Ринок меду в Україні: поточна кон’юнктура і прогноз

Аналогічні темпи кількісного приросту сімей простежуються у сільськогосподарських підприємствах і в господарствах населення. Під впливом зазначених чинників перші з них за 2007 р. виробили меду 2271 т, тоді як другі — 78844 т, що проти 2006 р. становить, відповідно, 107,1 і 107,3 відсотка.
Провідними виробниками меду є господарства населення, питома вага яких сягає 96,6–97,2%. Найбільші обсяги загального виробництва продукції у господарствах населення Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Вінницької і Миколаївської областей. 1/6–1/7 частку загального обсягу цього меду одержали особисті підсобні господарства Донецької області.

У цілому за 2007 р. очікуване виробництво меду становило 81115 т, що перевищило фактичний рівень 2006 р. на 7,3%, у тому числі по агроформуваннях — на 7,1% і в господарствах населення — на 7,3% (табл. 1).
У 2005–2007 рр. нарощування виробництва меду відбувалося не лише за рахунок зростання чисельності бджолосімей, а й завдяки підвищенню їхньої продуктивності. У І півріччі 2008 р. прогнозований вихід відкачаного меду на кожну сім’ю становитиме 6,3 кг, що більше проти відповідного періоду 2007 р. на 3,3% (табл. 2).
У 2007 р. і в І півріччі 2008 р. очікується збільшення чисельності сімей, чому сприяли помірний клімат взимку і сприятливі умови для відтворення. Крім того, цьому процесу сприятиме зростання посівів ріпаку, що збагатить природну й культивовану медоносну флору України та поліпшить забезпечення бджолосімей безперервним кормовим конвеєром. Відтак потенціал кормової бази України уможливить перспективний розвиток галузі до 6 млн бджолосімей. Під впливом цих чинників кількість сімей на кінець 2007 р. зросте до 3501 тис., перевищивши їхню чисельність на початок року на 1,3%. Порівняно з 2005 р., цей показник зросте на 3,9%, в тому числі у господарствах населення — на 4,6% (табл. 3). Цілком імовірно, що такі зрушення зумовлені також уведенням дотацій та легалізацією раніше незареєстрованих бджолосімей, а також набуттям окремими господарствами й пасіками статусу племінних підприємств, що мають підтримку держави.

У 2007 р. бджільництво України мало державну фінансову підтримку згідно з постановою КабМіну № 348 від 1 березня 2007 р. “Про затвердження Порядку використання в 2007 році коштів, передбачених у Державному бюджеті для розвитку тваринництва”. При цьому спеціальну дотацію у розмірі не більше 12 грн за одну племінну бджолосім’ю надавали агроформуванням та фізичним особам за кожну племінну бджолосім’ю, наявну на 1 січня 2007 р., за умови утримання не менш 20 племінних бджолосімей. За 2007 р. через Мінагрополітики держава виділила на ці цілі близько 1,5 млн грн. У 2008 р. буде прийнято нову постанову КабМіну, згідно з якою ця дотація збільшиться до 15 грн за 1 племмінну бджолосім’ю. Крім того, буде подовжено термін дії Наказу Мінагрополітики, УААН і Мінфіну України № 88/10/187 від 13 лютого 2007 р. “Про затвердження Порядку використання коштів Державного бюджету України на виконання програм селекції у тваринництві та птахівництві на підприємствах агропромислового комплексу і в науково-дослідних господарствах”, де передбачено механізми часткового або повного відшкодування витрат та здійснення доплат із Держбюджету на виконання селекційних програм у відповідних галузях, у тому числі і в племінному бджільництві. Як свідчить аналіз, рівень бюджетних відшкодувань і доплат сягатиме 50% відносно величини фактичних витрат на селекційну діяльність у племінному бджільництві. А під час купівлі племінного матеріалу й розширення власної племінної бази рівень державного відшкодування зростає до 100%. У цих умовах особливо значні кошти отримають 4 племзаводи, 17 племінних пасік і 27 плембджолорозплідників, які дотримуватимуться нормативів щодо кількісних параметрів галузі.
По закінченні сезону медозбору 2007 р. і на кінець року чисельність бджолосімей становить 3501 тис. штук (табл. 13. 3), а збір відкачаного меду від однієї сім’ї в усіх категоріях господарств — 15,3 кг, в тому числі в агроформуваннях — 8,4 і в господарствах населення — 15,7 кг (табл. 2). Отже, показники продуктивності сімей у 2007 р. проти попереднього року помітно підвищилися. На кінець І півріччя 2008 р. загальна чисельність бджолосімей сягне 3850 тис., перевищивши відповідний показник 2007 р. на 10,0% (табл. 3).

У І півріччі 2008 р. прогнозується, що продуктивність однієї бджолосім’ї в усіх категоріях господарств становитиме 6,3 кг, в тому числі в агроформуваннях — 3,6 і в господарствах населення — 6,4 кг. Якщо порівняти з аналогічним показником І півріччя 2007 р., то це зростання становитиме, відповідно, 3,3, 5,9 і 1,6 відсотка.

Прогноз виробництва меду

На формування обсягу виробництва меду впливають різні фактори. Нормальні умови зимівлі й порівняно м’яка зима 2007 р. сприяли збереженню сили сімей та їхньої здатності до відтворення й здійснення медозбору. Однак затяжна та холодна весна загальмувала цвітіння медоносів, через що початок медозбору став можливим лише в другій половині травня 2007 р. Загалом стан кормової бази бджільництва задовільний, і за рахунок більшого медозбору в окремих областях очікуване в 2007 р. зростаюче валове виробництво меду є реальним. У І півріччі 2008 р. очікується одержати 32932 т меду, або на 1,5% більше проти відповідного періоду торік.

Реалізація продукції. За 2007 р. фактичний продаж сільськогосподарськими підприємствами меду за всіма каналами реалізації становив 699,3 т, що на 18,1%, менше ніж 2006 року. Помітне зменшення обсягу реалізації продукту спричинено негативним впливом посухи на процес медозбору. В загальному обсязі реалізації основними є такі канали збуту: населенню в рахунок оплати праці — 27,2%, пайовикам у рахунок орендної плати за землю та майнові паї — 24,1, на ринку, через власні магазини, ларки й палатки — 19,9, інші канали реалізації — 28,8% (табл. 4, рис. 1).
На формування загальних обсягів реалізації меду визначально впливає його кількість, вироблена господарствами населення. За відносно високої товарності галузі (62–66%) ці господарства могли реалізувати в 2007 р. як мінімум 48883 т, що більше проти 2006 р. на 7,3%. Серед каналів збуту їхньої продукції домінуючими є міські та сільські ринки, комерційні структури, кооперативні та інші формування. Істотна частка господарств населення і в зовнішній торгівлі: у 2007 р. переважно з їхніх обсягів експортні поставки українського меду становили 3516 т. Однак проти 2006 р. їхній обсяг зменшився на 46,4%, що спричинено підвищенням вимог до якості продукту, його пакування й транспортування.

За фактичними даними 2007 р., в обсягах реалізації меду агроформуваннями сталися значні зміни. За дванадцять місяців обсяг продажу їхньої продукції різко зменшився порівняно з відповідним періодом минулого року. В цілому, за 2007 р. реалізація меду цими господарствами скоротилася проти 2006 р. на 154,1 т і становить 699,3, у тому числі населенню в рахунок оплати праці — 190,3, пайовикам у рахунок орендної плати за землю й майнові паї — 168,3, на ринку, через власні магазини, ларки й палатки — 139,0, за іншими каналами — 201,7 т. За прогнозом, у І півріччі 2008 р. істотних змін у структурі каналів збуту меду агроформуваннями не відбудеться. Проте надалі збережеться тенденція до зменшення питомої ваги в загальному обсязі реалізації меду двох перших каналів та до збільшення частки двох останніх.
Імпорт меду. У формуванні загального обсягу пропозиції меду частка імпорту залишається незначною. Якщо 2003 року в Україну імпортовано 114,7 т меду переважно з країн СНД, то 2004 — лише 0,4, 2005 — 62,6 переважно з інших країн світу; за 2006 р. обсяг ввезення продукту становить 29,3, а за 2007 рік — близько 3 т. Ці зрушення зумовлені зростанням його виробництва й поліпшенням асортименту в Україні та помітним подорожчанням продукту на світовому ринку. Зокрема, за 2006 р. ціна імпортованого в Україну меду становить 1620,8 дол. США/т, що перевищує ціну 2005 р. в 1,36 раза (табл. 13.5). А в 2007 р. за 1 т меду, ввезеного в Україну із Австрії та Франції, заплачено 5213,0 дол. США.
У І півріччі 2008 р. тенденція до обмеженого ввозення меду в Україну збережеться, оскільки ціна на нього коливатиметься в межах 1798–1976 дол. США/тонн.

Під дією зазначених чинників у 2005–2007 рр. загальна пропозиція меду формувалася переважно за рахунок перехідних запасів та власного виробництва. У 2007 р. її обсяг становив 104420 т, збільшившись проти 2005 р. на 12,8%, а, порівняно з 2006 р., — на 7,6%. В цьому обсязі на частку вітчизняного виробництва припадає 77,7, а на початкові запаси — 22,3%. За І півріччя 2008 р. цей показник має збільшитися проти І півріччя 2007 р. на 1,4% (табл. 6 ).
Ці зрушення позитивно впливатимуть на задоволення зростаючого попиту населення на мед.
 

Попит

Фактично сформований у 2007 р. загальний попит кількісно збільшився й становить 80863 т. За зростання чисельності бджолосімей і обсягів виробництва меду попит на продукт залишається підвищеним, незважаючи на істотне його подорожчання. Під дією комплексу факторів річне продовольче споживання меду в 2007 р. зросло проти 2006 і 2005 рр., відповідно, на 16,1 і 15,5, а загальний попит на мед підвищився на 9,6 і 13,6%, що пояснюється зростанням зарплат і пенсій та поліпшенням платоспроможності споживачів, розвитком експортного потенціалу галузі, а також повнішим задоволенням кормових потреб бджолосімей. Зростанню загального попиту на мед сприятиме також і збільшення обсягу пропозиції. А наявність перехідних залишків меду на початок 2008 р. повністю задовольняє потребу в ньому внутрішнього ринку до початку нового сезону медозбору.

Експорт

Зростаюче виробництво не лише задовольняє попит на внутрішньому ринку, а й посилює інтерес виробників до пошуку зовнішніх каналів збуту меду. Цьому сприяють нинішні світові ціни на даний продукт. У 2006 р. експортований мед продавали по 1408,9 дол. США/т, або дорожче, ніж у 2005 р., на 4,3%. Ймовірно, що на рівні світової ціни на продукт позначаються збільшення попиту на соняшниковий та інші однорідні види меду, а також підвищення його якісних параметрів. У 2007 р. мед з України експортували за ціною 1617,1 дол. США/т, або дорожче, ніж у 2006 р., на 14,8%. У 2008 р. прогнозують зростання цін на експортований мед до 1800–1900 дол. США/т, що еквівалентно 1200–1267 євро/тонну.

У 2006 р. з України експортовано 6561 т меду, що на 71,2% більше проти попереднього року. Купують його переважно країни Європи (84,4%) та США (13,9%).

Підвищення вимог до якості продукту і його затарювання зумовили зменшення обсягу експорту меду в 2007 р. Загалом за цей рік фактичний обсяг його продажу на зовнішньому ринку становив 3516 т, зменшившись проти 2006 р. на 46,4%. За І півріччя 2008 р. цей показник дорівнюватиме 2170 т. Провідними покупцями продукту й надалі будуть країни Європи і США (табл. 7).
Рівень цін на мед, які встановлюють в агроформуваннях за всіма каналами реалізації, залежить від обсягу пропозиції, платоспроможності споживачів та сезону продажу. Проти 2005 р. у 2006 спостерігалося зниження цих цін, що зумовлено певним зменшенням попиту, наявністю залишків попереднього року й збільшенням пропозиції. При цьому найістотніше знизилися ціни під час реалізації меду за іншими каналами збуту (на 6,7%), тоді як середній показник становив 4,5 відсотка.
У 2007 р. фактичний середній рівень аналізованих цін, знизившись лише на 0,2%, залишився практично таким самим, як і в 2006 р. При цьому населенню мед реалізовували на 2,2% дешевше (проти 2006 р.), тоді як під час збуту пайовикам і на ринку продукт продавали дорожче на 0,8–1,0%, а за іншими каналами — на 7,7%. У І півріччі 2008 р. прогнозується зростання досліджуваних цін на 12,5%.

Ймовірними причинами очікуваних зрушень у ціновій ситуації можуть бути підвищення платоспроможного попиту, інфляція, а також зростання темпів подорожчання енергоносіїв і послуг для агроформувань та особистих господарств громадян. Під дією сукупності цих чинників досліджувані ціни на мед зміняться істотно як у цілому, так і в разі його збуту населенню, пайовикам, на ринку та за іншими каналами (табл. 8).

Для реалізації меду характерним є збут найбільших його обсягів на міських ринках та через торговельну мережу. Основними продавцями меду тут є власники особистих господарств (або їхні об’єднання), які своєю пропозицією визначально формують рівень роздрібних цін на цей продукт. Щомісячні коливання цін у динаміці зумовлюються сезонністю виробництва меду, співвідношенням попиту та пропозиції на нього, формуванням доходів споживачів, інфляційними чинниками. Так, у січні-травні 2006 р., порівняно з відповідним періодом 2005 р., відбулося деяке підвищення аналізованих цін на міських ринках (на 16–64 коп/кг), тоді як у подальші місяці простежувалося їхнє помітне зниження. У період з лютого по червень 2007 р. досліджувані ціни на мед зростали швидшими темпами проти відповідних показників 2006 р., а в наступні місяці (з липня по грудень 2007 р.) вони набрали ще більших обертів, через що ціни перебувають у межах 17,89–20,05 грн/кг.

З допомогою поглибленого аналізу встановлено, що у 2004–2007 рр. щомісячні цінові коливання на мед відбувалися з певною закономірністю. Як водиться, щорічно в осінньо-зимовий період роздрібні ціни на мед на міських ринках відносно вищі, а в окремі весняні та літні місяці мед істотно дешевшає. Так, у червні проти січня роздрібна ціна на мед у 2004 р. знизилася на 10,3%, у 2006 р. — на 5,4; за квітень-травень 2005 р. проти січня цього ж року вона була нижчою на 2,2–2,7, а в 2007 р. — на 1,0–1,9%. У наступні місяці простежується поступове зростання роздрібних цін із певними їхніми відхиленнями від середньосезонного показника. Наприклад, за період із червня по грудень досліджувана ціна меду в 2004 р. підвищилася на 5,3%, у 2006 — на 6,7, а протягом травня-грудня 2005 р. — на 6,6%. Особливо значним було зростання роздрібних цін на мед у червні-грудні 2007 р., коли продукт подорожчав на 22,8%. Відносно високими залишатимуться ціни і в І півріччі 2008 р. за деякого зниження в травні-червні. Більш-менш чітким тенденціям у формуванні щомісячних роздрібних цін у 2004–2008 рр. в основному сприяли: обсяги перехідних (початкових) запасів продукції, кліматичні умови, сила сімей на кінець зимівлі, стан кормової бази бджільництва та можливості нарощувати медозбір щомісяця в кожному новому сезоні. Відносно нижчий рівень цих цін в окремі весняні та літні місяці сформувався під впливом наявних нереалізованих торішніх обсягів і кількості новозібраного меду в цей період. Що обумовить короткотермінове або тривале перевищення пропозиції над попитом. 

О. Шатько, Є. Погорілець, Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН
Л. Дудка, В. Дегодюк, Національний науковий центр “Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича”