но-літній 2011 р. — оп­ти­маль­ним за се­ред­нь­о­до­бо­вою тем­пе­ра­ту­рою повітря (18,2оС за нор­ми 17,6оС) та ду­же зво­ло­же­ним за кількістю опадів (на 174,0 мм, або на 67%, по­над нор­му). В посівний період 2011 р. внаслідок пе­ре­си­хан­ня верх­нь­о­го ша­ру грун­ту схо­ди з’яв­ля­ли­ся нерівномірно.

   Ве­ге­таційний період 2012 р. ха­рак­те­ри­зу­вав­ся по­су­ш­ли­ви­ми умо­ва­ми та підви­ще­ним тем­пе­ра­тур­ним ре­жи­мом, що не­га­тив­но по­зна­чи­ло­ся на фор­му­ванні вро­жай­ності досліджу­ва­ної куль­ту­ри, але спри­я­ло фор­му­ван­ню ви­со­ких по­каз­ників якості зер­на. До­стат­ня кількість опадів та спри­ят­ли­вий тем­пе­ра­тур­ний ре­жим во­се­ни 2012 р. зу­мо­ви­ли одер­жан­ня друж­них сходів, а та­кож до­б­рий ріст і роз­ви­ток ози­ми­ни та успішне її за­гар­ту­ван­ня. У вес­ня­но-літній період 2013 р. по­годні умо­ви у ціло­му бу­ли спри­ят­ли­ви­ми для фор­му­ван­ня ви­со­кої вро­жай­ності пше­ниці ози­мої. Най­во­логішим посівний період ви­я­вив­ся у 2013 р., а ран­ня та хо­лод­на вес­на 2014 р. ство­ри­ла добрі пе­ре­д­умо­ви для якісно­го вес­ня­но­го кущіння пше­ниці ози­мої. До­стат­ня кількість опадів про­тя­гом усь­о­го ве­ге­таційно­го періоду 2013/14 р. да­ла змо­гу сфор­му­ва­ти мак­си­маль­ну вро­жайність куль­ту­ри за всі ро­ки про­ве­ден­ня досліджень.

   Ре­зуль­та­та­ми досліджень вста­нов­ле­но, що фор­му­ван­ня вро­жай­ності пше­ниці ози­мої значнішою мірою за­ле­жа­ло від фак­то­ра спри­ят­ли­вості ви­роб­ни­чо­го се­зо­ну та до­зи до­б­рив, аніж від їхньої фор­ми. Од­нак, по­при не­мож­ливість впли­ву на по­годні умо­ви, ви­со­ко­го рівня вро­жай­ності мож­на до­сяг­ти шля­хом оп­тимізації си­с­те­ми піджив­лен­ня, що підтвер­д­же­но ре­зуль­та­та­ми досліджень.
Так, у 2011 р. в умо­вах до­б­ро­го зво­ло­жен­ня за­сто­су­ван­ня усіх варіантів піджив­лень спри­я­ло одер­жан­ню до­стовірних при­ба­вок уро­жай­ності порівня­но із кон­тро­лем (без піджив­лен­ня). При­чо­му за осінньо­го піджив­лен­ня (про­во­ди­ли во­се­ни 2010 р.) найбільші при­бав­ки вро­жай­ності одер­жа­но у варіан­тах із вне­сен­ням нітро­а­мо­фо­с­ки у до­зах N30P30K30 та N15P15K15, а та­кож кар­баміду — у дозі N30, які ста­но­ви­ли, відповідно, 1,00; 0,86 та 0,68 т/га за вро­жай­ності на кон­тролі 3,62 т/га.
Ре­зуль­та­та­ми досліджень із вив­чен­ня впли­ву різних форм азот­них до­б­рив за од­на­ко­вих доз їхньо­го вне­сен­ня на фор­му­ван­ня вро­жай­ності пше­ниці ози­мої вста­нов­ле­но, що за ма­лої до­зи (N15) пе­ре­ва­гу ма­ла аміач­на селітра, а за її збільшен­ня до N30 ви­щу вро­жайність одер­жа­но від за­сто­су­ван­ня кар­баміду. Так, у 2011 р. за осінньо­го вне­сен­ня азо­ту в дозі N15 в амонійно-нітратній формі (аміач­на селітра) вро­жайність пше­ниці ози­мої бу­ла на 0,18 т/га ви­щою, ніж від за­сто­су­ван­ня амідної фор­ми (кар­баміду).

   За збільшен­ня до­зи азо­ту до N30 до­стовірної різниці вро­жай­ності пше­ниці за варіан­та­ми за­сто­су­ван­ня двох видів до­б­рив не ви­яв­ле­но. В умо­вах дефіци­ту во­ло­ги во­се­ни 2011 р. рос­ли­ни пше­ниці ози­мої ввійшли у зи­му сла­бо­роз­ку­ще­ни­ми, ос­лаб­ле­ни­ми та нерівномірно роз­ви­ну­ти­ми. За та­ких умов уро­жайність у 2012 р. бу­ла знач­но ниж­чою, ніж по­пе­ред­нь­о­го, 2011-го. Так, уро­жайність пше­ниці у 2012 р., за­леж­но від варіантів піджив­лен­ня, ко­ли­ва­ла­ся від 2,80 до 3,22 т/га, тоді як у 2011 р. во­на ста­но­ви­ла, відповідно, від 3,62 до 5,08 т/га. За та­ких умов за­сто­су­ван­ня піджив­лень міне­раль­ни­ми до­б­ри­ва­ми спри­я­ло одер­жан­ню до­стовірних при­ба­вок уро­жай­ності порівня­но із кон­тро­лем (без піджив­лен­ня). Ви­нят­ком був варіант з осіннім вне­сен­ням кар­баміду в дозі N15, за яко­го при­бав­ка бу­ла не­до­стовірною (рисунок, табл. 1).

   За осінньо­го піджив­лен­ня (про­во­ди­ли во­се­ни 2011 р.) найбільші при­бав­ки вро­жай­ності у 2012 р. одер­жа­но у варіан­тах із вне­сен­ням кар­баміду в дозі N30, аміач­ної селітри — N15 та нітро­а­мо­фо­с­ки — N30P30K30, що ста­но­ви­ло, відповідно, 0,42; 0,35 та 0,33 т/га за вро­жай­ності на кон­тролі 2,80 т/га.
У 2011/12 р. за осінньо­го вне­сен­ня азо­ту в дозі N15 ви­щу вро­жайність одер­жа­но від за­сто­су­ван­ня аміач­ної селітри — на 0,31 т/га порівня­но із вне­сен­ням кар­баміду. До­за азо­ту N30 в осіннє вне­сен­ня спри­я­ла збільшен­ню вро­жай­ності на 0,18 т/га за вне­сен­ня кар­баміду порівня­но з аміач­ною селітрою.
За спри­ят­ли­вих умов 2012/13 р. за­сто­су­ван­ня всіх варіантів піджив­лен­ня та­кож спри­я­ло одер­жан­ню до­стовірних при­ба­вок уро­жай­ності порівня­но із кон­тро­лем (без піджив­лен­ня). За осінньо­го піджив­лен­ня (про­во­ди­ли во­се­ни 2012 р.) найбільші при­бав­ки вро­жай­ності одер­жа­но у варіан­тах із вне­сен­ням нітро­а­мо­фо­с­ки у дозі N15P15K15, кар­баміду —  N30 та аміач­ної селітри — N15, що ста­но­ви­ло, відповідно, 0,59; 0,54 та 0,49 т/га за вро­жай­ності на кон­тролі 4,05 т/га. У 2012/ 13 р. за осінньо­го вне­сен­ня азо­ту в дозі N15 до­стовірної різниці вро­жай­ності пше­ниці ози­мої за­леж­но від за­сто­су­ван­ня аміач­ної селітри та кар­баміду ви­яв­ле­но не бу­ло. Осіннє вне­сен­ня N30 спри­я­ло збільшен­ню вро­жай­ності на 0,18 т/га від за­сто­су­ван­ня кар­баміду порівня­но з аміач­ною селітрою.

   Ве­ге­таційний період 2013/14 р. був найс­при­ят­ливішим для рос­ту й роз­вит­ку рос­лин та фор­му­ван­ня най­ви­щої за ро­ки досліджень вро­жай­ності пше­ниці ози­мої. За та­ких спри­ят­ли­вих для ози­мих по­год­них умов ефек­тивність осінніх піджив­лень, порівня­но з інши­ми ро­ка­ми, зни­жу­ва­ла­ся. Так, за вне­сен­ня різних доз кар­баміду, а та­кож аміач­ної селітри у дозі N15 хоч і спо­с­теріга­ла­ся тен­денція до збільшен­ня вро­жай­ності, але істот­них при­ба­вок одер­жа­но не бу­ло (ли­ше в ме­жах по­хиб­ки досліду). По­точ­но­го ро­ку до­стовірно ефек­тив­ним бу­ло вне­сен­ня ком­плекс­но­го удо­б­рен­ня у до­зах N15P15K15 та N30P30K30, а та­кож аміач­ної селітри в дозі N30, за яких при­бав­ки вро­жай­ності ста­но­ви­ли, відповідно, 0,17; 0,23 та 0,36 т/га.
У 2011 р. най­кращі по­каз­ни­ки якості зер­на бу­ло одер­жа­но від за­сто­су­ван­ня аміач­ної селітри у дозі N15. Так, за осінньо­го піджив­лен­ня N15 на­ту­ра зер­на ста­но­ви­ла 776 г/л, скло­подібність — 64%, вміст білка — 13,0%, клей­ко­ви­ни — 25,6%, ВДК — 85 од., чис­ло падіння — 173 с, що відповіда­ло ви­мо­гам 3-го кла­су згідно зі ДСТУ 3768:2010 (у цьо­му разі по­каз­ник чис­ла падіння був кла­со­об­ме­жу­валь­ним фак­то­ром). За ре­ш­ти варіантів піджив­лен­ня по­каз­ни­ки якості зер­на відповіда­ли ви­мо­гам 4-го кла­су, кла­со­об­ме­жу­валь­ним по­каз­ни­ком у всіх ви­пад­ках бу­ло чис­ло падіння (табл. 2)
У су­час­них склад­них рин­ко­вих умо­вах однією з най­важ­ливіших оцінок гос­по­да­рю­ван­ня на землі є одер­жан­ня чи­с­то­го при­бут­ку та рен­та­бель­ності ви­ро­щу­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур. Відчут­ний дис­па­ри­тет цін на паль­но-ма­с­тильні ма­­теріа­ли, до­б­ри­ва, за­со­би за­хи­с­ту рос­лин та ви­ро­ще­ну про­дукцію нерідко за­га­няє у глу­хий кут навіть по­тужні аг­рарні хол­дин­ги. Менш за­хи­щені у цьо­му пи­танні дрібні сільсько­го­с­по­дарські підприємства.
У зв’яз­ку з цим потрібно що­ро­ку про­во­ди­ти по­шук но­вих мо­де­лей тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня, які мак­си­маль­но зни­зять ри­зик не­спри­ят­ли­во­го впли­ву по­год­них умов та ко­ли­ван­ня цін на ви­ро­ще­ну про­дукцію.
За ре­зуль­та­та­ми про­ве­де­них досліджень бу­ло виз­на­че­но найс­при­ят­ливіші варіан­ти за­сто­су­ван­ня піджив­лен­ня для одер­жан­ня ви­со­ко­го рівня при­бут­ку. Під час про­ве­ден­ня роз­ра­хунків еко­номічних по­каз­ників ке­ру­ва­ли­ся ціна­ми на ви­т­ратні ма­теріали, а та­кож вартістю ви­ро­ще­ної про­дукції, яка скла­ла­ся ста­ном на сер­пень 2014 р. За­ува­жи­мо, що в таб­лиці на­ве­де­но не за­галь­ний при­бу­ток, а ли­ше при­бу­ток, одер­жа­ний від при­ба­вок уро­жай­ності за­вдя­ки осіннім піджив­лен­ням.

   У 2012 р. внаслідок істот­но­го зни­жен­ня вро­жай­ності че­рез не­спри­ят­ливі по­годні умо­ви чи­с­тий при­бу­ток від ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої був низь­ким. Най­кращі по­каз­ни­ки одер­жа­но у варіан­тах із вне­сен­ням кар­баміду (N30) — 462,50 грн/га та аміач­ної селітри у дозі N15 — 443,37 грн/га.
У 2013 р. за­сто­су­ван­ня всіх варіантів піджив­лен­ня бу­ло при­бут­ко­вим. Най­вищі по­каз­ни­ки одер­жа­но у варіан­тах із вне­сен­ням кар­баміду в дозі N30 — 692,60 грн/га та нітро­а­мо­фо­с­ки у дозі N15P15K15 — 640,89 грн/га.
У 2014 р. найбільші при­бут­ки одер­жа­но за вне­сен­ня аміач­ної селітри в дозі N30 — 458,00 грн/га та кар­баміду в дозі N30 — 362,50 грн/га.
У се­ред­нь­о­му за ро­ки досліджень най­вищі при­бут­ки одер­жа­но за варіантів осінньо­го вне­сен­ня (грн/га):
  кар­баміду в дозі N30 — 625,03,
  аміач­ної селітри у дозі N15 — 342,84,
  нітро­­амо­фо­с­ки у дозі N15P15K15 — 418,76.
До то­го ж два перші варіан­ти ма­ли найбільшу стабільність за ро­ка­ми ви­ро­щу­ван­ня (табл. 3).

От­же, одер­жані ре­зуль­та­ти досліджень да­ють підста­ви для виз­на­чен­ня най­раціональнішої си­с­те­ми піджив­лен­ня пше­ниці ози­мої в сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах і да­ють змо­гу в разі не­мож­ли­вості
про­ве­ден­ня вес­ня­но­го піджив­лен­ня ре­ко­мен­ду­ва­ти осіннє при­ко­ре­не­ве вне­сен­ня до­б­рив для за­без­пе­чен­ня мак­си­маль­ної ефек­тив­ності
ви­ро­щу­ван­ня ози­мих
зер­но­вих куль­тур.

Інтерв'ю
AgroGeneration є одним із провідних агрохолдингів України не лише за обсягами виробничих площ, а й за операційною ефективністю. Головний напрямок діяльності компанії – виробництво зернових та олійних
Співзасновники компанії Андрій Марійчин та Олексій Голуб.
«НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» свою діяльність розпочав 12 років тому із надання послуг сушіння зерна на обладнанні відомих іноземних виробників. Особливістю роботи цієї компанії, її підходів до роботи, було використання в якості палива для отримання... Подробнее

1
0