Система захисту плодових культур від хрущів у північному Лісостепу України

Домінуючими шкідниками підземної та надземної частин плодових рослин у розсадниках і молодих садах є західний травневий (Melolontha melolontha L.) і червневий (Amphimallon solstitialis L.) хрущі. Жуки обгризають листя різних листяних порід. Із плодових культур віддають перевагу сливі, вишні, черешні, яблуні, із лісових — дубу, березі, клену, тополі, вербі. Рідко зустрічаються на хвойних — сосні, ялині, на яких пошкоджують суцвіття. Личинки об’їдають коріння різноманітних деревно-чагарникових, ягідних, овочевих, культурних польових та бур’янних рослин. Особливо великої шкоди завдають плодовим і лісовим розсадникам, насадженням 10-і навіть 20–25-річного віку.
В останні сім років (1996–2002 рр.) намітилася тенденція до зростання чисельності жуків та їх личинок, особливо у Волинській, Полтавській, Сумській, Харківській, Чернігівській та Київській областях.
У 1999–2000 рр. у ПСП “Дударків” і ДГ “Фастівське” на Київщині, відповідно, у трьох- та двохрічних насадженнях плодових культур чисельність личинок хрущів становила від 2 до 11 екз./дерево. Молоді насадження межували із дубовими та тополевими садозахисними смугами, які приваблювали дорослих жуків. Самиці відкладали яйця в добре заправлені перегноєм посадкові ями. Після відродження личинки живилися перегноєм та корінням плодових дерев. За такої високої щільності шкідників більшість висаджених дерев черешні, вишні, аличі та яблуні загинули. Причиною тому є відсут-ність захисних засобів для внесення в грунт проти личинок хрущів.
Залишається відкритою проблема захисту від ненажерливих личинок хрущів уже висаджених молодих дерев у період вегетації. Для вирішення цього питання в ДГ “Новосілки” в 2000–2002 рр. проведено вивчення ефективності нових інсектицидів проти личинок шкідників та їх впливу на оброблені дерева. Застосовували препарати Семафор, 20% т.к.с., Конфідор, 20% в.р.к., Круїзер, 35% т.к.с. і Актару, 25% в.г., робочим розчином яких поливали борозни (глибиною 10–15 см) у проекції крони саджанців черешні. Після просочування робочого розчину борозни відразу загортали грунтом. За п’ять днів до цього у кожну посадкову яму підсажували по 10 личинок хруща одного віку. Для порівняння використовували інсектицид БІ-58 новий. Через 10 днів після токсикації грунту проводили грунтові розкопки, які дали змогу визначити кількість живих і загиблих личинок.
При вивченні ефективності інсектицидів проти личинок хрущів важливим елементом є дослідження впливу препаратів на ростові процеси дерев та їх фітотоксичності. Дослідження сили росту дерев склалося із визначення товщини штамба, приросту пагонів і висоти саджанців.
Дослід щодо фітотоксичностї інсектицидів проводили на першому полі плодорозсадника в липні на однорічних саджанцях черешні сорту Ніжність. Кожен варіант досліду закладали у трьохразовій повторності. Приготований робочий розчин препаратів вносили в борозни, які після просочування рідини відразу загортали.
Протягом 2000–2002 рр. вивчали строки льоту травневого хруща, адже на практиці дуже важливо встановити льотні роки хруща для проведення захисних обробок проти імаго. Спостереження проводили на сливі, на якій найбільше концентруються жуки і віддають їй перевагу порівняно з іншими листяними деревами. Як показують результати досліджень, початок льоту хруща припадає на другу половину квітня, коли температура грунту підвищувалася до 14...17,6°С, а температура повітря вечорами становила 12,2...18°С. Характерно, що жуки з’являються за 1–6 днів до початку цвітіння сливи, а їх масовий літ починається в кінці або після її цвітіння. Дорослі жуки літають ввечері після заходу сонця, а вдень спокійно сидять на деревах і обгризають листя, зав’язь. Об’їдаючи листя в період масового льоту, жуки завдають значних пошкоджень плодовим деревам.
Період додаткового живлення імаго триває 10–15 днів, після цього жуки спарюються. Зариваючись у грунт на глибину 30–50 см,самиці відкладають яйця купками (до 30 шт.). Після яйцекладки самиці гинуть. Більшу частину яєць вони відкладають поряд з деревами, де живилися. Тривалість льотного періоду коливається від 35 до 45 днів і закінчується наприкінці травня — в першій декаді червня. Через місяць виплоджуються маленькі брудно-білі личинки, які живляться гумусом і тонкими корінцями трав’янистих рослин. Восени вони мігрують у грунт на глибину 60–150 см і впадають у зимову діапаузу. Навесні личинки піднімаються у верхні шари грунту і пошкоджують коріння рослин. В червні-липні вони линяють, а восени знову заглиблюються в землю на зимівлю. Весною, на третє літо, личинки піднімаються в прикореневу зону, дуже шкодять сіянцям і саджанцям, викликаючи їх загибель. У червні-липні проходить друга линька. Після перезимівлі на четвертий рік личинки стають менш активними, линяють останній раз і заляльковуються. Молоді жуки відроджуються в кінці липня — на початку серпня і зимують у грунті, вилітаючи весною наступного року.
В умовах Лісостепу і Полісся цикл розвитку травневого хруща триває чотири, а у зоні Степу — три роки. У червневого хруща у районах Лісостепу і Полісся генерація п’ятирічна, а в Степу — чотирирічна. Тривалий період розвитку хрущів зумовлює періодичність їх появи. Роки масового льоту жуків називають льотними, вони повторюються через кожні п’ять, а в південній частині ареалу — через чотири роки.
Результати досліджень показали, що обприскування вегетуючих дерев черешні розчином інсектицидів БІ-58 нового, Семафору, 20% т.к.с., Конфідору, 20% в.р.к., Круїзеру, 35% т.к.с. і Актару, 25% в.г., забезпечило 73–100% загибель личинок хруща. Високоефективними були 0,4–0,6% концентрації БІ-58 нового, 0,1–0,2 — Круїзеру, 0,2–0,25 — Актари і 0,07–0,2% Конфідору (табл.). Інсектицид Семафор виявив недостатню ефективність. Загибель личинок хруща на затруєних ділянках становила 55–61,5%.
Проаналізувавши біометричні спостереження, можна сказати, що застосування інсектицидів проти личинок хруща позитивно вплинуло на силу росту черешні. Якщо на контролі товщина штамба становила 1,3 см, то на дослідних варіантах із застосуванням Семафору, 0,1%, Конфідору, 0,07%, Актари, 0,2%, вона збільшувалася до 1,6 см. На вказаних варіантах спостерігали збільшення висоти саджанця — до 150–160 см і приросту пагонів — 64,3–72,5 см.
Таким чином, результати проведених досліджень дають змогу стверджувати, що застосування Конфідору, 20% в.р.к., в концентрації 0,2%, або Круїзеру, 35% т.к.с., — 0,2%, або Актари, 25% в.г., — 0,25% шляхом обприскування вегетуючих плодових дерев робочим розчином препаратів забезпечує надійний контроль популяції личинок хрущів і значно знижує їх чисельність протягом вегетації у полях плодового розсадника та у молодих насадженнях.
У 2005 році передбачається льотний рік хрущів і масове заселення дубових, тополевих садозахисних смуг та багаторічних насаджень плодових культур. Захисні заходи проти хрущів складні і включають комплекс елементів, які треба проводити не тільки на території саду, але й на прилеглих площах. Дальність польоту жуків інколи досягає 4 км, тому існує реальна загроза заселення ними грунту у садах, розсадниках плодових культур, якщо осередки масового розмноження шкідника віддалені до 4 кілометрів. Дуже важливо в роки масової появи хрущів не допускати зараження грунту його яйцями. Враховуючи, що самиці західного травневого хруща під час відкладання яєць віддають перевагу рихлим, слабо затіненим деревами грунтам, важливо протягом усього періоду льоту хрущів не зрихлювати грунт. Проти імаго дерева обприскують Золоном, 35% к.е. — 4 л/га, Базудином, 60% в.е., — 1,2 або Децисом форте, 12,5% к.е., — 0,2 л/га. Обприскування проводять у два строки: перед цвітінням кісточкових і зразу після цвітіння яблуні, в тиху погоду, вранці або ввечері.
Оскільки розвиток хрущів пов’язаний з грунтом, на якому вирощують різні сільськогосподарські культури, щільність їх популяції можна регулювати за допомогою агротехнічних заходів. У промислових та фермерських господарствах проводять глибоку зяблеву оранку та багаторазові розпушування й очищення полів від бур’янів, що дає змогу знищити частину личинок, погіршити умови їх живлення і зробити доступними для птахів — граків, ворон, шпаків. Обробіток грунту проводять весною, коли личинки перебувають близько від поверхні, на глибині 20 см і за температури грунту 12°С та восени до зниження температури нижче 12°С. Внесення органо-мінеральних добрив сприяє енергійному росту та розвитку рослин і одночасно негативно діє на личинок шкідника, знижує їх активність та чисельність.
Оздоровленню грунту сприяє сівозміна. Поля і міжряддя садів, середньо та сильно заселених личинками хрущів, доцільно відводити під слабо ушкоджувані ними культури (однорічні бобові, гречку, льон, просо) або під чорний пар. Поля, призначені під плодовий розсадник, засівають алкалоїдним люпином з наступним переорюванням його зеленої маси. Проведення зазначених заходів погіршує умови живлення та розвитку личинок, що призводить до їх загибелі.
Для захисту висаджених плодових дерев від пошкодження личинками хрущів доцільно застосовувати принадні посадки картоплі. Висаджена в міжряддях картопля сприяє концентрації личинок біля її бульб і відвертає шкідника від коріння молодих дерев.
Для захисту поверхні грунту, призначеного під посадку суниці, кущових ягідників чи овочів, від самиць хруща ефективне механічне мульчування білою або чорною плівкою. Така мульча не тільки захищає грунт від самиць, але й від бур’янів, сприяє підвищенню і конденсації вологи, яка надходить з нижніх горизонтів грунту.
У боротьбі з хрущами як допоміжний захід здавна практикується збирання жуків. Пролітаючих жуків відловлюють сачком або за допомогою ламп і ліхтарів, на світло яких позитивно реагують хрущі. Більш продуктивний ручний збір жуків під час вечірнього льоту. За масової появи шкідника струшують дорослих комах з дерев зранку, коли вони ще сплять. Від ударів палицями по гілках жуки сипляться на попередньо розстелене рядно. Збір і струшування жуків ефективні в умовах приватного сектора, де кількість дерев невелика, що дає змогу щоденно проводити ці операції. Зібраних жуків згодовують курям.
Проблему заселення грунту личинками хрущів вирішують шляхом їх вибирання при перекопуванні грунту та посадці дерев. Важливо знати, що після дощів личинки тримаються ближче до поверхні грунту, що полегшує їх збирання. Зібраних личинок згодовують курям. Такий захід продуктивний на невеликих площах, якими є присадибні чи колективні садово-городні ділянки.
Відомо, що в сучасних умовах високоефективним проти личинок хрущів є хімічний метод. При закладанні нових садів та ремонті існуючих для захисту молодих дерев від пошкоджень грунтовими шкідниками грунт у посадкових ямах затруюють, перемішуючи його з фосфамідом чи фосфаманом з розрахунку 40 г препарату/яму на суглинкових грунтах і 20 г на піщаних. Ефективний захист рослин під час їх посадки шляхом змочування кореневої системи в суміші коров’яку, глини, води з додаванням 1–1,5% Промету, 40% мк.с.
У 1976–1978 рр. в Інституті садівництва УААН розроблено систему захисних заходів проти личинок травневого хруща. У грунт парового поля, призначеного для закладання саду чи плодового розсадника, у травні вносять 20% аміачну воду з нормою витрати 2000 л/га на глибину до 20 см. Затруєння грунту аміачною водою забезпечує загибель понад 90% личинок шкідника і виключає забруднення грунту пестицидами. Внесення аміачної води проводять у травні, коли личинки піднялися у верхній вологий шар грунту, тому що пізніше при його пересиханні личинки мігрують на глибину понад 70 см. Протягом літа затруєне поле повинно бути під чистим паром, щоб личинки були активними в пошуках корму і контактували з токсичними для них парами аміачної води.
До сполук, ефективних проти личинок хрущів, належать препарати вуглеамонійних солей, які містять аміак. Їх вносять у грунт перед посадкою рослин, норма витрати — 5–10 ц/га.
І. Шевчук, О. Лапа, Е. Муляр,
кандидати с.-г. наук