Спецможливості
Статті

Строки сівби та продуктивність цукрових буряків

05.06.2008
2335
Строки сівби та продуктивність цукрових буряків фото, ілюстрація
Строки сівби та продуктивність цукрових буряків

Сівбу цукрових буряків розпочинають переважно після завершення сівби ранніх ярових зернових культур. Проте з пізнім приходом весни, коли в поле виходять в першій декаді квітня або пізніше, буряківникам чекати закінчення сівби ранніх культур вкрай небезпечно. Коли весна запізнюється, спостерігається інтенсивне наростання суми ефективних температур, верхній шар грунту швидко пересихає. Інтенсивно розмножуються шкідники та поширюються хвороби.

Затримка з сівбою цукрових буряків в такі роки може призвести до зрідження сходів і в кінцевому результаті — до значного недобору урожаю коренеплодів. До того ж, скорочується вегетаційний період, внаслідок чого технологічне дозрівання коренеплодів настає з запізненням.
Спостереження за динамікою росту цукрових буряків в зоні достатнього зволоження на вилугованих чорноземах свідчать про високу ефективність ранніх строків сівби.
Аналізуючи результати продуктивності цукрових буряків протягом 38 років (з 1960–1977 рр.), було встановлено, що найвищий урожай коренеплодів в середньому 51,6 т/га з цукристістю 17,6% та валовим збором цукру 9,08 т/га одержали в роки, коли буряки сіяли з кінця березня по 12 квітня (середнє за 11 років). У роки, коли весна наставала пізніше і вихід в поле при цьому затримувався, а сівбу цукрових буряків переносили на пізніші строки — з 14 по 30 квітня, — то в середньому за 23 роки коренеплодів одержали менше на 9 т/га та цукру на 1,5 т/га. Якщо прослідкувати за зміною врожайності цукрових буряків в межах одного року, то перевага належить оптимально-раннім строкам сівби: в 1983 році при перенесенні строку сівби буряків з 6 на 22 квітня втрати врожаю коренеплодів становили 9,6 т/га, а коли сіяли пізніше — 7 травня — урожай зменшився ще на 4,6 т/га. При сівбі буряків в пізніші строки, коли середньодобова температура повітря досягала 15...17°С, в грунті спостерігався посилений розвиток патогенних мікроорганізмів, які викликають захворювання коренеїдом та значне пошкодження ним сходів. В умовах того року при сівбі в травні від коренеїда загинуло до 50% сходів буряків, тоді як при сівбі в середині квітня пошкодження були незначні.
Пізні строки сівби цукрових буряків суттєво впливали на їх продуктивність і в інші роки.
Щоб встановити детальнішу залежність між строками сівби цукрових буряків та особливістю їх росту та розвитку, протягом вегетаційного періоду впродовж двох років провели спеціальні досліди. Розпочинаючи з 20 березня, буряки сіяли в 5 строків через кожні 10–11 днів до 3-го травня (20 і 31 березня, 12 і 20 квітня та 3 травня).
Спостереження показали, що, залежно від часу сівби, сходи буряків з’являлися на 8–19-й день, польова схожість насіння коливалася в межах 34–46%, а сходи пошкоджувалися коренеїдом від 8,6 до 24,4%.
Довше всього сходили буряки при сівбі в більш ранні строки: 20 березня — 19 днів, 31 березня та 12 квітня — 14 днів. З перенесенням строку сівби на 20 квітня та 3 травня проміжок від сівби до появи сходів скоротився на 2–6 днів. Помічено, що для отримання повних дружних сходів буряків сума активних температур (вища 10°С) від сівби до сходів повинна становити 60...80°С.
При ранніх строках сівби дещо сповільнюється поява першої пари справжніх листочків. Проміжок часу (сходи — 1-ша пара справжніх листків) при сівбі 20 та 31 березня становив 16 та 15 днів, при сівбі в наступні три строки — 9 днів. Проте наростання наступних пар справжніх листочків проходило практично за однакову кількість днів на всіх ділянках досліду.
Слід відмітити, що польова схожість насіння при сівбі 31 березня та 12 квітня була вищою на 20–35%, ніж висіяних 20 квітня та раніше.
При сівбі в березні та квітні ступінь пошкодження паростків коренеїдом виявився порівняно невисоким — 8,6–11,5%. Найбільше пошкодження рослин було, коли сівбу перенесли на початок травня — 24,4%.
Значні втрати урожаю коренеплодів одержують від бур’янів, які з’являються під час сходів буряків. За наявності в березні значної кількості насіння бур’янів, що перебували в стадії спокою, передпосівною культивацією їх знищити практично неможливо. За даними наших спостережень (таблиця 1), під час сходів буряків, висіяних в березні, нараховувалося бур’янів в 6–10 разів більше, ніж при сівбі в другій чи третій декадах квітня. До початку формування густоти насаджень кількість сходів бур’янів на всіх ділянках досліду значно зростала, однак закономірність за строками сівби залишалася.
Динаміка наростання маси коренеплоду, гички та нагромадження цукру свідчить про те, що до липня більш інтенсивно ріст і розвиток рослин відбувався на ранніх строках сівби. В липні приріст коренеплоду на всіх строках посіву практично вирівнювався, за виключенням останнього (3-го травня). Буряки, посіяні після 10 квітня, продовжують інтенсивно рости і в серпні, тоді як на перших двох строках приріст дещо сповільнювався.
У вересні добрий приріст коренеплодів зберігався лише у буряків другого та третього строків сівби (31.03 та 12.04), на цих самих ділянках спостерігався підвищений вміст цукру в коренеплодах, що свідчить про досягнення ними технологічної стиглості.
Гичка довше залишалася зеленою та мала меншу кількістю відмерлих нижніх листків у буряків пізніх строків сівби, що свідчить про продовження вегетації у вересні.
Тривалість вегетаційного періоду (від сходів буряків до збирання, залежно від часу сівби) становила 78–144 днів. Сума активних температур (вища 10°С) за той самий період коливалася в межах 2375...2148°С. Ці фактори, головним чином, стали вирішальними у визначенні рівня продуктивності буряків.
Проте найбільш ранній строк сівби (20 березня) не виявився оптимальним для умов зони станції.
Найвищий урожай коренеплодів — 57,5 т/га з вмістом цукру на період збирання 18,2% та валовим збором цукру 10,4 т/га — в середньому за ці роки одержали при сівбі 31 березня, що на 3,4 т/га більше, ніж за сівби 20 березня (таблиця 2).
Перенесення строків сівби на 12 квітня спричинило втрату 4,7 т/га коренеплодів без зниження вмісту цукру, порівняно з висівом 31 березня.
Затримка з сівбою до 20 квітня призвела до втрати 7,4 т/га буряків та 0,5% цукру, а до 3 травня, — відповідно, 12,9 т/га коренеплодів і 0,3% цукру. Вегетаційний період був коротшим на 24 дні, сума активних температур меншою на 195°С.
Виходячи з вищевикладеного, потрібно відмітити, що оптимальним календарним строком сівби цукрових буряків для умов північної частини Вінницької області та прилеглих до неї бурякосіючих районів Житомирської та Хмельницької областей можна вважати кінець березня — початок квітня. Допустимо розпочинати сівбу буряків на початку третьої декади березня при умові, що грунт визрів і добре розробляється і закінчувати не пізніше початку другої декади квітня.
Якщо весна рання, раціонально спочатку висіяти ранні ярові культури, потім сіяти цукрові буряки. При виході в поле на початку квітня цукрові буряки потрібно сіяти одночасно з ранніми яровими культурами. За нашими даними, кожен день затримки з висівом проти оптимального веде до втрати в середньому 3,7 ц/га коренеплодів, при цьому в першій та другій декадах 2,5–3,9 і в третій — 4,6 ц/га.
Разом з тим, слід враховувати, що забур’яненість посівів на перших строках сівби значно вища, ніж в другій половині квітня і, якщо не застосовувати ефективних агротехнічних та хімічних засобів боротьби з бур’янами, втрати урожаю можуть досягати значних кількостей. Тому розпочинати сівбу потрібно з більш чистих площ.
Аналіз температурних умов свідчить, що для забезпечення урожаю буряків у 49,0–55,0 т/га необхідно, щоб сума тепла вища 10°С від сівби до збирання досягала 2460...2600°С. Як показують підрахунки, на кожний градус тепла вищий за 10°С, недібраного в квітні, недобір коренеплодів становить близько 0,6 ц/га.
Висновок
1) Оптимальним строком сівби цукрових буряків в умовах зони діяльності Уладово-Люлинецької дослідної станції є кінець березня — перша декада квітня.
2) Вегетаційний період для сортів Уладівської селекції повинен становити 165–175 днів, сума активних температур досягати 2340...2400°С.
3) За сівби цукрових буряків у кінці квітня — на початку травня технологічна зрілість коренеплодів наступає в середині жовтня.
М. П’ятківський,
провід. наук. співробітник
Уладово-Люлинецької
дослідно-селекційної станції,
канд. с.-г. наук

Інтерв'ю
Глибокорозпушувач Bednar Terraland TN 3000 PROFI
Недостатня, так само як і надмірна кількість опадів є чи ненайголовнішою проблемою з вирощування сільськогосподарських культур. На перший погляд, нібито одна проблема, але її вирішення потребує кардинально різних підходів, різного набору... Подробнее
Оцалюк Олесь Анатолійович – директор ФГ «Фортуна Агро-Д», що в смт Антоніни на Хмельниччині. В обробітку біля 1500 га ріллі та одні з кращих результатів для даної зони вирощування сільгоспкультур. Як це йому вдається – він люб’язно... Подробнее

1
0