Спецможливості
Статті

Тепличне джмільництво

05.06.2008
1859
Тепличне джмільництво фото, ілюстрація
Тепличне джмільництво

В інтенсивних технологіях закритого грунту невід’ємним елементом стали джмелі. Ці комахи допомагають овочевим культурам запилюватися, підвищуючи тим урожайність і вихід якісних плодів. До останнього часу українські тепличники купляли джмелів-запилювачів за кордоном, бо внутрішнього їх виробництва не існувало. Але тепер воно в Україні є: єдиний поки що джмелиний розплідник діє у складі СТОВ “Кримтеплиця”.

Роль джмелів у запиленні томатів, перцю, баклажанів є величезною. Їх ефективність визнано в усьому світі. Раніше з тією самою метою використовували бджіл (у деяких господарствах вони і нині “працюють” на огірках), проте вони показують гіршу ефективність: годин льоту в них значно менше, ніж у джмелів. Джміль закодований фізіологічно у тому сенсі, що він інтенсивно відвідує кожну квітку на своєму шляху. Після двох годин льоту джміль відправляється до вулика, де відпочиває і харчується спеціально приготованим сиропом. Потім знов вилітає, і так щодня протягом двох з половиною місяців — такий термін його “служби”.

Відомо, що томати, перець і баклажани є культурами партенокапічними і мають змогу самозапилюватися. Проте в тих мікрокліматичних умовах, у яких перебувають рослини, квітка й пилок піддаються багатьом стресам. З-поміж них і висока вологість повітря, і низька його активність, і несприятливі середньодобові температури. Усе це позначається на габітусі рослини (яка стає або надто генеративною, або надто вегетативною) і на в’язкості пилка. А коли пилок має консистенцію високої в’язкості, партенокапія рослини знижується. Отож, у китиці може зацвісти вісім квіток, а плодів зав’язатися — два-чотири. І якість зав’язі також може бути різною.

Завдяки джмелям інтенсивність запилення та його якість можна довести до максимуму. Якщо рік є кліматично важким і стресові фактори підвищені, ефективність джмелів по збільшенню валу врожаю зростає до 25%; якщо умови для зав’язування оптимальні, рівень ефективності становить 15%.

Існує методика установки вуликів у теплицях, яка враховує і культуру, і фазу вегетації рослин (кількість квіток у цвітінні). Пересічно можна сказати, що на 1 га теплиці потрібно до 15 вуликів. У вулику перебуває джмелина сім’я, яка налічує 50–60 особин. Для чіткого додержання технології використання запилювачів на кожному вулику слід позначати його номер і дату установки. За два з половиною місяці сім’я вичерпує свій ресурс і має бути утилізована: на місце старого вулика встановлюється новий.

Звісно, використання джмелів у вирощуванні овочів закритого грунту збільшує загальні виробничі витрати підприємства. Тому, якщо воно не орієнтоване на максимальні показники урожайності і вдовольняється, скажімо, урожайністю 20 кг/м2, то, на перший погляд, збільшення завдяки джмелям урожайності до 23–25 кг/м2 істотного економічного ефекту не дасть. Проте слід пам’ятати, що ефективність джмелів виявляється не лише у збільшенні валу продукції. Якщо навіть запустити їх у два-три рази менше норми, то, крім урожайності, ще відсотків на 25 збільшиться питома вага стандартних плодів, ринкова вартість яких удвічі вища проти нестандартних.

Що ж до господарств, які орієнтуються на інтенсивні технології, на рівень урожайності 40 кг/м2 і вище, на розвиток, а також роблять акцент на збільшенні виходу якісних плодів, то використання джмелів для них є обов’язковим. Так, зокрема, вважають у СТОВ “Кримтеплиця”, де й створено перший в Україні розплідник цих комах. У розпліднику розводять кримську расу джмелів, яка, порівняно з іншими задіяними у тепличних технологіях расами, відзначається більшою витривалістю і довговічністю. Цю расу вже окультурено, у ламінаріях створено умови для інтенсивного парування комах і розвитку нових поколінь.

Істотним плюсом для кримських тепличників є те, що тепер не треба ввозити джмелів здалеку, адже під час транспортування комахи одержують величезний стрес і потім потребують акліматизації. Після перевезення вулик має постояти, щоб джмелі заспокоїлися. Потім його виставляють у теплицю, не відкриваючи: п’ять днів комахи адаптуються до кліматичних умов приміщення. Лише потім вулик відкривають і джмелі починають “працювати”. Недотримання цих вимог може призвести до падежу серед комах.

Джмільництво у “Кримтеплиці” спочатку запроваджувалося для власних потреб, але згодом переросло у бізнес. Адже ціна однієї імпортної сім’ї на українському ринку становить 110–120 доларів. Раніше “Кримтеплиця” закуповувала джмелів у Голландії та Ізраїлі, проте, зважаючи на вартість комах, річний обсяг закупівель був недостатній — 250–300 сімей. Нинішнього ж року для потреб підприємства розплідник виробив близько 800 вуликів, і ще стільки — на реалізацію. “Кримтеплиця” має вже багато клієнтів на цю продукцію, у тому числі провідні київські тепличні комбінати. Наступного року заплановано реалізувати близько 1500 джмелиних сімей за ціною 95 доларів.

Виробничий процес у розпліднику поставлено у залежність від виробничого графіка в теплиці і графіка виконання зовнішніх замовлень. Виходячи із заздалегідь складених графіків відбувається одержання яєць і вирощування дорослих джмелів. Тому портфель замовлень на наступний рік розплідник завершує формувати у листопаді попереднього.

Інтерв'ю
Наприкінці жовтня «Нор-Ест Агро», одна з найбільших дистрибуторських компаній України, відзначає свій перший ювілей, 10 років на ринку. Нібито й не багато, скажете ви, але для України, це реально дата, особливо сьогодні, коли країна... Подробнее
Родіон Рибчинський, голова асоціації «Борошномели України»
Український ринок борошна незважаючи на негативні тенденції розвивається, для продукції відриваються кордони нових країн, а підприємства будують та оновлюють свої потужності. Про життя борошномелам

1
0