Як захищають землю в Піднебесній

Перепросили… горобців

В історії Китаю був такий парадоксальний факт: у 1958 р. за ініціативи уряду почалася війна… з горобцями. Їх оголосили головними сільськогосподарськими шкідниками — мовляв, з’їдають багато рису, об’їдаючи китайських трудівників. Усіх громадян країни фанатично закликали знищувати птахів. І почалося… За горобцями бігали з рогатками, вистежували бідних пернатих і діти, і поважні дорослі. Оскільки горобці не можуть перебувати в повітрі без відпочинку понад 15 хв, у спеціальних інструкціях, виданих масовим тиражем, пропонувалося всіляко лякати їх, аби птахи не сідали і замертво падали на землю. Згідно зі статистикою, за рік знищили понад 2 млрд крилатих. Протверезіння настало, коли зібрали врожай. Підрахували й просльозилися: хоч зібрали зерна дещо більше, ніж попереднього року, але було воно сильно пошкоджене гусінню та сараною. Раніше кількість шкідників регулювали горобці, а також шпаки, ластівки, яким теж перепало на горіхи коли ж їх не стало… Екологічний дисбаланс загострив небувалий голод, викликаний тогочасною політикою Великого стрибка та природними катаклізмами. Загинули мільйони й мільйони людей. У 1960 р. горобців «перепросили»: їх почали завозити з інших країн.

А тепер факт із сьогодення. Як і в далеких 50-х, упродовж останніх років неабиякою проблемою для аграріїв стала сарана, яка знищує буквально всю рослинність на своєму шляху. Щедро поливали хімікатами, та комахи виявилися стійкими до багатьох отрут. Вирішили закликати на допомогу птахів, надто шпаків. Аби принадити їх до зон лиха, скрізь і всюди масово будують і розвішують шпаківні — маленькі та великі, навіть багатоповерхові. Птахи дуже люблять у них селитися. І активно працюють на врожай — за день один шпачок з’їдає до півтори сотні комах.

Як бачимо, гіркий урок пішов жителям Піднебесної на користь. Однак сподіватися лише на крилатих помічників аграріям не доводиться, тому в країні стрімко зростають темпи застосування ЗЗР.

За даними Китайської академії сільськогосподарських наук, якщо 1985 р. використовували 17,76 млн т хімікатів, то 2010 р. — уже 54,6 млн. За цим показником країна — попереду всієї планети. У підсумку, на думку спеціалістів, сильно підірвано «здоров’я» землі. Наприкінці 2009 р. профільне міністерство опублікувало звіт про її стан. Для визначення якості автори використали 15-бальну систему (1 бал — найкращі грунти, 15 балів — найгірші). Так от, відповідно до звіту, орний клин отримав у середньому 9,8 бала, причому якість його неухильно знижується.
А країні, нагадаємо, потрібно годувати 1 млрд 350 млн людей. До того ж тут один із найнижчих коефіцієнтів у співвідношенні орних земель на душу населення: на людину припадає 0,092 га, що на 40% менше, ніж у середньому в світі (і в 10 разів менше, ніж в Україні). За даними Національного статистичного бюро, обсяги придатної для обробітку землі зменшилися від 130 млн га 1996 р. до 121 млн га 2008 р. — у зв’язку зі швидкими темпами урбанізації, а також стихійними лихами. «Це “червона риска”, опускатися за яку не можна за жодних обставин, — кажуть китайці. —

Скорочення “золотого фонду” орного клину держави стане проблемою національної продовольчої безпеки».
Поруч із земельним питанням не менш гостро стоїть водне: забезпечення водними ресурсами в розрахунку на душу населення в КНР учетверо менше, ніж у середньому на планеті. Та й вони теж сильно забруднені внаслідок бурхливого промислового розвитку, надмірного застосування агрохімікатів у сільському господарстві. Звідси й виснаження запасів питної води (у сільській місцевості понад 300 млн чол. не мають доступу до чистої води).

Китайське керівництво не раз заявляло, що країна заплатила надто високу соціально-екологічну ціну за «економічне диво» 1990-х років та річний показник у 10–12% приросту ВВП. Було сформульовано три принципи екологічної політики: збалансованість, тобто рівноцінне ставлення до охорони навколишнього середовища і розвитку економіки; синхронність розвитку двох напрямків — екології та економіки; комплексність — використання всіх важелів (юридичних, наукових, адміністративних тощо) для захисту довкілля.

«Головне, що екологічну катастрофу помітили на найвищому рівні і не просто помітили, а прийняли низку екологічних програм широкого спектра й тепер їх успішно реалізують», — прочитав я в інтерв’ю місцевій пресі кандидата географічних наук, старшого наукового співробітника географічного факультету Московського держуніверситету, доцента кафедри географії світу і геоекології Катерини Фортигіної. Не повірити фахівцеві, котра вже давно займається проблемами довкілля Китаю й, зокрема, змінами природного середовища у зв’язку з господарською діяльністю в цій країні, не можна. Та й власні спостереження, порівняння під час трьох відряджень до Піднебесної підтверджують думку науковця. Побачимо це на прикладі проблеми, яку розглядаємо, а саме забруднення земель, води, відтак продуктів харчування, хімікатами. Проблема, до речі, добре знайома й українським аграріям — багато хто стикався з низькою якістю та високою токсичністю засобів захисту рослин під маркою «Made in China». Що ж робиться в далекій країні, аби розв’язати цей «гордіїв вузол»?

Як захистити землю 

Оскільки вона чи не найбільше потерпає від забруднень, китайський уряд поставив за мету створити систему моніторингу забруднення грунтів. Державна Рада прийняла спеціальний циркуляр, згідно з яким «до 2015 р. відповідальним відомствам доручено провести ретельне обстеження грунтових умов і створити систему дійового захисту орних земель та тих, де беруть початок водні джерела».

На перших порах передбачено налагодити систему постійного моніторингу на 60% всіх орних площ і джерел питної води, якими користується понад півмільйона чоловік.

Влада береться також за посилення покарань для тих осіб і організацій, які завдають шкоду екології. Верховний народний суд країни і Верховна народна прокуратура у середині минулого року спільно виступили з роз’ясненням щодо розслідування справ про забруднення довкілля і покарання винних. Було перераховано 14 видів діяльності, які підпадають під визначення «злочини, спрямовані проти захисту довкілля й ресурсів». До 7 років ув’язнення та великі штрафи світять винним у вчиненні екологічних злочинів — відповідно до нині діючого кримінального кодексу. Як повідомило міністерство цивільної безпеки, лише за півроку в ході загальнонаціональної кампанії затримано 118 підозрюваних у забрудненні довкілля. Суворий контроль і обов’язкове покарання змушують тепер керівників і господарників добре задуматися над наслідками, перш ніж вдаватися до брудних кроків стосовно природи.

Багато зроблено міністерством сільського господарства, крім того, що було заборонено до виробництва десятки шкідливих пестицидів і кормових добавок, створено  законодавчу базу для підвищення якості та рівня безпеки сільгосппродукції. Розроблено відповідні закони, вдосконалено систему контролю, затверджено понад 4,5 тис. стандартів у галузі, сертифіковано близько ста тисяч найменувань безпечної органічної продукції… Підвищення рівня якості, безпеки і стандартизації сільгосппродукції дало змогу Китаю виконати свої зобов’язання як члена СОТ, стимулювало значне розширення експорту продуктів харчування, сприяло реструктуризації галузі, зростанню доходів селян. Пожвавилася міжнародна співпраця в різних сферах, що ми бачимо на прикладі зв’язків КНР з Україною.
Нарікання наших хліборобів на низькоякісну контрафактну продукцію з Китаю, можливо, скоро залишаться в минулому — таку надію вселяє перебудова агрохімічної промисловості Піднебесної. Підставу цьому дав і Східноєвропейський агрохімічний форум, який відбувся минулого літа в Києві.

— Ваша країна, — наголосила його учасниця, заступник голови Китайської асоціації виробників засобів захисту рослин (CCPIA) Лі Джон Хуа, — входить до кола лідерів з вирощування зернових. Тому український ринок нас дедалі більше цікавить. Цього року, окрім хімічних ЗЗР, ми привезли органічні. І в подальшому плануємо розширювати асортимент продукції для українських сільгоспвиробників. Нині наше завдання — зробити доступними саме високоякісні ЗЗР для аграріїв усієї України.

Такі засоби захисту рослин нового покоління, інноваційні добрива уже не новина для далеких партнерів. Десятки підприємств приступили до виробництва органічних біодобрив, повільнодіючих, комплексних, позакореневих, розчинних добрив, грунтових кондиціонерів…

Поштовх розвитку галузі покликана дати консолідація виробників.

— Нещодавно, — поділився з журналістами генеральний секретар асоціації CCPIA Сун Шубао, — міністерства промисловості та інформаційних технологій, охорони навколишнього середовища, сільського господарства, а також головна адміністрація нагляду за якістю та інспекція з карантину опублікували документ щодо нової політики у сфері виробництва ЗЗР.

Головне, про що в ньому йдеться, – до 2015 р. кількість виробників їх у Китаї має скоротитися на 30%, натомість 20% потужних виробників пестицидів випускатимуть на ринок не менше половини даного виду продукції, до 2020 р. ця цифра зросте до 70%. Саме в такому вигляді задумано майбутнє ринку, що має понад 2600 виробників, втягнутих у «безалаберну (хаотичну) конкурентну боротьбу».

У 2006–2010 рр. завдяки виробництву значної кількості дженериків Китай зайняв лідируючу позицію у світі, деякою мірою перенаситивши ринок з низки найменувань. Великі виробники тепер сподіваються, що нова політика приведе до стандартизації продуктів та операцій, наведе порядок у галузі. Уряд повинен зробити все можливе, аби забезпечити безпеку продуктів харчування та захист довкілля…

Китайський уряд робить рішучі кроки у цьому напрямі, визначивши як складову плану на ХІІ п’ятирічку (2011–2015 рр.) спеціальні цілі для індустрії засобів захисту рослин. Так, стосовно інсектицидів — буде зменшено кількість високотоксичних продуктів, а нові, безпечні, прийдуть на заміну органофосфатам; стосовно фунгіцидів —  будуть запропоновані нові нематоциди й вірусні інгібітори… Передбачено значне стимулювання органічного виробництва — вже й із Європейським Союзом ведуть переговори про спрощення процедур торгівлі екологічно чистими продуктами харчування…

Але то все технологічні деталі. Головне, у Піднебесній зупинилися буквально над екологічною безоднею і звернули з коричневої стежки, що веде в нікуди, тобто прямою дорогою до загибелі цивілізації, якій уже 5 (!) тисячоліть, на стежку зелену. Побачили перспективу, заради якої варто йти далі. І боротися — за чисті води, ясні зорі...

М. Пуговиця, журналіст
Спеціально для журналу «Пропозиція» (із Китайської Народної Республіки)