Спецможливості
Техніка та обладнання

Сучасна вітчизняна технологія вирощування цукрових буряків

30.05.2011
2402
Сучасна вітчизняна технологія вирощування цукрових буряків фото, ілюстрація
Цукрові буряки в полі

Для сільгоспвиробників, які віддають перевагу вітчизняній техніці, український ринок пропонує розробки та технології Інституту цукрових буряків (ІЦБ) УААН: машини для ранньовесняного та передпосівного обробітку грунту, сівби та догляду за посівами, які забезпечують високу якість підготування грунту, сівби та догляду за посівами у різних грунтово-кліматичних умовах.

 

Для сільгоспвиробників, які віддають перевагу вітчизняній техніці, український ринок пропонує розробки та технології Інституту цукрових буряків (ІЦБ) УААН: машини для ранньовесняного та передпосівного обробітку грунту, сівби та догляду за посівами, які забезпечують високу якість підготування грунту, сівби та догляду за посівами у різних грунтово-кліматичних умовах.

 

Ранньовесняний і передпосівний обробіток грунту

Відпрацьовуючи технічні розробки (зразків машин) під агротехнології у системі землеробства, Інститут цукрових буряків узгоджував їхні конструктивно-технологічні схеми з грунтово-кліматичними умовами регіонів і їхніми сівозмінами на принципах підвищення якості роботи й грунтозахисної  ефективності, а реалізовувалося це і через оптимальний набір машин і чергування сільгоспкультур з урахуванням їх протиерозійної здатності, розміщення по оптимальних попередниках з дотриманням допустимих періодів повернення культур на попереднє місце вирощування. Метою ранньовесняного передпосівного обробітку грунту з рослинними рештками було доведення його до дрібногрудкуватого стану, щоб не допустити втрат вологи та вирівняти поверхню поля і створити умови для передпосівного обробітку грунту, сівби й догляду за посівами.

Ранньовесняне розпушування поверхні грунту слід проводити в період фізичної стиглості грунту, коли вологість його майже на межі пластичності й грунт не мажеться, але подрібнюється без налипання на робочі органи грунтообробних знарядь.

Як свідчать досліди та широка виробнича практика, краща якість ранньовесняного розпушування верхнього шару грунту досягається за виконання цього заходу двома проходами агрегату: перший прохід широкозахватним агрегатом із борін ЗБЗТУ-1 у поєднанні з боронами ЗБП-0,6А або ЗОР-0,7 (райборінка) та зчіпки С-11У.
 Доцільно застосовувати для ранньовесняного обробітку грунту комбіновані агрегати АРВ-8,1-01, борону пружинну БП-12 або борону ЗБР-24, начіпне зчеплення борін СБН-10, які за один прохід створюють дрібногрудкуватий шар грунту. Проте не допускається передчасний обробіток недозрілого грунту: це призводить до утворення великих грудок, які не піддаються дальшому подрібненню. Цей захід слід проводити в короткий термін (один-два дні) і починати його, щойно грунт набуде здатності кришитися без залипання робочих органів. На полях із хвилястим рельєфом розпушування грунту проводять вибірково із визріванням грунту на окремих ділянках поля.

Після роздільного дворазового проходження агрегату чи одноразового комбінованого, поверхня поля має бути вирівняна до дрібногрудкуватого стану на глибину 1,5-2 см. За таких умов зменшуються втрати вологи, забезпечується рівномірне визрівання грунту і значно прискорюється проростання насіння бур'янів. Якщо після поверхневого розпушування грунту випали дощі, то боронування поля потрібно провести вдруге.

Технологія обробітку грунту безпосередньо перед сівбою і вибір знарядь для її виконання залежать від грунтових і метеорологічних умов. Випробування, проведені в УкрЦВТ на відпрацюванні технологій Інститутом цукрових буряків, свідчать, що найкращі результати щодо вирівнювання поля, рівномірності глибини обробітку грунту, створення його дрібногрудкуватого стану на глибину загортання насіння та умов для загортання насіння у вологий шар грунту на однакову глибину забезпечують широкозахватні агрегати АРВ-8,1-0,2, комбіновані агрегати передпосівної підготовки грунту КАПП-6, ККП-6 "Кардинал", АВГ-8, борона фрезерна БФ-4,6, просапні культиватори УСМК-5,4Б, укомплектовані стрілчастими лапами чи просапними лапами-бритвами в агрегаті з шлейф-боронами 2ШБ-2,8М і легкими боронами.
Для обробітку грунту за середньої щільності та недостатньої його вологості культиватор УСМК-5,4Б(В) комплектують: стрілчастими лапами із робочим захватом 270 мм у поєднанні з ліво- і праворізальними із захватом 150 мм і двослідні пруткові котки з пасивними шлейфами.

На передпосівному обробітку грунту агрегатам слід рухатися під кутом 5-10° до напрямку сівби з розривом не більше трьох-чотирьох проходжень посівного агрегату. Завчасне підготування ріллі призводить до надмірної втрати вологи з верхніх шарів грунту, тому знижується польова схожість насіння і сходи нерівномірно зріджуються.
Для вчасного підготування насіннєвого ложа перед сівбою за один прохід як після основного обробітку грунту, так і по стерні застосовують іноземний дисковий культиватор Wil-Rich DC III.

Відмітною особливістю цього культиватора є наявність спереду дискової батареї з дисками діаметром 508 мм і завтовшки 6,4 мм. Ця батарея дисків управляється за допомогою гідросистеми й захищена підшипниковою системою, яка охороняє її від каміння. За дисковою батареєю розміщується п'ять рядів стрілчастих лап із шириною переднього носка 23 см. Такий агрегат використовують і для внесення аміачної води в грунт в об'ємі до 1000 л/га. Норма внесення встановлюється і міняється за допомогою електронних клапанів і завдяки зміні швидкості самого агрегату.
 

Технологія і техніка сівби цукрових буряків

Враховуючи природно-кліматичні відмінності зон регіонів України, а також досвід розвинених в аграрному відношенні країн - Франції, США, Бельгії, Нідерландів тощо, - індустріалізація виробництва цукрових буряків розвивалася Інститутом цукрових буряків у напрямах, які різняться технологічно, але схожі за такими ознаками, як висока продуктивність (ширина захвату), багатофункціональність (в одному агрегаті поєднуємо операції грунтообробні та посівні, внесення гербіцидів і добрив сипких чи рідких) і висока надійність.

Одним із найвідповідальніших заходів технології вирощування цукрових буряків є ретельне дотримання всіх нормативних вимог технології висівання, а саме: оптимально ранні та стислі строки, забезпечення рівномірних глибин загортання насіння, розміщення його в доволі ущільнене ложе, дотримання заданих інтервалів (16-18 см) між насінинами.

З урахуванням зазначених вище нормативних вимог в Інституті цукрових буряків були розроблені "Вихідні вимоги...", за якими на машинобудівних заводах виготовлені сівалки для бурякосійних господарств України, щоб сіяти цукрові буряки одночасно з внесенням у рядки стартових доз мінеральних добрив. Із вітчизняних машин найбільше поширення дістали: універсальна пневматична сівалка СУПК-12, УПС-12 з механічним висівним апаратом і сівалка ССТ-12В виробництва ВАТ "Червона зірка" (таблиця). Високі технологічні можливості були закладені у пневматичні сівалки точного висіву цукрових буряків без внесення в рядки мінеральних добрив: СТВ-12 виробництва АТ "Завод "Автоштамп" і СУ-12 "Оризон", яка висіває звичайне, каліброване і дражоване насіння. З іноземних машин найбільше поширення дістали сівалки з пневматичними висівними апаратами "Мультикорн" фірми "Франц Кляйне" та "Оптима" (Німеччина), що їх застосовують у господарствах без внесення мінеральних добрив у рядки.

Пневматичну сівалку "Унісем" фірми "Сікам" (Франція) використовують для сівби просапних культур (цукрових буряків, соняшнику, сої, ріпаку, бобів) з різною шириною міжрядь - від 45 до 55 сантиметрів.
В останні роки в Україні під сучасні вітчизняні технології вирощування цукрових буряків одержали застосування начіпна пневматична сівалка для пунктирно-гніздової сівби Planter фірми KUHN і причіпна вакуумна сівалка точної сівби WIC (24- та 16-рядні) для традиційної і мінімальної технології підготування грунту, якими висівають також кукурудзу, соняшник, сою, горох та інші культури.

Принцип дії висівної системи вітчизняних пневматичних сівалок полягає в тому, що до отворів висівного диска, через які відбувається розрідження (відсмоктування повітря), присмоктується насіння, яке надходить із насіннєвого ящика. Із допомогою знімача насіння з висівного диска передається в камерне колесо, зовнішній діаметр якого більший від діаметра диска з отворами. Колова швидкість камерного колеса узгоджена зі швидкістю руху агрегату так, щоб під час укладання насіння у вузьке клиноподібної форми насіннєве ложе не виникало імпульсного його скочування і галопування дном ложа.

Висівна система пневматичних сівалок надійно забезпечує поодинокі захоплювання насінин, пунктирне їхнє вкладання на потрібній віддалі, тобто оптимальну точність їхнього розміщення в рядку навіть за сівби на швидкості до 7  км/год.
У разі присмоктування кількох насінин до одного отвору диска проводять регулювання кількості насінин на диску біля кожного отвору з допомогою спеціального знімача. Знімач підпружинений, його положення щодо висівного диска регулюється одним держаком. Роз'єднання насінин (якщо їх кілька присмокталося на отворі) можна добре контролювати через оглядове вікно на висівному диска.

Ящик для насіннєвого матеріалу має розвантажувальну кришку, через яку в разі потреби він очищується від насіння. Розвантажувальна кришка надійно закріплюється на ящику, щоб не було непередбаченого її відкривання під час роботи. Об'єм ящика з насіннєвим матеріалом на кожний рядок становить 20-30 л. Рештки насіння висипаються в пластмасову кришку, яка знімається з ящика. Сівалки мають по два опорно-привідних колеса і по дві коробки зміни передач ("гітари") для зміни колової швидкості камерного колеса і диска. Кожне з опорних коліс через коробку зміни передач надає обертання камерним колесам і дискам шести висівних апаратів, які укладають насіння в рядку на потрібну віддаль (від 7 до 42 см) зі зміною кроку від 2 до 6 сантиметрів.

Кожна висівна секція сівалки закріплюється до паралелограмної підвіски, яка з'єднана з копіювальним ущільнювальним котком. Завдяки створенню вузької смуги певної щільності, наральник сошника, маючи загострену нижню частину, активно входить у грунт тільки на встановлену глибину 3-4 см. Грудковідводи встановлюють на передній частині паралелограмної підвіски перед сошником. Глибину ходу їх у грунті встановлюють так, аби після висіву рядок із насінням, закритий зверху грунтом, не знаходився в жолобоподібному заглибленні. Сошник сівалки має кілеподібну форму, яка забезпечує утворення вузькоклиноподібної борозенки для вкладання та фіксування насіння на дні ущільненого ложа. Наральники сошника підлягають спеціальній термічній обробці. Ущільнювальний коток, встановлений за наральником, використовують для загортання насіння на дні утвореного ложа. Ці котки бувають таких типів: пальчасті котки, які виконують пунктирне ущільнення грунту і загортання насіння на дні утвореного ложа на важких грунтах, забезпечуючи найвищу польову схожість; комбінований зарівнювальний робочий орган, що складається з двох котків різного діаметра вузького профілю, між якими встановлено загортачі; конусний ущільнювальний коток, що може працювати як сам, так і в поєднанні з вузьким ущільнювальним котком, загортаючи насіння у створене ложе. Конусний коток забезпечує інтенсивніше загортання в грунт висіяного насіння, тому й глибина при цьому дещо менша.
Зазначені вище особливості конструкції висівних апаратів пневматичних сівалок (коли клубочкам насіння звичайного, дражованого чи інкрустованого надається вільне, без заторів і ривків, переміщення до укладання в насіннєве ложе) забезпечують вищу рівномірність розміщення насіння за довжиною рядка, ніж сівалки ССТ-12В із механічними висівними апаратами.    

Щоб оптимально використати можливості сівалки ССТ-12В, слід уникати нерівномірності розміщення насіння в рядках. Для цього категорично забороняється висівати насіння дрібної фракції дисками з комірками, розрахованими на крупну фракцію, а також слід ліквідувати щілини в апараті понад 0,5 мм. Щілина між кришкою і висівним диском веде до нерівномірного обертання висівного диска, просипання насіння та утворення додаткового рядка поряд з основним. Ліквідується ця щілина підпилюванням, фрезеруванням посадкових місць кришки або встановленням різних ущільнень.
Насіння, яке потрапило в щілину між диском і корпусом висівного апарата, перемелюється, внаслідок чого і забиваються комірки, а це знижує норми висіву і рівномірність розміщення насіння за довжиною рядка. Ці щілини ліквідовують також правильним встановленням висівного диска на капроновому зубчастому колесі або заміною деформованого колеса. За збільшеного зазору (0,5 мм) між чистиком і зчищувальним роликом насіння останнім забирається в корпус висівного апарата і викидається через отвір для очищення. Тому і виростає поряд з основним рядком ще один.
Для сівби використовують насіння з вологістю не більше 14,5%, із лабораторною схожістю не менше 90%, одноростковістю не менше 95% і вирівняністю не нижче 90%. За зазначеної вище лабораторної схожості на 1 м довжини рядка висівають не більше 12-18 насінин для дальшого механізованого формування густоти насадження (5-6 шт. на 1 м2) і по 10-12 плодів у розрахунку на кінцеву густоту насадження. Висівають цукрові буряки 12-рядною сівалкою ССТ-12В на швидкості не більше 4,5 км/год, а пневматичними - 6-7 км/годину.

Для оптимального використання можливостей технології і техніки слід обладнати сівалки як пневматичні, так і з механічними висівними апаратами ССТ-12В слідоутворювачами для формування борозенок, за якими агрегат спрямовуватиметься вздовж рядків за досходового обробітку посівів цукрових буряків. Якщо для сівби використовують гусеничний трактор Т-70С, то слідоутворювачі встановлюють на сівалці по центру міжряддя в двох місцях: між шостим і сьомим та між сьомим і восьмим насіннєвисівними апаратами. У першому разі агрегат за вздовжрядного досходового обробітку грунту спрямовується так, щоб візир збігався з раніше утвореною борозенкою, а в другому - так, щоб із борозенкою збігалася права гусениця трактора. За використання для сівби колісного трактора типу МТЗ-80 із колією 1800 мм слідоутворювач встановлюють на сівалці по центру міжряддя між сьомим і восьмим насіннєвисівними апаратами. Тоді за досходового обробітку грунту спрямовується по раніше утвореній борозенці праве колесо трактора, встановлене на колію 1350 мм.

Важливим елементом цієї технології є сівба цукрових буряків з одночасним нарізанням сівалкою двох щілин завглибшки 20 см для орієнтації за ними культиватора УСМК-5,4Б за дальшого обробітку посівів із мінімальними захисними зонами. Для нарізання щілин використовують два щілиноспрямовувачі на віддалі 2250 мм один від одного (на тракторі Т-70СС - третє і восьме міжряддя), і на 2700 мм - із симетричним розміщенням (на МТЗ - третє і дев'яте міжряддя). Під час обробітку це зменшує захисну зону з обох боків рядка до 10 см і поліпшує умови роботи тракториста. Кожне поле, незалежно від величини площі посіву, слід засівати за одну-дві доби. Для цього за груповим методом на одному полі концентрується стільки агрегатів, скільки їх потрібно для вчасного закінчення цієї роботи. На площах до 50 га лінію першого проходу сівалки після проходу культиватора вивішують паралельно одному з боків поля. Для розвертання агрегату поворотні смуги залишають завширшки не менше чотирьох його проходів - 21,6 м.

У полі розміром 50-150 га і більше лінію першого проходу для сівалки вивішують посередині. На площі до 100 га водночас можуть працювати два культиватори і три сівалки або один культиватор і дві сівалки, а більше 100 га, відповідно, - чотири та шість або два і чотири. Таке співвідношення грунтообробних агрегатів для сівалки зумовлене тим, що за групової роботи один грунтообробний агрегат встигає підготувати ріллю для нормальної роботи двох, що сіють.
Перший прохід агрегат для сівби робить (з відпущеними маркерами завдовжки 2975 мм з обох боків сівалки) по вішках і візиру, знесеному від повздовжньої вісі трактора праворуч на 225 мм, якщо ширина колії 1350 мм; або за допомоги візира, встановленого на капоті радіатора по центру трактора, за ширини колії 1800 міліметрів.
Інші агрегати для сівби також спрямовують по візирах, суміщаючи їх із маркерним слідом. В один бік можуть рухатися не більше трьох сівалок для уникнення їхніх простоїв під час розвертання.

Реалізація такого оперативного висівання можлива з переходом до комбінованих широкозахватних агрегатів на базі 18-рядної сівалки ССТ-18В або ССТ-18М і культиватора загального призначення АРВ-8,1-0,2, які водночас агрегатуються енергонасиченим трактором ХТЗ-16131, відповідно, на задній і передній начіпці. За кабіною трактора встановлюються ємності обприскувача ОПШ-1200, а на рамі культиватора - штанга за його довжиною для внесення гербіцидів у грунт або по вегетуючій масі під час догляду за посівами.

Застосування цієї технології дасть можливість зменшити на 50% потребу в тракторному парку, витрати палива - майже в 1,8 раза, знизити переущільнення грунту, поліпшити його агрофізичні властивості.

Одночасно ця технологія із застосуванням 18-рядних сівалок дає можливість використовувати 18-рядні іноземні культиватори SFOGGIA THEMA для розпушування грунту в міжряддях цукрових буряків з одночасним внесенням гранульованих мінеральних добрив на швидкості 10 км/год, що забезпечує високу точність обробітку і різні типи захисту рослин від пошкодження. Віддаль між робочими секціями можна регулювати в межах 25-80 сантиметрів.
Для міжрядного розпушування грунту на посівах цукрових буряків і технічних культур застосовують також іноземний культиватор Wil-Rich, який одночасно обробляє 24 міжряддя цукрових буряків або 16 міжрядь соняшнику чи кукурудзи з шириною міжрядь 76 см. Обладнується захисними щитками для збереження рослин від пошкодження та пристроями для підживлення рослин рідкими добривами - 2 бочки ємністю 760 л, насосом, розводкою та розпилювачами.

Різноманітність грунтово-кліматичних умов, висока забур'яненість полів і надзвичайно висока ціна на високоефективні гербіциди зумовлюють на значній частині полів застосування механічних розпушувань грунту під час догляду за посівами цукрових буряків.

Один із найпоширеніших методів догляду за посівами цукрових буряків складається із: суцільного обробітку грунту до появи сходів широкозахватними агрегатами із середніми боронами ЗБЗСС-1,0 або легкими посівними - ЗБП-0,6А в поєднанні з райборінками ЗОР-0,7, а також культиваторами УСМК-5,4(В), КОЗР-5,4-01, які обладнані ротаційними робочими органами РБ-5,4 з прутковими роторами без шлейфів. Новостворена на заводі "Точмаш" (Донецьк) широкозахватна (24 м) борона ЗБР-24 також забезпечує високоякісне виконання суцільного досходового розпушування грунту на швидкості переміщення 10-12 км/год. Щодо стану грунту використовують типи зубових борін: на ущільнених - середні ЗБЗСС-1,0 або легкі посівні ЗБП-0,6А; на розпушених - райборінки ЗОР-0,7. Для якісної роботи доцільно, щоб передні зуби борін заглиблювалися в грунт менше задніх. Усі зазначені вище агрегати застосовують на суцільному досходовому розпушуванні грунту, якщо довжина проростків насіння не більше 1 см. З утворенням грунтової кірки найдоцільніше використовувати спершу 10-метровий зубчасто-кільчастий коток К-10 виробництва заводу "Точмаш" (Донецьк) або кільчасто-шпорові котки, наявні в господарствах для розламування кірки, а потім правильно дібрати борони або ж ротаційні котки. Післясходовий догляд за посівами має вирішувати найгострішу проблему - розпушування грунту в міжряддях і в зоні рядків (шарування), суцільне розпушування грунту та корегування чи формування густоти рослин ротаційними робочими органами РБ-5,4.

Перше розпушування грунту в міжряддях і в зоні рядків слід проводити, як тільки позначилися рядки сходів буряків. Використовуються для цього культиватори типу УСМК-5,4(Б) з обладнанням їх однобічними плоскорізальними лапами з шириною захвату 150 мм, які встановлюють по дві на кожне міжряддя і на глибину обробітку 3,5-4 см, а також ротаційними батареями, що рухаються в міжряддях і зонах рядків на глибині 2-2,5 сантиметра.
Якісніше розпушування грунту з мінімальними захисними зонами рядків (6-8 см) досягається з використанням культиваторів КОЗР-5,4-01 і КОЗР-8,1-01, що призначені для дрібного розпушування грунту в міжряддях і в захисних зонах рядків.

Ущільнені та забур'янені поля обробляють культиватори типу КФ-5,4 з активними робочими органами фрезерного типу. У зоні дії знищення бур'янів становить 100%, якщо поступальна швидкість не перевищує 4 км/годину.
Для боротьби з бур'янами та грунтовою кіркою в захисній зоні рядка слід застосовувати суцільне післясходове розпушування грунту за кількості сходів не менше 10 рослин на 1 пог. м рядка в оптимальний період - це перша пара справжніх листочків, а коренева система цукрових буряків сягає за 10-15 см. Застосовують боронувальні агрегати залежно від ступеня щільності грунту з одним і двома рядками зубових борін: здебільшого - легкими посівними боронами ЗБП-06 або райборінками ЗОР-07, а на ущільнених грунтах - середніми боронами ЗБЗСС-1,0 - і культиваторні агрегати на базі УСМК-5,4Б(В), обладнані ротаційними робочими органами РБ-5,4. Якість виконання операцій із мінімальним присипанням рослин бур'янів грунтом досягається за швидкості руху боронувального агрегату 3-4 км/год з напрямком його під кутом 30° до рядків або впоперек поля; культиваторного - з ротаційними робочими органами за швидкості руху 5 км/год із напрямком уздовж рядків.

Особливого значення набуває забезпечення формування оптимальної густоти рослин на гектарі та рівномірність їхнього розміщення. Тому слід передбачати з урахуванням усіх можливих чинників висівання зменшеними нормами насіння чи сівбу на кінцеву густоту. Із рівномірним розміщенням рослин у рядках і оптимальною густотою формуються коренеплоди однакових розмірів із меншими відхиленнями їх відносно осьової лінії рядка і поверхні грунту, що дає змогу якісніше налагоджувати викопувальні робочі органи коренезбиральних машин.

Проте значна забур'яненість полів та недосконалість системи захисту від шкідників і хвороб спричиняють ненадійність сучасних методів прогнозування польової схожості насіння, спричиняючи вирощування резервних рослин із дальшим механізованим формуванням чи ручним корегуванням їхньої густоти.
За достатньої густоти (понад 12 рослин на 1 пог. м) на забур'янених площах слід застосовувати поперечне проріджування сходів у фазі вилочки культиваторами УСМК-5,4В(Б), обладнаними лапами-бритвами та налаштованими на малі схеми вирізування (8,5х6,5 см; 8,5х10 см).

Під час догляду за посівами після формування їхньої густоти слід передбачити максимальне збереження рослин протягом вегетації та зменшення кількості агротехнічних операцій. Частоту розпушувань, їхню глибину слід визначати з урахуванням таких чинників, як забур'яненість, розвиток рослин цукрових буряків, можливе пошкодження листкової поверхні, кількість опадів і щільність грунту.

Доцільно розпушування грунту в міжряддях поєднувати з підживленням і присипанням бур'янів грунтом у захисних зонах і рядках.

Для цього культиватори УСМК-5,4Б(В) і КОЗР-5,4-02, КОЗР-8,1-02 комплектують відповідними робочими органами. У разі використання перших, обладнаних ротаційними робочими органами, захисна зона рядків зменшується до 6-8 см, а грунт розпушується у зоні рядків на глибину 2-2,5 сантиметра.
Дальші розпушування грунту в міжряддях із присипанням бур'янів землею в зоні рядків або внесення добрив, гербіцидів краще здійснювати культиваторами КОЗР-5,4-02, КОЗР-8,1-02.

Дотримання послідовності застосування операцій дає змогу знищити близько 80% бур'янів й істотно зменшити потребу у використанні гербіцидів і ручної праці.

Міжрядні розпушування проводять за підвищеної щільності грунту спершу на глибину 5-6 см із дальшим поглибленням до 10 см однобічними лапами-бритвами, встановлюючи їх по дві на кожне міжряддя, і ротаційними робочими органами.
У разі відсутності або низької дії внесених гербіцидів для знищення бур'янів застосовують присипання їх землею в захисних зонах і в рядках у фазі двох-трьох пар справжніх листків у буряків. Підгортання виконують водночас із розпушуванням грунту культиваторами типу УСМК-5,4 або КОЗР-5,4, обладнаними односторонніми лапами-бритвами із захватом 85 мм з підгортачами завширшки 40 міліметрів.

Глибина ходу робочих органів встановлюється 3-4 см, швидкість руху агрегату - до 4 км/год. Дальше присипання проводиться у фазі чотирьох-п'яти пар справжніх листочків у буряків підгортачами завширшки 60 мм, встановленими на стрілчасту лапу. Висота грунтового валика має бути 3 см за першого присипання, а за другого - 5 см. Утворення біля рядка цукрових буряків борозенок завглибшки понад 3 см і присипання їх точки росту не допускається. Цим агрозаходом знищення рослин бур'янів у зоні рядка сягає 60-70%, а присипання рослин буряків - не більше 5 відсотків.

Передзбиральний період цукрових буряків характеризується істотним збільшенням цукронагромадження. Для успішного проведення збирання слід визначитися з оптимальним терміном технічної стиглості коренеплодів, найбільшою масою і цукристістю, з мінімальними втратами й травмуваннями та допустимим ступенем забруднення коренеплодів.
Важливим критерієм визначення початку і закінчення строків збирання цукрових буряків є технологічна оснащеність господарства, яка гарантувала б завершення збирання буряків до кінця жовтня.
Слід узгоджувати збирання цукрових буряків як із максимальною масою і цукристістю коренеплодів, так і з початком втрат цукру "на дихання", тобто коли призупиняється процес асиміляції.

Виходячи із зазначеного вище аналізу (збір цукру формується, з одного боку, врожайністю коренеплодів, а з іншого, - вмістом у них цукру), слід з урахуванням генетичного потенціалу як сортів, так і гібридів визначатися з посівами для: ранніх строків збирання, для основного періоду збирання і для пізнього періоду збирання. Найдоцільніше високоцукристі сорти й гібриди висівати в господарствах, які розташовані на великій відстані від цукрових заводів, щоб значно зменшити витрати на транспортування.

Господарства, які мають можливість використовувати конвеєр сортів або гібридів різних строків стиглості, можуть маневрувати строками збирання залежно від можливостей свого машинно-тракторного парку. А тому кожний сорт чи гібрид може бути зібраний в оптимальний для нього термін.

М. Роїк, академік, А. Мазуренко, канд. техн. наук, В. Курило, д-р с.-г. наук, ІЦБ УААН

Інтерв'ю
Corteva Agriscience — міжнародна сільськогосподарська компанія, яка чи не першою з найпотужніших аграрних компаній світу повністю припинила свою діяльність у рф через її воєнну агресію в Україні. Ситуація в країні, звісно, вплинула на... Подробнее
Клінт Мартін
11 липня 2016 року Україна і Канада підписали Угоду про створення зони вільної торгівлі. Це найбільша угода такого плану після ЗВТ з Євросоюзом. 

1
0