Не просто керувати поблизу столиці

Про непрості умови роботи в районі неподалік столиці України розповідає Ярослав Добрянський, який вісім місяців тому очолив Макарівську районну державну адміністрацію Київської області.

Ваші перші враження про район як чиновника, який має досвід роботи в різних районах Київщини.
- Безперечно, райони, в яких я працював, різняться. Наприклад, Згурівський район Київщини має потужний аграрний потенціал, і, зрозуміло, пріоритетом розвитку місцевої влади є розвиток сільського господарства, максимальне використання площ під посіви сільськогосподарських культур, будівництво сучасних свинокомплексів, молочних господарств. Києво-Святошинський район - з урахуванням того, що він межує із столицею, - динамічно розвивається в промисловому напрямі: там працює велика кількість підприємств.
А Макарівщина за останні вісім років поступово змінюється із сільськогосподарського району на промисловий, і, зрозуміло, що привабливості району надає і його розташування на перетині важливих транспортних артерій, а також близькість до столиці. Район вважається "західними воротами Київщини".
Пріоритетом розвитку району є розвиток та створення промислових об'єктів. Справа це не проста. Але реальна. Наприклад, у Києві сьогодні обговорюється питання про винесення за межі міста понад двох сотень підприємств, бо розвиватися в сучасних межах вони більше не можуть. А рости столиці вшир область уже не дає змоги, отож столиця розвиватиме область так, як свого часу область розвивала столицю. І якщо таке станеться, то кращі, екологічно безпечні й технологічно передові, підприємства цілком прийнятно було б розташувати у нас в районі. Це б і залучило інвестиції, і розвинуло нові види діяльності, пожвавило сектор будівництва, дало поштовх розвитку транспорту, тісніше пов'язало б район із столицею, дало нашим людям нові робочі місця. Одне слово, відкрило б перспективи зростання й заможності. І над цим сьогодні працює районна державна адміністрація.
А як вам ведеться сьогодні, в цей фінансово не легкий час?
- Яку б ми за останні п'ять років не показували позитивну динаміку розвитку нашого району, районний бюджет залишається дотаційним. Ось декілька цифр: видаткова частина бюджету в рік становить 128 млн грн, а дохідна - 46 млн грн. Різницю у 82 млн покривають трансфери з обласного і Державного бюджетів. І сьогодні є сподівання, що з прийняттям нового Податкового кодексу, яким частину податків передбачено залишати на місцях, ця різниця частково зменшиться. Але, зрозуміло, надіятись лише на Податковий кодекс не слід і потрібно шукати резерви невикористаних можливостей.
Що ви маєте на увазі, говорячи про резерви невикористаних можливостей?
- Я маю на увазі, що потрібно задіювати джерела, які наразі неефективно використовуються. Насамперед, це - земля. Першими нашими кроками була тотальна інвентаризація земель, які використовувалися із низькою орендною платою або взагалі безпідставно використовувалися. Є певна процедура оформлення землі в оренду або у власність. І власне, цієї процедури велика кількість потенційних орендарів не дотримувалась, тобто на кінцевому етапі оформлення реєстрації договорів оренди в ДЗК і Податковій інспекції не проводилось. А це означає, що землею користувались, а орендну плату не сплачували, що, ясна річ, призвело до зменшення надходжень до бюджету. Інвентаризацію такого роду земель ми вже провели і узгодили землекористування відповідно до призначення. Також проаналізували всі зареєстровані договори оренди із невиправдано низькою орендною ставкою і збільшили її максимально. До слова сказати, велика кількість договорів навіть була із 0,1% орендної ставки від нормативної грошової оцінки землі за визначених законодавством допустимих 12%. Були випадки, коли за земельну ділянку в 50 га сплачували в рік 530 грн і водночас у тому самому населеному пункті за 0,46 га того ж цільового призначення сплачували 1 тис. 800 грн. Тому, безперечно, проведена інвентаризаційна робота дала свої позитивні результати.
Зрозуміло, останнім часом земля в пристоличних регіонах викликала великий ажіотаж...
- На жаль, це так. І я поясню, чому - на жаль. Однією із проблем пристоличних регіонів є те, що в районі насправді проживає більше населення, ніж офіційно зареєстровано. Так, офіційно в нашому районі мешкає 39 тис. осіб. Але на території району ми маємо 133 садові товариства загальною площею 979 га із 12,5 тис. членів садових товариств. Закон не дозволяє прописувати мешканців у зазначених садових товариствах. І виходить, що люди будують на цих ділянках так звані "дачні будинки", але зазвичай це повноцінний житловий будинок, і, зрозуміло, люди постійно мешкають у них, але прописані і працюють у Києві. Податок із доходу фізичних осіб сплачують також у Києві. На роботу ці люди їздять здебільшого на власних автомобілях, користуючись автошляхами району, але транспортний збір, знову ж таки, сплачують у Києві. Добре, що в Податковому кодексі з 2011 року передбачено, що 30% транспортного збору з Києва надходитиме в область.
Далі. Ці люди за першою медичною допомогою звертаються до медичних закладів району, витрати на які розраховані виходячи із кількості населення, зареєстрованого в районі. Як наслідок - нестача коштів і, зрозуміло, страждає якість медичного обслуговування наших громадян. Ось вам і наслідки того земельного ажіотажу, про який ви питали. А в цілому не слід було проводити бездумної приватизації землі, розбиваючи єдині масиви численними вкрапленнями дрібних ділянок. Це ускладнює тепер формування ділянок, привабливих для інвестування.
Проблема земельного ажіотажу, напевно, породила і те, що район уже фактично не є сільськогосподарським?
- Безперечно, так і є. Знову ж таки, через наближеність до столиці держави (30-50 км) є великі проблеми із власниками земельних паїв. Із статистичних 50 тис. га ріллі в обробітку фактично перебуває лише п'ята частина. Решта - заростає бур'янами, чагарниками, деревами. Це наслідок ставлення до землі не як до засобу виробництва, а як до об'єкта купівлі-продажу.
Кілька років власники паїв вигідно продавали їх (попри мораторій на торгівлю землею сільськогосподарського призначення, є певні схеми, як обійти його). До цього кроку землевласників спонукав низький соціальний рівень проживання людей на селі: багато власників паю плекає надії вигідно продати свій пай. Тож коли сільгосппідприємство пропонує укласти угоду на оренду земельних паїв (здебільшого на три-п'ять років), власники паїв не дуже охоче пристають на їхню пропозицію, бо розірвати цю угоду не просто, а кожен із них вичікує: аж раптом з'явиться покупець. І складається така ситуація, що, чекаючи на можливого покупця паїв, люди відмовляються здавати їх в оренду.
 Виходячи із зазначеної ситуації, першими нашими кроками стали ревізія власників земельних паїв і пошук сільгоспвиробників, які б були зацікавлені в обробітку землі в нашому районі. Ми створили комісію з оцінки ефективності використання землі власниками відповідно до її цільового призначення. До складу комісії увійшли фахівці із управління агропромислового розвитку, екологічної служби, прокуратури.
Землі у Макарівському районі не належать до особливо родючих, але у північній частині (Бишівська зона) - чорноземи. Ми запросили до роботи в цій місцевості відому людину - аграрія, Героя України, колишнього міністра сільського господарства Юрія Михайловича Карасика.
Проводимо роботу серед власників паїв, яких, передусім, цікавить, скільки їм платитимуть за пай. Нормативно-грошова оцінка визначається за якістю грунтів. І виходить, що в родючішій зоні власник паю отримуватиме 800 грн, а в менш родючій - удвічі менше. Й тут виникають певні труднощі.
Наприклад, були випадки, коли люди висловлювали побоювання, що їх знову хочуть обдурити, як це було з колгоспами та розпаюванням. Інші, приміром, нарікали: мовляв, плата за пай мала, тож нехай земля залишається необробленою.
Ми намагаємося все пояснити людям якнайдоступніше, використовуючи місцеві газети, радіо, телебачення. Роз'яснюємо, що сума початкової орендної плати збільшуватиметься залежно від зростання віддачі землі тощо. Крім того, ми розповідаємо власникам паїв, що спочатку орендна плата не може бути великою, оскільки потрібно розчистити поля від чагарників, що вже встигли там вирости. Вже сформовані бригади, які розкорчовують поля.
І певні позитивні результати ми вже маємо. На сьогодні в Бишівській зоні вже зорано близько 3 тис. га землі. Очікуємо, що ця площа збільшиться до 5 тис. га. Я сподіваюся, що цей процес прискориться після сплати першої орендної плати восени 2011 року.
На орендованих площах спершу плануємо вирощувати зернові. Але історично в Макарівському районі вирощували льон, хміль, картоплю. Тепер, на жаль, займатися цими культурами не вигідно.
З господарством ми домовились, що до роботи на техніці вони будуть залучати місцевих механізаторів. Техніка дорога, тож спочатку наші механізатори стажуватимуться під наглядом фахівців сільгосппідприємства. До роботи буде залучено і місцевих агрономів. Крім того, господарство бере на себе і соціальні гарантії на селі. Бізнес обов'язково має бути соціально відповідальним. І що він більший, то відповідальніший. Він має дбати і про землю, яка його збагачує, і про людей, які живуть і працюють на цій землі...
А як сьогодні з інвестиціями?
- Останні два роки економічної кризи, ясна річ, відчутно зменшили привабливість нашого району для реалізації інвестиційних проектів. При районній державній адміністрації створена інвестиційна рада, членами якої є всі служби, що в подальшому братимуть участь у погодженні того чи іншого інвестиційного проекту, і ми на раді заслуховуємо потенційного інвестора щодо реалізації проекту. Потім приймається спільне рішення. Це проводиться для того, щоб надалі унеможливити створення з якихось причин певних бюрократичних перепон службами, які беруть участь у засіданні ради. Так що і такі дії з боку влади - це підтвердження, що влада, насамперед, зацікавлена в залученні інвестицій.
До речі, у вашому розумінні: що таке влада?
- Влада - це, першою чергою, служіння людям. Але люди всі різні, усі мають різні можливості й інтереси. Однак професійна влада має працювати так, щоб враховувати їх, поєднувати і спрямовувати в один бік. Щоб не сталося, як у відомій байці про Рака, Лебедя й Щуку. Влада не має права служити або тільки бізнесу, або тільки більшості, або тільки меншості, або тільки самій собі. Професійна влада має виходити із спільних цінностей. Вони полягають у тому, щоб примиряти со‑ціальні протиріччя там, де вони виникають, знаходити баланс інтересів, творити взаємну довіру, застосовувати такі господарчі й управлінські технології і рішення, які сприятимуть розвитку і не шкодитимуть, а, навпаки, відкриватимуть людям простір для ініціативи, нестимуть добробут, захищатимуть довкілля, розвиватимуть соціальну сферу. І всіх при цьому влада має утримувати в рамках Закону. Час осіб у владі, які не здатні цього збагнути, міряючи все тільки власним інтересом і груповою вигодою, вже минає. Лозунг сьогоднішньої влади простий і зрозумілий: "Україна для людей". Я його цілком поділяю.
І на завершення, чим вас вразила Макарівщина ?
- Я працюю тут іще недовго, але встиг відчути якусь особливу прихильність і до цієї землі, і до її жителів, які мене, людину нову, якось дуже делікатно, прихильно і з розумінням сприйняли. Я тут уже почуваюся наче вдома, на рідній Житомирщині. Мені тут все вже близьке і знайоме. І водночас це особливий край. Мало яка земля подарувала світові свого святого, а Макарівщина дала Данила Туптала, який написав славетні "Четьї-Мінеї" і сподобився стати святим Димитрієм Ростовським. Мало яка земля така гарна, як Макарівщина, а вона якимось дивом зберегла себе у первозданній красі і тішить око своїми пишними зеленими лісами у смарагдових шатах і чистими блакитноводими плесами. Мало яка земля мала таких людей, які ціною великих жертв так героїчно опиралися окупації... І коли про це все подумати, хочеться сказати: Макарівщина і люди, які тут проживають, заслуговують на достойне життя для себе і майбутніх поколінь.

 Довідково
Площа району становить 1362,4 км2. Сільськогосподарських угідь - 49 082 га, із них - 46 240 га ріллі. Загальна площа лісових насаджень - 35 487 га. Територією району проходить автомагістраль Київ - Чоп (Е-40). До складу району входить 69 населених пунктів, об'єднаних у 36 сільських та дві селищні ради. Чисельність наявного населення Макарівського району станом на 01.08.2010 року становила 39 059 осіб, у т.ч. міського населення - 11 927 осіб, сільського - 27 132 особи.
На 01.10.2010 року в районі налічується 3160 суб'єктів малого бізнесу. Із загальної кількості суб'єктів 2684 підприємці - фізичні особи та 476 - юридичні. Кількість малих підприємств на 10 тис. наявного населення становить 82. На малих підприємствах працює 2014 осіб. У трудових відносинах з підприємцями перебуває 787 осіб.
У районі зареєстровано 79 фермерських господарств, які використовують 4315,8 га землі, в тому числі 1439,6 га взято в оренду.
Згідно з прогнозними даними, під урожай 2011 року висів озимих культур буде проведено на площі 3200 га, що на 13% більше від минулого року, в тому числі озимої пшениці - 2000 га та 1200 га озимого жита. Для проведення висівання озимих культур сільськогосподарськими підприємствами та фермерами району потрібно засипати та довести до посівних кондицій 793 т насіння, з них 534 т пшениці та 259 т жита. З цим завданням господарства району впоралися: засипано 100% (797 т) насіння. Наразі завершуються роботи з доведення посівного матеріалу до посівних кондицій. Здано на аналіз та перевірено 589 т  - усе насіння кондиційне та 379 т високих репродукцій.
Використання системи інтегрованого захисту посівів від хвороб, шкідників та бур'янів, втрата врожаю від яких сягає 20-50%, - головне поточне завдання в господарствах району. Вимога часу - все насіння має бути протруєне. Наразі  підприємствами району закуплено 1,1 т протруйника, що становить 61% до плану. В повному обсязі забезпечили себе ТОВ "Зоря" та ТОВ "АФ "Київська". Рештою господарств укладено угоди на завезення пестицидів.
На 1.10.2010 р. в лікарняно-профілактичних закладах району працювало 111 лікарів, 354 середніх медпрацівників.
У 2010 році мережу дошкільних закладів складають 32 дитячі садки, з них 12 - у складі навчально-виховних об'єднань. У цих навчальних закладах суспільним дошкільним вихованням охоплено 1156 дітей. У районі функціонує 37 загальноосвітніх навчальних закладів. Загальною середньою освітою в навчальних закладах району охоплено 4154 дитини.
До послуг мешканців Макарівського району - мережа культурно-освітніх закладів: 41 клуб, 43 бібліотеки, одна дитяча школа мистецтв та чотири її філії, один - районний історико-краєзнавчий музей та філія (с. Новосілки). Cуттєво - в нинішніх скрутних кризових умовах мережа закладів культури в 2010 році не скоротилась.

Від  районної держадміністрації та від себе особисто бажаю всім мешканцям Макарівського району, місцевим радам, мешканцям інших регіонів нашої України щасливого Нового року, успіхів і зростання добробуту!