Спецможливості
Технології

Ефективна боротьба зі шкідниками зернових запасів

05.06.2008
1640
Ефективна боротьба зі шкідниками зернових запасів фото, ілюстрація
Ефективна боротьба зі шкідниками зернових запасів

Відомо понад 400 видів комірних шкідників, які пошкоджують зерно і продукти його переробки під час зберігання. Із них в Україні поширено 116 видів, серед яких кліщів — 34%, комах — 60 (жуків — 51, метеликів — 9), мишоподібних гризунів — 6%. Потенційну загрозу становлять також численні карантинні шкідники, які часто присутні у продовольчих вантажах, імпортованих із країн Південно-Східної Азії, Африки, Південної Америки, і можуть проникнути на територію нашої країни. Всього у світі від комірних шкідників щороку втрачається стільки зерна, що ним можна було б прохарчувати 135 млн чоловік, або населення всього африканського континенту.

Найнебезпечнішими зі шкідників хлібних запасів в Україні є комірний та рисовий довгоносики, великий та малий борошняні хрущаки, гороховий та квасолевий зерноїди, зерновий точильник, рудий коротковусий та суринамський борошноїди, зернова міль, млинова та південна комірна вогнівки, борошняний кліщ, хатня миша, сірий та чорний пацюки. До складських приміщень значна їх частина потрапляє разом із зерном та іншою сільськогосподарською продукцією, тарою; їх на одязі і взутті заносять робітники; можуть заносити також гризуни і птахи.
Живлячись зерном, шкідники забруднюють його шкірками від линянь, загиблими особинами, екскрементами, павутиною. З пошкодженого зерна одержують неякісне борошно і випікають поганий хліб. Заражене шкідниками борошно змінює свій колір, запах і смакові якості. Прогризене й пошкоджене зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби, що, проростаючи, псують його, виділяючи при цьому шкідливі й канцерогенні речовини. Ці гриби, а також представники з роду Fusarium спричинюють отруєння — мікотоксикози в людей і тварин. Тому не можна використовувати зіпсоване, запліснявіле зерно для виготовлення хлібопродуктів або на корм худобі.
З огляду на сказане вище, зі шкідниками зернових запасів слід вести непримиренну боротьбу. Заходи боротьби з ними поділяють на дві групи: профілактичні й винищувальні.
До профілактичних належать такі заходи:
Використання вдосконалених зерносховищ, побудованих за сучасними типовими проектами, із забезпеченням непроникності для гризунів і птахів.
Систематичне прибирання сховищ, млинів, елеваторів, оточуючої території, очищення тари, зерноочисних машин та транспортних засобів від зернового просипу, пилу, рослинних решток. Особливо ретельно цю роботу слід проводити після ремонту й просушування приміщень перед завантаженням зерна; зібрані рештки знищувати.
Очищення, сортування, а в необхідних випадках і просушування зерна перед закладанням його на зберігання; швидке видалення відходів з території сховищ та використання їх на корм худобі.
Розміщення зерна на зберігання за категоріями, вологістю, зараженістю, зерно нового врожаю слід зберігати окремо від старого, насіннєвого — окремо від фуражного й продовольчого.
Підтримання температури й вологості у сховищах залежно від пори року, згідно з вимогами відповідних інструкцій, а також систематичний дистанційний контроль за температурою зерна. Тут треба враховувати, що шкідники запасів часто не витримують термічної обробки зерна й інших продуктів — заморожування до — 10°С або прогрівання до 50°С і вище.
Дотримання карантинних заходів при переході з одного складського приміщення до іншого: використання скребків, килимків, віників для очищення взуття й одягу, тралів для переходу по зерну, матерчатих панчіх, які надівають на взуття для пересування по трапах і т.ін.
Виявивши шкідників у сховищі, передусім треба знайти осередок. Для цього можна використовувати феромонні або клейові пастки. Осередки шкідників необхідно знищити.
Провідну роль у боротьбі з комірними шкідниками відіграють винищувальні заходи. Здійснюють їх спеціалізовані експедиції із захисту хлібопродуктів при обласних управліннях ДАК “Хліб України”, акціонерні товариства “Хлібозахист”, спеціалісти служби захисту рослин.
Знезараження незавантажених сховищ, продовольчо-фуражних складів та млинів провадять вологим способом, використовуючи емульсії Актелліку 500 EC, 50% к.е. (0,5 г/м2), Лебайциду, 50% к.е. (0,6 мл/м2), Фастаку, 10% к.е. (0,2 г/м2), Карате 050 EC, 5% к.е. (0,4 мл/м2) за норми витрати рідини 200 мл/м2, після чого протягом доби робиться провітрювання. Для знезаражування прискладської території норми витрати препаратів і робочої рідини треба збільшувати вдвічі. Допуск людей та завантаження складських приміщень після обробки Актелліком 500 EC здійснюють одразу після закінчення експозиції, Карате 050 EC — через 72 год, Лебайцидом — через 10 днів, Фастаком — через 20 днів.
При завантажуванні зерносховищ насіннєве зерно знезаражують емульсією Фастаку (16 г/т) за витрати робочої рідини 500 мл/т. Допуск людей в складське приміщення — через 20 днів після обробки зерна.
Для знезараження як насіннєвого, так і продовольчого й фуражного зерна рекомендований Актеллік 500 ЕС. Норма його витрати така сама, як і для Фастаку. Реалізація зерна на продовольчі й фуражні цілі за наявності залишків препаратів — не вище МДР. У зерні ж, що використовуватиметься для приготування продуктів дитячого та дієтичного харчування наявність діючої речовини отрути неприпустима.
Найбільш ефективним захисним заходом є фумігація.
Для фумігації незавантажених складських приміщень рекомендовані Магтоксин, Фостоксин (Детіа-Газ-Екс-Т), Геліофос, Дегеш Плейтс (Стрипс), Фостек, 57% таблетки. Норми витрати: Магтоксину й Фостоксину — 1–3 таблетки або 5–15 пелет на 1 м3 приміщення; Геліофосу — 6 г /м3, Дегешу Плейтсу — 1–3 плити на 30 м3 або 1–3 стрічки на 600 м3, Фостеку — 3–4 таблетки на 1 м3. Фумігація за температури 5–10°С триває 10 діб, 11–15°С — 7, 16–20°С — 6, 21–25°С — 5, вище 26°С — 4 доби. Допуск людей та завантаження приміщення здійснюється після повного провітрювання.
За допомогою багатьох препаратів із числа названих здійснюють також фумігацію зерна насипом. Норма витрати Магтоксину і Фостоксину — 2–6 таблеток або 10–30 пелет/т, Геліофосу — 6 г/м3 або 9 г/т, Дегешу Плейтсу — 1–3 плити на 15 т або 1–5 стрічок на 300 т. Зерно хлібних злаків можна також фумігувати Фостеком (4–6 табл./т) та Фоскомом (9 г/т). Продукцію можна реалізувати через 20 діб після фумігації.
Для фумігації незавантажених зерносховищ, а також продовольчого й фуражного зерна використовують ще Бромистий метил, 98,5% тех., або Метабром 980. При цьому слід діяти відповідно до “Інструкції з боротьби зі шкідниками хлібних запасів” (Москва, 1992).
Якщо проведення фумігаційних робіт неможливе (недостатня герметичність, відстань від житлових будинків менш ніж 50 м), застосовують аерозольний спосіб дезінсекції.
Гризунів у складах і сховищах знищують за допомогою отруєних принад. Останнім часом для цього рекомендовані такі родентициди: Шторм, Ратидан, Ратидан 05-Супер.
Шторм, 0,05% воскові брикети. Для боротьби з мишами в принадні ящики розкладають по одному брикету; відстань між точками — 2 м. Для знищення щурів у ящики кладуть по два брикети; відстань між точками — 10–15 м, а за значної заселеності гризунами — 5 м. Принаду поновлюють два-три рази протягом двох тижнів.
Ратидан, 0,5% n. Принаду розміщують у місцях активності гризунів по 8–10 г у ящик, мінімальна відстань між місцями розміщення принади становить 2 м; порції поновлюють у разі потреби протягом трьох тижнів.
Використовуючи Ратидан 05-Супер, спеціалізовані підприємства централізовано виготовляють принади із вмістом діючої речовини 0,03%. Застосовувати їх у складських приміщеннях дозволяється лише працівникам спеціалізованих підрозділів профілактичної дезінфекції системи МОЗ України.
Механічний спосіб знищення щурів та мишей полягає у виловленні їх за допомогою капканів, пасток та інших засобів.
М.Круть, канд. біол. наук,
Інститут захисту рослин УААН

Інтерв'ю
Марія Махновець (ліворуч), експерт з органічного трейдингу, на виставці BIOFACH, Нюрнберг, Німеччина, разом з експертами аграрного ринку - André Pilling та Марією Дідух (проект "Agritrade Ukraine")
Україна посідає 10 місце в світі з виробництва органічних зернобобових культур, по олійним та зерновим знаходиться на 6-й позиції. Основні напрямки експорту - Нідерланди, Німеччина, Великобританія,
Директор Сквирської сільськогосподарської дослідної станції Юрій Терновий
15 червня на Сквирській сільськогосподарській дослідній станції проводився щорічний День поля. Він був присвячений органічному землеробству, адже це єдина в Україні дослідна станція, спеціалізацією якої є органічне землеробство. Сайт «... Подробнее

1
0