Сорт міняти — прибуткам сприяти

Адаптовані до місцевих умов сорти дають змогу з найбільшою ефективністю використати вегетаційний період, сонячну радіацію, родючість грунтів, мінеральні добрива, зрошення, зимостійкість, а також успішно протистояти посухам, суховіям та іншим стресовим чинникам.
Уже сьогодні за однакових умов родючості грунту, енерго- та ресурсного забезпечення новий сорт дає на третину більше продукції, ніж старий.
Протягом останніх років істотні зміни сталися в сортових ресурсах кормових культур. Кількість їхніх видів у Державному реєстрі збільшилася із 59 до 86. З однорічних трав це: райграс однорічний, сорго-суданкові гібриди, фацелія, пайза, конюшина олександрійська, конюшина відкритозіва та інші. Конюшину відкритозіву введено в культуру вперше в світовій практиці. Це однорічний вид озимого типу, формує за один укіс 450–500 ц/га високоякісної зеленої маси за поживністю на рівні конюшини лучної, має високий потенціал насіннєвої продуктивності — 12–14 ц/гектар.

З багаторічних трав це: буркун білий та жовтий, козлятник, люцерна хмелеподібна, топин-соняшник, чина лісова та інші.
За останні десять років кількість сортів кормових культур у Державному реєстрі зросла в 1,5 раза. На сьогодні налічується 484 сорти, з них української селекції — 383, що становить 79,1% та іноземної 101 сорт, відповідно, — 20,9%;

•  багаторічних трав — 267сортів, з них української селекції 66,7%;
•  однорічних трав — 143 сорти, з них української селекції 100%.

Нині асортимент сортів кормових культур, які пропонують для поширення у виробництві, — великий. Сорти та гібриди високопродуктивні з підвищеною стійкістю щодо осипання, посухи, вилягання та ураження хворобами.
На жаль, сільськогосподарські підприємства практично зовсім не вдаються до сортооновлення багаторічних трав. Як свідчать дані Держкомстату України за 2006 рік, у сортових посівах люцерни сорти Надєжда та Зайкевича займають 24,5 та 16,6% усіх засіяних площ. Обидва сорти використовують із 1931 та 1982 років. У посівах конюшини лише 41,2% площ засіяно сортовим насінням. Найбільшу площу тут відведено сортам Носівська 5 та Носівська 4 (11,4 і 7,4%). Серед сортових посівів еспарцету найбільшу питому вагу займає сорт Піщаний 1251, який зареєстровано ще 1948 року — 74,4% загальної площі посівів культури.

Пропонуємо Вашій увазі опис за останні два роки нових сортів та гібридів кормових культур, занесених у Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні.
 

Люцерна мінлива
Ласка. Заявник — Селекційно-генетичний інститут — Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН.
Метод виведення — індивідуально-родинний відбір із колекційного зразка К-32863 (каталог ВІР) походженням із Китаю.
Висота рослини — від середньої до високої. Габітус — напівпрямий. Листок середнього розміру. Початок цвітіння — ранній. Частота рослин із дуже темними синьо-фіолетовими квітками, а також зі змішаними квітками — низька, а з кремовими і жовтими квітками — дуже низька або зовсім немає.

Висота рослини в стадії викидання квіткового бутона після першого-другого скошування — від середньої до високої, а після третього — середня.

Сорт інтенсивного типу, характеризується високою врожайністю сухої речовини та насіння. Має скорочений період спокою і за рахунок цього вирізняється активним ростом рослин в осінній період за невисоких температур і зменшення тривалості дня. За достатньої вологозабезпеченості в цей період формує додатковий укіс, що суттєво підвищує загальний урожай фуражу протягом одного сезону. Середня врожайність сухої речовини становить  112 ц/га, максимальна — 120,2; насіння — 2,96 ц/га. Сорт має високу зимостійкість та посухостійкість. Характеризується високою стійкістю проти бурої та жовтої плямистостей, стійкий проти кореневої гнилі. Облистяність — 51,0–53,0%. Протягом року може давати два-чотири укоси. Вміст сирого протеїну — 18,3, клітковини — 33,5%. Сорт середньостиглий: від весняного відростання до дозрівання насіння минає 121–124 дні.

Рекомендовано використовувати в грунтово-кліматичній зоні Лісостепу та Степу.

Росинка. Заявник — Селекційно-генетичний інститут — Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН.
Метод виведення — індивідуально-родинний відбір із сорту Зайкевича одеська.
Висота рослини — від середньої до високої. Габітус — напівпрямий. Листок середнього розміру, зелений. Початок цвітіння — ранній. Частота рослин із дуже темно-синіми і фіолетовими квітками, а також зі змішаними квітками — низька. Після третього скошування рослина характеризується середньою висотою.
Сорт інтенсивного типу, вирізняється високою посухостійкістю та зимостійкістю. В умовах жорсткої посухи формує повноцінний травостій. Середня врожайність сухої речовини — 54,7 ц/га, максимальна — 80,0; насіння — 2,6 ц/га. Вміст сирого протеїну — 16,8, клітковини — 37,0%. Має високу стійкість проти бурої плямистості та кореневої гнилі. Облистяність — 48,7–53,2%. Потягом року може дати два укоси. Ранньостиглий — від весняного відростання до дозрівання насіння минає 116–120 днів. Добре відростає навесні та після укосів.
Рекомендовано використовувати в грунтово-кліматичній зоні Лісостепу та Степу.
 

Люба. Заявник — Селекційно-генетичний інститут — Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН.
Метод виведення — індивідуально-родинний відбір із сорту Смуглянка.
Висота рослини — від середньої до високої. Габітус напівпрямий.
Листок широкий і довгий. Початок цвітіння — від раннього до середнього.
Частота рослин з дуже темними синьо-фіолетовими квітками, а також зі змішаними квітками — низька, а з кремовими і жовтими квітками — дуже низька або зовсім немає. Висота рослини в стадії викидання квіткового бутона, після третього скошування — середня.
Сорт інтенсивного типу, характеризується високою врожайністю сухої речовини та насіння. Має високу зимостійкість та посухостійкість. Сорт стійкий проти бурої та жовтої плямистостей, кореневої гнилі. Облистяність — 51,5–57,8%. Середня врожайність: сухої речовини — 70,4 ц/га, максимальна — 95; насіння — 3,0 ц/га. Вміст сирого протеїну — 17,7, клітковини — 34,2%. Протягом року може дати два-чотири укоси. Середньостиглий, напрям використання — сінокісний.
Сорт рекомендовано використовувати в усіх грунтово-кліматичних зонах України.

Люцерна серпоподібна
Наречена Півночі. Заявник — Національний науковий центр “Інститут землеробства УААН”.
Сорт створено способом міжвидових насичуючих схрещувань люцерни серпоподібної (Павлівська 7) і люцерни посівної.
Рослина через два тижні після осіннього рівнодення — висока.
Габітус напіврозлогий. Листок середній за розміром. Початок цвітіння — від раннього до середнього. Частота квіток із жовтим забарвленням — висока, із синім і зеленим — дуже низька або зовсім немає, квіток із білим, лимонним, салатним забарвленням — низька. Частота рослин із прямим бобом — низька, з одно- чотириспіральними бобами — висока.
Сорт середньостиглий. Має високу зимостійкість. Дає три укоси. На одному місці можна використовувати протягом десяти років. Облистяність — 38,3%. Посухостійкий. Стійкий проти ураження основними хворобами. Середня врожайність сухої речовини — 106,0, а максимальна — 110,6 ц/га. Вміст сирого протеїну — 21,5, клітковини — 20,4%. Напрям використання — сінокісно-пасовищний.
Сорт рекомендовано використовувати в усіх грунтово-кліматичних зонах України.

Еспарцет
Смарагд. Заявник — Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція.
Метод виведення — багаторазовий сімейно-груповий відбір із сорту Піщаний 1251.
Рослини першого року життя мають високу схильність до цвітіння.
На початку бутонізації рослини високі, прямі за габітусом, з помірним галуженням. Стебло довге, середньої товщини, немає антоціанового забарвлення та без опушення в середній його частині. Листя зелене, без сіро-зеленого забарвлення, довге, середньої товщини, має ланцетну форму.
На початку й під час цвітіння, а також у період повного цвітіння  рослини середні. Суцвіття  циліндричної форми, середньої довжини. Квітка світло-рожевого кольору з нерівномірним забарвленням. Бобик середнього розміру, з короткими зубчиками.
Сорт середньостиглий. Має високу посухостійкість та зимостійкість. Стійкий до вилягання. Ураженість хворобами незначна. Середня врожайність сухої речовини за роки випробування в зоні Лісостепу — 52,5, максимальна — 96,0 ц/га; в зоні Степу — 78,6, максимальна — 130,0 ц/га. Облистяність — 46,5–48,3%. Вміст сирого протеїну — 16,9 відсотка.
Рекомендовано використовувати в грунтово-кліматичній зоні Лісостепу та Степу.
 

Блиск. Заявник — Селекційно-генетичний інститут — Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН.
Метод виведення — індивідуально-родинний відбір із колекційного зразка закавказького еспарцету к-17170.
Рослини першого року життя мають високу схильність до цвітіння. На початку бутонізації рослини високі, прямі за габітусом та мають помірне галуження. Стебло довге, середньої товщини, без антоціанового забарвлення та опушення в середній його частині. Листя зелене, без сіро-зеленого забарвлення, еліптичної форми, довге та широке. Час початку цвітіння і час повного цвітіння середній. Суцвіття середньої довжини, циліндричної форми.
Квітка рожевого кольору з рівномірним забарвленням. Бобик середнього розміру, без зубчиків.
Сорт середньостиглий. Має високу посухостійкість та зимостійкість. Стійкість до кореневих гнилей більша за середню, тому сорт менше зріджується, і його можна вирощувати на одному місці три роки.
Сорт одноукісний, у дощові роки після першого укосу формує добру отаву. Середня врожайність сухої речовини за роки випробування — 84,4, максимальна — 100 ц/га. Вміст сирого протеїну — 13,5%, клітковини — 25,5 відсотка.
Рекомендовано використовувати в грунтово-кліматичній зоні Степу.

Конюшина лучна
Красуня. Заявник — Інститут цукрових буряків УААН.
Метод виведення — родинно-груповий і багаторазовий масовий відбір із сорту Уладівська 34.
Диплоїд. Рослини середньої висоти. Товщина стебла через один-два тижні після середньої дати цвітіння середня. Рослина має середню кількість міжвузлів, опушеності немає або дуже слабка. Листок середньої довжини; ширина центрального листка — від середнього до широкого. Багато рослин мають листки з білими мітками. Час цвітіння (коли зацвітає три головки на рослині) ранній. Суцвіття рожеве. Забарвлення оболонки насіння багатобарвне.
Сорт має високу потенційну кущистість. Зимостійкий, стійкий до вилягання та посухи. Облистяність — 55%. Середня врожайність сухої речовини за роки випробування — 87,5, максимальна — 118,6 ц/га. Вміст сирого протеїну — 18,1%. Належить до ранньостиглої групи сортів.
Рекомендовано використовувати в грунтово-кліматичних зонах Лісостепу та Полісся.
 

Фалкон. Заявник — Носівська селекційно-дослідна станція Чернігівського інституту агропромислового виробництва УААН.
Метод виведення — шестикомпонентний синтетик, створений за допомогою відбору способом об’єднання резервів насіння клонів із високою загальною комбінаційною здатністю.
 

Диплоїд. Рослини сорту характеризуються раннім цвітінням. Найвище стебло з головкою (через один-два тижні після цвітіння) — високе, товщина на цей час — від середньої до товстої. Має нещільне опушення на четвертому зверху міжвузлі. Центральний листочок верхнього нормально розвинутого листка під останньою квіткою завдовжки від середнього до довгого та завширшки — від середнього до широкого. Частота рослин з білими мітками на листках досягає середньої кількості. Забарвлення суцвіття рожеве. Колір оболонки насіння багатобарвний.
Сорт належить до ранньостиглого двоукісного типу. Зимостійкий, стійкий до вилягання та посухи. Облистяність — 46,5%. Має високу потенційну кущистість. Сорт можна використовувати два роки; за рік дає два-три укоси. Середня врожайність сухої речовини за роки випробування — 82,1, максимальна — 102,5 ц/га. Вміст сирого протеїну — 18,8%, клітковини — 25,5 відсотка.
Рекомендовано використовувати в грунтово-кліматичних зонах Лісостепу та Полісся.

Костриця лучна
Діброва. Заявник — Інститут кормів УААН.
Метод виведення — способом відбору з гібридної популяції від вільного перезапилення Люлинецька 3 х Веселоподолянська 1883.

Диплоїд. Рослина: габітус (восени в рік висіву) напівпрямий; тенденції утворення суцвіття в рік посіву немає або дуже слабка; час появи суцвіття ранній.
Габітус за появи суцвіття напівпрямий, а натуральна висота довга. Листок: колір (восени в рік посіву) зелений. Прапорцевий листок середньої довжини, широкий. Стебло довге. Довжина суцвіття, коли воно повністю сформоване, середнє.
Сорт характеризується стійкістю до вилягання, посухи, ураження хворобами. Зимостійкий. Має високу кущистість. Середня врожайність сухої речовини за роки випробування — 78,4, максимальна — 97,1 ц/га. Облистяність — 49,8%. Вміст сирого протеїну — 8,3, клітковини — 31,4%. Середньостиглий. Сінокісно-пасовищного типу.
Рекомендовано використовувати в грунтово-кліматичних зонах Лісостепу та Полісся.

Костриця Регеля (костриця східна)
Лиманська. Заявник — Донецький ботанічний сад Національної академії наук УААН.
Метод виведення — сорт одержали способом багаторазового позитивного селекційного відбору рослин у інтродукційній популяції виду.
Диплоїд. Габітус напівпрямий. Рослина середньої висоти. Листок довгий, середній за шириною. Суцвіття довге, має середню кількість колосків. Тенденція до утворення суцвіть у рік сівби помірна.
Це багаторічний кореневищний злак заввишки 94–123 см. Ранньостиглий. Інтенсивний ріст починається за середньодобової температури 15°С. Облистяність — 60–70%. Може давати два-три укоси. Зимостійкий. Вміст клітковини — 23,1%. Стійкий проти ураження хворобами, мало пошкоджується шкідниками. Середня врожайність сухої речовини — 80,9, максимальна — 100,0 ц/га. Довговічна в ценозах з іншими видами злаків (пирій видовжений, грястиця збірна) і бобовими (люцерна, конюшина). Є високоякісним кормом для великої рогатої худоби та коней у період із середини — кінця квітня до середини жовтня, коли більшість багаторічних трав закінчила вегетацію. Костриця Регеля формує високі врожаї як в умовах засолення, так і на нейтральних грунтах, що значно розширює діапазон її господарського використання, особливого в разі залуження засолених грунтів.
Рекомендовано використовувати в грунтово-кліматичній зоні Степу.

Тимофіївка лучна
Витава. Заявник — Інститут кормів Української академії аграрних наук.
Метод виведення — способом відбору з гібридної популяції від вільного перезапилення сортів: Дикоростучий /К-43407/ із Литви х Люлинецька 1 /Україна/.
Гексаплоїд. Швидкість викидання суцвіть у рік висіву — середня. Тип куща напівпрямий; час викидання суцвіття пізній; листя середньої ширини, зеленого забарвлення; прапорцевий листок вузький, середньої довжини. Стебло та суцвіття мають середню довжину.
Сорт стійкий до вилягання, посухи. Незначно уражається хворобами. Облистяність — 56,7%. Вміст сирого протеїну — 9,6, клітковини — 28,6%. Середня врожайність сухої речовини за роки випробування — 83,9, максимальна — 119,8 ц/га. Сорт середньостиглий, сінокісного та лукопасовищного напряму використання.
Рекомендовано висівати в грунтово-кліматичній зоні Полісся.
Каріна. Заявник — Київська дослідна станція Національного наукового центру “Інститут землеробства УААН”.
Метод виведення — груповий відбір рослин на дикорослому зразку ВІР(К-4405) з Карелії та подальше розмноження за вільного перезапилення.
Гексаплоїд. Габітус прямостоячий. Листки зеленого кольору, середньої ширини. Рослини мають середню здатність утворення суцвіття в рік висівання. Довжина й ширина прапорцевого листка середня. Довжина верхнього міжвузля та найдовшого стебла — середня. Суцвіття середньої довжини. Висота рослин — 88 см. Облистяність — 56,7%. Сорт стійкий до вилягання, осипання та посухи. Незначно уражується хворобами. Вміст сирого протеїну — 11,5, клітковини — 28,8%. Середня врожайність сухої речовини — 53,9, максимальна — 80,0 ц/га. Сорт середньостиглий, сінокісного напряму використання.
Рекомендовано висівати в грунтово-кліматичних зонах Лісостепу та Полісся.

Горошок (вика яра)
Ірина. Заявник — Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція.
Сорт створено методом гібридизації від схрещування сорту Білоцерківська 659/79 з гібридною лінією 615/74 х 667/75 походження Білоцерківської селекційно-генетичної станції.
Сіянці рослин сорту через три-чотири тижні після появи сходів мають помірне антоціанове забарвлення основи стебла та зелене листя.
Початок цвітіння в сорту середній. На цей час верхнє міжвузля стебла неопушене, антоціанове забарвлення пазух листків слабке, форма верхівки листочків на середній третині рослини ввігнута, листочки вузькі, антоціанове забарвлення залозок на прилистках слабке, квітка має світло-фіолетове забарвлення паруса.
У фазі повного розвитку боби мають слабке опушення, середню довжину та середню ширину, середню довжину дзьобика та середню кількість насінних зачатків.
На час збирання (у фазі повної стиглості) насіння середнє за розміром та округле за формою. Воно має основне сіро-коричневе забарвлення насінної оболонки та тільки дифузну коричневу орнаментацію. Вираження коричневої орнаментації слабке. Блакитно-чорної орнаментації немає. У насіння забарвлення сім’ядолей оранжеве.
Середня врожайність сухої речовини за роки випробування в зоні Степу — 59,1 ц/га, в Лісостепу — 62,9, на Поліссі — 66,8 ц/га; середня врожайність насіння в Степу — 20,4 ц/га, в Лісостепу — 16,9, на Поліссі — 18,8 ц/га. Вміст сирого протеїну — 17,4–20,6,%. Сорт середньостиглий, достатньо посухостійкий, незначно уражується хворобами. Облистяність — 57,9–60,5% . Напрям використання кормовий.
Сорт рекомендовано висівати в усіх грунтово-кліматичних зонах України.
Ярослава. Заявник — Білоцерківська дослідно-селекційна станція Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук.
Метод виведення — способом відбору із штучної популяції гібридів, створених на Білоцерківській дослідно-селекційній станції.
Рослини сорту через три-чотири тижні після появи сходів мають помірне антоціанове забарвлення основи стебла, зелене листя з середнім співвідношенням його довжини до ширини.
Початок цвітіння в сорту — середній. На цей час верхнє міжвузля стебла неопушене, антоціанового забарвлення пазух листків немає або дуже слабке, форма верхівки листочків на середній третині рослин пряма, ширина листочка середня, антоціанове забарвлення залозок на прилистках помірне, квітка має світло-фіолетове забарвлення паруса. У фазі повного розвитку боби мають слабке опушення, середню довжину й вузьку ширину, середню довжину дзьобика та середню кількість насінних зачатків.
На час збирання (у фазі повної стиглості) сформоване насіння середнє за розміром та округле за формою. Воно має основне коричневе забарвлення насінної оболонки та тільки дифузну коричневу орнаментацію. Вираження оранжевої орнаментації помірне. Блакитно-чорна орнаментація виражена тільки крапками з дуже слабким ступенем проявлення. Насіння має оранжеве забарвлення сім’ядолей. Маса 1000 зернин — 56,0 г. Облистяність — 50–59%. Сорт достатньо стійкий до посухи протягом вегетації. Стійкий до осипання, незначно уражується хворобами. Середня врожайність сухої речовини — 68,7, насіння — 19,8 ц/га. Вміст сирого протеїну — 19,6%. Має середню стійкість до вилягання. Середньостиглий.
Рекомендовано використовувати в грунтово-кліматичних зонах Лісостепу та Полісся.
Світлана. Заявник — Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція.
Сорт створено методом гібридизації від схрещування гібридної лінії
№ 734/75 х Білоцерківська 24 з сортом Вінницька 2.
Сіянці рослин сорту через три-чотири тижні після появи сходів мають помірне антоціанове забарвлення основи стебла, зелене листя з середнім співвідношенням його довжини до ширини.
Початок цвітіння сорту середній. На цей час верхнє міжвузля стебла опушене, антоціанового забарвлення пазух листків немає або дуже слабке, форма верхівки листочків на середній третині рослини ввігнута, листочки широкі, антоціанове забарвлення залозок на прилистках слабке, квітка має світло-фіолетове забарвлення паруса.
У фазі повного розвитку боби мають слабке опушення, середню довжину й середню ширину, коротку довжину дзьобика та велику кількість насінних зачатків.
На час збирання (у фазі повної стиглості) сформоване насіння середнє за розміром та овальне за формою. Воно має основне сіро-коричневе забарвлення насінної оболонки та тільки дифузну коричневу орнаментацію. Вираження коричневої орнаментації помірне, блакитно-чорної немає. У насіння забарвлення сім’ядолей оранжеве. Маса 1000 зернин — 53–60 г. Облистяність — 58–60%. Сорт стійкий до посухи, осипання, незначно уражується хворобами. Середня врожайність сухої речовини — 65,4, насіння — 17,0–20,0 ц/га. Вміст сирого протеїну — 20,0%. Має середню стійкість до вилягання. Середньостиглий.
Рекомендовано використовувати в грунтово-кліматичних зонах Лісостепу та Полісся.   

Люпин білий 

Серпневий. Заявник — Національний науковий центр “Інститут землеробства УААН”.
Сорт створено способом індивідуального відбору з гібридної популяції, одержуваної від схрещування мутантної лінії 2101 з гібридною лінією 2247 та подальшим індивідуальним добором за ознакою скоростиглості.
Через три тижні після появи сходів рослина пряма та низька, з детермінантним типом росту. На час бутонізації стебло має слабке антоціанове забарвлення й зелене листя.
Рослини сорту починають цвісти рано. На початку цвітіння рослина середньої висоти з коротким, середньої ширини верхівковим листком. Забарвлення квітки — синювато-біле із синьо-чорним кольором кінчика човника.
Зелена стиглість у рослини рання. Рослини на цей час високі, з довгими бобами в середині основного суцвіття.
Повна стиглість зерна в рослин настає рано. Основне забарвлення зерна біле, без орнаментації. Маса 1000 зернин дуже велика. Гіркої речовини в зерні немає.
Сорт скоростиглий, стійкий до посухи, вилягання. Кормового напряму використання. Вміст сирого протеїну: в сухій речовині — 20,7, в зерні — 42,5%. Вміст: жиру в зерні — 8,0%; алкалоїдів у зерні — 0,015; у зеленій масі — 0,009%. Середня врожайність сухої речовини — 65–70, насіння — 26–30 ц/гектар.
Рекомендовано використовувати в грунтово-кліматичних зонах Лісостепу та Полісся.

Суданська трава. Меотида. Заявник — Генічеська дослідна станція Інституту зернового господарства УААН.
Сорт створено способом поетапного схрещування сорту Тавричанка 28 з колекційними зразками к-201/111 Соковитостеблова (2723) та Фіолета з подальшим відбором.
Паростки рослин характеризуються помірними ступенями прояву ознак і антоціанового забарвлення колеоптиля, і забарвлення дорсальної (спинної) його сторони, і антоціанового забарвлення пазухи першого листка. У стадії п’ятого листка його пластинка теж має помірне антоціанове забарвлення.
На час викидання волоті рослина досягає середньої висоти, має помірне зелене забарвлення листкової пластинки.
У прапорцевого листка під час викидання волоті немає або дуже слабке знебарвлення середньої жилки; зелене забарвлення середньої жилки, порівняно з пластинкою листка, світліше.
Для колоскової луски під час цвітіння характерне світло-зелене забарвлення, тут немає або дуже слабке антоціанове забарвлення як луски, так і її опушення.
У квітки з квітконіжкою середньої довжини та приймочкою немає або дуже слабке антоціанове забарвлення і помірно жовте забарвленням. Остюків на нижній квітковій лусці під час цвітіння або немає, або вони дуже слабко розвинуті. Волоть у кінці цвітіння пухка й щільна із червоно-коричневими сухими тичинками.
На час достигання рослина дуже висока з середньою товщиною стебла та довгою й широкою листковою пластинкою.
Волоть у достиглої рослини без шийки, довга, пірамідальна, дуже нещільна та має довгі гілочки в середній її частині.
Шийка волоті (видима довжина над пазухою на момент достигання) середня за проявом ознаки.
Колоскова луска в достиглих рослин середньої довжини з чорним забарвленням.
Маса 1000 зернин середня. Зернівка після достигання характеризується такими показниками: світло-коричневим забарвленням; еліптичною формою як зі спинки, так і в профіль; середнім розміром зародка; великою поверхнею, вкритою насіннєвою шкіркою. Структура ендосперму зерна в поздовжньому розрізі на 3/4 крохмалиста. Забарвлення склоподібного ендосперму зерна світло-жовте.
Сорт середньостиглий, стійкий до посухи, вилягання. Хворобами та шкідниками уражується слабко. Середня врожайність сухої речовини за роки випробування така: Лісостеп — 120,9, насіння — 27,7 ц/га; Степ — 112,0, насіння — 20,2 ц/га. Вміст сирого протеїну — 9,0, клітковини — 28,0%. Рослини мають добру облистяність; за першого укосу формується 2,8 стебел на одну рослину, за  другого — 3,8. Діаметр стебла на рівні зрізу рослин — 0,9–1,3 см. Перший укіс настає через 55–60 днів після появи сходів.
Рекомендовано використовувати в грунтово-кліматичних зонах Лісостепу та Полісся.

Сорго віникове
Фараон. Заявник — Генічеська дослідна станція ІЗГ УААН.
Сорт створено за допомогою схрещування на фертильній основі колекційних зразків: I- 486879 сорго віникове, Угорщина (материнська форма) та к-1156 віникове червоноплівчасте, ВІР (батьківська форма) із подальшим відбором кращих за ознаками волотей з червоно-коричневим забарвленням гілочок та насіння.
Рослина висока. Має антоціанове забарвлення паростка й листка, інтенсивність помірна. Листок середній за розміром. Час викидання волоті середній. Волоть у кінці цвітіння пухка, злегка поникла, має хвилясті гілочки червоно-коричневого забарвлення.
Технічної стиглості сорт досягає за 110 днів. Висота рослин — 236 см. Продуктивна кущистість — 1,4 штуки. Діаметр стебла на висоті 10 см від гранту — 2,0 см; діаметр стебла біля волоті — 1,2 см. Сорт посухостійкий, незначно уражується хворобами. Середня врожайність насіння — 34,5 ц/га. Маса 1000 зернин — 20,4–25,4 г. Вихід віників з одного гектара — 4,0 тис. штук. Напрям використання — віники, щітки.
Сорт рекомендовано висівати в усіх грунтово-кліматичних зонах України.

Красень. Заявник — Інститут зернового господарства УААН.
Сорт створено способом гібридизації віникового сорго Віничне раннє та присадибне з відбором рослин із червоними волотями й гілочками на них.
Паросток, листкова пластинка й колоскова луска мають антоціанове забарвлення. Час викидання волоті ранній. Суцвіття щільне, злегка поникле. Рослина висока. Листок — середній за розміром. Стебло довге, середнє за товщиною. Колоскова луска дуже довга, достигла має червоно-коричневе забарвлення. Маса 1000 зернин середня.
Сорт посухостійкий, стійкий до вилягання. Ранньостиглий. Вихід віників — 4,0–4,9 тис. шт./га. Середня врожайність насіння — 37,4 ц/га. Маса 1000 зернин — 23,5 г. Висота рослин — 277 см. Діаметр стебла на висоті 10 см від грунту — 1,0–1,4 см та біля волоті — 0,8 см. Продуктивна кущистість — 2,1 стебел на одну рослину. Напрям використання — віники, щітки.
Сорт рекомендовано висівати в усіх грунтово-кліматичних зонах України.

Сорго цукрове

Троїстий. Заявник — Інститут зернового господарства УААН.
Гібрид першого покоління. Створено методом схрещування простого стерильного гібрида зернового сорго (ДН с х ДН 81) із зразком цукрового сорго ДНВ-74.
Рослини мають високу інтенсивність початкового росту. Паросток без антоціану. Час викидання волоті середній. Суцвіття овальне, пряме, щіл ьне, довге. Листок довгий і широкий. На рослинах середня кількість листків.
Середньостиглий. Маса 1000 зернин — 26,6–30,5 г. Висота рослин — 206–241см. Облистяність — 37,8–44,2%. Посухостійкий, придатний до механізованого збирання. Сорт характеризується стійкістю до вилягання та ураження сажкою. Середня врожайність сухої речовини за роки випробування на державних сортовипробувальних станціях становила: Степ — 88,8 ц/га, насіння — 46,2; Лісостеп — 84,0, насіння — 58,0  ц/га. Вміст сирого протеїну — 9,0, клітковини — 27,5 відсотка.
Рекомендовано використовувати в грунтово-кліматичній зоні Степу та Лісостепу.

Сило 700 Д. Заявник — дочірнє підприємство “Рейлін”.
Гібрид отримано внаслідок схрещування батьківських ліній ММК 310 та ММК 45.
Паросток має антоціанове забарвлення. Висока інтенсивність початкового росту. На рослині багато листків. Час викидання волоті середній, за висотою середня. Листки середні за розміром. Суцвіття овальні, прямі, щільні.
Середньостиглий. Маса 1000 зернин — 25,2–30,5 г. Висота рослин  — 165–180 см. Облистяність — 44,1–53,3%. Посухостійкий, придатний до механізованого збирання. Сорт характеризується стабільним високим урожаєм зеленої маси та насіння, стійкістю до вилягання та ураження сажкою. Середня врожайність сухої речовини за роки випробування на державних сортовипробувальних станціях становила: Степ — 93,8, насіння — 65,7 ц/га; Лісостеп — 84,9; насіння — 67,9 ц/га. Вміст сирого протеїну — 9,0, клітковини — 29,2 відсотка.
Рекомендовано використовувати в грунтово-кліматичній зоні Степу та Лісостепу.
Г 1990. Заявник — “Сингента Сідз С.А.С”.
Простий міжлінійний гібрид. Гібрид високий. Суцвіття — веретеноподібне, пряме, нещільне, середнє за довжиною, вузьке. Паросток — без антоціану. Низька інтенсивність початкового росту. У рослини середня кількість листків. Час викидання волоті середній. Листок середній за розміром.
Висота рослин — 270 см. Облистяність — 33,5%. Сорт середньопізній, високопродуктивний. Середня врожайність сухої речовини — 146,0, насіння — 41,5 ц/га. Вміст сирого протеїну — 8,7, клітковини — 29,7%. Сорт стійкий до вилягання, осипання, посухи та ураження хворобами.
Рекомендовано використовувати в грунтово-кліматичній зоні Степу.

СС 506. Заявник — “Сингента Сідз С.А.С.”
Простий міжлінійний гібрид.
Паросток має антоціанове забарвлення. Низька інтенсивність початкового росту. Рослина має середню кількість листків. Час викидання волоті — пізній. Листок короткий і широкий. Суцвіття — веретеноподібне, похиле, середньої щільності, коротке.
Маса 1000 зернин — 27,8 г. Пізньостиглий. Облистяність — 37,8%. Висота рослин — 250–300 см. Посухостійкий, придатний до механізованого збирання. Сорт характеризується стабільним високим урожаєм зеленої маси, стійкістю до вилягання та ураження сажкою. Середня врожайність сухої речовини — 100,0, насіння — 35,5 ц/га. Вміст сирого протеїну — 9,2, клітковини — 30,7 відсотка.
Рекомендовано використовувати в грунтово-кліматичній зоні Степу.

Сорго суданкові-гібриди
Кадан 19. Заявник — Інститут зернового господарства, Синельниківська селекційно-дослідна станція ІЗГ УААН.
Сорт створено за допомогою схрещування стерильної лінії кафрського сорго ДН-39с із сортом суданської трави Суданка 208/1.
У рослин паросток має сильне антоціанове забарвлення.
Габітус — напіврозлогий, у гібридів мало пагонів і середня кількість листків. Стебло — середнє за товщиною. Рослина середня за висотою. Листок широкий, середній за довжиною. Спостерігається пізній час викидання волоті. Суцвіття нещільне, розлоге, довге. Колоскова луска під час цвітіння має жовто-зелене забарвлення й слабке опушення. Достиглі колоскова луска й насіння набувають світло-коричневого кольору. Маса 1000 зернин середня.
Гібрид належить до середньостиглої групи стиглості. Висота рослин — 196–224 см. Облистяність — 33,7–36,4%. Характеризується високою посухостійкістю, стійкістю до вилягання та незначно уражується хворобами. Вміст сирого протеїну — 8,7, клітковини — 31,6%. Середня врожайність сухої речовини — 95,9 ц/гектара.
Рекомендовано використовувати в грунтово-кліматичній зоні Лісостепу.

Арабат. Заявник — Генічеська дослідна станція, Інститут зернового господарства УААН.
Сорт створено внаслідок схрещування стерильної лінії цукрового сорго Дн 31с (материнська форма) та сорту суданської трави Меотида (батьківська форма).
Паросток має дуже сильне антоціанове забарвлення. У рослин спостерігається середній час викидання волоті. Габітус — напіврозлогий, має середню кількість пагонів і велику кількість листків. Стебло середнє за товщиною. Рослина висока. Листя широке, середнє за довжиною. Суцвіття нещільне, розкидисте, довге. Колоски видовжені за формою. Колоскова луска під час цвітіння має зелено-жовте забарвлення, а під час достигання вона набуває червонувато-коричневого кольору. Насіння після достигання має солом’яно-жовтий колір. Маса 1000 зернин середня.
Гібрид посухостійкий, незначно уражується хворобами. За роки випробування середня врожайність сухої речовини становила 107,2 ц/га. Висота рослин — 189–200 см. Облистяність — 39,5–42,1%. Вміст сирого протеїну — 9,8, клітковини — 30,9%. Середньостиглий.
Рекомендовано використовувати в грунтово-кліматичній зоні Лісостепу.

Присиваський 4. Заявник — Генічеська дослідна станція, Інститут зернового господарства УААН.
Гібрид одержали після схрещування стерильної лінії зернового сорго Дефіс та сорту суданської трави Таврійська 80.
Паростки рослин сорту характеризуються помірними ступенями прояву ознак і антоціанового забарвлення колеоптиля, і забарвлення дорсальної (спинної) його сторони, і антоціанового забарвлення пазухи першого листка. У стадії п’ятого листка його пластинка теж має помірне антоціанове забарвлення.
У рослин середній час викидання волоті. На момент викидання волоті рослина висока з помірним зеленим забарвленням листкової пластинки.
У прапорцевого листка в період викидання волоті помірне поширення знебарвлення середньої жилки; інтенсивність зеленого забарвлення середньої жилки, порівняно з пластинкою листка, однакова та слабке жовте забарвлення середньої жилки.
Колоскова луска під час цвітіння має світло-зелене забарвлення, в неї немає або дуже слабке антоціанове забарвлення як луски, так і її опушення.
У квітки з квітконіжкою середньої довжини та приймочкою немає або дуже слабке антоціанове забарвлення і помірно жовте забарвлення. Остюків на нижній квітковій лусці або немає, або вони дуже слабко розвинуті. Волоть у кінці цвітіння пухка й щільна з оранжево-жовтими сухими тичинками.
Достигла рослина висока, з середньою товщиною стебла та довгою і широкою листковою пластинкою.
Волоть у достиглої рослини довга, ширша в нижній частині, нещільна та має середню довжину гілочок у середній її третині. Шийка волоті (видима довжина над пазухою) середня за проявом ознаки. Колоскова луска в достиглої рослини середньої довжини, має чорне забарвлення.

Маса 1000 зернин середня. Зернівка після достигання характеризується такими показниками: світло-коричневим забарвленням; округлою формою як зі спинки, так і в профіль; середнім розміром зародка; великою поверхнею, вкритою насінною шкіркою та середнім вмістом таніну. Структура ендосперму зерна в поздовжньому розрізі на 3/4 крохмалиста. Забарвлення склоподібного ендосперму зерна жовте.
Гібрид — високоврожайний, інтенсивно росте на початку вегетації і добре відростає після косіння. Гібрид переважає інші завдяки високій облистяності — 31,2%. Вміст сирого протеїну — 9,8, клітковини — 28,8%. Середня врожайність сухої речовини становила за роки випробування — 95,0–111,2 ц/га. Гібрид вирізняється соковитістю, стійкістю до ураження хворобами, посухостійкістю, належить до середньостиглих сортів.
Рекомендовано використовувати в грунтово-кліматичній зоні Степу та Лісостепу.

Чудовий ВМР. Заявник — дочірнє підприємство “Рейлін”.
Паросток, а потім і листкова пластинка мають дуже слабке або й зовсім не мають антоціанового забарвлення.
У рослин спостерігається пізній час викидання волоті.
Габітус напіврозлогий, гібриди мають середню кількість пагонів і листків. Стебло за товщиною середнє. Рослина заввишки середня. Листки широкі та дуже довгі. Суцвіття середнє за щільністю, напівстиснуте, довге. Колоски за формою овальні, мають слабке опушення. Колоскова луска має жовте забарвлення під час цвітіння, у неї немає або слабке антоціанове забарвлення. Достигла колоскова луска має темно-червоний колір, а насіння після достигання — жовтувато-біле. Маса 1000 зернин середня.
Гібрид високоврожайний, інтенсивно росте на початку вегетації й добре відростає після косіння. Гібрид вирізняється серед інших зависокою облистяністю — 45,1–55,0%. Висота рослин — 195 см. Вміст сирого протеїну — 8,7–9,1, клітковини — 30,5–31,6%. Середня врожайність сухої речовини за роки випробування становила 99,3 ц/га. Гібрид вирізняється соковитістю, стійкістю проти хвороб, посухостійкістю, належить до групи середньостиглих.
Рекомендовано використовувати в грунтово-кліматичній зоні Степу та Лісостепу.

Гарбуз великоплідний 
Народний. Заявник — Дніпровський науково-дослідний центр ІОіБ УААН.
Сорт створено методом внутрішньосортових схрещувань кращих родин сорту народної селекції Стофунтовий та подальшим родинним відбиранням на насіннєву продуктивність і якість плодів.
Широкоеліптична форма сім’ядолей. Габітус плетистий. Листкова пластинка велика за розміром, черешок довгий і товстий. Плід великий за розміром, середній за довжиною. Форма в поздовжньому розрізі кругла, наявна ребристість. Основний колір кори оранжевий, вторинний — кремовий, розділений смугами. М’якоть товста, жовта. Насіння велике за розміром, еліптичної форми, гладеньке, білуватого кольору.
Сорт середньостиглий, вегетаційний період становить 115–120 днів. Середня маса плода — 8,9 кг. Сорт має високу стійкість до низьких плюсових температур, хвороб та шкідників. Середня врожайність плодів — 595, максимальна — 640 ц/га. Транспортабельність плодів висока. Сорт може зберігатися 120 днів, має середню посухостійкість. Вміст цукру — 3,3%, каротину — 4,4, сухих речовин — 4,0%. Напрям використання кормовий. Сорт вирізняється підвищеною насіннєвою продуктивністю за рахунок маси 1000 зернин, що в середньому становить — 404 грама.
Рекомендовано використовувати в усіх грунтово-кліматичних зонах України.

Ехінацея пурпурова
Юзівська. Заявник — Донецький ботанічний сад НАНУ.
Сорт-популяцію одержали способом багаторазового негативного селекційного добору рослин в інтродукційній популяції виду.
Диплоїд. Габітус прямий. Листя темно-зелене, довге, середнє за шириною, загубленості немає. Заввишки рослина середня. Час викидання суцвіть середній. Головний корінь потовщений, на зрізі чи зламі наявне фітомеланінове забарвлення. Стебло слабо галузиться, неопушене або малоопушене, наявне помірне антоціанове забарвлення верхівки (останні 10 см). Час цвітіння середній. Суцвіття має середню кількість кошиків. Язичкові квітки пурпурові, трубчасті довгі.
Це багаторічна кормова й лікарська рослина, заввишки 85–90 см. На одному місці може рости чотири й більше років. Середньостигла. Весняне відростання починається на початку або в середині квітня, бутонізація — з середини червня, зацвітає на початку липня. Технологічна стиглість зеленої маси настає в середині або наприкінці червня. Сорт стійкий до ураження хворобами та ушкоджень шкідниками, має високу посухо- й зимостійкість, що важливо в разі вирощування в умовах степової зони. Середня врожайність сухої речовини — 43,0, максимальна — 56,0 ц/га. Вміст сирого протеїну — 14,4, клітковини — 17%. Сорт рекомендується вирощувати в сумішах із видами бобових і злаків, завдяки чому можна отримати повноцінний зелений корм і сінаж. Окрім того, високий вміст цінних біологічно активних речовин (гідрооксикоричних кислот, каротину, вітамінів С і Е) сприятиме профілактиці захворювань тварин, підвищенню імунітету та репродуктивної здатності поголів’я.
Рекомендовано використовувати в грунтово-кліматичній зоні Степу.

Я. Рибалко, Н. Майстер, наукові співробітники відділу науково-технічної експертизи сортів рослин Українського інституту
експертизи сортів рослин