Неінфекційні хвороби плодових дерев

Неінфекційні хвороби плодових дерев зумовлені негативним впливом несприятливих чинників зовнішнього середовища, передусім невідповідністю природних умов потребам рослин (порушенням водного та мінерального режимів живлення, впливу на рослини високих і низьких температур), а також недотриманням загальноусталених рекомендацій щодо вирощування плодових насаджень, зокрема вибір ділянки. Так, на бідних грунтах (піщані, підзолисті) рослини часто страждають від голодування. Брак або нестача поживних речовин у грунті зумовлюють порушення фізіолого-біохімічних процесів у тканинах рослин, внаслідок чого розвиваються патологічні явища, що супроводжуються характерними симптомами у вигляді пригнічення росту рослин, зміни забарвлення листя, утворення некрозів, деформацій, завчасного листопаду, закладання малої кількості плодових бруньок, утворення дрібних із нехарактерним смаком плодів ( хвороби плодових дерев). Все це призводить до зниження врожаю, погіршення його якості, а нерідко - й до загибелі рослин. Наведемо ознаки дефіциту основних елементів живлення плодових дерев та ознаки хвороб фруктових дерев .

Дефіцит азоту
Найчутливіші до нестачі азоту - яблуня та слива ( плодові дерева). В яблуні та інших зерняткових культур гостра нестача азоту зумовлює зміну забарвлення листя, воно поступово набуває блідо-зеленого, жовтого, іноді оранжевого або червоно-фіолетового кольору, починаючи від основи пагона і до його верхівки . Пагони плодових дерев стають тонкими, кора - червоно-бурого кольору ( прояви хвороби плодових дерев). За різкого дефіциту плодові дерева слабо цвітуть. У кісточкових фруктових порід азотне голодування теж проявляється в поступовому пожовтінні листків. Забарвлення листя може варіювати від жовто-зеленого до жовтого та жовто-червоного. На такому листі з'являються червоні або некротичні бурі плями ( прояви хвороба плодового дерева). Гілки плодових дерев стають веретеноподібними, короткими, кора набуває червоно-бурого відтінку.
За ознак дефіциту азоту навесні азотні добрива вносять у міжряддя саду на глибину 15-20 см, восени розкидають по поверхні (прояви хвороби плодових дерев). На піщаних і підзолистих грунтах норму азоту розраховують відповідно до потреби рослин і ступеня винесення азоту за рік - від 0,6 до 1,2 кг діючої речовини на 100 м2. За появи азотного голодування рослини ( плодові дерева) підгодовують аміачною селітрою (1,5-3,5 кг на 100 м2) або пташиним послідом (12 кг на 100 м2). А ще рослини обприскують 0,5%-ним розчином сечовини (50 г на 10 л води). Таке підживлення можна поєднувати з обробками рослин інсектицидами та фунгіцидами( попередження та лікування фруктових дерев).

Дефіцит калію
Ознаки калійного голодування, прояви хвороби плодових дерев в зерняткових порід (яблуня, плодові дерева) проявляються зазвичай у половині літа на листках середньої частини пагонів, а потім поширюються вгору і вниз. Характерними ознаками нестачі калію є некроз ("опік") листків. Спочатку спостерігається незначне знебарвлення листя. З часом уздовж країв листків плодового дерева утворюються темно-коричневі смуги, згодом розвивається крайовий некроз (прояви хвороби плодових дерев). Залежно від породи, сорту яблуні, груші й погодних умов, краї листків можуть мати забарвлення від жовтого до світло-зеленого, сірого, бурого й коричневого. Уражені листки не опадають, а залишаються на деревах до кінця вегетації. Іноді, за незначного дефіциту калію, в плодових дерев спостерігається утворення дуже дрібних пагонів і закладання незвичайно великої кількості плодових бруньок, які добре цвітуть, але через загальне послаблення дерев плоди утворюються дрібними. У кісточкових порід (слива) за дефіциту калію листя набуває темно-зеленого кольору, згодом краї жовтіють, а в разі відмирання листя набуває темно-коричневого або бурого кольору. В персика спостерігається зморшкуватість або закручування листків, можуть з'явитися яскраво-жовті ділянки з червоно-бурою облямівкою (прояви хвороби плодових дерев). Некротичні ділянки випадають, внаслідок чого листя стає дірчастим.
За дефіциту калію плодові дерева підживлюють одним із добрив: хлористим калієм (0,5-1 кг на 100 м2), попелом (5-10 кг на 100 м2), гноївкою рідиною (50- 100 кг на 100 м2). Можна здійснювати позакореневі підживлення, обприскуючи листки 0,5%-ним розчином калійної солі (50 г на 10 л води).

Дефіцит фосфору
Нестача фосфору зумовлює затримку утворення репродуктивних органів у плодових дерев. У зерняткових порід, зокрема в яблуні, груші з'являється дрібнолистість. Черешки, жилки листків, молоді пагони, особливо в прохолодне літо, стають червоними з бронзовим відтінком. На старому листі розвивається жовто-зелена плямистість, з часом таке листя опадає, пагони стають тонкими, мало утворюють плодових бруньок (прояви хвороби плодових дерев). Характерними симптомами фосфорного голодування в кісточкових( яблуня) є темно-зелене забарвлення листя (початкова стадія захворювання), багряне або бронзове забарвлення жилок з нижнього, а потім із верхнього боку листків. Краї листків закручуються донизу. У персика листя набуває крапчастого забарвлення. Молоді дерева персика можуть загинути в перший рік після висаджування!
За появи ознак нестачі фосфору рослини підживлюють суперфосфатом, а на кислих грунтах - фосфоритом. Також добрий ефект дає внесення органічних добрив для плодових дерев . Фосфорні добрива краще вносити восени на кореневу глибину з розрахунку 3-7,5 кг на 100 м2. Можна провести позакореневу обробку плодових дерев : обприскати листя 0,5%-ною витяжкою суперфосфату (50 г на 10 л води).

Дефіцит магнію
Ознаки нестачі магнію в яблуні проявляються в серпні на листках плодушок та однорічних пагонів. Характерною ознакою магнієвого голодування у зерняткових культур є міжжилковий хлороз (знебарвлення), який починається з листків нижнього ярусу. У деяких сортів плодових дерев ділянки листків між жилками стають жовтими, оранжевими, червоними, тоді як жилки й прилеглі до них тканини залишаються зеленими. Згодом на міжжилкових ділянках, починаючи з країв листків, з'являються бурі некротичні плями. В інших сортів листя жовтіє й буріє посередині, а краї залишають зеленими. У вишні пожовтіння листків починається із середини пластинки з обох боків. Згодом уздовж жилок з'являються витягнуті бурі плями, листя жовтіє повністю. Хворе листя завчасно опадає (прояви хвороби плодових дерев).
Нестачу магнію усувають внесенням у грунт магнієвих добрив. Слід пам'ятати, що плодові дерева реагують на внесення цих добрив тільки на другий або третій роки! Це пояснюється нездатністю коренів швидко вбирати потрібну кількість магнію. Ефективним є обприскування плодових дерев дерев 0,2%-ним розчином сірчанокислого магнію (20 г на 10 л води), яке здійснюють після цвітіння два-чотири рази з інтервалом у 10 днів. У грунт зазвичай вносять 0,24-0,7 кг на 100 м2.

Дефіцит бору
Симптоми нестачі бору для плодових дерев особливо проявляються в посушливі роки. У зерняткових порід плодових дерев найхарактернішими ознаками борного голодування є опробковіння тканин плодів як у зовнішніх, так і у внутрішніх шарах м'якоті. Зовнішнє опробковіння проявляється ще на зав'язі. На плодах фруктових дерев біля чашечки утворюються водянисті плями, які з часом буріють, стають твердими й вкриваються тріщинами, ріст плодів зупиняється, і вони опадають. Внутрішній пробковий шар може проявитися в плодах через два тижні після опадання пелюсток. У плодах утворюються сухі, тверді, коричневі опробковілі ділянки сухої консистенції, гіркі на смак. Іноді на пагонах утворюються розетки дрібних потовщених листків, спостерігається кущистість пагонів (прояви хвороби плодових дерев). У кісточкових плодових дерев нестача бору має такі самі ознаки, як у зерняткових.
Щоб усунути дефіцит бору, в грунт вносять борвмісні добрива, а рослини обробляють розчином бури. Обприскування проводять один-два рази на початку літа 0,05%-ним розчином борної кислоти або іншими препаратами, що мають у своєму складі бор.

Дефіцит кальцію
Дефіцит кальцію в яблуні , груші проявляється у відмиранні точки росту та верхівки пагонів, дрібнолистості, відмиранні верхівок листків, краї листків закручуються донизу. Листя опадає, починаючи з верхівки пагона. На плодах з'являються бурі некротичні плями (прояви хвороби плодових дерев). Пагони товсті, особливо біля верхівки. Нестача кальцію виявляється і в затримці росту коренів плодових дерев . Корінь відмирає, починаючи з кінцівки. Із живої тканини кореня, над відмерлою ділянкою, утворюються численні нові короткі корінці, які сильно гілляться. У персика нестача кальцію може проявитися у вигляді некрозу листків і пагонів. Ознаки хвороби плодових дерев спостерігаються на листках біля основи молодих пагонів. Листки вздовж жилок і на верхівці стають червоними, окремі ділянки листків знебарвлюються і відмирають, листя опадає.
Усунути дефіцит кальцію можна вапнуванням грунту, внесенням доломіту, а за оптимального рН грунту - сірчанокислого кальцію.

Дефіцит заліза
До дефіциту заліза найчутливіші: яблуня, груша, черешня, а також абрикос, слива та персик. Хлороз починається з пожовтіння або навіть з побіління верхівкових листків. Нерідко спостерігається пожовтіння ділянок листків тільки між жилками, а за сильної нестачі заліза листкова пластинка жовтіє повністю. За тривалого голодування по краю і між жилками пожовтілих листків з'являються коричневі плями. Листя всихає та опадає, верхівкові пагони відмирають (прояви хвороби плодових дерев).
Проти хлорозу в грунт додають залізо. Під кожне хворе плодове дерево вносять 1-1,5 кг залізного купоросу у вигляді порошку або розчину (на 5-10 відер води) з додаванням 40-60 кг перегною (але несвіжого, бо він може посилити прояв хлорозу). Залізо в грунт краще вносити наприкінці серпня або у вересні-жовтні, коли відбувається активний ріст всмоктувальних коренів. Навесні, в період листкоутворення, плодові дерева двічі-тричі обприскують солями заліза. Для цього використовують 0,5-0,7%-ний розчин залізного купоросу або 0,05-0,1%-ний розчин хелату заліза.

Дефіцит марганцю
Марганець потрібний рослинам для синтезу хлорофілу. Дуже страждають від нестачі цього елемента яблуня й вишня ( плодові дерева). Першою ознакою марганцевого голодування є пожовтіння країв листків, (а згодом поява чітких жовтих плям), всієї поверхні. Жилки та прилеглі до них тканини довго ще залишаються зеленими. Такі симптоми проявляються як на старих (частіше), так і на молодих верхівкових листках плодових дерев , що різнить марганцеве голодування із залізним, коли пожовтіння починається з молодих верхівкових листків, і листкові пластинки жовтіють повністю. Дефіцит марганцю частіше спостерігається в посушливих районах. За гострої нестачі марганцю пагони плодових дерев відмирають (прояви хвороби плодових дерев).
Для усунення марганцевого голодування на піщаних і суглинкових грунтах вносять сірчанокислий марганець у кількості 2-4 кг на 100 м2. На інших грунтах ефективніші позакореневі підживлення: рослини обприскують до розпускання бруньок 5%-ним розчином сірчанокислого марганцю (500 г на 10 л води), а після розпускання - 0,1%-ним (10 г на 10 л води).

Дефіцит цинку
До дефіциту цинку найчутливіші яблуня, груша, персик, абрикос, вишня та слива. Дефіцит цього елемента в грунті зумовлює затримку розпускання бруньок плодових дерев. Ще з весни утворюються дрібні, вузькі, жорсткі з хвилястими краями листочки, зібрані в розетках на верхівках пагонів і хлоротичними дрібними плямами в середній частині листкової пластинки. Верхівки пагонів відмирають. Нижче відмерлої ділянки у великій кількості утворюються слаборослі бічні пагони, які протягом літа не визрівають, а взимку вимерзають. У кісточкових порід плодових дерев дефіцит цинку спричиняє пожовтіння всієї тканини листків між жилками (прояви хвороби плодових дерев).
Для усунення нестачі цинку рекомендується внесення на кислих грунтах сірчанокислого цинку в дозі 0,8-1,6 кг на 100 м2, а також обприскування плодових дерев на будь-яких грунтах сірчанокислим цинком: 3-5%-ним розчином у період спокою; 0,05-0,1%-ним - після розпускання листків і втретє - в період найінтенсивнішого росту пагонів.

Кліматичні фактори
Неінфекційні хвороби плодових дерев можуть виникнути також внаслідок різких перепадів денних і нічних температур, що ми спостерігали цьогорічної весни, зокрема впродовж квітня. Весняні заморозки збіглися з цвітінням дерев, через що бруньки та квітки побуріли. Так, за даними спеціалістів обласних інспекцій захисту рослин, у Степу (АР Крим) занизькі нічні температури (3...8°С) призвели до вимерзання 80-100% бруньок на понад 2 тис. га зерняткових і понад 5 тис. га кісточкових порід дерев. У Запорізькій області від квітневих нічних заморозків вимерзло до 100% бруньок на 120 га абрикосу і на 25 га насаджень вишні, осередково постраждали черешні, слива, яблуня. У Херсонській області такі нічні температури призвели до вимерзання 70-80% бруньок на плодових деревах кісточкових порід (абрикос, персик, черешня) та 30% - бруньок яблуні. У Донецькій області морозами пошкоджено 50-90% бруньок на 160 га кісточкових дерев.
Через ураження низькими температурами на зрізі кора плодових дерев набуває бурого або коричневого забарвлення. Побуріння тканин супроводжується закупорюванням судин, внаслідок чого порушується рух води та поживних речовин у рослинах. Окремі пагони або плодові дерева повністю всихають. Із часом кора відпадає.
Часто плодові дерева пошкоджують сонячно-морозні опіки. Через різкий перепад температури повітря в ясні сонячні дні та морозні ночі відбувається нерівномірне нагрівання штамбів і скелетних гілок. Кора розтріскується, відстає від деревини. На штамбах і скелетних гілках утворюються темно-коричневі, чорні або червоні некротичні плями різних розмірів з південного чи південно-західного боку гілок. Сонячно-морозні опіки частіше проявляються на молодих деревах, особливо в разі вирощування на бідних грунтах за недостатнього зволоження (прояви хвороби плодових дерев).
Нерідко внаслідок коливань температур кора плодових дерев відпадає, деревина розривається, чорніє й утворюються морозобійні тріщини. На морозобійних ранах поселяються збудники грибкових інших хвороб плодових дерев і шкідливі комахи. Морозобоїни у кісточкових порід зумовлюють утворення камеді, яка також є джерелом накопичення збудників інфекційних хвороб. Плодові дерева дуже страждають як від низьких, так і від високих температур. Влітку зависокі температури можуть спричинити сонячні опіки на корі у вигляді червоних плям різних розмірів (прояви хвороби плодових дерев).
Щоб запобігти підмерзанню плодових дерев, насамперед, слід дотримуватися агротехнічних правил, що забезпечують вчасну підготовку рослин до зими. Велике значення має добір морозостійких сортів плодових дерев. Для запобігання пошкодженню рослин сонячно-морозними опіками восени до настання морозів треба очистити дерева від старої відмерлої кори, а штамби та основу скелетних гілок побілити 20%-ним вапняним молоком із додаванням 3-5%-го мідного купоросу. Навесні під час перших відлиг побілку потрібно повторити. Білий колір відбиває сонячні промені і таким чином зменшує небезпеку нерівномірного нагрівання кори. Штамби молодих плодових дерев восени слід обв'язувати білим папером або іншим матеріалом, що захищає дерева від зайців, а також від сонячно-морозних опіків. Морозобійні тріщини на плодових деревах лікують рано навесні до початку сокоруху: вирізають відсталу кору до живих тканин. Рану дезінфікують 1%-ним розчином мідного купоросу й замащують глиною з додаванням свіжого коров'яку (1:1). Зменшити вплив заморозків під час цвітіння допоможе поливання грунту та обприскування плодових дерев водою. Найефективнішим є дрібнокрапельне зрошування протягом періоду заморозків. Для захисту плодових дерев від весняних заморозків застосовують також задимлення (спалювання органічного сміття під деревами). Слід пам'ятати, що інтенсивний плодовий сад закладають на період до 20 років, тому треба ретельно підійти до вибору ділянки та передпосадкової підготовки грунту, а надалі дотримуватися рекомендацій із догляду за насадженнями. Визначити нестачу того чи іншого елемента живлення для плодових дерев допоможе агрохімічний аналіз грунту, який здійснює Державний технологічний центр охорони родючості грунтів. Спеціалісти Центру на основі проведених аналізів нададуть рекомендації щодо внесення потрібних доз добрив для підвищення родючості й правильного використання грунтів. Визначитися щодо ураження плодових насаджень тією чи іншою хворобою та стосовно подальшого захисту саду допоможуть спеціалісти Державної інспекції захисту рослин області чи району.

Т. Сидоренко,
провідний спеціаліст Головдержзахисту