Спецможливості
Статті

Особливості посівної озимої пшениці в осінній період 2003 року

05.06.2008
711
Особливості посівної озимої пшениці в осінній період 2003 року фото, ілюстрація
Особливості посівної озимої пшениці в осінній період 2003 року

Згідно з агрометеорологічним прогнозом на серпень-жовтень, у поточному році на більшій частині території України очікуються сприятливі гідротермічні умови для проведення сівби та проходження осінньої вегетації озимої пшениці.

Протягом вересня передбачається суттєве підвищення за рахунок опадів (130–150% норми) запасів грунтової вологи, що дасть можливість провести сівбу озимих в добре зволожений грунт, внаслідок чого на кінець вересня індекс оцінки агрометеорологічних умов прогнозується в межах 1,10–1,14, що на 10–14% вище середньобагаторічних значень.
У жовтні за рахунок опадів (110–120% норми) та помірних температур повітря агрометеорологічні умови для вегетації озимих також очікуються сприятливими, а індекс їх оцінки, порівняно з вереснем, частково зросте і може становити в цілому по Україні 1,13.
Листопад на всій території України передбачається прохолодним та вологим, що сприятиме укоріненню та загартуванню озимих рослин. В цілому на кінець листопада індекс агрометеорологічних умов вегетації озимих в осінній період оцінюється вище звичайного на 16% і буде становити: в Степу — 1,12–1,15, Лісостепу — 1,15–1,17 та 1,17–1,19 на Поліссі.
Обробіток грунту. В останній літній місяць основну увагу слід звернути на своєчасність та ефективність обробітку грунту для сівби озимої пшениці, диференціюючи його залежно від попередників, стану поля і ступеню та характеру забур’яненості.
У зв’язку з випаданням опадів впродовж липня, склалися сприятливі умови для росту та поширення бур’янів. Внаслідок цього при підготовці грунту слід особливу увагу звернути на їх знищення.
При обробітку чорних парів, особливо засмічених коренепаростковими бур’янами, слід застосовувати пошаровий різноглибинний обробіток. Перший обробіток проводять при появі бур’янів лемішними лущильниками на глибину 12–14 см. Потім у міру їх появи проводять культивації на 2–3 см мілкіше попередніх, а останню передпосівну — на глибину загортання насіння.
Після збирання парових попередників (а краще одночасно зі збиранням) слід провести лущення грунту дисковими боронами або лущильниками. При цьому слід враховувати, що різниця між збиранням парозаймаючої культури та обробітком грунту за 1,0–1,5 дня може призвести до додаткових втрат (10–15 т) води з кожного гектара. За умови достатнього зволоження грунту та значного поширення коренепаросткових бур’янів проводять оранку на глибину 18–20 см з коткуванням, але не пізніше як за три тижні до початку сівби. При недостатніх вологозапасах, замість оранки, слід провести поверхневий обробіток грунту. Для цього доцільно застосовувати дискові знаряддя або комбіновані агрегати (глибина обробітку — 8–10 см).
Одночасно зі збиранням багаторічних трав на один укіс необхідно провести дискування у двох напрямках на глибину 6–8 см. Потім — оранку не глибше 22–25 см плугами в агрегаті з котками і боронами з наступними культиваціями. Якщо грунт сухий і погано розробляється, оранку проводити недоцільно — її слід замінити безвідвальним обробітком грунту, використовуючи для цього дискові знаряддя та комбіновані агрегати (глибина обробітку — 10–12 см).
Після гороху та інших зернобобових культур в районах з недостатнім зволоженням грунту ефективніше застосовувати безвідвальний обробіток за допомогою дискових і плоскорізних знарядь на глибину 8–10 см з наступним ущільненням та вирівнюванням посівного ложа котками та культиваторами. Лише на полях, засмічених багаторічними коренепаростковими бур’янами, та при достатніх вологозапасах обробіток слід проводити на глибину 18–20 см відвальними або безвідвальними знаряддями з дальшим доглядом, як і за паровими попередниками.
Особливу увагу слід приділити обробітку площ після кукурудзи на силос. Для цього не пізніше як за 3–4 тижні до початку оптимальних строків сівби озимої пшениці необхідно завершити збирання кукурудзи на силос. Після чого застосувати поверхневий обробіток дисковими боронами у два сліди з наступним доведенням грунту до дрібногрудкуватого стану. У міру відростання бур’янів слід проводити культивацію в агрегаті з зубовими боронами. При збиранні силосної кукурудзи у більш пізні терміни проводять лише поверхневий або нульовий обробіток грунту. На площах, підготовлених поверхневим способом, доцільно проводити щілювання, що дасть можливість покращити водно-фізичні властивості грунту, запобігти ерозії та зменшити ризик утворення льодової кірки і, за даними наукових установ, збільшити врожай на 10–15 %.
Підготовка насіннєвого матеріалу. При підготовці насіннєвого матеріалу, враховуючи його дефіцит, особливу увагу слід звернути на його якість:
- насіння має бути добре відсортованим і вирівняним (не менше 80%);
- для сівби слід використовувати насіння лише першого класу, зібране з незаражених грибними хворобами насіннєвих посівів;
- для підвищення польової схожості свіжозібраного насіння, особливо при збиранні в вологих умовах, слід провести повітряно-теплове обігрівання насіння. Спосіб обробки та режим сушіння встановлюється, виходячи з вологості та температури зернової маси;
- наявність інфекційного запасу збудників хвороб на насінні потребує обов’язкового проведення якісного протруювання насіння одним із дозволених препаратів;
- доцільно передбачити обробку насіння регуляторами росту рослин, що, за науковими даними, дасть змогу підвищити врожайність на 3,2 –7,2 ц/га та значно покращити його якість. Обробку насіння регуляторами проводять перед сівбою або протягом місяця до сівби у баковій суміші з пестицидами. При розміщенні посівів пшениці на площах з середнім та недостатніми рівнями забезпечення основними елементами живлення оптимальні дози регуляторів росту з розрахунку на тонну насіння становлять: Емістим С — 10 мл, Агростимулін — 10 мл і Триман — 5 г. На високих агрофонах дози Емістиму С та Агростимуліну доцільно збільшити до 15 мл, а Триману — до 10 г на 1 тонну насіння;
- у тих регіонах, де не вдалось отримати насіння з високими посівними якостями, слід провести міжгосподарський і міжрегіональний обмін на здоровий посівний матеріал.
Строки сівби. Основа майбутнього врожаю озимих культур закладається при встановленні оптимальних строків сівби. Дослідні дані наукових установ свідчать, що при відхиленні строків сівби від оптимальних на 15–20 днів урожайність озимих може знижуватись на 15–45%, а за несприятливих умов перезимівлі рослини можуть загинути повністю.
При визначенні календарних строків сівби районованих сортів слід враховувати, щоб рослини перед входом в зиму пройшли 2-й етап органогенезу, сформували по 2–3, а сильнокущисті сорти — 3–4 стебла і загартувалися. Для цього необхідно 50–55 днів осінньої вегетації та (залежно від сорту) близько 250–350°С ефективних температур вище 5°С за умови достатнього вологозабезпечення. За таких умов формуються найстійкіші до несприятливих умов перезимівлі посіви, що забезпечують максимально можливий урожай.
Згідно з довгостроковим агрометеорологічним прогнозом, перехід середньодобової температури повітря через 5°С і припинення активної вегетації озимих очікується в Степу в першій декаді листопада, Лісостепу і на Поліссі — наприкінці жовтня — на початку листопада.
З урахуванням прогнозованого термічного режиму на осінній період слід очікувати, що початок оптимальних строків сівби озимої пшениці припаде для більшості районів Степу на другу-третю п’ятидеку вересня за винятком АР Крим, — наприкінці другої декади вересня (рис. 1.). У решті регіонів України початок оптимальних строків сівби припадає на першу п’ятиденку вересня. Лише в Чернігівській, Житомирській, Сумській, Харківській, Волинській та Івано-Франківській областях ці строки розпочинаються в останні дні серпня. При сівбі в середині оптимальних строків розрахункова тривалість осінньої вегетації рослин становитиме 50–56 днів, тоді як для посівів допустимо ранніх та допустимо пізніх, відповідно, 60–67 і 40–45 днів. Також очікується деяка різниця в тривалості періодів сівба—сходи та сходи—кущіння залежно від строків сівби (табл. 1.).
На рисунку 1 показано результати розрахунків тривалості періоду оптимальних та допустимих строків сівби озимої пшениці в середньому для області, однак не виключено їх уточнення для окремих господарств, тому при цьому слід враховувати:
- при сівбі пізніше рекомендованих крайніх строків в умовах часткового дефіциту вологи, несвоєчасному збиранні попередника і на менш родючих грунтах тривалість періоду сівба—сходи, як правило, збільшується, що призводить здебільшого до зниження польової схожості насіння, тому у таких випадках норму висіву насіння доцільно збільшувати на 10–15%. У господарствах, де сівба буде проводитись в сухий грунт, що не виключається для допустимо ранніх строків, з надією на майбутні опади, норму висіву також необхідно збільшувати. При цьому норма висіву збільшується пропорційно тривалості перебування насіння в сухому грунті (табл. 2);
- при сівбі в ранні строки рослини, як правило, переростають і загущуються, що значно знижує їх зимостійкість та врожайність навіть за сприятливих умов перезимівлі, оскільки при збільшенні числа стебел рівень їх продуктивності різко знижується (табл. 3);
- сорти інтенсивного типу потрібно висівати в кінці оптимальних строків сівби за короткий час (напівінтенсивні сорти краще переносять деяку розтягнутість строків сівби);
- у зв’язку з меншою екологічною пластичністю, напівкарликові сорти, порівняно з середньо- і високорослими, також вимагають меншого інтервалу оптимальних строків сівби;
- для отримання сходів озимої пшениці за глибини загортання насіння у 2 см сума температур має становити близько 150°С (за умови достатнього вологозабезпечення). Зі збільшенням глибини загортання насіння на кожний сантиметр необхідна сума температур зростає на 10°С. Тому за глибокого загортання насіння у пізні строки сівби виникає загроза появі сходів;
— для формування двох додаткових стебел в умовах достатнього зволоження грунту і за середньодобової температури повітря 5,5–6,5°С необхідно 20–25 днів;
— площі, що не гарантують отримання своєчасних сходів навіть у допустимі строки сівби, доцільно залишити до весни під сівбу ярих культур.
А. Шевченко, академік АІН,
Р. Сайдак,
Інститут гідротехніки
і меліорації УААН, НЦ “Агроресурси”

Інтерв'ю
Як товарне кредитування з відстрочкою платежу та з можливістю розрахунків вирощеним врожаєм допомагає українським фермерам утриматися на ногах і стабілізувати фінансове становище своїх господарств Українське представництво... Подробнее
экспорт
Після підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Канадою українські аграрії отримали шанс вийти на канадський ринок. Втім, позитивний ефект буде відчутним не відразу. 

1
0