Спецможливості
Новини

Немає де зберігати. Як і чому українські аграрії втрачають можливості

15.10.2019
797
Немає де зберігати. Як і чому українські аграрії втрачають можливості фото, ілюстрація

На сьогодні в Україні споживається не більше 30−40 млн тон зернових та олійних культур з 92 млн тон зібраних. Минулого тижня відбулася конфереція, на якій йшлося про перспективи України на глобальному ринку зернових та критичну залежність цих перспектив від елеваторної інфраструктури в Україні. Чому це важливо? Бо сьогодні експорт агропродукції займає 40% в загальному об’ємі експорту України. Відповідно валютна виручка України, добробут фермерів, доходи агрофірм, розвиток сільських громад та економіки в цілому залежать від здатності України експортувати вирощене зерно. Новий технологічний елеватор — це можливість агровиробників зберегти зерно та здатність забезпечити якість та стандарти безпеки, сформувати відповідні за обсягом партії для перевезення та експорту. Нижче — кілька основних та важливих тез, які обговорювалися. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-центр УЗА.

Нарощування виробництва зернових

За останні 20 років Україна більше аніж в 2,5 рази збільшила виробництво зернових та олійних культур. Минулого 2018/2019 маркетингового року виробництво зернових та олійних сягнуло 92 млн тон, а експорт — 54 млн. Найближчими роками експерти прогнозують зростання виробництва до 100 млн. тон. І це не межа. Сьогодні врожайність пшениці в Україні 4 т/га, в той час як у Франції цей показник складає 8 т/га, врожайність кукурудзи в Україні складає в середньому 7 т/га, в той час як в США агровиробники отримують 12−13 т/га. Отже, українські агровиробники здатні суттєво наростити виробництво за рахунок підвищення врожайності культур. Загалом Україна здатна ще в 1,5−2 рази збільшити обсяги виробництва зерна.

Нарощування виробництва зерна залежить від здатності експортувати

Великий обсяг виробництва зерна означає, що Україна змушена експортувати левову частку вирощеної продукції. На сьогодні в Україні споживається не більше 30−40 млн тон зернових та олійних культур з 92 млн тон зібраних. Тому подальше нарощування виробництва можливе тільки за рахунок збільшення експорту українських зернових на світовий ринок. Агровиробники здатні реалізувати зерно на експорт за умови, якщо поблизу є елеватор, який може швидко акумулювати та відвантажити необхідний обсяг зерна, забезпечити при цьому якісне зберігання та безпеку продукції. В окремих регіонах виробники вже сьогодні відмовляються від вирощування зернових та олійних культур у зв’язку з тим, що немає поблизу сучасного елеватора та залізничних маршрутних станцій (здатних формувати цілий вантажний потяг). Через це вивіз зерна з таких регіонів ускладнений та значно дорожчий.

Брак та застарілість потужностей зберігання. При нинішньому обсязі виробництва в 92 млн тон зернових та олійних культур, Україна має потужності для зберігання орієнтовно всього 40 млн тон. При цьому 70% наявних елеваторів морально і фізично застаріли. В більшості з них зерно зберігається просто насипом на підлозі – в таких умовах дуже складно забезпечити якість та безпеку зерна. На них відсутнє ефективне транспортне обладнання, яке би дозволяло швидко завантажити чи відвантажити хоча б один тип зерна. Отже, подальше зростання виробництва тільки посилить дефіцит потужностей зберігання в Україні. Тому Україні потрібна географічно справедливе збільшення нових потужностей зберігання.

Географічна нерівномірність розміщення елеваторів. Сьогодні елеваторні потужності зберігання зерна розміщені нерівномірно територією України, де вирощують зернові. Ця нерівномірність тепер підсилюється зміною кліматичних та погодних умов — збільшується виробництво зерна в регіонах, де раніше це було рідше виключення з правил (північно-західні області України), і де не було елеваторів для зберігання зерна історично.

Вимоги до якості зерна зростають. Світовий ринок підвищує вимоги до якості та безпечності українського зерна. Сьогодні тільки 100−150 елеваторів в Україні можуть забезпечити стандарти якості, безпеки та логістики відповідні потребам ринку. Зокрема, новий технологічний елеватор здатний визначати якість зерна на етапі завантаження, забезпечити якісну очистку та сушку зерна, контролювати умови (вологість, температуру тощо) під час зберігання, та контролювати якість зерна під час відвантаження. Все це відбувається автоматизовано з використанням сучасних IT-технологій, без втручання людини в цей процес. Окрім того, за словами Наталії Скуратович, менеджера по роботі з ключовими клієнтами зернового напрямку компанії PETKUS TechnologieGmbH, нове технологічне обладнання сучасних елеваторів дозволяє за несприятливих погодних умов нівелювати погіршення якості зібраного зерна за рахунок правильної сушки та контролю умов зберігання.

Новий сучасний елеватор — це зберігання та реалізація врожаю за найвигідніших умов. Сучасні елеватори дають можливість агровиробникам зберігати зерно без втрати якості та реалізувати його в умовах найсприятливішої кон’юнктури ринку, а не продавати відразу після збору врожаю, коли, як правило, ціни на ринку найнижчі. Отже, це дозволяє агровиробникам прилеглих територій підвищити свою дохідність. Окрім того, за оцінками Української зернової асоціації, виробники можуть мати до 1 тис. гривень додаткового доходу з 1 га, якщо вони працюють з новим технологічним маршрутним елеватором за рахунок нижчих витрат на логістику.

 Ефективність Новий vs Старий елеватор

Будівництво нового технологічного елеватора дозволяє бізнесу значно виграти за рахунок значно нижчих експлуатаційних витрат. Результати опитування компаній-операторів елеваторів показали, що затрати на одну тонну зберігання для нового елеватора в 2 рази менші аніж в старого — $7 за тонну у порівнянні з $14 для старого елеватора. Такий ефект є результатом меншого енергоспоживання нового елеватора (7 кВт на тонну зберігання на новому vs 12 кВт на старому елеваторі); більш компактних розмірів нових елеваторів — менші логістичні витрати та менші податки на землю; вищої динамічності роботи — час завантаження вагону на нових елеваторах складає 10−15 хв, а на старих — до 2 годин; менших затрат на ремонтні роботи; більшої продуктивності праці кожного працівника за рахунок автоматизації багатьох процесів.

Сьогодні чітко зрозуміло, що інвестиції в нові потужності зберігання в Україні — це вигідний гарантований бізнес. Виграє той інвестор, який першим зверне увагу на нові технології та створення дефіцитних технологічних потужностей зберігання — такий бізнес зможе швидше себе окупити. Сучасні елеватори з автоматизованими процесами та інформаційними системами управління значно прискорюють бізнес. Так, минулого маркетингового року, всього 75 маршрутних елеваторів відвантажили 50% зерна, призначеного до відправки в порти, фактично здійснивши 3−4 обороти за рік.

Новий елеватор — це розвиток регіону та економіки. Інвестиції в створення нових зберігальних потужностей — це не тільки будівництво елеватора, але й розвиток місцевої транспортної та соціальної інфраструктури, створення нових робочих місць. Так, за оцінкою директора компанії-виробника обладнання для елеваторів ТОВ «Варіант Агро Буд» Олексія Грушка, одне робоче місце на його підприємстві створює до 12 додаткових робочих місць в суміжних галузях. Тому справедливий розподіл маршрутних станцій та будівництво новітніх елеваторів по всій території України дасть створення нових робочих місць, додатковий поштовх до зростання доходів місцевих агровиробників, доходів громад та розвитку економіки країни загалом.

Як бачимо, подальші перспективи України на світовому зерновому ринку залежать від наявності чи відсутності достатньої кількості нових зберігальних потужностей. За оцінками Української зернової асоціації в Україні необхідно побудувати від 300 до 400 нових елеваторів. Загальний обсяг інвестицій при цьому складає від $4,5 до $8 млрд. Від наявності нового сучасного елеватора залежатиме можливість агровиробників вирощувати зерно в тому чи іншому регіоні та гарантія реалізації вирощеного врожаю. Без експорту Україну чекатиме проблема перевиробництва зернових через невеликий внутрішній ринок, падіння цін і доходів, а згодом і згортання виробництва зернових.

Інтерв'ю
Посівам сільськогосподарських культур в Україні шкодять близько 700 видів бур’янів. Усього некультивованих рослин у нашій державі налічується понад 3500 видів. Бур’яни «паразитують» у посівах культур, пригнічуючи їхній потенціал і знижуючи... Подробнее
Зараз багато говориться про деградацію грунтів. Сайт propozitsiya.com попросив детальніше прояснити суть проблеми і порадити шляхи її вирішення генерального директора Інституту охорони грунтів Ігоря Яцука. І він дав докладне інтерв’ю.   Як... Подробнее

1
0