Нові сорти пшениці — у виробництво!

За підрахунками зарубіжних учених, сьогодні приріст урожайності зернових на 50% досягається за рахунок впровадження нових сортів, а 50 — за рахунок удосконалення технології вирощування. Відповідно до висновків експертів ФАО, протягом найближчих 30 років весь світовий приріст виробництва продукції рослинництва буде досягнуто за рахунок селекції, тобто нових сортів, їхніх нових властивостей та якісних показників.
Останніми роками вітчизняною селекцією створено низку нових сортів озимої пшениці. Вони різняться між собою морфологічними ознаками, біологічними властивостями, ступенем інтенсивності, якісними показниками; мають певну функціональну зорієнтованість щодо агроекологічних умов вирощування, різний адаптивний рівень стійкості до несприятливих факторів зовнішнього середовища тощо. Поява сортів з принципово новими характеристиками, ефективне використання їхнього генетичного потенціалу, зменшення енерговитрат на виробництво потребує вдосконалення системи добору і раціонального розміщення сортів у певних грунтово-кліматичних зонах. Глибоке знання їхніх біологічних властивостей дасть змогу керівникам і спеціалістам обгрунтованіше підходити до добору сортів для конкретних умов господарства, адже для господарств з різним рівнем родючості грунтів, різними технологіями вирощування, з неоднаковими матеріально-технічними можливостями потрібні й різні сорти.

На нинішньому етапі повсюдно інтенсифікувати вирощування навіть найголовнішої продовольчої культури — озимої пшениці ще не має можливості. Бракує добрив, засобів захисту рослин від бур’янів, хвороб та шкідників, не вистачає тракторів, техніки, машин для проведення технологічних операцій в оптимальні строки, що є основним гальмом для підвищення врожайності, а отже, й удосконалення добору сортів для різних рівнів господарювання. Сорт може ефективно “працювати” лише за відповідного режиму використання, у певних технологічних умовах вирощування. Сорти інтенсивного типу (переважно — низькорослі) невигідно використовувати в умовах, де їхній генетичний потенціал реалізується лише на 20—30%. Недоцільно також висівати сорти з обмеженим потенціалом урожайності (в основному напівінтенсивні, пластичні) на полях із високим агрофоном та добрим ресурсним забезпеченням, на яких можна одержати набагато більше біологічного максимуму рослин. В обох випадках нераціонально використовуватимуться ресурси і недобиратиметься врожай.

Для товаровиробників, незалежно від форм власності, найбільшу цінність мають сорти, які добре пристосовані для вирощування в конкретному грунтово-кліматичному регіоні і в умовах даного господарства формують стабільно високі врожайність та якість зерна, характеризуються комплексом цінних ознак і властивостей, потребують менших енерговитрат на вирощування.
До Реєстру сортів рослин України на 2002 рік занесено 69 сортів пшениці м’якої та 8 сортів твердої, з них для зони Степу зареєстровано м’якої — 35 і твердої — 8, Лісостепу, відповідно, — 40 і 3, Полісся — 27 сортів м’якої. Це надає широкі можливості землеробам у доборі й розміщенні сортів, але різноплановість їхніх характеристик ускладнює процес добору.
Нижче подається коротка характеристика агробіологічних і господарсько цінних властивостей та ознак найновіших і найбільш цінних сортів пшениці озимої, які занесені до Реєстру сортів рослин України впродовж останніх трьох років, мають попит у хліборобів і заслуговують широкого впровадження у виробництво.
Сорт Ніконія (Селекційно-генетичний інститут УААН). Різновидність — еритроспермум, низькоросла, висота рослин — 70—85, у сприятливі роки — до 110 см, стійкість до вилягання добра, проте на високому агрофоні може вилягати, зимостійкість і посухостійкість добрі, належить до середньоранніх сортів. Добре витримує весняні похолодання і травневі приморозки, які зустрічаються останніми роками, тоді як стандарт Альбатрос одеський у цей період уповільнює темпи росту й розвитку, що значною мірою впливає на продуктивність агроценозу. Зерно середніх розмірів, неоднорідне, маса 1000 зернин — 33,6—39 г. Стійкість до бурої іржі та фузаріозу дещо вища, до жовтої іржі та борошнистої роси — на рівні стандарту Альбатрос одеський, належить до групи сильних пшениць. За ступенем інтенсивності належить до універсального типу, може вирощуватися по різних агрофонах та різних попередниках, проте найкращу продуктивність показує за добрих умов вирощування. Сорт високоврожайний. На Кіровоградській обласній державній сортовипробувальній станції в конкурсному випробуванні за чотири роки врожайність по пару становила 68,6, після вико-вівса — 65,8 ц/га, що вище від стандарту Альбатрос одеський, відповідно, на 5,6 і 3,7 ц/га. Максимальну врожайність одержано у 2001 році по пару — 92,5 ц/га, а у виробничому випробуванні — по 93,9 ц/га. У виробничих умовах у 2001 році на площі 86 га одержано по 69,5 ц/га. До Реєстру сортів рослин України занесено з 2000 року для степової зони.
Сорт Знахідка одеська (той самий оригінатор). Різновидність — еритроспермум, середньоросла, висота рослин — 85—98 см. Один із найбільш скоростиглих сортів, виколошується й дозріває на 5—7 днів раніше від Альбатроса одеського та інших сортів-стандартів, що дуже важливо, оскільки він часто встигає сформувати врожай до настання літніх суховійних явищ і посух, а також дає змогу раніше розпочати жнива. Морозостійкість, стійкість до жари та посухи добрі. Стійкий до осипання, проростання зерна в колосі, толерантний до бурої, жовтої іржі та фузаріозу колоса. У другій половині вегетації аж до воскової стиглості зберігає здорову асимілюючу листкову поверхню. Належить до сильних пшениць. Високопродуктивний, за чотири (1998—2001) роки сортовипробування врожайність по пару становила 66,0, після вико-вівса — 58,0, еспарцету — 63,1 ц/га, максимальну врожайність одержано по пару у 2001 році — 83,8 ц/га, що вище від Альбатроса одеського на 3,8 ц/га. Середньовимогливий до умов вирощування, за рівнем інтенсивності належить до універсальних, може вирощуватися по кращих і посередніх попередниках. Зареєстрований для зони Степу.
Сорт Ятрань 60 (створено в Інституті фізіології рослин і генетики НАН). Різновидність — еритроспермум, середньоранній, вегетаційний період 299—303 дні. Пшениця низькоросла (75—80 см), хоча у сприятливих умовах поводиться як середньоросла і може досягти висоти 102 см. Сорт стійкий до вилягання й осипання, зимостійкість і посухостійкість добрі. Має добру регенераційну здатність, агроекологічну пластичність і адаптивні властивості до несприятливих факторів середовища. Відзначається холодостійкістю у весняний період, добре переносить весняні похолодання і травневі приморозки. Стійкий до ураження бурою листковою іржею, толерантний до борошнистої роси. Борошномельні та хлібопекарські властивості високі, у зерні вміст білка становить 14,2—15,8%, клейковини — 28,4—33,6%, ІДК — 60—70 о.п., сила борошна — 416—538 о.а., об’єм хліба — 1103—1300 мл. Віднесено до сильних пшениць. Високоврожайний — за даними оригінатора, за роки випробування урожайність становила 76,3 ц/га, що на 11,9 ц/га більше, ніж у стандарту. Урожайність у державному сортовипробуванні у 27 сортодослідах п’ятнадцяти областей України (Одеська, Миколаївська, Запорізька, Донецька, Дніпропетровська, Чернівецька, Тернопільська, Вінницька, Рівненська, Львівська, Івано-Франківська, Житомирська, Волинська, Київська, Полтавська) становила 50,7—96,6 ц/га, а надбавки до національних стандартів — 6,5—16,9 ц/га. На Кіровоградській держсортостанції врожайність сорту у 2001 році становила після еспарцету 81,8, вико-вівса — 80,5, ріпаку — 77,9, гороху — 86,9 ц/га. Максимальна урожайність в екологічному випробуванні — 96,6 ц/га, або вище від Альбатроса одеського на 5,6 ц/га. Високий потенціал урожайності виявлено в умовах Київщини (ВАТ “Шамраївське”, с. Руда Сквирського району) та Угорщини (сільськогосподарський науково-дослідний інститут Угорської академії наук, м. Мартонвашар) у 2000 році, — відповідно, 81,9 і 94,7 ц/га.
За типом вимог до умов вирощування сорт можна віднести до універсальних. Позитивно реагує на підвищений агрофон, може вирощуватися після кращих і посередніх попередників. Пластичний щодо строків сівби, але найвищу продуктивність формує за сівби в другій половині оптимальних. Занесено до Реєстру сортів рослин України: з 2001 року — для Лісостепу і Полісся, а з 2002-го — для Степу.
Сорт Київська 8 (той самий оригінатор). Різновидність — еритроспермум, низькоросла, висота 70—85 см, у сприятливих умовах може досягти 110 см, середньостигла, зимостійка, регенераційна здатність та посухостійкість добрі, меншою мірою, ніж інші сорти, реагує на весняні похолодання і травневі приморозки, стійкість до вилягання й осипання висока, належить до групи сильних пшениць. Пластична до регульованих факторів середовища, придатна для вирощування по кращих і задовільних попередниках. На Кіровоградській держсортостанції врожайність у середньому за три роки по пару становила 62,5 ц/га, у 2001 році — 73,0 ц/га, максимальну після вико-вівса — по 87,4 ц/га. Суттєві надбавки врожайності до стандартів — від 9,1 до 22,3 ц/га — отримано у 33 сортодослідах 14 областей України — Одеської, Донецької, Чернівецької, Черкаської, Тернопільської, Вінницької, Рівненської, Львівської, Івано-Франківської, Житомирської, Полтавської, Київської, Закарпатської та Волинської. Занесено до Реєстру сортів рослин України по зоні Лісостепу й Полісся, а з 2002 року і для Степу. Найкращі показники має в лісостеповій та поліській зонах.
Сорт Селянка (Селекційно-генетичний інститут). Різновидність — еритроспермум. Низькоросла, висота рослин — 71—90 см, проте за сприятливих умов зовнішнього середовища і високого агрофону поводиться як середньоросла (у 2001 році висота рослин — 99—111 см). Середньорання, дозріває на один-два дні пізніше від Альбатроса одеського. Зимостійкість, посухостійкість і жаростійкість перебувають на рівні стандартів. Добре переносить весняні похолодання і травневі приморозки. Відзначається доброю регенераційною здатністю, активним відростанням після перезимівлі, добрим ростом і кущистістю. Один із кращих сортів за якістю зерна. За даними Державної комісії України з випробування та охорони сортів рослин, вміст білка в зерні — 14,1%, клейковини — 28,6%, ІДК 55 о.п., сила борошна — 374 о.,а., об’єм хліба — 1055 мл, сорт належить до стабільно сильних пшениць, а за оцінкою оригінатора — може бути віднесений до надсильних пшениць. Середньовибаглива до умов вирощування, Селянка належить до сортів універсального типу, її можна вирощувати як після кращих, так і після задовільних попередників, краще реагує на сівбу в другій половині оптимальних строків. Так, у 2000 році за сівби 5 вересня сформувала врожай 52,4, а 20 і 25 вересня, — відповідно, 59,4 і 57,7 ц/га. Високоврожайна, на Кіровоградській обласній державній сортовипробувальній станції врожайність за 1998—2001 роки становила по пару — 70,1, після вико-вівса — 67,4 ц/га, що вище від Альбатроса одеського, відповідно, на 4,7 і 5,1 ц/га. У 2001 році врожайність після багаторічних трав становила 90,3 ц/га , що вище від Альбатроса одеського на 9,4 ц/га. У виробничих посівах на площі 78 га у 2001 році одержано зерна по 74 ц/га. Зареєстрована для зони Степу з 2002 року, добрі показники має і в Лісостепу.
Сорт Перлина Лісостепу (Білоцерківська дослідно-селекційна станція). Різновидність — лютесценс. Середньоросла, висота рослин — 85—100 см, а в сприятливі роки — до 120 см, зимостійкість добра, стійка до вилягання. Середньопізня, дозріває на чотири-п’ять днів пізніше від Альбатроса одеського. Толерантна до бурої іржі та борошнистої роси. Належить до цінних пшениць. Високоврожайна. У середньому за два роки по сортостанціях Лісостепу України врожайність становила 44,3 ц/га, Полісся — 51,4 ц/га, гарантована прибавка — 8—14%. На Кіровоградській сортостанції за 1999—2001 роки сорт забезпечив урожайність по пару — 63,6, після вико-вівса — 62,0 ц/га, що на 1,0—5,1 ц/га вище від Альбатроса одеського. У 2001 році сформувала врожайність після багаторічних трав 86,8, гороху — 85,6 ц/га, перевищивши стандарт, відповідно, на 5,9 і 7,4 ц/га. Занесено до Реєстру сортів рослин України з 2002 року для лісостепової та поліської зон, хоча доброю врожайністю відзначається і в Степу.
Сорт Лада одеська (Селекційно-генетичний інститут УААН). Різновидність — еритроспермум. Пшениця низькоросла, висота рослин становить 70—82 см, у сприятливих умовах — до 108 см, зимостійкість на рівні стандартів, посухостійкість добра, стійка до осипання й проростання зерна в колосі, до різних видів іржі, середньостигла, дозріває на два-три дні пізніше від Альбатроса одеського. Належить до сильних пшениць. За типами вимог до умов вирощування сорт є універсальним, може вирощуватися по кращих і посередніх попередниках. Не можна погодитися з оригінатором сорту, який характеризує його як стійкий до вилягання. Насправді ж на високому агрофоні і за сприятливих умов зовнішнього середовища може вилягати. Краще реагує на сівбу в другій половині оптимальних строків. На Кіровоградській сортостанції врожайність у конкурсному випробуванні за три роки по пару становить 65,8, після вико-вівса — 61,3, багаторічних трав — 57,6, кукурудзи на силос — 42,2 ц/га, у 2001 році сорт сформував врожайність по пару — 74,8 ц/га. Має широку агроекологічну пластичність, придатний для вирощування по різних попередниках. Проте за вимушеного розміщення після стерньового попередника значною мірою уражується кореневими гнилями, що призводить до зниження врожайності. Зареєстрований для всіх зон України.
Сорт Херсонська безоста (Інститут зрошуваного землеробства УААН). Різновидність — лютесценс. Відзначається доволі високою агроекологічною пластичністю, низькоросла, висота рослин — 75—85 см, а в сприятливі роки — 105 см. Зимостійкість та посухостійкість добрі. Середньостигла, дозріває на два-три дні пізніше від Альбатроса одеського. Ураження основними хворобами на рівні стандартів. Належить до цінних пшениць. За типом вимог до умов вирощування належить до універсальних, можна розміщувати по кращих і задовільних попередниках, на високому агрофоні може вилягати, а тому вимагає внесення ретардантів. Високоврожайна. У 2001 році в Кіровоградській сортостанції сформувала врожайність після вико-вівса 81,8 ц/га, гороху — 85,7, еспарцету — 89,1 ц/га, що вище від стандарту, відповідно, на 7,3, 7,5 та 8,2 ц/га. У виробничих умовах після еспарцету на площі 15 га забезпечила врожайність по 88,6 ц/га. Віднесена до перспективних для всіх зон України.
Сорт Крижинка (створений Миронівським інститутом пшениці УААН спільно з Інститутом фізіології рослин і генетики НАН). Різновидність — лютесценс, середньоросла, висота рослин — 100—105 см, у сприятливих умовах — до 120 см. Сорт має високу зимостійкість, посухостійкість. Ураження основними хворобами — на рівні стандартів. Середньостиглий, дозріває на п’ять-шість днів пізніше від Альбатроса одеського. Віднесений до цінних пшениць. За типом вимог до умов вирощування належить до напівінтенсивних, невибагливий до умов вирощування, може розміщуватися після кращих і посередніх попередників. На Кіровоградській держсортостанції за 1999—2000 рр. урожайність перебувала на рівні стандартів, у 2001 році по пару одержано 93,4 ц/га, а після вико-вівса — 76,2 ц/га. Сорт занесено до Реєстру перспективних на 2002 рік по зоні Лісостепу й Полісся.
Сорт Харківська 105 (Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН). Різновидність — лютесценс. Середньоросла, висота рослин — 100—110 см, відзначається вищесередньою і підвищеною зимостійкістю. Середньостигла, вегетаційний період 279—283 дні. Стійкість до посухи, осипання та основних хвороб — на рівні стандартів. На високих агрофонах схильна до вилягання, а тому краще вирощувати після посередніх попередників. Стійка до осипання й проростання зерна на пні. Якість зерна та хлібопекарські властивості добрі й задовільні, належить до філерів. Зареєстрована для лісостепової зони, рекомендується для непарових попередників.
Сорт Колумбія (Інститут фізіології рослин і генетики НАН та Миронівський інститут пшениці УААН). Різновидність — еритроспермум, низькоросла, висота рослин — 84—89 см, а в сприятливих умовах — до 110 см, стебло товсте, міцне. Сорт високостійкий до вилягання, обсипання, основних грибкових хвороб, посухи, зимостійкість на рівні стандартів. За типом вимог до умов вирощування належить до універсальних, добру врожайність формує як на високому, так і на середньому агрофонах, можна вирощувати по кращих і задовільних попередниках. Має високу агроекологічну пластичність, добру адаптивність до умов вирощування і стресових факторів середовища. Найвищий урожай формує за сівби в другій половині оптимальних строків. Борошномельні та хлібопекарські властивості добрі, зерно містить 13,0—13,8% білка, 27,0—30,0% клейковини, сила борошна 290—360 о.а., об’єм хліба — 990—1100 мл, відповідає вимогам цінних пшениць. Високоврожайний — за даними оригінатора, за 1998—2000 роки врожайність становила 69,1 ц/га, що на 11,5 ц/га вище від стандарту. На Кіровоградській держсортостанції за два роки екологічного випробування сорт сформував урожай 73,1 ц/га, що перевищило стандарт на 10,1 ц/га, у 2001 році врожайність після багаторічних трав становила 91,3 ц/га, вико-вівса — 87,4, перевищивши Альбатрос одеський, відповідно, на 10,4 і 12,9 ц/га.
У сільськогосподарському науково-дослідному інституті Угорської академії (м. Мартонвашар) у 2000 році врожайність становила 111,7 ц/га, що було на 12,5% більше від стандарту Мартіна. Сорт проходить державне випробування.
Високою адаптивністю, широкою агроекологічною пластичністю, здатністю формувати стабільно високі врожаї за різних рівнів вирощування, в умовах стресових ситуацій відзначаються також сорти Одеська 267, Донецька 48, Красуня одеська, Одеська 132, Одеська 162, які можна вирощувати в степовій та лісостеповій зонах, та Одеська 161, Українка одеська і Тіра — в усіх зонах.
Для умов Лісостепу добре адаптованими є сорти Іванівська остиста, Збруч, Веселка, Київська 7, Коломак 5, Мирич, Миронівська 31, Мирхад, Харківська 96, Поліська 90 та інші. Вони переважно середньо- й високорослі, характеризуються добрими приростами вегетативної маси, добре адаптуються до місцевих умов зовнішнього середовища, більшість із них є стійкими до проростання зерна в колосі на пні.
Із найновіших за 2000—2001 роки в конкурсному випробуванні особливу увагу привертали до себе сорти Подолянка, Венера, Зустріч, Октава, Херсонська безоста, Мезефелд, Саскія, Харус, Ремеслівна, Палма, які цього року сформували врожайність 88,5—100,2 ц/га, а в екологічному випробуванні — до 107 ц/га. Окремі з них після узагальнення пропонуватимуться для реєстрації, а друга частина — для більш глибокого дослідження.
Отже, в Україні сформовані сортові ресурси озимої пшениці, які за потенціалом урожайності, інтенсивністю, адаптивністю до умов вирощування, іншими цінними господарсько біологічними властивостями й ознаками можуть у різні за погодними умовами роки, за дотримання сортової технології вирощування забезпечувати формування врожайності до 50—80 ц/га з високою якістю зерна, що є доброю передумовою забезпечення виконання програми "Зерно України 2001—2004 років".

О. Уліч,
заст. директора,
Кіровоградська обласна державна сортовипробувальна станція