Спецможливості
Агробізнес

Гроші за... неробство

05.06.2008
667
Гроші за... неробство фото, ілюстрація
Гроші за... неробство

Польські фермери, що віддадуть свою землю, і рибалки, які здадуть судно, із серпня нинішнього року можуть розраховувати на досить істотні компенсації і гранти, фінансовані Євросоюзом. Протягом двох з половиною років кожен десятий фермер і кожен третій власник рибальського судна перекваліфікується — прогнозують у Міністерстві сільського господарства і розвитку села Польщі.

Це перша серйозна програма, що покликана поліпшити структуру сільськогосподарських грунтів і істотно знизити кількість човнів і катерів, щоб зберегти рибні ресурси Балтики.

На допомогу можуть претендувати земле- та судновласники, які мають понад 55 років. Величина залежатиме від площі земель, що здаються. Власникові господарства площею 3 га щомісяця протягом 10 літ нараховуватиметься 1432 злотих брутто.

— Це чимало, тим більше, що в землевласника є вибір між продажем землі і передачею її синові або іншому спадкоємцеві, — вважає Мирослав Дригас, віце-президент Агентства реконструкції і модернізації сільського господарства (АРМСГ), що відповідає за розподіл допомоги.

Уже діюча програма структурних компенсацій, що фінансується державою, зацікавила усього тисячу землевласників, насамперед тому, що програма не передбачає можливості збереження землі в родині. До того ж, величина допомоги була істотно нижчою від пропонованої Брюсселем.

Якій дитині віддати землю?
Інтерес до програми ЄС величезний, і регіональні відділення АРМСГуже приготувалися витримати штурм польських фермерів.

— Щодня ми відповідаємо на безліч дзвінків. Сільгоспвиробники приходять у відділення і розпитують, яких умов слід дотримуватися, щоб одержати допомогу, — відзначає Адам Куш з познанського бюро Агентства.

Багато аграріїв готові взяти участь у програмі вже з нинішнього року. Однак дотриматись усіх вимог — справа нелегка. Найбільшою проблемою є необхідність передачі господарства цілком одній особі. Така вимога викликана бажанням не допустити дроблення господарств і збільшення їхньої чисельності.

— Фермери, що мають двох або більше синів, змушені зробити вибір, кому з них передати господарство. А це часто-густо призводить до конфліктних ситуацій, — говорить Владімєж Окраєк, директор бюро АРМСГ у Кракові.

Інша вимога — подавання заяви на євросоюзну компенсацію безпосереднім власником. Та часто дуже важко надати документи, що свідчать про право власності на землю. Наприклад, у Малопольському воєводстві середній вік землевласників становить майже... 100 років, тому що частина давно померлих хазяїв не викреслені з реєстрів.

Проте спокуса домагатися допомоги від Брюсселя велика.

— Найбільший інтерес викликають структурні компенсації і програма допомоги молодим аграріям. Якщо батько одержує ренту, а син підтримку, наприклад, у вигляді безпосередніх євросоюзних доплат, то вигоди сільської родини збільшуються у декілька разів, — вважає Ванда Хмелевська, керівник секції економічного аналізу сільськогосподарської політики Фонду допомоги сільгоспвиробникам.

На її думку, структурні компенсації носять у Польщі, насамперед, соціальний характер. Відповідно до перепису, понад 300 тис. фермерських господарств не мають виходу на продовольчий ринок, а 876 тис. щорічно продають товару на суму менш ніж 10 тис. злотих. Саме від цієї групи хазяїв буде надходити найбільша кількість прохань про призначення ренти.

Хто перший — той кращий
Однак кошти, виділені ЄС на найближчі 2,5 року, обмежені — сумарно 640 млн євро. Тому компенсацію отримають ті, хто першими звернеться за ними. Якщо це виявляться, головним чином, власники маленьких господарств (їм треба зібрати менший пакет документів), то до кінця 2006 року виділених мільйонів вистачить приблизно на 100 тис. бажаючих. Це всього лише 10% загальної кількості землевласників.

Польська влада вже обіцяє, що у разі недостачі коштів на компенсації селянам вони звернуться до Брюсселя з проханням про використання з цією метою інших фондів, наприклад, призначених для поліпшення стану сільського середовища. Завдяки програмі ЄС, в обороті повинно з’явитися близько 350 тис. га сільгоспугідь. Це на руку власникам великих ферм. Адже в багатьох регіонах продається дуже мало землі. Тому середня площа польської ферми дорівнює приблизно 9 га. Це набагато менше, ніж у більшості країн Євросоюзу.

Тому уряд Польщі, на відміну від урядів інших країн ЄС, зацікавлений у подовженні дії програми структурних компенсацій і після реалізації нинішнього бюджету Співдружності в 2006 р. Нещодавно Польща заблокувала пропозицію Єврокомісії щодо права на одержання допомоги, за якою вона надається сільгоспвиробникам у віці не молодше 59 років і не старше 70-ти.

Більше всього бажаючих передати землю повинно бути на півдні країни: у Малопольщі, Підкарпатті та Шльонську. У цих воєводствах більшість сільських господарств невеличкі, а їхні власники трудяться не в аграрному секторі. Інший стан справ на Західному Помор’ї та у Великопольщі, де переважають великі господарства.

Брюссель установив, що максимальна величина компенсації не повинна перевищувати 2420 злотих брутто. Одержати її зможе той, хто здасть господарство площею 23 га. За землю, здану понад цю квоту, компенсація не передбачена.

Життя на відсотки
Ще більший інтерес до брюссельської допомоги повинні виявити польські рибалки.

Після вступу до Євросоюзу Польща повинна на 40% скоротити чисельність свого рибальського флоту. Цей процес буде проходити поетапно і завершиться в 2006 році.

Подібна вимога викликана необхідністю гармонізувати припустимий улов на Балтиці з можливостями польського флоту, що нині використовується в неоптимальному режимі. Відповідно до прийнятої 6 лютого 2004 р. і адаптованої до вимог ЄС секторної програми “Рибальство і переробка риби”, існує три шляхи скорочення флоту: здача його на металобрухт, трансфер у треті країни і перепрофілювання.

Здача на металобрухт буде стимулюватися виплатою разової компенсації залежно від віку (не менше 10 років) і вантажопідйомності судна. Її розміри приблизно в 3–6 разів перевищують, страхову вартість судна. Загальна норма коштів, виділених для компенсацій, становить понад 111 млн євро. Причому 83,5 млн надійде з бюджету ЄС.

Трансфер суден буде здійснюватися в треті країни, насамперед, африканські, вважає начальник відділу керування ресурсами Департаменту рибальства Міністерства сільського господарства і розвитку села Польщі Лідія Касальська-Бєньковська. До речі, подібною ситуацією могли б скористатися й українські рибалки, оскільки зношеність вітчизняного рибальського флоту перевищує 70%.

Можливе переобладнання катерів і малих суден у нерибальські плавзасоби. Приміром, у прогулянкові катери, ресторанчики на воді тощо.

Особливе побоювання, за словами Л.Касальської-Бєньковської, викликає соціальний аспект скорочення флоту, адже з професією рибалки змушені будуть розпрощатися 2–2,5 тис. чоловік. І це при тому, що на узбережжі Балтики дуже високий рівень безробіття. За даними 2001 р., він становив в Поморському воєводстві — 19,6%, у Західнопоморському — 24, а у Вармінсько-Мазурському — 28,7%.

Утім, екіпажі суден, відправлених на металобрухт, одержати разову компенсацію в розмірі 10 тис. євро, а також часткове покриття витрат на перекваліфікацію чи створення підприємства рибної галузі. Хоча останнє навряд чи. Адже навіть серед існуючих польських підприємств, що переробляють рибу і морепродукти, менше половини відповідають вимогам Євросоюзу, відзначила Л. Касальська-Бєньковська. З 350 підприємств лише 80 мають сертифікат на експорт продукції, а ще 50–60 зможуть отримати його найближчим часом. Тому після вступу Польщі до ЄС доля інших — під загрозою.

Міністерство сільського господарства і розвитку села Польщі прогнозує, що до кінця 2006 р. катери і човни здадуть майже 40% з трьох тисяч власників рибальських плавзасобів. Адже за невеликий 14-річний катер водотоннажністю 23 т ЄС виплатить 177 тис. євро, а за 32-річний траулер водотоннажністю 420 т — 1,12 млн євро. Лише відсотки при розміщенні такої суми в банку забезпечать досить пристойні умови життя.

Брюссель виділив Польщі на компенсацію набагато більшу суму, ніж країнам колишньої “15-ки”, оскільки без негайного обмеження кількості добувачів рибним запасам Балтики загрожує виснаження. Лешек Дибец, заступник директора Департаменту рибальства, стверджує, що більшість судновласників уже визначились, куди інвестувати отримані гроші. В основному, в туристичні послуги.

Хто ж, насамперед, відмовиться від рибальства? Найбільше число бажаючих має припадати на Західне Помор’я. Там значна частина судновласників — рибалки у першому поколінні і тому не проти зайнятися іншим родом діяльності. Тим більше, що Євросоюз виділяє на перекваліфікацію одного працівника 50 тис. євро, а особам понад 55 років — ренту. У той же час на Гданьському Помор’ї і Кашубах заангажованість своєю професію серед рибалок набагато вища.

Від виходів у море повинні легко відмовитися рибалки, зайняті виловом тріски та лосося. Це викликано тим, що ліміти, виділені Брюсселем Польщі на ці види риб, мізерні, на відміну від лімітів на шпроти. Набагато менше бажаючих скористатися євросоюзівською допомогою серед власників невеликих човнів. Компенсація за їхню здачу незрівнянно нижча, до того ж, ЄС не нав’язує їм ніяких лімітів на улов.

На думку аналітиків Єврокомісії, якщо професію поміняє кожен другий рибалка, то інші зможуть збільшити улови настільки, щоб жити в статку. Сприяти цьому буде також готовність ЄС виділити кошти на модернізацію суден і переробних підприємств.

Нагадаємо, що ще 20 років тому в Польщі щорічно добувалося 800 тис. т риби, а тепер — лише 250 тис. т. У той же час кількість рибалок зменшилася в кілька разів порівняно з їхніми уловами. Виробляється приблизно 160 тис. т рибної продукції. Вартість проданої продукції становить майже 2 млрд злотих.

Приклади
Збігнев Кура разом з жінкою має ферму біля Кракова. Цього року йому виповнюється 56 років, і він має право звернутись за структурною рентою. Своє 13-гектарне господарство, де вирощує овочі та збіжжя, хоче передати синові, бо вже “втомився від праці в полі”. На думку З.Кури, доходи від 13-гектарної ферми потенційно вищі від ренти, але лише коли не рахувати витрати на утримання господарства, як то: придбання машин, засобів захисту рослин, найм робітників.

Мацей Длухи займається рибальством 31 рік. Вже давно готовий скористатись компенсацією за злом судна. Його 32-річний катер міг одночасно взяти на борт 25 т риби. Це замало, якщо хочеш існувати за рахунок вилову сардин та оселедця, і забагато за вилову тріски або лосося, на яких дуже маленька квота. Оскільки в умовах провадження євросоюзної політики щодо рибальства М.Длухи важливо знайти собі місце, він вирішив здати катер і залишити рибальство. Адже за нове, відповідно обладнане, судно мав би викласти 1,5–2 млн євро.

За прогнозами Міністерства сільського господарства і розвитку села Польщі, до кінця 2006 р. здадуть господарства 90 тис. з 1,4 млн землевласників і 1200 з 3000 власників суден.

Олександр БЄЛЄНЬКИЙ,
спеціально для журналу “Пропозиція”

Інтерв'ю
Олександр Карпенко, директор із маркетингу та технічної підтримки компанії «Адама Україна»
Агрохімічний ринок в Україні нібито великий з чималою кількістю учасників, але водночас усі одне одного знають, і події, які відбуваються на ньому, дуже швидко стають темами для активного обговорення.
Саме з цукрових буряків розпочався довгий та успішний шлях KWS, як провідної компанії в галузі селекції рослин. KWS щорічно інвестує приблизно 19 % власного обороту в дослідження та селекцію і єдина, яка таким чином вкладає гроші саме в R... Подробнее

1
0