Спецможливості
Агробізнес

Огляд ринків

05.06.2008
847
Огляд ринків фото, ілюстрація
СВІТОВЕ ВИРОБНИЦТВО Упродовж останніх 3–4 місяців Міністерство сільського господарства США (USDA) у своїх аналітичних звітах постійно збільшувало оцінку світового виробництва пшениці. У черговому звіті за листопад обсяги її виробництва у сезоні 2004/05 рр. американськими аналітиками були знову підвищені до рекордного рівня — 616,94 млн т (жовтневий прогноз USDA — 615,84 млн т, вересневий — 610,61 млн т). До речі, цей показник відповідає рівню виробництва пшениці, за жовтневим прогнозом Міжнародної Зернової Ради (IGC), — 617 млн т.

Зерно


СВІТОВЕ ВИРОБНИЦТВО
Упродовж останніх 3–4 місяців Міністерство сільського господарства США (USDA)  у своїх аналітичних звітах постійно збільшувало оцінку світового виробництва пшениці. У черговому звіті за листопад обсяги її виробництва у сезоні 2004/05 рр. американськими аналітиками були знову підвищені до рекордного рівня — 616,94 млн т (жовтневий прогноз USDA — 615,84 млн т, вересневий — 610,61 млн т). До речі, цей показник відповідає рівню виробництва пшениці, за жовтневим прогнозом Міжнародної Зернової Ради (IGC), — 617 млн т.
Щодо окремих країн-виробників пшениці, то її валовий збір, порівняно з оцінками у жовтні, збільшено в: ЄС-25  — на 1,24 млн т — до 134,49 млн т, Росії — на 1млн т — до 44,5 млн т, Аргентині — на 500 тис. т — до 15 млн т. Водночас експерти зменшили оцінки виробництва даного зерна в Австралії на 1 млн т — до 22 млн т та Канаді на 500 тис. т — до 24 млн т.
Прогноз обсягів світового споживання пшениці у  сезоні 2004/05 рр. збільшено не суттєво — на 480 тис. т — до загального рівня 605,79 млн т, що, у свою чергу, позначилося на збільшенні показника кінцевих запасів на 690 тис. т — до 142,2 млн т (прогноз у жовтні — 141,51 млн т).


Слід зазначити, що USDA дуже суттєво збільшило оцінки виробництва зерна кукурудзи у світі. Якщо у жовтні урожай кукурудзи прогнозувався на рівні 683,74 млн т, то у листопаді цей показник збільшено на 7,54 млн т — до рівня 691,28 млн т. Також виросли на 1,08 млн т початкові запаси кукурудзи (до 95,78 млн т). При цьому споживання даного зерна збільшено усього на 590 тис. т (до 678,35 млн т), що у результаті призведе до збільшення кінцевих запасів кукурудзи у світі, порівняно із жовтневим прогнозом, на 8,03 млн т —  до 108,71 млн т.


СВІТОВА ТОРГІВЛЯ
Найактивнішим продавцем пшениці на світовому ринку залишаються США. Після вдалої поїздки до Китаю президента Франції Жака Ширака, який домовився про постачання 700 тис. т французької пшениці до цієї країни, ділові американці також не захотіли втрачати свій шанс на цьому ринку і направили свою високопосадову делегацію на чолі з головою Зернової Асоціації США (US WA) Кейтом Кіслінгом і президентом US WA Аланом Трейсі. За оцінками USDA, нинішнього сезону імпорт пшениці у Китай сягатиме 8 млн т. До речі, Китай і без того є одним з найбільших покупців американської пшениці. На 28 жовтня він уже законтрактував 1,96 млн т. Але США бажають домогтися більшої стабільності свого положення на китайському ринку через посилення конкуренції, зокрема з боку ЄС.


Проте після заяви Пакистану щодо додаткового імпорту 500 тис. т пшениці для стабілізації цін на внутрішньому ринку, Китай відразу ж  повідомив про те, що обсяги імпорту пшениці у 2005 році можуть виявитися нижчими за рівень 2004 року. Очікується, що врожай китайської пшениці наступного року буде кращим і його обсяги зростуть як мінімум на 3,5 млн т. Поки ж, за підсумками 9 місяців 2004 року, Китай імпортував 4,97 млн т пшениці, що на 308,6 тис. т перевершує показники аналогічного періоду минулого року.
США також намагаються розширити ринки збуту своєї продукції, зокрема за рахунок таких латиноамериканських країн як Еквадор, Перу та Колумбія — із сукупним імпортним потенціалом у 3 млн т пшениці. Звертає на себе увагу і той факт, що американці погоджуються постачати свою пшеницю навіть на Кубу, яка підписала контракт на закупівлю 25 тис. т твердої краснозерной озимої пшениці з постачанням у листопаді-грудні 2004 року.
На тлі майже щомісячних переглядів оцінок врожаю зернових убік підвищення Єврокомісія (ЄС-25) поступово знижує ціни інтервенційних закупівель і, навпаки, збільшує суми експортних відшкодувань. Наскільки результативна така політика, можна судити за такими фактами. За даними Єврокомісії про тижневі тендери, на 11 листопада з вільного ринку була продана рекордна кількість ячменю — 412,62 тис. т. Цей обсяг призначений для країн Північної Африки, а також Близького і Середнього Сходу. Відшкодування за даною  позицією виросло до 18,99 EUR/т при максимальному запиті 28,74 EUR. Також була зроблена закупівля в інтервенційний фонд 46,34 тис. т німецького жита за ціною 55,01 EUR/т (усього Німеччиною було запропоновано 135,26 тис. т).
На 10 листопада 2004 року обсяг експортних квот, виданих Єврокомісією у рамках постійно діючої системи субсидій, виявився вищим, ніж тижнем раніше, майже за  всіма основними позиціями. Щодо м’якої пшениці він збільшився на 204 тис. т (загальний обсяг квот з початку сезону, таким чином, становив 4,11 млн т). Обсяг квот твердої пшениці виріс на 24 тис. т (усього — 454 тис. т). На фуражний ячмінь приріст склав 52 тис. т (усього — 198 тис. т), пивоварний — 49 тис. т (усього — 1,17 млн т). Обсяг квот на жито збільшено на 10 тис. т (усього — 258 тис. т). Лідером за обсягами експортних квот за основними культурами є Франція, частка якої становить 60,8% усіх квот на м’яку пшеницю (2,5 млн т), 69,9% — тверду пшеницю (316,97 тис. т), 39,9% — фуражний ячмінь (79,13 тис. т) і 35,1% —  пивоварний (317,58 тис. т).
Також, у цілому, на початку листопада збільшилися й обсяги імпортних квот. На м’яку пшеницю вони зросли на 18 тис. т (усього —  2,35 млн т), тверду — на 33 тис. т (762 тис. т). Квоти на фуражний та пивоварний ячмінь залишилися в колишніх обсягах — 183 тис. т і 5 тис. т, відповідно. Квоти на імпорт кукурудзи збільшилися несуттєво — на 2 тис. т (усього — 523 тис. т).


СВІТОВІ ЦІНИ
Біржові ціни в США в другій половині жовтня мали тенденцію до підвищення, але на початку листопада відбулося їх незначне зниження. Проте згодом тенденція до підвищення цін поновилася у зв’язку з активізацією експортних відвантажень. Суттєву підтримку наявним контрактам, як і раніше, надавав “слабкий” долар, а, окрім того, стабільний попит на тверді сорти пшениці —  озимої (HRW), так і ярової (HRS). Позитивним для ф’ючерсів по HRW (Канзас-Сіті) стали кращі показники якості майбутнього врожаю озимої пшениці.
У другій декаді листопада біржові ціни в США знову пішли вниз, за винятком наявних контрактів на пшеницю SRW у Чикаго. Щоправда, зберегти позитивне значення середньотижневих показників здебільшого  не вдалося. Не допомогло навіть те, що обсяги американського експорту значно перевершили сподівання трейдерів. Також на ціни ф’ючерсів вплинули цифри листопадового звіту USDA, які ринок розцінив як підставу для стриманого песимізму. До того ж, на ф’ючерси СВОТ  вплинула й та обставина, що м’якозерна озима пшениця SRW охоплювала незначну частку експорту США. На той період біржові ціни потягнули за собою й експортні: ціни FOB на твердозерну озиму пшеницю HRW знизилися на 1,5–2,6 USD, а твердозерну ярову HRS — на 1,1–10 USD.
Дещо схожа ситуація спостерігалась й на європейському ринку зерна. Фуражна пшениця у Лондоні  дорожчала впродовж кількох тижнів, але в другій декаді листопада ціна на неї знизилась. А от стабільність позитивного зростання ціни на борошномельну французьку пшеницю на Паризькій біржі дещо здивувала експертів, хоча причини цього пояснюють  підвищенням експортного попиту на французьку м’яку пшеницю.


УКРАЇНА
Зерно. За даними офіційної статистики станом на 8 листопада, валовий збір зернових і зернобобових культур (без кукурудзи) в Україні  становив 34,79 млн т, у тому числі пшениця — 18442,6 тис. т, ячмінь — 11631, жито — 1604,6, овес — 926,6 тис. т. Урожай кукурудзи станом на 8 листопада становив 6,629 млн т. Аграрії мали зібрати ще понад 30% площ, або 734 тис. га. За інформацією Мінагрополітики, із зазначених обсягів зерна в регіональні ресурси закуплено 2375,52 тис. т. Насіння озимих культур разом із страховим фондом засипано більш як 1,938 млн т. Близько 599 тис. т зерна видано сільгосптоваровиробникам у рахунок оплати праці, в рахунок оплати за оренду земельних і майнових паїв селяни отримали  2175,75 тис. т зерна.
За словами голови Держкомрезерву України Миколи Песоцького, на листопад 2004 року в Україні створено п’ятимісячний стратегічний запас зерна. Підприємства Держкомрезерву заклали на зберігання понад 1 млн т продовольчого зерна (також нагадаємо, що ДАК “Хліб України” закупив 610,38 тис. т зерна). З липня 2004 року Держкомрезерв провів 7 запланованих та додатковий тендер із закупівель зерна, на яких уклав контрактів на постачання 1249,5 тис. т. У структурі пропозицій: пшениця 3 класу (236,7 тис. т), пшениця 4 класу (359), пшениця 5 класу (145,8), а також  жито групи “А” (210), гречка ( 33) та рис  (15 тис. т). М. Песоцький заявив, що надалі Комітет буде закуповувати зерно не на тендерах, а, за наявності оперативних пропозицій, — на біржах. “Такі закупівлі ми в змозі і готові проводити до кінця поточного року, — сказав він. — Причому акцент робитиметься на пшеницю 5 класу, аби мати відповідний борошномельний запас та знизити ціну на борошно, виготовлене на підприємствах Комітету”. Наступного року підприємства Держкомрезерву планують переробити на борошно не менше 1 млн т зерна проти цьогорічних 500 тис. т. “Ми маємо достатній запас зерна закладки 2002 та 2003 років, до того ж, маємо зерно нинішнього врожаю, — повідомив М.Песоцький. — Таким чином,  обсяг борошна становитиме 720 тис. т. Основним споживачем цієї продукції залишиться приватний сектор (малі хлібопекарні) та великі хлібозаводи. Цього року Комітет уже реалізував 340 тис. т борошна за ціною 1050 грн/т.


За інформацією Мінагрополітики станом на 5 листопада, Україна експортувала 4,5 млн т зерна врожаю 2004 року. В основному з країни вивозився ячмінь, а також кукурудза і фуражна пшениця. Усього, за оперативними даними на 5 листопада, було законтрактовано 7,146 млн т зерна на експорт. У тому числі 991 тис. т продовольчої пшениці, 63,528 — жита, 156,314 тис. т зернобобових культур, 3,539 млн т ячменю, 192 тис. т кукурудзи, 1,998 млн т фуражної пшениці, 4,248 тис. т насіння соняшнику, 75,556 — ріпаку, 2,66 тис. т сої. Начальник департаменту формування і функціонування аграрного ринку при Мінагрополітики Анатолій Розгон вважає, що основний ажіотаж щодо вивезення зерна з України буде 21 листопада — 20 грудня, тобто після закінчення релігійного свята Рамадан. Також зазначимо, що Мінагрополітики поліпшило прогноз експорту зернових культур з України на 22,2–33,3%, або на 2–3 млн т до 11–12 млн т (попередній прогноз — 9 млн т, у тому числі 4–4,5 млн т пшениці).
Водночас у листопаді генеральний директор Української зернової асоціації Володимир Клименко заявив, що деяким експортно-імпортним компаніям було завдано фінансових збитків близько 1 млн USD через зрив графіка поставок зерна згідно з термінами міжнародних контрактів. Причина колосальних збитків компаній, за його словами, — в блокуванні відвантаження закуплених партій зерна в деяких областях з боку місцевих органів влади, зокрема,  в Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Сумській. Створення адміністративних перешкод щодо переміщення зерна В.Клименко вважає невиправданим, оскільки ринок зерна нинішнього року досить насичений і не передбачає дефіциту. Він також поінформував, що закупівлі здійснювалися за вигідною для сільгосптоваровиробника ціною (наприклад,  ячмінь на елеваторах закуповувався по 450 грн/т). А недотримання умов міжнародних контрактів українською стороною, на думку В.Клименка, завдає шкоди не лише міжнародній торгівлі, але й, власне, іміджу України на світовому рівні.


Також гендиректор УЗА розкритикував дії  Укрзалізниці щодо експортерів. Зокрема, сказав він, незважаючи на збільшення врожаю зернових (з 21 до 45 млн т),  порівняно з минулим сезоном, більш як у 2 рази,  Укрзалізниця підвищила тарифи на транспортування зерновантажів на 18%. Хоч у цій ситуації треба було задіяти, на його думку, гнучку систему знижок. Крім цих додаткових витрат, зернотрейдери змушені ще оплачувати недоцільні  послуги  Укрзалізниці із знезараження вагонів у розмірі 220 грн за вагон (68 т), хоч, згідно із ст. 31 Статуту,  Укрзалізниця зобов’язана надавати вагони, які пройшли карантинну обробку, що входить у вартість перевезення. Коментуючи ситуацію, що склалася,  начальник Головного комерційного управління  Укрзалізниці Сергій Аленічев пояснив, що ціни на тарифи з перевезення зерновантажів проіндексовані у зв’язку із збільшенням витрат залізниці на паливо-мастильні матеріали та на інші технічні цілі. У свою чергу, начальник організаційного відділу Центральної санітарно-епідеміологічної станції на залізничному транспорті Ганна Волкова заявила, що санітарна обробка рухомого складу здійснюється згідно з наказом МОЗ України щодо захисту населення України від хвороб, збереження якості харчових продуктів, у тому числі зерна.


Соняшник. Аграрії станом на 8 жовтня зібрали 3,4 млн т насіння соняшнику (у бункерній вазі), повністю завершивши збирання цієї культури. Середня врожайність — на рівні 9,8–9,9 ц/га. У Міністерстві агрополітики вважають, що з такого обсягу насіння може бути вироблено 1,3–1,4 млн т соняшникової олії.
Асоціація Укроліяпром з початку збирання соняшнику висловлювала стурбованість якістю насіння врожаю 2004 року через дощі і прохолодну погоду. Незважаючи на нижчий, порівняно з 2003 роком, урожай соняшнику, український ринок соняшникової олії буде насиченим і стабільним, — вважає заступник генерального директора Асоціації Степан Капшук. За його словами, соняшникової олії на ринку буде досить навіть при обсягах урожаю соняшнику в 3 млн т. Серед аргументів на користь стабільності внутрішнього ринку соняшникової олії, передусім, є наявність достатніх потужностей для переробки соняшнику, їх щорічного зростання (за останні 3 роки з 3,5 млн до 4,5 млн т на рік), а також зростання виробництва олієжирової продукції. Говорячи про перспективи розвитку галузі, С.Капшук зазначив, що щорічні інвестиційні вкладення у олієжирову промисловість, зокрема у 2003/04 МР,  становлять до 70 млн USD, передбачають зростання виробничих потужностей переробних підприємств до кінця сезону 2004/05 рр. у цілому до 5–5,2, а в 2006 році — до 6 млн т (20 тис. т на добу). Сьогодні на ринку України є 77 різних торговельних марок соняшникової олії, виробництво якої у 2003/2004 МР становило понад 1,4 млн т за внутрішньої потреби 480–540 тис. т. За останні три роки утричі — до 275 тис. т на рік — зросло виробництво маргаринів, а їх споживання на душу населення зросло з 2 до 6 кг на рік. Зростання виробничих потужностей, вважає С.Капшук, у свою чергу обумовило зростання конкуренції, що, безумовно, свідчить про затребуваність сировини і позитивно позначається на якості вироблюваної продукції. Інша річ, за його словами, питання ціноутворення на ринку соняшникової олії у ракурсі формування цін з урахуванням торговельних надбавок, що, на думку спеціаліста, слід регулювати. Разом з тим, С.Капшук виступає проти адміністративного втручання. Під особливий нагляд ринок олійних і соняшникової олії, зокрема у сфері ціноутворення і торговельних надбавок, взяв Антимонопольний комітет України. Контроль АМКУ, за словами голови Комітету Олексія Костусєва, спрямований на запобігання зловживанням на ринку соняшникової олії. АМКУ письмово рекомендував Кабінету Міністрів встановити обмеження торговельної надбавки на  харчові продукти першої потреби.
У 2004/05 МР, за прогнозами експертів Асоціації “Укроліяпром”, Україна експортує 100–150 тис. т насіння соняшнику (в 2003/04 МР — понад 900 тис. т). Основний експорт у цьому сезоні становитиме соняшникова олія, яку, в основному, передбачається  експортувати до Європи. Проте істотною перешкодою для  експорту олії є  високі внутрішні ціни на насіння соняшнику: до 1570 грн/т, або близько 300 USD/т. Так, ціна на соняшникову олію в Європі у листопаді була на рівні 710 USD/т, що, власне, рівноцінно вироблюваній в Україні продукції і робить експорт не вигідним з фінансової точки зору. При існуючих на сьогодні європейських цінах експортна ціна українського продукту має бути на рівні 650 USD/т. За інформацією С.Капшука, для виробництва 1 млн т олії підприємствам слід переробити 2,5 млн т соняшнику. Внутрішня потреба України становить 480–540 тис. т соняшникової олії на рік.


За інформацією Спілки аграрних бірж України, з 1 по 31 жовтня 2004 року на українських біржах було законтрактовано на експорт 1,23 тис. т насіння соняшнику. Протягом місяця було продано 260 т насіння 1 класу за ціною 1566 грн/т (на умовах DAF), 669 т 2 класу — 1538 грн/т (DAF). На експорт реалізовано 7 т насіння соняшнику вищого класу за ціною 3024 грн/т (FCA), 80 т некласифікованого за 1501 грн/т (FCA) і 214 т кондитерського соняшнику за 1630 грн/т СРТ. Окрім того, на біржах було законтрактовано на експорт 16,895 тис. т насіння гірчиці, 3,68  ріпаку (технічного — 1,03 тис. т, продовольчого — 2,65) та 1,5 тис. т сої. Сумарний обсяг олійних за експортними контрактами з 1 по 31 жовтня на біржах України становив 23,305 тис. т.
З початку нового 2004/05 МР в Україну було ввезено 70 тис. т тропічної олії. А загалом у поточному сезоні Україна імпортує 150–160 тис. т цієї продукції. За останні 5 років імпорт тропічної олії збільшився майже в 5 разів, повідомив начальник інформаційно-аналітичної служби “АПК-Інформ” Андрій Панкратов. Тільки минулого сезону було ввезено 120 тис. т цієї продукції (без урахування модифікованої олії). Таку популярність тропічної олії експерт пояснює сприятливою ціновою кон'юнктурою на ринку. Найпопулярнішою серед тропічних олій є пальмова, яка набагато дешевша за інші види олії (в тому числі вітчизняну соняшникову). Для роботи з тропічною олією в Україні вже відпрацьовано схеми, рецептури, налагоджено канали поставки з інших країн. А. Панкратов зазначив, що нарівні із зростанням споживання тропічної олії підприємства харчової промисловості України (виробники маргаринів) знижують споживання соняшникової олії в зв’язку з її вищою вартістю.


Цукор. Сільськогосподарські підприємства України на 8 листопада зібрали 17,4 млн т цукрових буряків з площі 715 тис. га (або 95%). Середня врожайність становила 244 ц/га. У зв’язку з цим Мінагрополітики погіршило прогноз випуску цукру на 5,9–5,6% (або 0,1 млн т) до 1,6–1,7 млн т (попередній прогноз становив 1,7–1,8 млн т). Минулого року цукрові заводи переробили 13,3 млн т сировини і виробили 1,445 млн т цукру.
За інформацією голови Держрезерву Миколи Песоцького, з початку року Комітет реалізував 55 тис. т цукру із запланованих 100 тис. т відповідно до планового відновлення запасів. А до кінця 2004 року буде продано ще приблизно 15–17 тис. т. За його словами, на ринку цукру нині склалася добра кон’юнктура: ціна на цукор упродовж весни-літа залишалася стабільною, не було навіть звичайних сезонних коливань. У зв’язку з цим на участь у тендері із закупівлі 50 тис. т цукру до Комітету (ціна, запропонована Держрезервом — 2,4 грн/кг) 9 листопада було подано невелику кількість заявок. За словами М.Песоцького, середня вартість цукру на ринку становить 2,45–2,5 грн/кг. Нагадаємо, що у 2003 році Держрезерв купив близько 100 тис. т цукру за ціною 2370 грн/т, а продавав його за ціною 2700–3150 грн/т.

Інтерв'ю
Нинішнього року Асоціацію фермерів та приватних землевласників України очолив новий президент. Ним став Віктор Гончаренко, який з 2013 р. очолював Черкаську обласну асоціацію фермерів, а з 2016 р. був одночасно також віце-президентом АФПЗУ... Подробнее
Міжнародна фінансова корпорація (International Finance Corporation, англ. IFC) - міжнародний фінансовий інститут, що входить у структуру Світового банку. Штаб-квартира організації знаходиться у

1
0