Спецможливості
Архів

Очікуємо нового обвалу цін на зерно?

05.06.2008
707
Очікуємо нового обвалу цін на зерно? фото, ілюстрація
Очікуємо нового обвалу цін на зерно?

Наприкінці вересня — на початку жовтня ситуація на ринку фуражних зернових України назагал залишалася стабільною. Чутки про те, що в портах от-от стануть під завантаження кілька великотоннажних суден, спричинювали хвилеподібні коливання цін пропозиції, тоді як закупівельні ціни великих західних компаній залишалися стабільними – $67—68/т СРТ порт Чорного моря на пшеницю 6 кл., поставка у жовтні-листопаді. Попит на ячмінь залишався млявим, лише окремі західні покупці виявляли зацікавленість у його закупівлі. Ринок продовжував працювати переважно з фуражною пшеницею. Внутрішні ціни попиту на неї перебували в діапазоні 300—315 грн/т з ПДВ, EXW.

Ринок ячменю залишався малоактивним. Експортери давали за ячмінь не більш як 335—340 грн/т з ПДВ, EXW, а західні покупці — 420—425 грн/т СРТ порт Чорного моря, тільки в українській валюті. Проте попит усе-таки був вищим, ніж іще тижнів зо два тому, адже певні обсяги ячменю було вже вивезено, і це дало змогу покупцям відновити закупівлю.
Мабуть, найближчим часом попит на ячмінь так і не збільшиться, оскільки, за повідомленнями низки джерел, країни Близького Сходу до грудня покрили свій попит за раніш укладеними контрактами. Це означає, що реально попит з боку світового ринку може зрости не раніше кінця осені — початку зими. Навіть скасування керівництвом ЄС податку в 10 євро на зерно, що його поставляють із Західної Європи, поки що не здатне стимулювати експорт українського зерна до Західної Європи.
Основною проблемою ринку (не розв’язаною досі) залишається проблема логістики. Ситуація з наданням квот на перевалку зерна в портах і позиція Укрзалізниці щодо преференцій на час дії конвенції утруднювали виконання багатьох наявних контрактів і гальмували укладання нових (особливо це стосувалося невеликих компаній). А тим часом в умовах низьких внутрішніх цін і малої маржі на експорті саме скорочення накладних витрат на шляху українського зерна від виробника до портів може привести до збільшення конкурентоспроможності вітчизняного зерна на світовому ринку.
Розгляд у Верховній Раді проекту Закону про скасування і реструктуризацію повернення з бюджету сум ПДВ за станом на 1 вересня 2001 року викликав певний шок у трейдерів, бо його прийняття могло б спричинити кардинальну зміну правил гри на ринку сільгосппродукції України — аж до зупинки експорту або чергового падіння внутрішніх цін на зерно. Власне, серед низки проектів Закону (у тому числі про повне скасування ПДВ як такого) як базисний було залишено той, що передбачає залік сум ПДВ, які підлягають поверненню з бюджету, податкої заборгованості підприємства перед бюджетом станом на 1 вересня 2001 року, а також реструктуризацію виплат бюджетної заборгованості з виплати сум ПДВ, який повертають з бюджету, на термін 60 місяців, починаючи з 1 січня 2002 року. (Як повідомляла преса, бюджетна заборгованість з виплат сум відшкодування ПДВ перевищує 4 млрд грн).
Наявною є чергова спроба влади вирішити проблему бюджетного дефіциту за рахунок бізнесменів. У випадку з експортом сільгосппродукції основним аргументом на користь скасування повернення ПДВ зазвичай виступає той факт, що сільгоспвиробники, згідно із законодавством, реалізуючи свою продукцію, не сплачують до бюджету ПДВ. Проте це зовсім не означає, що сільгоспвиробники не сплачують ПДВ до бюджету взагалі! Купуючи матеріально-технічні ресурси, оплачуючи послуги й роботи тощо, вони все одно перераховують постачальникам суму ПДВ, а вже ті перераховують її до бюджету. Тому кошти для відшкодування ПДВ у бюджеті все одно мають бути.
Отже, фактично сільгоспвиробники не сплачують ПДВ тільки з різниці між вартістю реалізації сільгосппродукції та її собівартістю, тобто ПДВ лише з доданої вартості. Якби Україна експортувала рівно стільки сільгосппродукції (а ми тут розглядаємо лише варіант експорту сільгосппродукції, хоча відшкодування здійснюється у разі експорту всіх груп товарів, а виробники їх ПДВ до бюджету сплачують), скільки виробляла, бюджет відчував би недоїмку ПДВ за рахунок несплати ПДВ сільгоспвиробниками та його повернення експортерам сільгосппродукції. Але Україна вивозить сільгосптоварів набагато менше, ніж виробляє. Тому сум ПДВ в бюджеті для компенсації експортерам має бути більш ніж досить! І проблема тих, хто виконує бюджет, а не експортерів, визначити, звідки взялася ця недоїмка і як зробити, щоб вона не збільшувалася. Навіть ускладнений порядок відшкодування ПДВ (не без допомоги податківців) не сприяє скороченню бюджетних боргів перед експортерами.
Нез’ясованим залишається питання долі відшкодування ПДВ під час експорту як такого. Адже якщо наявна заборгованість реструктуризується на 5 років, то чи здійснюватиметься відшкодування ПДВ щодо операцій, які було проведено після 1 вересня 2001 року? Якщо відшкодування ПДВ під час експорту буде скасовано, це означатиме, що з кишень експортерів виймуть додатково 20% від вартості, сплаченої ними продавцям продукції, адже ПДВ за внутрішні операції вони вже сплатили!
Для сільгосптрейдингу це може означати:
q зупинку експорту або значне зниження його обсягів;
q перспективу зниження закупівельних цін (в умовах його низької прибутковості у нинішньому сезоні — на суму, адекватну тим-таки 20%).
У разі ухвалення Закону про скасування повернення ПДВ, на нашу думку, спочатку відбудеться зниження обсягів експорту, а потім, після падіння внутрішніх цін, експорт частково відновиться. Проте знову всі негативні наслідки такого законодавчого кроку буде перекладено на плечі сільгоспвиробників у вигляді зниження доходів останніх.
Навіть просте рішення щодо реструктуризації виплат сум відшкодування ПДВ із бюджету на 60 місяців за наявного рівня бюджетної заборгованості здатне спричинити серйозні зміни на ринку. Адже розтягнення на 5 років виплати сум ПДВ за нинішнього рівня ставок банківських валютних кредитів 18—20% означатиме фактичне неповернення названих сум узагалі, позаяк вони повністю будуть “з’їдені” виплатами по банківських кредитах! Ні для кого не є таємницею, що українські трейдери через брак власних обігових коштів зазвичай користуються залученими коштами.
Ця ситуація може бути на руку іноземним покупцям українського зерна, яких вона законодавчо жодним чином не торкнеться, проте які нинішнього сезону є ключовими фігурами у ціноутворенні, що стосується українського зерна, і вчергове виграють від падіння внутрішніх цін (а в тому, що воно відбудеться у разі ухвалення Закону, ми не маємо сумніву). Можлива ситуація, коли великі покупці займуть очікувальну позицію у закупівлі зернових, доки Верховна Рада не вирішить питання про повернення ПДВ, що може призвести до зниження внутрішніх цін, як це було на початку дії конвенції в портах.
Ми вже не раз писали про те, що для підтримки внутрішніх цін (читай — сільгоспвиробників) треба всіляко стимулювати експорт. Це ж завдання міститься і в нещодавньому Указі Президента України “Про заходи з розвитку продовольчого ринку і сприяння експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів”. Крім того, вчергове порушується принцип не змінювати правил гри на ринку в середині сільськогосподарського року.
Тому ми розглядаємо обговорення Закону про скасування й реструктуризацію повернення з бюджету сум ПДВ як неузгодженість дій різних гілок влади з питань аграрної політики.
Падіння внутрішніх цін, до речі, зачепить не лише ринок зерновий, а й ринок олійний, оскільки олійні заводи багато в чому орієнтуються на експорт олії. Зниження цін на соняшникову олію може потягнути за собою падіння цін і на насіння соняшнику.
Спостерігаючи за розвитком ситуації на внутрішньому ринку фуражного зерна, за млявим розвитком експорту, низьким попитом з боку вітчизняних переробників, ми бачимо дедалі більше симптомів того, що нинішній період низьких внутрішніх цін може затягнутися — аж до Нового року.
Довідка: офіційний курс НБУ на 21 вересня 2001 року становить: 1,00 USD = 5,3227 грн.

М. Верницький,
Інформаційна служба компанії “Олімпекс Лтд”

Інтерв'ю
Ансгар Борнеманн, директор Nestlé в Україні та Молдові
Nestlé в Україні активно співпрацює з місцевими постачальниками. За даними на кінець 2016 року, близько 70% компонентів для товарів компанія купує на місцевому локальному ринку.  Із 2007 року
Бакуменко
Голова Верховної Ради Андрій Парубій підтримав продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель в Україні. За продовження мораторію виступають фракції "Народного фронту", "Батьківщини" і

1
0