Спецможливості
Новини

Сільгоспкооперативи: від учнівства до вищого пілотажу…

05.06.2008
1647
Сільгоспкооперативи:  від учнівства  до вищого пілотажу…  фото, ілюстрація
Международная бизнес интеграция

Як Програма розвитку та інтеграції Криму ПР ООН "виховує" бізнес-потенціал кримських фермерів 

 

Кооперативний рух проти бідності

 

Нещодавно у Верховній Раді Криму відбулося засідання Ради з людської безпеки і розвитку при Голові ВР АРК Анатолієві Гриценку. Фахівці Програми розвитку й інтеграції Криму ПР ООН на чолі з міжнародним координатором Аделін Гоне представили звіт про проведене соціологічне дослідження рівня життя в 14 сільських районах Криму. Як зазначила Аделін Гоне, Рада з людської безпеки - хороший майданчик для діалогу представників місій міжнародних організацій і властей автономії, під час якого можна означити гострі проблеми, обговорити шляхи їхнього вирішення. Цього разу мова йшла про те, що хвилює всю світову громадськість. Боротьба з бідністю визначена ООН одним з чільних завдань тисячоліття, і на саміті 2000 року держава Україна офіційно прийняла на себе зобов'язання подолати бідність протягом 15 років. Проте підсумки дослідження, проведеного ПРІК в 14 районах Криму за допомогою опитування представників 2837 домоволодінь, наочно демонструють, що в середньому рівень життя цієї категорії наших громадян, за критерієм грошових доходів, як і раніше, низький. Трохи більше 40% опитаних мають рівень доходів, з розрахунку на одного члена сім'ї, менший за прожитковий мінімум. У середньому селяни живуть на 726 гривень у місяць, причому найуразливішими є великі домогосподарства з чотирма і більше дітьми. Істотно підвищує ризики бідності наявність у домогосподарствах непрацюючих працездатних осіб та інших утриманців. Результати опитування показують, що до найбідніших можна зарахувати 30% домогосподарств із тих, що були охоплені дослідженням. Причому найвищий рівень бідності зафіксовано в Радянському районі: тут до даної категорії можна зарахувати понад 80% домоволодінь. Велику кількість бідних господарств зареєстровано в Роздольненському, Джанкойському, Красноперекопському, Чорноморському та Сакському районах.

Самі ж громадяни схильні оцінювати свої матеріальні можливості навіть гірше, ніж про це свідчать дані об'єктивного дослідження: в середньому 44% жителів вважають, що їхній рівень життя нижчий за середній, половина впевнена, що протягом року їхні доходи зменшилися, а 40% очікують дальшого погіршення. Люди вдаються до економії коштів, відмовляють собі в необхідних продуктах, речах і ліках, близько третини бідних домогосподарств не платять за житлово-комунальні послуги.

До активних способів боротьби з бідністю, таких як пошук додаткового заробітку або організація власної справи, більше схильні громадяни з середнім і вищим рівнем доходів. Але при тому, що 25% заявили про перспективне бажання займатися підприємництвом, половина опитаних скаржиться на брак потрібного для цього стартового капіталу.
Існування бідних регіонів у Криму має парадоксальний характер ще й тому, що нещодавно було підбито підсумки Всекримського конкурсу проектів і програм розвитку місцевого самоврядування, котрі засвідчили великі потенційні можливості як міст, так і сільських районів Криму. За даними міністерства фінансів Криму, з року в рік збільшується сума субвенції з бюджету автономії на фінансування проектів розвитку місцевого самоврядування. В 2009 році вона сягала вже 3,5 млн грн, що на 900 тис. грн більше, ніж 2008. На останній, шостий, конкурс було представлено 47 робіт, зокрема 45 проектів і дві програми. Від сільських і селищних рад - 28, від міських і районних у місті рад - 11, від райрад - 8. Найактивнішими цього разу виявилися Бахчисарай, Джанкойський і Красногвардійський райони, від яких надійшло найбільше проектів і програм. На жаль, конкурс цього разу проігнорували 5 з 25 міських і районних рад автономії. Адже участь у конкурсі - реальний спосіб вирішення проблем громади.

На жаль, цей конкурс ще недостатньо використовують для подолання бідності в сільських громадах: переважають культурно-історичні, побутові та інші проекти.

З другого боку, Кримська автономія інтенсивно започатковує зв'язки з європейськими країнами, ознайомлюється з їхніми програмами, бо сам Крим є регіоном з унікальними можливостями для співпраці в рамках Програми східного партнерства. Це підтвердив і президент Комітету регіонів ЄС Люк Ван ден Бранде, який нещодавно відвідав Крим з офіційним візитом разом з главою представництва Європейської комісії в Україні Жозе Мануелем Пінту Тейшейрою і представником президента Комітету регіонів ЄС Борисом Ессендером.
Комітет регіонів ЄС - організація, в яку входять 344 регіональні та місцеві представники з держав - членів ЄС. За словами пана Люка Ван ден Бранде, представники Євросоюзу особливо зацікавлені в партнерстві з Кримом, оскільки це єдина в Україні автономія, яка має потрібні інститути влади й повноваження, що дають можливість брати на себе відповідальність у разі регіональної співпраці. Використовуючи ці можливості Криму, він вважає важливим зробити його регіоном, привабливим для інвестицій.

Президент Комітету регіонів ЄС Люк Ван ден Бранде і глава Представництва Європейської комісії в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра провели прес-конференцію, на якій, зокрема, було сказано, що в Криму, завдяки його повноваженням, є унікальні можливості для співпраці з ЄС, і автономії треба їх використовувати, щоб почати реальну роботу в рамках Програми східного партнерства. Привабливість Криму для інвесторів складається з багатьох показників, головні з яких - рівень демократії та позитивні зрушення в боротьбі з корупцією. І не тільки від представників влади, підкреслив президент Комітету регіонів ЄС, а від усіх кримчан залежить, чи буде використано можливості автономії, чи зможе вона розвивати з регіонами Євросоюзу вигідні для себе партнерські відносини, які дадуть їй змогу вийти на вищий рівень соціальних стандартів.
Саме на цьому фоні керівник ПРІК ПР ООН Аделін Гоне доводить: підтягнути відсталі регіони до рівня передових і вивести Крим як учасника європейських програм Східного партнерства на кращі позиції можуть всебічний розвиток сільських громад та піднесення кооперативного руху, створення, передусім, виробничих та обслуговувальних сільськогосподарських кооперативів.

- У нас на селі склалася парадоксальна ситуація, - розповідає Айдер Сейтосманов, радник із регіонального розвитку ПРІК ПР ООН. - Землю розпайовано, й усі селяни є власниками певної її кількості. Однак якщо в Європі людина, яка має гектар землі, вважається достатньо багатою, то в нас людина навіть з п'ятьма гектарами землі у власності є часто досить бідною. Власникам землі не вистачає обігових коштів, їхні права не захищено, для обробітку землі вони використовують застарілі технології, часто "прогорають" або зовсім не мають змоги організувати роботу й віддають свої ділянки в оренду великим сільгоспвиробникам. Через це - зростання безробіття в сільській місцевості, міграція, особливо молоді, в міста. Така ситуація нині характерна як мінімум для 11 тисяч адміністративно-територіальних одиниць по всій Україні і для 15 мільйонів осіб, що проживають там. Дослідження свідчать: значна частина сільського населення за рівнем доходів перебуває за межею бідності.

Але з цієї ситуації є вихід. Йдеться про об'єднання так званих середняків, тих, що на сьогодні ледве зводять кінці з кінцями, в обслуговувальні сільськогосподарські кооперативи. Ідея не нова, але й досі по-справжньому не реалізована. Айдер Сейтосманов переконаний: міцні кооперативи допоможуть людям вирішити їхні проблеми. Може, вони не стануть мільйонерами, але зможуть вистояти й не опуститися на дно.
Представники програми ООН констатують: на державному рівні в Україні декларується підтримка сільських територій, є закон про кооперацію, є державна програма, але вона існує сама по собі, а люди - самі по собі. Громадяни не вірять, що, об'єднавшись у кооператив, вони одержать щось, окрім візиту податкового інспектора, не вірять у реальну допомогу держави. Крім того, сільським жителям не вистачає навиків планування, елементарних правових знань, доступу до нових технологій.
 

Від уроків історії - до потреб часу

 

Кооперативний рух зародився в світі й набув широкого розвитку понад 150 років тому, причому в державах з різними економічними, політичними й соціальними системами, релігійними поглядами та ідеологією. Скрізь основу його складали взаємодопомога, рівність (особливо принцип: одна людина - один голос, який використовують під час ухвалення рішень загальними зборами) і соціальна відповідальність.  

Про кооперацію писав ще Ленін. Але, заклавши теоретично правильні основи, комуністи на практиці спотворили їх, і економічні складові кооперативності замінили колгоспами, які не були ні кооперативами, ні колективними господарствами, а стали державною формою визискування селянства. Розвиток кооперації, що почався в роки НЕПу, надалі було майже згорнуто. В 60-ті роки ХХ століття припинила існування промислова кооперація, а до 80-х у країні на основі кооперативно-колгоспної власності діяли тільки колгоспи, споживча і житлово-будівельна кооперації. Тому не дивно, що після розвалу СРСР у країні, як на дріжджах, став рости кооперативний рух. Новоспечені кооперативи наповнювали ще недавно порожні полиці магазинів і ринкові прилавки споживчими товарами власного виробництва. Завдяки цьому піднялося ціле покоління бізнесменів.

Конкретну допомогу для створення кооперативів у Криму можна одержати від ПРІК ПР ООН, причому як методологічну, так і фінансову. "Робота фахівців і асистентів нашої організації спрямована на те, щоб пояснити кримчанам, які можливості дає кооперація і як організувати кооператив, щоб підвищити рівень життя на селі, - розповів Айдер Сейтосманов. - В основу покладено вироблений у процесі реалізації інших соціальних проектів принцип спільної діяльності місцевої громади і ПРІК". До речі, таких "кооперативних ластівок" у Криму вже понад 130...
Голова обслуговувального кооперативу в Криму: "Ми створили свій кооператив, насамперед, для того, щоб кожен зміг працювати більше й забезпечити собі гідне життя. І все-таки матеріальні блага - справа наживна. За наявності плану розвитку ми зможемо придбати все необхідне. Але головна причина створення кооперативу в іншому: працювати поодинці важко. У нашому селі багато людей займається сільським господарством: тваринництвом або рослинництвом, - але господарювати самому не вигідно. Ми створили кооператив, і всім стало легше працювати. До нас прийшли люди, які готові й хочуть трудитися на землі й мати з неї прибуток. Тепер всю роботу розподілено між членами кооперативу, і в кожного є свої обов'язки: одні займаються реалізацією, другі збирають урожай, треті працюють на тракторі чи здійснюють агротехнічні заходи. Тепер кожен - професіонал на своєму робочому місці, і ми всі працюємо на загальну справу..."

На сьогодні більшість земельних паїв або здано в оренду, або землю не обробляють зовсім: ціни на дрібні партії сільськогосподарської продукції не повертають затрат індивідуального виробництва, бо немає в наявності техніки, потрібної для обробітку землі й отримання якісного врожаю, немає фінансових коштів на придбання добрив і насіння.
- Тим часом, у Криму дрібні селянські господарства виробляють 80-90% окремих видів сільськогосподарської продукції, наприклад, молоко або м'ясо, - наголосив Айдер Сейтосманов. - Дрібні сільгоспвиробники в основній своїй масі здають за безцінь вирощені овочі, фрукти, м'ясо, молоко посередникам, які й мають основний прибуток після незначної переробки та реалізації продуктів споживачам уже за високими ринковими цінами. Самі ж виробники первинної сировини ледве зводять кінці з кінцями. Саме для таких господарств об'єднання на кооперативних засадах є основною альтернативою, головним засобом подолання скрути. Ще 1997 року було прийнято Закон України "Про сільськогосподарську кооперацію". В 2009 році, спираючись на міжнародний досвід і оцінки експертів, Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 557 про "Державну цільову програму підтримки та розвитку сільськогосподарських обслуговувальних кооперативів до 2015 р". В рамках цієї програми плануються підтримка, створення й функціонування 2500 сільськогосподарських обслуговувальних кооперативів, для чого виділено кошти в сумі 6,5 млрд грн. Проте, за оцінками експертів ООН, ні обслуговувальні, ні виробничі сільгоспкооперативи в Україні не набули ще належного розвитку та не завоювали вітчизняного ринку сільгосппродукції. У Криму зареєстровано трохи більше 130 кооперативів, але реально функціонує ще менше. Жителі кримських сіл не поспішають кооперуватися. В країнах Європейського Союзу через кооперативи реалізовують понад 60% сільськогосподарської продукції, в Україні ж цей показник практично на нулі.

Програма розвитку та інтеграції Криму ПР ООН з 2007 року підтримала 22 проекти сільськогосподарських обслуговувальних кооперативів, на реалізацію яких Програма виділила 20 грантів на загальну суму 116771 долар. Це проекти кооперативів, які надають послуги з крапельного зрошування, зберігання й охолодження молока, з переробки зерна на комбікорм, інфрачервоного сушіння овочів і ягід тощо. Ця допомога полягає в навчанні правильно складати бізнес-плани, а потім спільно фінансувати проекти. За словами Айдера Сейтосманова, таке співфінансування проектів сільгоспкооперативів може сягати 30-50%. Крім того, учасників вчать писати Статут, вести фінансову звітність та інших тонкощів роботи.

Сільськогосподарська кооперація відразу дає відчутні економічні переваги: оптова закупівля матеріалів та одержання інформаційно-консультаційних послуг, можливість спільно вигідніше реалізувати вироблений продукт, реально впливати на ціну реалізації й підтримувати її на вигідному для себе рівні, спільне зберігання й переробка сировини, отримання кредитів, грантів і субсидій на розвиток виробництва.
Прикладом може бути кооператив "Надія-Степове" Сакського району, де учасники конференції побували першого робочого дня. Цей кооператив відкрив молокоприймальний пункт, що займається охолодженням та зберіганням молока, зданого членами кооперативу, а також його реалізацією. А ще - в спеціально створеній міні-лабораторії здійснюють контроль за якістю продукції.

Цікава географія проектів, які було реалізовано або реалізують нині за підтримки ПРІК ПР ООН:

  • Першотравневмй район: "Токульчак-2007" (молокоприймальний пункт для збору і первинного охолоджування молока); "Джілек" (вирощування суниці з допомогою краплинного зрошування); "Ар-ток-Крим" (вирощування овочів з допомогою краплинного зрошування); "Резерв-2007" (переробка зерна на комбікорм); "Істок-2007" (випуск хлібобулочних виробів); "Селянин-2007" (вирощування овочів з допомогою краплинного зрошування.
  • Сакський район: "Шовковичне" (холодильні камери для зберігання овочів); "Надія-Степове" (молокоприймальний пункт для збирання й первинного охолоджування молока); "Хаял-2009" (трактор і навісні пристрої для надання послуг з обробки землі).
  • Білогірський район: "Берекет" (молокоприймальний пункт для збирання й первинного охолоджування молока); "Умют" (заготівля та сушіння лікарських трав); "Павло" (розведення елітного поголів'я овець).
  • Роздольненський район: "Віраж-2009" і "Омега-Т" (вирощування овочів на краплинному зрошуванні).
  • Красногвардійський район: "Оазис-Озенбаш" (водопостачання присадибних ділянок); "Новопокровський молочник" (молокоприймальний пункт для збирання й первинного охолоджування молока).
  • Красноперекопський район: "Рубус Пролетарка" (вирощування овочів на краплинному зрошуванні); "Альянс Танкове" (інфрачервоне сушіння плодів і овочів); "Аграрне" (вирощування овочів і баштанних культур на краплинному зрошуванні).
  • Бахчисарайський район: "Агро-плюс" (комбікормовий мінізавод і устаткування для сортування зерна).
  • Нижньогірський район: "Дрофинський ресурс" (комбікормовий міні-завод і устаткування для сортування зерна).
  • Джанкойський район: "Північний Єрмак" (ринок сільськогосподарської продукції).

Показово, що в найбіднішому Радянському районі (згідно зі звітом ПРІК ПР ООН "Рівень життя в 14 районах АРК") і досі не зареєстрований жоден обслуговувальний кооператив, як, до речі, і на далеко не бідних південно-східних приморських територіях. З другого боку, в Першотравневому районі (середньому за рівнем бідності, тобто благополучному) зафіксовано й максимальне число кооперативів. То, може, тому й бідний Радянський район, що там немає сільгоспкооперативів?

 

Як Програма розвитку та інтеграції Криму ПР ООН "виховує" бізнес-потенціал кримських фермерів 

 

Кооперація в Литві і її державна підтримка

 

На конференції ПРІК ПР ООН обговорювалися різні підходи до організації економічного розвитку сільських територій на основі обслуговувальної сільгоспкооперації. Особливо зацікавив учасників виступ доктора соціологічних наук, професора Каунаського університету Юліуса Раманаускаса, який розповів про державні механізми регулювання, створення й функціонування сільськогосподарських кооперативів у Литві.

Досвід Литви цікавий кримчанам вже хоча б тим, що територія цієї прибалтійської країни сумірна з розмірами Криму. Правда, на цьому схожість закінчується: Литва вже п'ять років у Євросоюзі, і це помітно позначилося на економіці цієї країни, зокрема, на сільському господарстві. За словами професора Раманаускаса, в середньому литовський фермер володіє 12 гектарами землі, однак є багато зовсім невеликих присадибних господарств, які виробляють майже половину всієї сільськогосподарської продукції.

У Литві, згідно зі статистичними даними, на початку 2009 року було близько 108 тис. фермерських господарств. При цьому зареєстровано близько 400 кооперативів, але реально функціонує лише близько 50% із них.
Кооперативи невеликі, хоча кількість членів у них поступово збільшується. Так, у 2007 р. кооперативів, у яких працювало до п'яти членів, налічувалося 44% загального їхнього числа, в 65 кооперативах працювало від 6 до 20 членів (32,5%), в 25 кооперативах - від 21 до 100 членів (12,5%), і лише в 15 кооперативах (12,5%) працювало від 101 до 500 осіб.

Окрім кооперативів, рільники й жителі села використовують простіші форми кооперації, часто не створюючи загальних підприємств. Це форми горизонтальної кооперації: об'єднання з використання техніки (допомога сусіда сусідові, машинні гуртки, об'єднання власників техніки тощо), господарства, що створюються при об'єднанні земельних ділянок, сільськогосподарські громади, які займають значне місце у виробництві сільськогосподарських продуктів. Вельми цікавим є новий ступінь у розвитку кооперації: поєднання вже визнаних організацій виробників і введення статусу організацій попереднього визнання (у плодово-овочевому та рибному секторах). Чимале місце займає також і вертикальна кооперація - співпраця виробників сільськогосподарської продукції з переробниками й торговцями за договорами з використанням довгострокових інтеграційних зв'язків під час створення технологічних платформ.

Останнім часом жителі литовських сіл і селищ створюють сільські громади, мета яких об'єднати всіх, хто живе, працює в цій місцевості, а також вихідців з тих місць, або ж і тих, хто має певні інтереси в даній місцевості, для вирішення різних проблем. Об'єднуючи соціальну й економічну політику, сільські громади сприяють розвитку громадянської активності своїх членів. Форми діяльності общин різні: організаційні (цивільні групи, групи інтересів), індивідуальні (участь у проектах і програмах, голосування), пошуки й поширення інформації (робота з документами, участь у мітингах, конференціях, співпраця з пресою і ін.).

- Одним з найактуальніших чинників успіху кооперативів та інших кооперованих організацій є здатність фінансування їхньої діяльності, - зазначив професор Раманаускас. - Основну підтримку кооперативи одержують із двох джерел: національні кошти та програми фондів ЄС. Фінансуються освітні послуги, на сприятливіших умовах надаються кредити та допомога з інвестування, підтримка під час створення кооперативів, податкові пільги, регулюється ринок виробників плодів і овочів, скорочуються обмеження діяльності антимонопольними законами. Крім того, громадські організації часто отримують фінансову підтримку від самоврядування, підприємницьких організацій і від місцевих жителів.

 

Про особливості оподаткування та фінансового обліку в сільськогосподарських кооперативах

 

Практичною й корисною була доповідь на конференції директора аудиторської фірми "Ярош" Віри Ярош. Вона зупинилася на практичних питаннях оподаткування, організації бухгалтерського й податкового обліку тільки в сільськогосподарських кооперативах в Україні. Бо, створюючи сільськогосподарський кооператив, недостатньо наділити його засобами, обрати голову й провести державну реєстрацію суб'єкта. Управлінському персоналу кооперативу треба вирішити два головні завдання: для організації бухгалтерського обліку розробити облікову політику, вибрати оптимальну систему оподаткування. Для цього потрібно зайнятися податковим плануванням. Інакше результати діяльності такого кооперативу можуть бути зведені нанівець через фінансові санкції, а посадових осіб кооперативу буде притягнуто до відповідальності. На жаль, управлінський персонал кооперативів не обізнаний у питаннях організації обліку, оподаткування, порядку складання й термінах подачі фінансової та податкової звітності, не має досвіду ведення обліку, не знає про можливі негативні наслідки в разі недотримання правил ведення спільного бізнесу, встановлених законами й нормативними актами України, про випадки настання фінансової, адміністративної і кримінальної відповідальності.

Оподаткування є одним з найскладніших економічних механізмів, що мають подвійний характер. З одного боку, в ньому виявляються інтереси держави, з другого - інтереси платника податків. Цілком зрозуміло, що інтереси ці в багатьох випадках не збігаються і навіть суперечать один одному. З погляду платників податків податкові платежі за суттю є витратами явно непродуктивного характеру. Разом з тим, повністю виключити такі витрати в межах чинного податкового законодавства неможливо, оскільки, згідно зі ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки. Але знизити абсолютну величину податкових витрат, не порушуючи при цьому норми чинного законодавства, - завдання цілком реальне. Платник податків має право вибирати варіант господарської діяльності, а різні варіанти здійснення господарської діяльності спричиняють різні податкові наслідки. Саме цим обумовлена можливість активної податкової політики й податкового менеджменту на мікрорівні. Кооперативи можуть вибрати звичайну або спрощену систему оподаткування. Звичайна система базується на сплаті податків, передбачених законом України "Про систему оподаткування", а спрощена базується на сплаті єдиного податку або фіксованого сільськогосподарського податку.

Спрощена система оподаткування із сплатою єдиного податку функціонує на підставі Указу Президента України від 28.06.99 р. №746/99 "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" і є заміною сплати таких податків, як податок на землю, ПДВ, страхових внесків до фондів соціального страхування (крім страхування від нещасного випадку на виробництві), страхового збору до Пенсійного фонду, комунального податку, сплата єдиного податку.

Спрощена система оподаткування, обліку й звітності введена, зокрема, для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми й форми власності, в яких за рік середня кількість працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн грн. Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати негрошову форму розрахунків за відвантажену продукцію (товари, роботи, послуги).
Реєструватися платником фіксованого сільгоспподатку мають право юридичні особи різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, що займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою і збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, риборозплідницькі й риболовецькі господарства, що займаються розведенням, вирощуванням і виловом риби на внутрішніх водоймищах (озерах, ставках і водосховищах), у яких сума, отримана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва й продуктів її переробки за попередній звітний (податковий ) рік перевищує 75% загальної суми валового доходу.

Новостворені суб'єкти господарювання, що мають своєю метою займатися виробництвом (вирощуванням), переробкою і збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, риборозплідницькі й риболовецькі господарства, що займаються розведенням, вирощуванням і виловом риби на внутрішніх водоймищах (озерах, ставках і водосховищах), мають право стати платниками ФСП, подавши при цьому в органи ДПС у рік створення Розрахунки ФСП за період з дня створення і до кінця року в терміни, передбачені законодавством для місячного базового податкового (звітного) періоду (протягом 20 календарних, наступних за місяцем їхнього створення). Рішення про застосування тієї або іншої системи оподаткування ухвалює суб'єкт підприємницької діяльності самостійно (див. схему).

Створення сільськогосподарського кооперативу у формі обслуговувального дає йому право одержати статус неприбуткової організації, і це право надано Законами України "Про сільськогосподарську кооперацію" та "Про оподаткування прибутку підприємств".

Що дає сільськогосподарському обслуговувальному кооперативу статус неприбуткової організації і як його отримати?
По-перше, доходи, отримані від проведення основної діяльності обслуговувального кооперативу, звільняються від сплати податку на прибуток.
Сільськогосподарський кооператив, створений у формі виробничого, позбавлений права одержати статус неприбуткової організації.

Є особливості оподаткування податком на прибуток у сільськогосподарських кооперативів.
Якщо виробничий сільськогосподарський кооператив отримає статус платника податку на прибуток, то в цьому разі Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено спеціальні норми оподаткування виробників сільськогосподарської продукції. Зокрема, підприємства, валовий дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50% загальної суми валового доходу, подають декларацію за звітний період, рівний року. При цьому звітний податковий рік для них починається 1 липня поточного бюджетного року, а не 1 січня, як для інших платників податку на прибуток. Існують також і деякі особливості формування валових доходів та валових витрат для таких сільгосптоваровиробників: наприклад, здійснення індексації валових доходів і валових витрат, порядок розрахунку приросту (або ж зменшення) балансової вартості запасів, балансової вартості груп основних фондів тощо.

 

ПДВ - найскладніший податок

 

Платником ПДВ, згідно з Законом України "Про ПДВ", зобов'язана реєструватися будь-яка особа, що здійснює господарську діяльність, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. Якщо підприємство вважає за потрібне отримати статус платника ПДВ, то воно має право добровільно реєструватися таким платником без урахування обсягів постачань товарів (послуг) у розмірі 300 тис. гривень.
Але платники єдиного податку за ставкою 10% з обсягом виручки за рік не більше 1 млн грн не є платниками ПДВ. При цьому сільськогосподарські кооперативи, в яких обсяг постачання проведених (наданих) їм сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в яких питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75% вартості всіх товарів (послуг), постачених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, має ПРАВО вибрати спеціальний режим оподаткування ПДВ діяльності у сфері сільського господарства, лісового господарства й рибальства. Ця норма діє з урахуванням того, що для новоствореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність менше 12 місяців, така питома вага сільгосптоварів (послуг) розраховується за наслідками кожного звітного податкового періоду. Застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ діяльності у сфері сільського господарства, лісового господарства і рибальства звільняє від сплати до бюджету сум ПДВ, нарахованих на вартість постачених сільгосптоварів (послуг), які повністю залишаються в розпорядженні такого сільгосппідприємства.

Керівникам сільськогосподарських кооперативів слід знати також правила оподаткування фізичних осіб. Яких помилок на сьогодні припускаються кооперативи під час нарахування, утримання та сплати в бюджет ПДФО?

1. Якщо кооператив здійснює закупівлю в населення сільгосппродукції, виплачуючи при цьому фізичній особі (неприватному підприємцеві) дохід, то кооператив отримує статус податкового агента. А значить, кооператив зобов'язаний нарахувати, утримати з доходу й сплатити в бюджет ПДФО за ставкою 15%. ПДФО не беруть із доходу, якщо фізична особа надає кооперативу Довідку формою №3-ДФ, видану сільською, селищною або міською радою. Оскільки оригінал Довідки залишається у фізичної особи - здавальника продукції, то аудитори рекомендують для уникнення податкових ризиків, які можуть сягати 45% суми виплаченого доходу, робити ксерокопію цієї довідки, а ще краще, зазначати її реквізити в Акті закупівлі.
2. Купуючи у фізичних осіб будь-яку іншу продукцію (несільськогосподарську), кооператив зобов'язаний із суми виплачуваного доходу утримати ПДФО за ставкою 15% і сплатити до бюджету.
3. Оскільки закупівлю, зазвичай, здійснюють у наявній формі, особливу увагу слід звернути на оформлення актів закупівлі.

Проблеми, які виникають у кооперативів під час організації бухгалтерського обліку, - це наслідок того, що в них немає кваліфікованого облікового персоналу, комп'ютерної техніки та відповідних комп'ютерних програм, загалом облікової політики тощо. Що робити? Вихід один - вчитися вести облік із застосуванням спрощеної або простої форми обліку. До того ж, і Мінфін України розробив і спрощену фінансову звітність, і облікові регістри для ведення обліку за спрощеною формою для суб'єктів малого підприємництва. 

    

Микола Семена, аналітик Кримського незалежного центру політичних та економічних дослідників і журналістів 

Інтерв'ю
Клінт Мартін
11 липня 2016 року Україна і Канада підписали Угоду про створення зони вільної торгівлі. Це найбільша угода такого плану після ЗВТ з Євросоюзом. 
Співзасновники компанії Андрій Марійчин та Олексій Голуб.
«НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» свою діяльність розпочав 12 років тому із надання послуг сушіння зерна на обладнанні відомих іноземних виробників. Особливістю роботи цієї компанії, її підходів до роботи, було використання в якості палива для отримання... Подробнее

1
0