«Ноу-тілл»: особ­ли­вості за­сто­су­ван­ня технології

У сучасному землеробстві змінюються спеціалізація господарств, сівозміни, зростають обсяги мінімального обробітку грунту (мілкий, поверхневий, нульовий тощо). Значного поширення набуває система нульового обробітку грунту «ноу-тілл». За цією технологією грунт не ореться, а поверхню поля вкривають рівномірно розподіленим шаром подрібнених рослинних решток і мульчі.

І. Стор­чо­ус, канд. с.-г. на­ук

Відповідно до на­уко­вих досліджень за­зна­че­на тех­но­логія знач­но по­зи­тивніше впли­ває на хімічні, фізичні й біологічні вла­с­ти­вості грун­ту порівня­но з тра­диційни­ми тех­но­логіями ви­ро­щу­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур. Оскільки верхній грун­то­вий шар не по­шко­д­жується, та­ка си­с­те­ма зем­ле­роб­ст­ва за­побігає водній та вітровій ерозії грунтів, а та­кож знач­но кра­ще зберігає за­па­си во­ди. Тому ну­ль­о­вий об­робіток най­доцільніше за­сто­со­ву­ва­ти у по­су­ш­ли­вих регіонах, а та­кож в умо­вах із надмірни­ми опа­да­ми на по­лях, розміще­них на схи­лах. За­вдя­ки такій тех­но­логії у грунті збільшується вміст ор­ганічних ре­чо­вин, азо­ту, фо­с­фо­ру, калію, кальцію, магнію, а та­кож підви­щується його по­гли­наль­на ємність. Поліпшується та­кож і йо­го струк­ту­ра, підви­щуються інфільтраційна здатність і  кількість во­ло­ги, по­си­люється міцність грун­то­вих аг­ре­гатів. Збільшується чи­сельність грун­то­вої біоти: мікро­ор­ганізмів, зем­ля­них черв’яків, чле­ни­с­то­но­гих (ко­мах, ака­рид), а та­кож грибів та міко­риз.
У ціло­му під час впро­ва­д­жен­ня тех­но­логії «ноу-тілл» важ­ли­во вра­хо­ву­ва­ти на­укові ре­ко­мен­дації і знан­ня для об’єктив­но­го оціню­ван­ня ста­ну аг­рофіто­це­но­зу і прий­нят­тя пра­виль­но­го рішен­ня. За цієї тех­но­логії ви­пра­ви­ти по­мил­ки знач­но складніше, ніж за тра­диційної, то­му що у разі за­сто­су­ван­ня пер­шої на полі про­во­дить­ся ду­же об­ме­же­на кількість тех­но­логічних опе­рацій: зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка, висіван­ня, вне­сен­ня пе­с­ти­цидів.
Пе­рехідний період від тра­диційно­го зем­ле­роб­ст­ва до «ноу-тілл»-тех­но­логії фахівці ра­дять здійснювати по­етап­но — че­рез проміжний, мінімаль­ний, об­робіток грун­ту, за яко­го не про­во­дять по­ли­це­вої оран­ки, але ще ви­ко­ри­с­то­ву­ють куль­ти­вацію. Ос­тан­ня опе­рація потрібна, щоб вирівня­ти по­верх­ню посівної площі для збе­ре­жен­ня при­род­ної струк­ту­ри грун­ту і вод­но­час — для ме­ханічної бо­роть­би із бур’яна­ми у період фор­му­ван­ня ша­ру із по­жнив­них ре­ш­ток.
За впро­ва­д­жен­ня си­с­те­ми ну­ль­о­во­го об­робітку грун­ту го­ло­вним є об­ме­жен­ня шкідли­вості бур’янів у посівах куль­тур. По­ши­ре­на дум­ка, що гли­бо­ке за­орю­ван­ня насіння бур’янів до­по­ма­гає їхньо­му зни­щен­ню. Але от па­ра­докс: жод­не по­ле після оран­ки не бу­ває чи­с­тим — схо­дить насіння, що бу­ло ви­вер­ну­те із гли­бо­ких шарів грун­ту. Ме­ханізмом до за­пу­с­ку про­ро­с­тан­ня насіння при­близ­но у по­ло­ви­ни видів бур’янів є вплив енергії пря­мо­го со­няч­но­го світла. До­стат­ньо со­няч­но­му про­ме­ню по­тра­пи­ти на насіння — і про­цес про­ро­с­тан­ня роз­по­чав­ся. Важ­ли­ву роль у цьо­му та­кож відігра­ють се­ре­до­ви­ще, тем­пе­ра­ту­ра і во­логість, але не стільки певні ве­ли­чи­ни цих фак­торів, скільки їхній пе­ре­пад. То­му за тех­но­логії «ноу-тілл» із усієї ма­си насіння бур’янів, що за­ли­ши­ла­ся на по­верхні грун­ту, ви­жи­вуть 10–15%, ре­ш­та за­ги­не під дією вітру, сон­ця, пе­ре­падів тем­пе­ра­ту­ри і во­ло­ги. Ба­га­то хто ствер­д­жує, що рос­линні решт­ки за­ва­жа­ють бо­ро­ти­ся з бур’яна­ми. Од­нак що більше со­ло­ми роз­поділе­но по­верх­нею грун­ту, то складніше про­ро­с­тати бур’янам.

Впро­ва­д­жу­ю­чи «ноу-тілл»-тех­но­логію, потрібно на­вчи­ти­сь якісно пра­цю­ва­ти із рос­лин­ни­ми решт­ка­ми.
За­для уник­нен­ня про­блем із не­га­тив­ним впли­вом бур’янів на вро­жайність сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, під час їхньо­го ви­ро­щу­ван­ня за тех­но­логією «ноу-тілл» доцільно вра­хо­ву­ва­ти досвід фер­мерів США, які вже по­над двад­цять років впро­ва­д­жу­ють цю тех­но­логію. Кон­троль бур’янів у посівах куль­тур у по­су­ш­ливій сте­повій зоні Аме­ри­ки грунтується, на­сам­пе­ред, на за­про­ва­д­женні сіво­змін, кон­ку­рен­то­с­про­мож­ності куль­тур та інших за­хо­дах, що за­без­пе­чує ско­ро­чен­ня рос­ту по­пу­ляцій бур’янів і змен­шен­ня ви­т­рат на 50%, порівня­но із стан­дарт­ни­ми ме­то­да­ми, які пе­ред­ба­ча­ють за­сто­су­ван­ня гербіцидів. Гербіци­дам відво­дять важ­ли­ву роль, але у за­зна­ченій тех­но­логії во­ни ма­ють зна­чен­ня до­поміжно­го еле­мен­та із кон­тро­лю засміче­ності посівів.
Спри­ят­ли­вий вплив «ноу-тілл» на рівень засміче­ності куль­тур у сівозміні було підтвер­д­же­но три­ва­ли­ми досліджен­ня­ми, про­ве­де­ни­ми у сте­повій зоні США. В одному із дослідів вив­ча­ли рівень засміче­ності куль­тур трипільної сівозміни пше­ни­ця ози­ма — сор­го — пар  на фоні двох си­с­тем об­робітку грун­ту — «ноу-тілл» і мінімаль­ного (без­по­ли­це­вого). Кон­троль бур’янів у посівах за­без­пе­чу­ва­ли за­сто­су­ван­ням тра­диційних гербіцидів.
Че­рез 18 років порівня­ли гу­с­то­ту по­яви сходів бур’янів у посівах усіх куль­тур сівозміни за обох си­с­тем об­робітку грун­ту. Кількість сходів бур’янів на по­лях як під яри­ми, так і під ози­ми­ми куль­ту­ра­ми бу­ла втричі-вп’яте­ро ви­щою, ніж за за­сто­су­ван­ня без­по­ли­це­вої си­с­те­ми об­робітку порівня­но із «ноу-тілл».
Ана­логічну тен­денцію спо­с­теріга­ли в дов­го­ст­ро­ко­вих досліджен­нях тех­но­логій об­робітку грун­ту полів під мо­но­куль­ту­ра­ми. В од­но­му варіанті за­сто­со­ву­ва­ли постійно тех­но­логію «ноу-тілл», а в дру­го­му щороку про­во­ди­ли мінімаль­ний об­робіток грун­ту — ли­ше без­по­ли­це­ву оран­ку. У се­ред­нь­о­му засміченість у всіх сівозмінах бу­ла вп’яте­ро ви­щою у варіанті із мінімаль­ним об­робітком порівня­но із варіан­том, де за­сто­со­ву­ва­ли тех­но­логію «ноу-тілл». На­ве­дені ре­зуль­та­ти свідчать, що ос­тан­ня тех­но­логія більшою мірою впли­ває на рівень засміче­ності посівів сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур у сіво­зміні, ніж тех­но­логії із ме­ханічним об­робітком грун­ту.
На ос­нові про­ве­де­но­го аналізу до­сяг­нень пе­ре­до­вих країн світу в га­лузі сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва провідні вітчиз­няні вчені зро­би­ли вис­но­вок, що для за­про­ва­д­жен­ня мінімаль­но­го, ну­ль­о­во­го, об­робітку як зем­ле­робсь­кої си­с­те­ми пер­спек­тив­ною бу­де зо­на Сте­пу Ук­раїни. Знач­на ча­с­ти­на Ліво­бе­реж­но­го Лісо­сте­пу, західна ча­с­ти­на Лісо­сте­пу, Полісся за­ли­ша­ють­ся ще на три­ва­лий час зо­на­ми пе­ре­важ­но ди­фе­ренційо­ва­но­го об­робітку із доміну­ван­ням оран­ки та дис­ко­вих зна­рядь. Си­с­те­ми мінімаль­но­го об­робітку за­про­ва­д­жу­ва­ти­муть тут ли­ше фраг­мен­тар­но ок­ремі гос­по­дар­ст­ва.

Си­с­те­ма «ноу-тілл» — еко­номічна мо­дель рос­лин­ництва
Під час її ство­рен­ня фахівці взя­ли за ос­но­ву тех­но­логію ну­ль­о­во­го об­робітку грун­ту, приділи­ли більше ува­ги оп­тимізації ви­роб­ни­чих про­цесів і в ре­зуль­таті зро­би­ли рос­лин­ництво ке­ро­ва­ним, про­гно­зо­ва­ним і еко­номічно ефек­тив­ним. За нинішньої ор­ганізації сільсько­го гос­по­дар­ст­ва уро­жай на 80% за­ле­жить від при­род­них умов. За си­с­те­ми «ноу-тілл» вплив по­го­ди і кліма­ту на ефек­тивність рос­лин­ництва зве­де­на до 20%, а ре­ш­та, 80%, при­па­дає на тех­но­логії та уп­равління у сільсько­му гос­по­дарстві, що об’єднані в од­ну си­с­те­му.
Для об­ме­жен­ня шкідли­вості се­ге­таль­ної рос­лин­ності доцільно за­сто­со­ву­ва­ти си­с­темні пре­па­ра­ти суцільної дії із кла­су гліфо­сатів. Во­ни еко­логічно найс­при­ят­ливіші, оскільки після про­яву ток­сич­ної дії швид­ко підда­ють­ся про­це­су біологічно­го роз­кла­дан­ня грун­то­ви­ми мікро­ор­ганізма­ми. Гербіци­ди суцільної дії із кла­су гліфо­сатів є аль­тер­на­ти­вою пе­ред­посівно­го об­робітку грун­ту для кон­тро­лю більшості зла­ко­вих і ши­ро­ко­ли­с­тих бур’янів, на­при­клад у посівах со­няш­ни­ку.
Як один із спо­собів у си­с­темі «ноу-тілл», що за­без­пе­чує об­ме­жен­ня чи­сель­ності бур’янів у посівах цієї куль­ту­ри, є за­трим­ка строків її висіву — більшість ранніх бур’янів, що про­ро­с­туть, бу­дуть зни­щені ще до сівби со­няш­ни­ку.

   На­разі для кон­тро­лю бур’янів у со­няш­ни­ко­вих посівах за­сто­со­ву­ють та­кож гербіци­ди на ос­нові діючих ре­чо­вин пен­ди­ме­таліну та три­ф­лу­раліну. Ці гербіци­ди за­сто­со­ву­ють, в ос­нов­но­му, для кон­тро­лю зла­ко­вих бур’янів. Аме­ри­канські дослідни­ки відміча­ють, що для ефек­тив­но­го кон­тро­лю бур’янів кра­щий і до­стат­ньо еко­номічний три­ф­лу­ралін, пен­ди­ме­талін — на дру­го­му місці після ньо­го. Ці гербіци­ди за­зви­чай кон­тро­лю­ють від лег­кої до се­ред­ньої інвазії щи­ри­цю білу і ло­бо­ду білу і за підви­ще­них норм ви­т­ра­ти за­без­пе­чу­ють кон­троль іван-чаю і ку­ря­чо­го про­са.
За ре­зуль­та­та­ми досліджен­ня, на сьо­годні у Ка­наді і США ре­ко­мен­до­ва­но до ви­ко­ри­с­тан­ня три­ф­лу­ралін у гра­ну­ль­о­ваній формі для кон­тро­лю зла­ко­вих і ши­ро­ко­ли­с­тих бур’янів у посівах со­няш­ни­ку або інших олійних куль­тур. Уп­ро­довж ба­га­ть­ох років три­ф­лу­ралін у такій фор­му­ляції ши­ро­ко за­сто­со­ву­ють для об­ме­жен­ня шкідли­вості бур’янів у посівах со­няш­ни­ку за тех­но­логії «ноу-тілл». Однією з умов ви­ко­ри­с­тан­ня та ефек­тив­ності пре­па­ратів на ос­нові цих діючих ре­чо­вин є на­явність до­стат­ньої кількості опадів, які не­обхідні для ак­ти­вації гра­нул.
Згідно із «Пе­реліком пе­с­ти­цидів і аг­рохімікатів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні», для за­хи­с­ту посівів со­няш­ни­ку та­кож ре­ко­мен­до­вані пре­па­ра­ти як на ос­нові діючих ре­чо­вин пен­ди­ме­талін і три­ф­лу­ралін, так і на ос­нові аце­тох­ло­ру, про­ме­т­ри­ну, кле­то­ди­му, ме­то­лах­ло­ру, ме­то­лах­ло­ру у поєднанні із тер­бу­ти­ла­зи­ном, ок­си­ф­лу­ор­фе­ну, хіза­ло­фоп-П-ети­лу, хіза­ло­фоп-П-те­фу­ри­лу, кло­ма­зо­ну, флу­а­зи­фоп-П-бу­ти­лу, флуміок­са­зи­ну; S-ме­то­лах­ло­ру у поєднанні із тер­бу­ти­ла­зи­ном, пропізох­ло­ру, флу­рох­ло­ри­до­ну, ди­ме­те­наміду-П. За­сто­су­ван­ня пре­па­ратів на ос­нові вка­за­них діючих ре­чо­вин за­без­пе­чу­ва­ти­ме ефек­тив­не та якісне об­ме­жен­ня чи­сель­ності од­норічних зла­ко­вих і двосім’ядоль­них бур’янів, які доміну­ють у спектрі засмічен­ня посівів со­няш­ни­ку. Найбільшої шко­ди во­ни за­вда­ють куль­турі у пер­ший період роз­вит­ку, ко­ли куль­турні рос­ли­ни рос­туть порівня­но повільно.
Та­кож для кон­тро­лю засміче­ності посівів со­няш­ни­ку доцільно за­сто­со­ву­ва­ти і міжряд­ний об­робіток грун­ту — як ре­зерв­ний варіант. Ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку по стерні зла­ко­вих куль­тур за­без­пе­чує збе­ре­жен­ня во­ло­гості грун­ту. Стер­ня, а та­кож по­жнивні решт­ки як муль­ча відмінно за­хи­ща­ють грунт, змен­шу­ю­чи інтен­сивність ви­па­ро­ву­ван­ня во­ло­ги. Ос­таннім ча­сом, у зв’яз­ку зі збільшен­ням по­су­ш­ли­вих днів, як пра­ви­ло, у серпні і ве­ресні, за­сто­су­ван­ня тех­но­логії «ноу-тілл» повністю се­бе ви­прав­до­вує у півден­них регіонах країни. За­вдя­ки збе­ре­жен­ню та еко­номії во­ло­ги за­без­пе­чується ви­со­кий уро­жай куль­ту­ри.
Та­кож за­сто­су­ван­ня тех­но­логії «ноу-тілл» в умо­вах ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку у сму­гах стерні ози­мої пше­ниці й інших зла­ко­вих за­побігає ерозії грунтів.

Стра­тегія за­сто­су­ван­ня гербіцидів
Як свідчать дані, от­ри­мані за ре­зуль­та­та­ми досліджень, стра­тегія за­сто­су­ван­ня гербіцидів у си­с­темі «ноу-тілл» де­що інша, ніж за тра­диційної си­с­те­ми зем­ле­роб­ст­ва. Відмінність, у пер­шу чер­гу, по­ля­гає в іншо­му до­борі за­ходів із кон­тро­лю бур’янів у період, ко­ли по­ля не зай­няті куль­ту­ра­ми. За відсут­ності ме­ханічно­го об­робітку грун­ту змінюється не ли­ше кількість, а й ви­до­вий склад бур’яно­во­го уг­ру­по­ван­ня по­ля. Вста­нов­ле­но, що бур’яни, які ма­ють круп­не насіння, мен­ше при­сто­со­вані до існу­ван­ня в аг­рофіто­це­но­зах за відсут­ності ме­ханічно­го об­робітку грун­ту, а дрібно­насінні, на­впа­ки, —при­сто­со­ваніші. Та­ким чи­ном, на­сам­пе­ред, слід приділя­ти ува­гу бур’янам, які фор­му­ють дрібне насіння. Для їхньо­го кон­тро­лю ре­ко­мен­до­ва­но за­сто­со­ву­ва­ти як грун­тові, так і після­с­хо­дові гербіци­ди. Зо­к­ре­ма, у посівах ранніх ярих та ози­мих ко­ло­со­вих куль­тур у си­с­те­мах хімічно­го за­хи­с­ту ви­ко­ри­с­то­ву­ють ли­ше після­с­хо­дові гербіцидні пре­па­ра­ти.
Для кож­но­го по­ля (куль­ту­ри) сіво­зміни не­обхідно роз­ро­би­ти свій план за­сто­су­ван­ня гербіцидів, який би ви­клю­чав не­га­тив­ний вплив (післядію) на на­ступні у сівозміні куль­ту­ри.
Ефек­тив­но об­ме­жи­ти шкідливість смітної рос­лин­ності у посівах ранніх ярих зер­но­вих куль­тур мож­на вне­сен­ням гербіцидів на ос­нові діючих ре­чо­вин, ре­ко­мен­до­ва­них «Пе­реліком пе­с­ти­цидів і аг­рохімікатів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні». Для об­ме­жен­ня чи­сель­ності од­норічних та де­я­ких ба­га­торічних двосім’ядоль­них бур’янів у фазі ку­щен­ня посіви об­при­с­ку­ють од­ним із пре­па­ратів на ос­нові та­ких діючих ре­чо­вин, як: амідо­суль­фу­рон, амінопіралід із фло­ра­су­ла­мом, бен­та­зон, ди­кам­ба, три­а­суль­фу­рон, клопіралід, мет­суль­фу­рон-ме­тил, МЦПА, про­суль­фу­рон, суль­фо­суль­фу­рон, ти­фен­суль­фу­рон-ме­тил, три­бе­ну­рон-ме­тил, три­то­суль­фу­рон, флу­рок­сипір, флу­кар­ба­зон, йод­суль­фу­рон-ме­тил натрію, флу­рок­сипір, 2,4-Д, фло­ра­су­ла­м із флу­мет­су­ла­мом та ін.
Од­норічні зла­кові бур’яни у фазі ку­щен­ня кон­тро­лю­ють од­ним із ре­ко­мен­до­ва­них гербіцидів на ос­нові та­ких діючих ре­чо­вин: фе­нок­са­проп-П-етил, пінок­са­ден, пірокс­су­лам, флу­кар­ба­зон та ін.  На по­лях, де в осінній період пе­ре­ва­жа­ють дво­дольні бур’яни, до­стат­ньо ефек­тив­ним бу­де за­сто­су­ван­ня гербіцидів гру­пи 2,4-Д (ефір) у поєднанні із гліфо­са­том. Грамініци­ди доцільно за­сто­со­ву­ва­ти ли­ше за на­яв­ності од­но­доль­них бур’янів. За зміша­но­го ти­пу за­бур’янен­ня по­ля ефек­тив­ним бу­де їхній кон­троль пре­па­ра­та­ми на ос­нові гліфо­са­ту. Ос­нов­на ви­мо­га в та­ко­му разі — не­до­пу­щен­ня фор­му­ван­ня у післяж­нив­них бур’янів життєздат­но­го насіння.
Під час сівби пізніх ярих куль­тур із три­ва­лим вес­ня­ним до­посівним періодом не­обхідно бу­де вжи­ти за­ходів зі зни­щен­ня вес­ня­них сходів бур’янів. Ре­зуль­та­тив­ним бу­де за­сто­су­ван­ня для їхньо­го кон­тро­лю пре­па­ратів суцільної дії. Ви­ко­ри­с­тан­ня грун­то­вих гербіцидів за терміном потрібно пе­ре­не­с­ти на після­посівний період, оскільки во­ни, по­кри­ва­ю­чи стер­ню й по­жнивні решт­ки та за­дер­жу­ю­чись на них, втра­ча­ти­муть свою технічну ефек­тивність, яка не про­явить­ся по­вною мірою. Опа­ди, що ви­па­да­ти­муть після вне­сен­ня гербіцидів, мо­жуть ли­ше ча­ст­ко­во по­зи­тив­но впли­ну­ти на ефек­тивність пре­па­ратів.
 
   За­сто­су­ван­ня гербіцидів із цієї гру­пи у після­посівний період, але до по­яви сходів куль­ту­ри бу­де ефек­тивнішим із двох при­чин:
   пер­ша — сівал­ка, за­без­пе­чу­ю­чи пев­не роз­пу­шен­ня грун­ту і за­гор­тан­ня рос­лин­них ре­ш­ток, збільшить ступінь йо­го відкри­тості, що по­зи­тив­но впли­не на рівень технічної ефек­тив­ності грун­то­во­го гербіци­ду, особ­ли­во в зоні ряд­ка куль­ту­ри;
  дру­га — пе­ре­не­сен­ня терміну за­сто­су­ван­ня грун­то­во­го гербіци­ду по­до­вжує три­валість йо­го дії: за цей період куль­ту­ра, про­хо­дя­чи певні фа­зи роз­вит­ку, на­бу­ває стійкості та кон­ку­рен­то­с­про­мож­ності що­до бур’янів.
На­при­клад, на ку­ку­рудзі ефек­тивніше за­сто­со­ву­ва­ти грун­то­вий гербіцид При­мек­с­т­ра ТZ Голд 500, SC, по схо­дах у фазі трьох-п’яти листків куль­ту­ри, особ­ли­во як­що йо­го поєдна­ти із після­с­хо­до­вим гербіци­дом, на­при­клад Ба­зи­сом або Май­ст­ром. У та­ко­му разі мож­на змен­ши­ти нор­му вне­сен­ня кож­но­го пре­па­ра­ту й от­ри­ма­ти мак­си­маль­ну ефек­тивність для об­ме­жен­ня шкідли­вості ве­ге­ту­ю­чих бур’янів і ма­ти три­ва­лий період за­хис­ної дії грун­то­во­го гербіци­ду.
 
   Пе­ре­ва­гою ви­ко­ри­с­тан­ня грун­то­вих гербіцидів є мож­ливість кон­тро­лю­ва­ти кілька хвиль про­ро­с­тан­ня бур’янів, за­без­пе­чу­ю­чи по­туж­ний старт для сходів рос­лин куль­ту­ри. Їхня ефек­тивність за­ле­жить від на­яв­ності во­ло­ги і якості об­робітку грун­ту. Ці пре­па­ра­ти ство­рю­ють за­хис­ний ек­ран і пригнічу­ють бур’яни, які тільки по­чи­на­ють про­ро­ста­ти із насіння. То­му грун­тові гербіци­ди за­сто­со­ву­ють для кон­тро­лю од­норічних бур’янів. Го­ло­вна пе­ре­ва­га цих пре­па­ратів — три­валість за­хис­ної дії, яка нерідко по­ши­рюється на весь ве­ге­таційний період. Плю­сом грун­то­вих гербіцидів є і те, що їхня ток­сич­на дія мен­ше за­ле­жить від по­год­них умов — на­впа­ки, опа­ди впли­ва­ють тільки по­зи­тив­но. За­вдя­ки зво­ло­жен­ню грун­ту пре­па­рат рівномірніше роз­поділяється, вплив вітру про­яв­ляється мен­шою мірою, по­за­як із цією ме­тою за­сто­со­ву­ють круп­но­крап­лин­не об­при­с­ку­ван­ня роз­пи­лю­ва­ча­ми із ве­ли­ки­ми вихідни­ми от­во­ра­ми, що не за­би­ва­ють­ся сто­ронніми домішка­ми.
Спеціаль­ни­ми ла­бо­ра­тор­ни­ми досліджен­ня­ми вста­нов­ле­но, що вне­сен­ня гербіци­ду у грунт го­ри­зон­таль­ним ек­ра­ном не має пе­ре­ваг що­до технічної ефек­тив­ності порівня­но із пе­ремішу­ван­ням йо­го у шарі грун­ту.
Істот­ним фак­то­ром у си­с­темі за­хи­с­ту від бур’янів є особ­ли­вості ос­танніх ма­со­во про­ро­ста­ти про­тя­гом до­сить три­ва­ло­го ча­су. Де­які із них: ви­ди ло­бо­ди, щи­риці, мишію то­що — за пев­них спри­ят­ли­вих умов здатні про­ро­ста­ти впро­довж усь­о­го ве­ге­таційно­го періоду. У ціло­му ком­плекс най­по­ши­реніших і найшкідливіших видів бур’янів у посівах ши­ро­ко­ряд­них куль­тур інтен­сив­но дає схо­ди впро­довж 30–45 днів від ча­су по­яви сходів куль­тур­них рос­лин. Ши­ро­ке ви­ко­ри­с­тан­ня грун­то­вих гербіцидів за­без­пе­чує ли­ше тим­ча­со­вий за­хис­ний ре­зуль­тат: за­зви­чай во­ни про­яв­ля­ють ефек­тивність про­тя­гом 30–40 днів від мо­мен­ту вне­сен­ня їх у грунт. Тра­диційно це тре­тя де­ка­да квітня. Ви­со­ка ефек­тивність дії та­ких пре­па­ратів на про­ро­ст­ки бур’яно­вих рос­лин мож­ли­ва ли­ше за на­яв­ності до­стат­ньої кількості во­ло­ги у верх­нь­о­му шарі грун­ту у квітні — травні.
У разі стрімкої та су­хої вес­ни раціональніше за­сто­со­ву­ва­ти грун­тові гербіци­ди до про­ве­ден­ня сівби, за про­хо­лод­них та во­ло­гих вес­ня­них умов — до по­яви сходів рос­лин куль­ту­ри. Ви­со­ко­с­теб­лові куль­ту­ри: ку­ку­руд­за, со­няш­ник — до ча­су зни­жен­ня ефек­тив­ності за­хис­ної дії грун­то­вих пре­па­ратів самі здатні затіню­ва­ти по­верх­ню грун­ту і надійно кон­тро­лю­ва­ти си­ту­ацію із бур’яна­ми у посівах.  Далі бу­де.