Українські науковці виготовили порох для набоїв з коноплів

Українські науковці виготовили порох для набоїв, який не має аналогів у світі Це продукт селекціонерів Глухівської науково-дослідна станції луб’яних культур НАН України та хіміків. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на expres.ua.

Досі для твердої вибухової суміші, яка складається із різних компонентів, закуповували за кордоном бавовну. Тепер же імпортну рослину можна буде буде замінити українськими технічними сортами конопель. За вмістом целюлози, необхідної для виробництва пороху, коноплі не тільки не поступаються бавовні, а й навіть перевершують її. 

У Шостці на заводі хімічних реактивів було проведено тестування вибухової суміші. Висновок - обнадійливий. “Технічні сорти коноплі, виведені українськими селекціонерами цілком придатні для виготовлення пороху, який не має аналогів у світі, - розповів доктор технічних наук Рубіль Гілязетдінов. - Річ у тім, що конопля стійкіша до вологи. Тож набої із таким порохом довше зберігаються і майже не сиріють, що дуже важливо в бойових умовах. Вміст целюлози у наших сортах сягає 80%”. 

Військові експерти зазначають, що порох із коноплі покращує балістичні характеристики та зменшує вагу набоїв майже вдвічі, а ще - підвищує влучність стрільби: куля рухається швидше, а відтак точніше. 

До речі, українські сорти, за результатами міжнародних випробувань, у світі визнають унікальними за високою врожайністю, скоростиглістю, а головне за низьким вмістом ТГК. Це досить вигідна культура, незамінна у текстильній, целюлозно-паперовій, будівельній, лакофарбовій, харчовій та фармацевтичній галузях, в автомобіле- та машинобудуванні. 

Цю технічну культуру невипадково називають найперспективнішою культурою ХХІ століття. Українськими сортами вже зацікавилися в Австралії, Канаді, Прибалтиці та Китаї, зростає попит і в Україні. Особливо серед підприємців, адже рівень рентабельності коноплі - 100%, тож вона може конкурувати навіть із соняшником. 

До речі, в Голландії, у музеї марихуани на виставочних стендах великими буквами виведено прізвища ворогів №1 цієї культури, серед яких - два селекціонери з Глухівської науково-дослідної станції луб’яних культур.