Спецможливості
Архів

Кращий господар в Україні: репортаж з Полтавської, Львівської та Волинської областей.

05.05.2010
1037
Кращий господар в Україні: репортаж з Полтавської, Львівської та Волинської областей.  фото, ілюстрація
Поле пшеницы

Ми продовжуємо знайомити вас із найкращими господарями України. Цього разу ми завітали до Полтавської, Львівської та Волинської областей. 

Ми продовжуємо знайомити вас із найкращими господарями України. Цього разу ми завітали до Полтавської, Львівської та Волинської областей.

ДП "ДГ імені Декабристів" Полтавської області
Повсякденні турботи: корова, свині, кури. Навіть, коти й собаки - все як у всіх. І тепер, коли не стало чоловіка, Ольга Олексіївна намагається і від інших не відставати, й дочці-студентці допомагати. З півшостої ранку, як і інші доярки, Ольга Олексіївна вже на фермі. У рідному колективі.

Ольга Шевченко, помічник бригадира МТФ:
- У нас дуже згуртований колектив. Отаманом - Олексій Іванович. Усе робимо гуртом, і він нас завжди хвалить. Робота - це наша сім'я.
На фермі дослідного господарства імені Декабристів, що в Миргородському районі Полтавської області, працює 45 осіб. Під їхньою опікою 475 корів - доглянутих і нагодованих. Ферма має статус племінної, обладнана молокопроводом, сучасними охолоджувальними установками. За минулий рік тут надоїли по 5800 літрів молока від корови. Його реалізація щомісяця дає 800 тисяч гривень. А Катерина Іванівна добре пам'ятає ті часи, коли стала директором і мріяла хоча б про 30 тисяч. Не так давно це й було...

Катерина Цибенко, виконавчий директор ДП "Дослідне господарство імені Декабристів":
- На той момент було 3 млн боргу. В одному корпусі на фермі тримали всього 96 корів і близько 50-70 голів молодняку. Все інше було втрачено.
Віра й праця людей, говорить Катерина Іванівна, допомогли стати на ноги.
Катерина Цибенко, виконавчий директор ДП "Дослідне господарство імені Декабристів":
- Всі кажуть: криза, криза. У нашому господарстві кризи я не бачу. Наприклад, за минулий рік нам ніхто ні копійки не дав, ні одна програма не була виконана державою. Ми своїми силами платимо зарплату, а вона немала - 1800 гривень середня. Окремі механізатори й доярки заробляють і по 36 тисяч гривень за рік.
Є чим похвалитися й місцевій загальноосвітній школі. По-перше, тим, що господарство підтримує і пільговими цінами на продукти харчування, й спортивний інвентар закупляють, і транспортом забезпечують. Ще одна гордість - випускники школи. Чимало їх працює нині в господарстві. От і нинішній його директор - теж цю школу закінчував.

Валентина Мордвяник, директор декабристської загальноосвітньої школи:
- Директор нашого господарства - дуже хороша людина. В цьому найперша заслуга мами, яка власним прикладом виховала сина, свою зміну, і тепер він як керівник ставиться до нас так само, як і Катерина Іванівна.
Ось уже два роки, як Катерина Іванівна поступилася директорським кріслом синові.
Катерина Цибенко, виконавчий директор ДП "Дослідне господарство імені Декабристів":
- Чесно скажу: було важко, коли він став до керування. Він своє каже, а в мене свої напрацювання. Мені було дуже важко. Думала, що не складеться у нас співпраця, кілька разів хотіла заяву подати. А потім зрозуміла: треба його дослухатися. І тепер ми працюємо злагоджено й результативно.

Володимир Цибенко, директор ДП "Дослідне господарство імені Декабристів":
- Прогнози на цьогорічний урожай добрі. Думаю, що потужний технічний парк, надійні людські ресурси, нормальна організація праці забезпечать урожай 2010 року кращий, ніж торік.

Фермерське господарство "Апогей" Львівської області
У засіках фермерського господарства "Апогей", що в Бузькому районі Львівської області, врожаю минулого року залишилось іще відсотків 30. Голова господарства вичікує ціну.

Михайло Кадиляк, голова ФГ "Апогей":
- Багатий продає, коли вигідно, а бідний - коли має. І тут попробуй вгадати. Найди ту золоту середину: коли й що продавать. Це теж важливо.
Можна виростити багато зерна й нічого не заробити, як у 2008 році, коли, як добре пам'ятає Михайло Степанович, урожай був максимальним, а продавали його нижче за собівартість. А можна ставку зробити на одну (але виграшну) культуру, наприклад, на насіння ярої пшениці. Під неї господарство торік відвело 250 гектарів.

Михайло Кадиляк, голова ФГ "Апогей":
- Реалізація - від 1400 гривень за тонну. Купуємо еліту в Миронівському та Волинському інститутах. А продаємо вже першу репродукцію. Нижче першої репродукції господарство не сіє.

На початку 90-х років у Бузькому районі Львівської області було 104 фермерські господарства. Нині їх залишилася половина. Михайлові Кадиляку теж спершу виділили максимальний на той час наділ землі - 10 гектарів. Нині в обробітку "Апогею" - 1100 гектарів, паї місцевих селян.

Роман Желізко, голова Куткірської сільської Ради:
- Люди, які здали паї в оренду, дуже задоволені. Бо в будь-який час, крім грошової допомоги, вони можуть собі придбати зерно на корм, на посівну.
Фермерське господарство "Апогей" називають одним із кращих і в районі.

Анастасія Середницька, начальник управління агропромислового розвитку Бузької райдержадміністрації:
- Основний напрям діяльності господарства - землеробство. Хоча в планах, у перспективі, - відродження й тваринництва. Щодо Михайла Степановича, керівника фермерського господарства, то він як справжній господар працює в багатьох напрямах.
Ефективне господарювання дає змогу підприємству не лише нарощувати земельні площі, а й оновлювати технічний парк. Ще кілька років тому тут збирали вирощений урожай сімома старенькими комбайнами, нині їх замінив один потужний. Відповідно, замість чотирнадцяти механізаторів, працює двоє. Така сама ситуація і з тракторами.

Михайло Кадиляк, голова ФГ "Апогей":
- Якщо, наприклад, один "Массей Фергюсон" потужністю 315 к.с., то мені треба чотири Т-150. Самі розумієте, яка різниця і з пальним виходить. Культиватор, наприклад, за один прохід робить п'ять операцій, сівалка сіє дуже добре, і все завдяки тому, що вона точно кладе насіння й мінеральні добрива, висіває на ту відстань і глибину, яку задано. Віднедавна 12 фермерських господарств району вирішили об'єднатися в кооператив.Один фермер не може дати собі ради. Техніка дорога, коштів не вистачає, кредитування припинили. А так у одного є трактори, у другого - комбайни, об'єдналися й співпрацюймо успішно.

Олег Ільків, заступник голови райдержадміністрації Бузького району:
- Якщо вони замовляють пальне, то замовляють більше, отже, й ціна їм дешевша. Якщо беруть мінеральні добрива - теж дешевше, бо беруть оптом. Кооператив об'єднав 12 фермерів. Вони хочуть відновити молочні ферми, і вони це зроблять.
Крім тваринництва, в найближчих планах фермерського кооперативу - поставити сушарку й налагодити централізований збут виробленої продукції.

ТОВ "Агротехсервіс" Волинської області
Для Степана Овсійовича Москвича коні - особливі тварини. Кілька років тому саме Степан Овсійович став ініціатором заснування тут, у селі Боратин Луцького району Волинської області, кінно-спортивної школи, в якій діти займаються безоплатно. У цих конюшнях утримують одну з кращих нині в Україні групу торійської породи. Але це, як і багато дечого іншого, стало можливим уже пізніше. Спочатку потрібно було погодитися очолити приміське сільгосппідприємство, яке мало 5 мільйонів боргу, й поставити його на ноги.

Степан Москвич, директор ТОВ "Агротехсервіс":
- Починали працювати дуже важко. Коштів не вистачало, техніки теж. Люди не вірили. Почали приватизацію підприємства, почалися в селах бунти. Люди боялися нового, боялися, що в них заберуть і те, що залишилося. Тож і ставилися до всього вороже.
Довіра й взаєморозуміння прийшли, коли люди почали одержувати заробітну та орендну плати. До речі, до списків землевласників тут внесено й усіх працівників соціальної сфери. Сільгосппідприємство, що об'єднує нині п'ять колишніх господарств, поступово почало підніматися на ноги, брало кредити й оновлювало технічний парк.

Юрій Шабала, бригадир:
- Користуємося більше зарубіжною технікою. Вона комфортніша, зроблена для людей. Співпрацюємо з фірмою АМАКО. Нам постачають комбайни, трактори. Якщо треба, привозять запчастини й обслуговують техніку. Та ще й оперативно і якісно.

 "Агротехсервіс", маючи в обробітку понад 5 тисяч гектарів землі, вирощує різні культури як озимі, так і ярі. Спеціалізуються і на виробництві насіннєвого матеріалу.
До весняно-польових робіт тут підготувалися завчасно. Готовий і літак, яким вносять добрива й засоби захисту. Вважають однією з вагомих переваг те, що з неба працювати можна і по вологому полю. А тому планують придбати ще одного крилатого помічника.

Юрій Горбенко, заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації:
- Один із прикладів ефективного господарювання з багатогалузевим розвитком сільськогосподарського виробництва є агрооб'єднання, яке очолює Степан Овсійович Москвич. Більше б нам таких господарів, і ми мали б достатню кількість якісної продукції, яка вкрай потрібна.

Продавати вирощену продукцію місцеві сільгоспвиробники можуть тепер на цьому новому оптово-роздрібному ринку, який збудувало агрооб'єднання. Взагалі ж будівництво - один із пріоритетних напрямів роботи господарства в плані оновлення місцевих сіл. У їхній соціальний розвиток останнім часом уже вкладено майже 20 мільйонів гривень. Це - близько 40 водопроводу й 30 кілометрів доріг, спортивні комплекси й стадіони, одне з кращих на Волині футбольне поле й нова школа, яку будують у селі Рованці, капітальний ремонт дитсадків.

Галина Крищук, завідуюча дитсадком "Сонечко" в селі Боратин:
- Ці люди постійно дбають про добробут найменших жителів нашого села. Вкладено значні кошти в ремонт дитсадка.
А адмінбудівлю в селі Боратин торік визнано кращою в рамках міжнародного архітектурного конкурсу в номінації "Адмінприміщення". І нагорода - "Кришталева цеглина" - підтверджує це.

Сергій Яручик сільським головою працює восьмий рік. Він, як і директор місцевого сільгосппідприємства, не звик зупинятися перед проблемами, тож співпраця двох ініціативних керівників дає очевидні результати.
"П'ять років тому село було занедбане, тепер воно розквітає, - підкреслює пан Сергій. - Змінилося село - змінилися й люди. Вони вже почуваються на щабель-два вище. Отже, ми рухаємося в правильному напрямку. Хочемо укласти угоду про співпрацю зі східними областями, сільськими головами. ... Користуючись нагодою, я вже запрошую депутатський корпус, бо я вже готовий до такої співпраці. Хочемо, щоб вони побачили, як живемо ми. Вони побачать нас, а ми побачимо, що в них і постараємося втілити все краще і на своїй території. Адже ми - одна Україна, і нас не можна ділити. Треба самим об'єднуватися". 

Агрофірма "Маяк" Котелевського району Полтавської області
Котелевський дитсадок сьогодні - це власність місцевої агрофірми "Маяк". Відвідують його і діти працюючих у товаристві, і діти вчителів, лікарів цієї території. Незважаючи на те, працюють батьки в господарстві, чи ні.
Сучасні меблі в кімнатах і потрібне устаткування для кухні - все за кошти агрофірми. Продукти харчування - теж свої. Наприклад, молоко щодня привозять зі своєї ферми. До того ж, дві тисячі "годувальниць", як тут лагідно називають корів, годують не лише котелевських діток. Господарство має статус спеціальної сировинної зони виробництва продуктів дитячого й дієтичного харчування. Молоко, яке дають тутешні корови, - екстракласу. Його відправляють на Миколаїв.
Уведена в дію чотири роки тому доїльна зала тепер працює в три зміни. Світлана Різвова тут з першого дня. Її зарплата, як і інших доярок, напряму залежить від кількості надоєного молока.
Тільки минулого року 150 людей, в основному молодь, одержали роботу в агрофірмі. Для порівняння, це - половина нових робочих місць у Котелевському районі. Понад 30% грошових надходжень до місцевого районного бюджету та чотирьох сільських рад забезпечує агрофірма "Маяк". Господарство, як і його керівника, Тетяну Михайлівну Корост, знають нині не тільки на Полтавщині. Подивитися й повчитися сюди приїздять з різних куточків. І не лише України. Високі виробничі показники - це одне. Крім того, заслуговує на увагу та модель господарювання, яку тут вибудувано: прибуткове виробництво, переробка й соціальна сфера - як невід'ємна частка товариства.

Василь Тимошенко, голова Котелевської райради:
- Оце - основне як для влади на сьогодні. Те, що пов'язує агрофірму "Маяк", її керівника Тетяну Михайлівну, - виробництво, збільшення прибутків - із розвитком соціальної сфери. Що працює не просто для збагачення, а конкретно для людей. І люди це відчувають.
Допомагає агрофірма справді багатьом. Сільським школам, будинкам культури, навіть музична школа - і та на утриманні товариства.

Тетяна Корост, директор ТОВ "Агрофірма "Маяк":
- У нас відповідальність ще на рівні того солдата, який захищає свою державу. Ми захищаємо своїх людей, щоб вони були забезпечені найголовнішим: продуктами харчування.

В обробітку товариства - понад 12 тисяч гектарів землі, майже половину з яких уже обробляють за нульовою технологією. Новою потужною технікою.

Тетяна Корост, директор ТОВ "Агрофірма "Маяк":
- Скільки в нас вистачає ресурсів, стільки і вкладаємо їх у розвиток. А це - довгий шлях. Коли в усьому світі є державна програма, є підтримка. Все спрямовано на те - тільки працюй, тобі допоможуть. Якщо хтось хоче стати європейською державою, так треба спершу стати нашою українською державою, досягти певних стандартів: економічних, соціальних, екологічних, політичних, зробити хорошу державу, а потім піти туди, у світ, але піти гідною державою.

Інтерв'ю
Земельна реформа аж ніяк не завершилася з прийняттям закону про обіг сільськогосподарських земель. Вона потребує прийняття супутніх законів та підзаконних актів, що забезпечать функціонування ринку землі. Про долю цих законів і... Подробнее
Віктор Шеремета, заступник Міністра АПК з питань фермерства
На початку жовтня в Міністерстві аграрної політики та продовольства була введена окрема посада заступника міністра з питань фермерства. Ним став Віктор Шеремета, який раніше обіймав посаду Віце-президента Асоціації фермерів і... Подробнее

1
0