Названо можливі схеми рейдерства в умовах ринку землі

Директор ГО «Бізнес-Варта» Ольга Матвіїва в ході антирейдерського форуму, проведеного 6 квітня Громадською антирейдерською платформою та USAID, назвала 9 можливих схем заволодіння майном в умовах ринку землі, пише propozitsiya.com.

Серед можливих рейдерських схем Ольга Матвіїва назвала наступні:

1. Заволодіння корпоративними правами юросіб із земельним фондом шляхом використання підроблених документів.

Як пояснила О. Матвіїва, підробляти будуть, скоріше за все, довіреності, протоколи загальних зборів, договори відчуження частки в статутному капіталі.

2. Заволодіння корпоративними правами та активами компаній-резидентів, кінцевими власниками яких є нерезиденти.

Це може бути здійснено шляхом підроблених апостильованих документів із завіренням копії в Україні, застосування перекладу з умисними помилками в умовах відсутності механізму їх перевірки.

3. Заволодіння врожаєм або іншим майном господарства через застосування підроблених ухвал або справжніх ухвал, отриманих корупційним шляхом, про заходи забезпечення позову.

4. Заволодіння активами юросіб (корпоративними правами, врожаєм та технікою) внаслідок реєстрації та існування фактових кримінальних проваджень та подальшою передачею майна цих юросіб чи їхніх корпоративних прав до АРМА з подальшою його передачею зацікавленим особам, пов’язаним з рейдерами.

5. Заволодіння не витребуваними паями, розпорядниками яких виступають ОТГ.

Це може здійснюватися шляхом внесення керівництвом ОТГ змін до землевпорядної документації щодо розпаювання земель між «своїми людьми» та зацікавленими особами.

6. Заволодіння земельною ділянкою в процесі уточнень (змін) у кадастрових картах та державних реєстрах при встановленні меж реєстрації ОТГ.

7. Заволодіння земельними ділянками через легітимізацію (в т. ч. в судовому порядку) юридично нікчемних правочинів, укладених або вчинених під час дії мораторію.

Такими правочинами можуть бути:

прості письмові договори купівлі-продажу;

позики та розписки при отриманні коштів за ділянку або за отримання орендної плати наперед за тривалий термін (наприклад, 20 років);

розписки землевласника про отримання коштів за майбутнє зобов’язання продати земельну ділянку;

укладені попередні договори продажу земельних ділянок, що перебувають у користуванні інвестора.

8. Заволодіння правами на ділянки, відомості щодо яких внесені до Державного реєстру речових прав некоректно в частині дати початку або строку договірних правовідносин.

Простими словами, це той випадок, коли  договір оренди укладено (підписано) однією датою, а зареєстровано значно пізніше, інколи на кілька років.

9. Заволодіння правом оренди землі та врожаєм із неї через подвійні договори оренди ділянок.

Так буває, коли договір про оренду однієї й тієї самої ділянки підписаний з двома орендарями.