Спецможливості
Агробізнес

Маркетинг продукції птахівництва в Україні

05.06.2008
1434
Маркетинг продукції птахівництва в Україні фото, ілюстрація
Маркетинг продукції птахівництва в Україні

Птахівництво є галуззю, що вирізняється надзвичайно високою динамічністю розвитку. Птахівництво є поза конкуренцією щодо витрачання кормів та затрат праці на одиницю продукції.

У птахівництві, як і в багатьох інших галузях АПК України, різкий спад виробництва почався десять років тому. Досягнувши найнижчих показників в 1997 році, цей спад нині все ж таки припинився. На ринку з’явились приватні фірми, які почали працювати з птахофабриками. А з 1998 року на ряді птахофабрик був відмічений ріст виробництва. І хоча, за даними Виробничо-наукового об’єднання “Укрптахопром”, минулий рік зі збитками закінчили 68% птахівничих господарств, в галузі все ж з’явились позитивні тенденції. В птахівничу галузь почали вкладати свій капітал вітчизняні та іноземні інвестори. Багато керівників птахофабрик вже повністю усвідомили, що не тільки гроші визначають результат, а також певні знання і вміння працювати в ринкових умовах. Однак і сам ринок потрібно ще сформувати. У промисловому птахівництві відтворювальні процеси тісно пов’язані з необхідністю постачання племінного інкубаційного яйця або гібридних добових курчат. Дана проблема загострилася внаслідок втрати більшістю господарств власних батьківських стад через дефіцит кормів. Нині їм необхідні кошти для закупівлі племінного ядра з метою відтворення батьківських стад. Вирішення потребує і проблема забезпечення птахокомплексів комбікормами. Але все-таки в останні роки більш-менш стабілізувались кількість поголів’ я і випуск м’яса.
Якщо в 1990 році на суспільний сектор припадало 54% поголів’я, на приватний 46%, то в 2001 році показники становили 22% і 78 % відповідно. Чисельність поголів’я птиці в усіх категоріях господарств в 2001 року налічувала 148,5 млн гол., в тому числі в господарствах суспільного сектора 35,7 млн гол., в господарствах приватного сектора 112,8 млн голів.
Структура птахівництва в Україні має такий вигляд: Інститут птахівництва, племінні птахозаводи, племінні птахорепродуктори і товарні птахофабрики. За даними ВНО “Укрптахопром”, сьогодні галузь об’єднує 684 птахогосподарства з різними формами власності, з яких 86 господарсв спеціалізуються на виробництві племінної продукції, 150 — на виробництві яєць, 82 — на виробництві м’яса, 195 — міжгосподарські птахівничі підприємства, 143 — інкубаторно птахівничі підприємства.
Для забезпечення товаровиробників птахівничої продукції племінним матеріалом є налагоджена схема взаємозв’язків племінних господарств різного рівня між собою і з виробниками товарної продукції: СГЦ — племзавод — племрепродуктори І-го порядку; племрепродуктори II-го порядку, птахогосподарства — інкубаторно-птахівничі підприємства, населення. Ведеться поглиблена селекційна робота з птицею кросів “Борки-117”, “Борки-2М”, “Борки-колор”, “Ломанн Браун”, “Беларусь-9”, також зберігається птиця кросу “Прогрес”, “П-46”, “Домінант”, “Іза Браун”, “Тетра-СЛ”, “Арбор-Айкрес”, “Зміна”, “Бройлер-прим”. Збільшується поголів’я качок кросу “Благоварський” та “Темп”. Гуси представлені породами великі сірі, італійські білі, горьківські та інші. Племінне птахівництво України має можливість повністю забезпечити вітчизняний ринок кросами, що селекціонуються в племзаводах і СГЦ України, за умов створення належних умов годівлі та утримання птиці. Проведення політики в галузі птахівництва України покладено на ВНО “Укрптахопром”.
Виробництвом продукції птахівництва в Україні займаються в усіх областях, але згідно з даними НВО “Укрптахопром” найбільше поголів’я і випуск продукції птахівництва зосереджені в Київській, Донецькій, Дніпропетровській, Харківській областях, а також в АР Крим. М’ясо птиці традиційно перебуває на третьому місці після яловичини і свинини. Однак частка його зменшилась з 16% в 1990 році до 12% в 2001 році, а в промисловому виробництві всіх видів м’яса з 12% в 1990 році до 7% в 2001 році.
У 2001 р. виробництво яєць усіх видів птиці в цілому по Україні було на рівні 9290 млн шт., в тому числі в господарствах приватного сектора — 5710 млн шт., суспільного — 3580 млн шт., або, відповідно, на 7, 4 і 12% більше порівняно з 2000 р.
Імпорт яєць. За даними статистичної звітності, в 2001 р. в Україну було завезено понад 2,6 тис. т яєць та 0,4 тис. т продуктів їх переробки. Найбільше яєць завезено з країн колишнього СРСР — 63,4%, у тому числі: з Білорусі — 38,3%, Російської Федерації — 13,3%, Естонії — 11,0%. З інших країн світу найбільше завезено яєць у 1998 р. з Угорщини — 28,6%. Продукти переробки яєць завозились у 1999 році в основному з Російської Федерації — 76,7%, Білорусі — 11,3%, Німеччини — 8,6%. Характерним є те, що більша кількість продукції птахівництва завозиться в Україну у другій половині року.
Загальні обсяги імпорту яєць в 2001 р. становили 40 млн шт. (з урахуванням продуктів переробки), що на 12,2% менше порівняно з 2000 р.
В 2001 році експорт яєць збільшився на 47% (6 млн шт.) порівняно з 2001 роком. За даними ВНО “Укрптахопром” експорт яєць здійснювався в такі країни, як Чехія та Словаччина.
Попит на яйця птиці на споживчому ринку з кожним роком зростатиме . Якщо річне споживання яєць на душу населення в 1999 р. становило 154 шт. яєць, то в 2000 р. воно було на рівні 160 шт. яєць, в 2001 р. — 171 шт. яєць. Цьому сприяє підвищення купівельної спроможності населення. Стримуючим же фактором, як і в попередні роки, залишиться девальвація гривні та підвищення роздрібних цін.
У 2001 р. обсяги промислової переробки яєць збільшились на 20% порівняно з 2000 р. і становлять 120 млн шт.
Для інкубації за попередніми даними використано у 2001 р. 450 млн шт. яєць, що на 7,1% більше порівняно з 2000 роком.
Порівняно з 1999 роком в 2000 році виробництво і реалізація птиці скоротилися. Її поголів’я зменшилося на 2,8%, зокрема у громадському секторі — на 11,1%. Це було зумовлено, передусім, незадовільним станом кормової бази. Виробництво м’яса птиці у 2001 році збільшилось на 2,2% (7,9 тис. т) порівняно з 2000 роком. У 2001 році загальний попит на м’ясо птиці становив 232,1 тис. т, за власного виробництва 195 тис. т.
Імпорт живої птиці та м’яса птиці. Зовнішньоекономічна торгівля як живою домашньою птицею, так і продуктами її переробки в Україні характеризується значним перевищенням імпорту над експортом. М’яса птиці і харчових субпродуктів найбільше завезено з Естонії, Росії, Білорусі. З-поміж країн далекого зарубіжжя основними постачальниками цієї продукції були США та Нідерланди. Імпорт живої птиці в Україну досягнув найбільшого рівня в 1998 році, коли в країні спостерігалось найнижче її поголів’я. З 1999 року почалася тенденція до скорочення імпорту птиці. Слід відзначити, що близько 98–100% всього імпорту становили кури, і лише в 1998 році їх питома вага скоротилася до 86% за рахунок збільшення ввозу індиків (10%), гусей (4%) і качок (1%). Основними постачальниками живої птиці в Україну залишаються східноєвропейські країни. В останні роки припинили поставки Молдова і Білорусь, які в 1995 році завезли 90% всіх обсягів, тепер головним постачальником виступає Угорщина, завозячи понад 70%.
Найбільшими обсягами в Україну завозиться м’ясо і харчові субпродукти домашньої птиці, свіжі, охолоджені або заморожені. При цьому за останні три роки в імпорті даної продукції понад 90% складали морожені курячі стегенця (чверті), які поставляються в основному із США і Нідерландів. Минулого року імпортні обсяги вказаного товару в порівнянні з попереднім показником зросли на 75%, до 81,9 тис. т. Це пояснюється як низьким внутрішнім виробництвом, так і ситуацією на світовому ринку, а саме — низькими цінами.
Експорт живої птиці та м’яса птиці. Обсяги експорту живої домашньої птиці невеликі. Вивіз живої птиці в останній час майже відсутній. Тільки в 2000 році спостерігалось деяке пожвавлення — продаж у Вірменію 2,2 т курчат.
Експорт м’яса і харчових субпродуктів неспівставний з його імпортом. Однак в останні декілька років з’явилась тенденція до його збільшення. Це збільшення в 2000 і 2001 році виникло за рахунок продукції із давальницької сировини, яка постачається для Росії. Питома вага цієї продукції за 2000 рік становила 99% обсягів експорту м’яса птиці і за першу половину 2001 року — 99,6%. Експорт виробів і консервів із м’яса птиці дещо перевищує обсяги імпорту в останні роки, основним ринком збуту українських консервів, як і м’яса, є Росія — більше 90%.
Одним з кращих і найзаможніших господарств, які входять до складу НВО “Укрптахопром”, є ВАТ “Племптахозавод “Рудня”. Основна продукція підприємства: племінне інкубаційне яйце або гібридні добові курчата, м’ясо куряче, яйця курячі харчові, консерви із м’яса курей. Господарство досить успішно проводить селекційну роботу з такими кросами, як “Білорусь-9” та “Ломанн Браун”. Племінну продукцію господарство поставляє багатьом птахівничим господарствам в Україні, а також у країни СНД. Підприємство функціонує на основі вертикальної інтеграції. Господарство має власний комбікормовий завод, інкубатор, дві товарні птахофабрики, один репродуктор, близько 6500 га землі. За допомогою вертикальної інтеграції господарство забезпечує безперервний технологічний цикл — виробництво, переробку і реалізацію продукції птахівництва на зональному та міжрегіональному рівнях в умовах ринку.
Згідно з даними таблиці 3 у ВАТ “Племптахозавод “Рудня” у 2001 році збільшилось валове виробництво яєць у порівнянні з 2000 роком 5272000 шт., за рахунок збільшення поголів’я курей на 20,9 тис. голів, а також за рахунок підвищення продуктивності курей-несучок. За даний період зменшилась кількість проінкубованих яєць на 31%, це пояснюється зниженням попиту на племінну продукцію, також в 2001 році зменшилась кількість виведеного здорового молодняку на 31%. Процент виводу залишився досить високим і зменшився лише на 0,2%, в порівнянні з аналогічним показником 2000 року; майже в два рази зменшилася реалізація добових курчат, що також пояснюється зменшенням попиту з боку птахівничих господарств. В два з половиною рази (на 1,5%) зросла рентабельність виробництва продукції птахівництва в порівнянні з 2000 роком, у зв’язку із підвищенням продуктивності курей-несучок, збільшенням валового виробництва яєць, зменшенням затрат праці на виробництво тисячі штук яєць на 0,3 людино-години, зниженням затрат праці на один центнер приросту живої маси курей на 1 людино-годину. Затрати кормів на одиницю продукції (на тис. шт. яєць) в 2001 році зросли на 0,02 ц.к.од., порівняно з аналогічним показником 2000 року, і становили 2,1 ц.к.од. на тис. шт. яєць — це свідчить про застарілі технології і низьку якість кормів. Прибуток господарства за 2001 рік зріс у 4 рази і становив 311000 гривень.
Проаналізувавши таблицю 4, можна зробити висновок, що підприємство збільшило валовий збір озимої пшениці на 24%, за рахунок збільшення посівних площ на 396 га, при цьому середня урожайність озимої пшениці знизилась на 0,8 ц/га. Валовий збір кукурудзи у 2001 році підвищився на 41% за рахунок збільшення посівних площ на 1792 га, а підвищення урожайності кукурудзи — на 4,5 ц/га. Всього валовий збір зернових культур у 2001 році збільшився на 38%, посівні площі зросли на 1071 га, всього урожайність зернових культур підвищилась на 4 ц/га, порівняно з аналогічним показником 2000 року.
Всі ці дані свідчать про те, що ВАТ “Племптахозавод “Рудня” збільшує посівні площі, підвищує валовий збір зернових культур для забезпечення кормами поголів’я курей. Господарство має налагоджену систему забезпечення кормами. Після збирання зернові культури відвозять на власний комбікормовий завод господарства, де зерно зберігається і відповідно з технологіями з нього готують кормові суміші для птиці. Таким чином, підприємство задовольняє потребу в кормах. Це дає змогу знизити собівартість продукції птахівництва, збільшити прибуток. Підприємство працює на засадах вертикальної інтеграції, тобто має замкнутий технологічний цикл — від виробництва кормів для птиці до переробки і реалізації продукції птахівництва. ВАТ “Племптахозавод “Рудня” знайшло ефективні шляхи господарювання в сьогоднішніх умовах.
С. Михайлов,
доцент НАУ
Р. Буряк,
аспірант кафедри менеджменту НАУ

Інтерв'ю
Міжнародна насінницька компанія Strube, яка спеціалізується на селекції цукрового буряка, пшениці, жита і ріпаку, в 2017-му відзначає своє 140-річчя. В Україні офіс компанія відкрила в 2008 році. Про
Бакуменко
Голова Верховної Ради Андрій Парубій підтримав продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель в Україні. За продовження мораторію виступають фракції "Народного фронту", "Батьківщини" і

1
0