Війна з підробками: до перемоги ще далеко

“Низька споживацька культура” — так років десять тому відповів на моє прохання охарактеризувати кількома словами український ринок представник однієї із західних компаній. Звідтоді чималенько вже води утекло в бурхливому Дніпрі, але це визначення аж ніяк не перейшло до розряду анахронізмів. Потерпають від цього явища, насамперед, виробники якісної продукції, які раз по раз стикаються зі спробами нечистих на руку ділків продати довірливим споживачам казна-що в упаковці, яка віддалено нагадує фірмову. Не виняток — виробники засобів захисту рослин. Їхньому об’єднанню та координації зусиль у боротьбі проти цього лиха було присвячено “круглий стіл”, що відбувся в Києві під егідою Європейської бізнес-асоціації.

За експертними оцінками, 5–7% засобів захисту рослин на європейському ринку — нелегальні або підроблені. В Україні проблема сягнула серйознішого щабля: нині контрафактних засобів захисту рослин у нашій країні — 20%. Причому відчутне зростання сталося протягом останніх п’яти років.
Левова частка підробленої продукції, яка опиняється на європейських ринках, — китайського походження. Втім, радник із торговельних питань Європейської асоціації із захисту рослин пан Рокі Роув застерігає від зверхнього ставлення до всієї китайської продукції: “Ми не заперечуємо факту існування легальної конкуренції товарів із цієї країни, а виступаємо лишень проти нелегального експорту, який є дуже небезпечним”. Крім того, проблема підробок не стосується лише професійних аграріїв, а так чи інакше торкається кожного. І це важливо усвідомлювати.
Що зумовило відчутне зростання ринку підробок? Учасники “круглого столу” погодилися з тим, що гравці на ринку засобів захисту рослин України трохи недооцінили темпи його зростання. Натомість спритні шахраї зустріли нову ситуацію у всеозброєнні, вчасно відреагувавши на зростаючі потреби клієнтів.
Що вирізняє легальний препарат? По-перше, безпечність — нешкідливість для людей, які контактують із ним під час застосування. По-друге, вибірковість дії — ефективність проти хвороб, шкідників і бур’янів, для боротьби з якими призначені. По-третє, недовговічність — за досягнення жаданого ефекту він має легко розпадатися на прості хімічні компоненти, не шкідливі для довкілля.

Справжня продукція з інформацією щодо дотримання заходів безпеки

Аграрій, що придбав підроблений препарат, не знає про справжній хімічний склад такого продукту. Наслідки застосування підробки можуть бути вкрай сумними: грунт може стати забрудненим і непридатним для використання протягом найближчих років, така сама доля може спіткати й джерела води, власне, може постраждати здоров’я й самого сільгоспвиробника, а також його родини. Глобальним наслідком широкої експансії підробок на український ринок може стати ймовірна заборона експорту української продукції на європейському, російському, американському, японському ринках. Занепокоєння виробників засобів захисту рослин цілком слушні: $150–200 млн коштує виведення нового продукту на ринок. Природно, що попередньо світові лідери в цій царині здійснюють всебічний аналіз дії препаратів (у тому числі й побічної), не соромлячись вкладати значні кошти в наукові дослідження. На виході вони мають досконалий продукт, який швидко набирає популярності в світі. Цілком зрозуміло, що якість має коштувати недешево. Втім, дорожчою для недалекоглядного користувача дешевих препаративних фантомів стане розплата неврожаєм, а то й шкодою здоров’ю. Звісно, відрізнити оригінал від підробки не так уже й легко. Однак кілька універсальних порад все ж таки можна дати. Зокрема, на етикетці оригінальної продукції подано вичерпну інформацію щодо складу, патенту та реєстрації продукції, правил поводження та безпеки застосування. На підробленій продукції логотипу виробника, зазвичай, немає. Оригінальна продукція має чітко нанесений номер партії і дату виготовлення, на підробці такі цифри

Підробна продукція  без жодної символіки

надруковано невиразно.
Генеральний директор ТОВ “Сингента” Марек Лучак зазначив: “Економія під час купівлі дешевих підробок себе не виправдовує, оскільки аграрії ставлять під загрозу своє здоров’я”. Крім того, пан Лучак підкреслив гостру потребу в належному інформаційному забезпеченні сільгоспвиробників, працівників митниці та спеціалістів із захисту рослин. Відтак представники Європейської бізнес-асоціації та Європейської асоціації із захисту рослин, виробники засобів захисту рослин запропонували проект під назвою “Європейська інформаційна служба захисту врожаю”. Мета — підвищення рівня поінформованості в цій важливій справі.
Не варто розпочинати гонитву за віртуальним прибутком, звертаючись до послуг сумнівних продавців засобів захисту рослин. Заробить більше не той, хто зекономить на захисті рослин, а той, хто грамотно застосує знані препарати провідних виробників, хто триматиме інформаційну форму, повсякчас перебуваючи в курсі змін на ринку. Нагородою за дбайливе ставлення до поля, за повагу до себе стане високий урожай.

Олексій Рижков