Спецможливості
Новини

Невтішні підсумки овочевого літа Херсонщини

20.10.2021
647
Невтішні підсумки овочевого літа Херсонщини фото, ілюстрація

Все частіше в мережі Інтернет з'являються повідомлення та відео про те, як сільгоспвиробники Херсонщини не можуть збути вирощений врожай плодоовочевих культур та вимушені просто викидати його, або залишати на полях у якості органічних добрив. 

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на vgoru.org.

На початку жовтня Україну облетіло відео з херсонського поля, на якому лишається не зібраним врожай кавунів. Крик душі автора матеріалу набрав понад 8 мільйонів переглядів та багато обговорень у мережі. 

Така ситуація є типовою. Більшість фермерів, які «поставили» цього року на кавун, залишилися у великих збитках. Свою історію розповів журналістам нашого видання один із сільгоспвиробників Чаплинського району Сергій:

«Ми не змогли збути свою продукцію. Намагалися продавати її на ринках області, але кавуни мало хто купував. Не було попиту. Я не знаю у чому причина... Перекупники приїздили, дивилися, але ціну таку смішну давали, що ми вирішили, нехай вже вони краще на полі гниють ті кавуни. Намагалися реалізувати і в інші області, але ніхто не хотів купувати. Замовники, з якими ми співпрацювали раніше, — цього року відмовилися, кажуть, що і в них ніхто не хоче купувати продукцію. Не йде на ринках — і все. Майже увесь врожай так і залишився на полі. Продати вдалося зовсім небагато. Все одно залишилися в мінусі. По сорок копійок за кілограм — і ніхто не бере...

У розпачі сільгоспвиробники масово залишають урожай на полях, обабіч доріг, а хтось просто роздає їх з вантажівок людям безкоштовно. 

Експерти стверджують, що ціни на ці ягоди обвалилися внаслідок дуже великого врожаю, який перевищував потреби споживачів, повідомляє УНІАН. До того ж багато сільгоспвиробників висадили значно більше кавунів, ніж у попередні роки. Вирощуванню та дозріванню сприяли погодні умови. В результаті утворився справжній «кавуневий коллапс». Щоправда, ціни на продукцію довгий час були доволі високими і, на думку експертів, спершу саме цей фактор стримував покупців від масового споживання кавунів. А вже ближче до кінця літа пропозиція почала значно перевищувати попит і фермери просто не змогли збути свою продукцію.    

Ситуацію допоміг би вирішити експорт ягід до країн Європи. Проте там цього року також був гарний врожай, тому імпортна продукція, до того ж за вищими цінами, європейців навряд чи зацікавить. Крім того, логістика цього року обходиться фермерам надто дорого:
«У 2020 році Україна повернулася в число 25 найбільших світових експортерів кавунів, реалізувавши на зовнішніх ринках рекордні 33,9 тис. тонн. Однак у поточному році експорт обходиться дорожче і ціни на кавуни у Європі нижчі, що робить експорт менш привабливим», — прокоментував ситуацію економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак. 

З іншими плодоовочевими культурами ситуація не краща

Голова Фермерського господарства «Гевко» Артем Гевко, який займається вирощуванням томатів та цибулі, говорить, що він цього року не викидав своєї продукції, все вдалося реалізувати, хоча й не досить вигідно. Про загальну ж ситуацію на ринку овочів він розповів: 
«Коли фермери огірки викидали, то там зіграв роль фактор, що торік огірок був дорогий і його цього року просто багато посіяли. Через надлишок продукції були проблеми з реалізацією. Така ж ситуація і з кавунами. Минулого року була ціна, була потреба. Цьогоріч фермери висадили кавунів у кілька разів більше, ніж у попередні роки. Пропозиція була вищою за попит. На решту культур вплинули не дуже сприятливі для них погодні умови. Через це сільгоспвиробники отримали не дуже великий врожай, тож з реалізацією проблем не було, був навіть дефіцит на ринку. У нашому господарстві ми не зібрали рекордного врожаю і все вдалося збути. Ситуація з вирощуванням і реалізацією була дещо гіршою у порівнянні з минулим роком. Ми не відправляли продукцію на експорт, все продавали в Україні — у супермаркетах та на ринках.

Тим часом користувачі соцмереж та самі фермери продовжують викладати відео, як господарства знищують нереалізовану продукцію. Зокрема, нещодавно небайдужі жителі Херсонщини повідомили, що поблизу ТОВ «Сандора» вантажівками викидають томати. Авторка відео дивується, як можна викидати овочі, коли багато людей мають у них потребу? Такі ж питання турбують і читачів нашого видання.

Наприклад, херсонка Ірина розповіла: «Ми з родиною нещодавно їздили до родичів у інший регіон, хотіли купити помідори на гостинець. Але на придорожніх ринках вони якщо і є, то дуже мало. До того ж ціни зависокі — по 30 — 40 гривень за кілограм. Незрозуміло, навіщо викидати овочі у полі? Можна було б їх продати, хоча б і за зниженими цінами або дати оголошення у соцмережах, аби просто допомогти нужденним людям...», — обурюється жінка.

 

Інтерв'ю
Максим Мартинюк  Держгеокадастр
За посадою Максимові Мартинюку належить опікуватися усіма землями держави. Тому перше запитання до голови Держгеокадастру цілком зрозуміле...  
Володимир Шульмейстер. Народився в Миколаєві. Закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут ім. адмірала С. О. Макарова за спеціальністю «турбінобудування», інженер-механік. Захистив докторську дисертацію з матеріалознавства. З 24 грудня 2014 року по 30 грудня 2015 року обіймав посаду першого заступника міністра інфраструктури України
Український інститут майбутнього - незалежний аналітичний центр, який прогнозує зміни і моделює різноманітні сценарії розвитку подій в Україні, пропонує альтернативні рішення. Основні напрямки

1
0