«Найшвидший» протеїн для ВРХ

У годівлі високопродуктивних корів протеїн є одним  з основних чинників продуктивності і водночас найдорожчим компонентом раціону. В умовах постійно зростаючих цін на білкові корми тваринники змушені шукати дешевші джерела протеїну. У раціонах жуйних за дефіциту білка певна його частина може бути поповнена небілковими азотистими сполуками. Найпоширенішою з-поміж них є кормова сечовина.

Л. Крюкова
l.kryukova@univest-media.com

Слід сказати, що на європейських фермах використання кормової сечовини у годівлі корів — поширена багаторічна практика, що дає змогу забезпечити оптимальну роботу рубця тварини за умови збалансованості раціону за енергією корму. На жаль, у наших вітчизняних господарствах не всі і не завжди серйозно сприймають цю кормову добавку: «Є — добре, а ні, то так і буде — обійдемося без неї!». Повірте, це хибна думка, яка ні до чого доброго не приведе. А от до збитків підприємства, неефективної роботи персоналу, низької молочної продуктивності стада — неодмінно.
Спеціаліст, якого ми запросили розповісти про цю кормову добавку, впевнений у її ефективності, знає про неї все і добре розуміє її значення. «Сечовина потребує високої культури ведення тваринництва, детальної інформації про хімічний склад вирощених кормів, точної оцінки збалансованості раціонів. Крім того, використання сечовини пов’язано з певними додатковими затратами праці і витратою коштів на придбання, точне дозування, ретельне змішування її із кормами, поступове привчання тварин до максимальної дози та кратності роздавання кормів, оброблених цим препаратом» — саме із цих слів, власне кажучи, і почалася наша розмова з Олегом Чубом, кандидатом с.-г. наук, комерційним директором ТОВ «Ефек­тивні системи у тваринництві».

Отже, почнемо, як кажуть, з азів... Що ж таке кормова сечовина і для чого її потрібно використовувати?
— Кормова сечовина належить до групи біологічно обумовлених кормових добавок. Це найбільш концентрований за вмістом сирого протеїну (СП) вид корму (100 г сечовини еквівалентні 288 г СП, завдяки якому можна компенсувати дефіцит білка в раціоні). Кормову сечовину згодовують жуйним тваринам у багатьох країнах світу, адже вона є одним зі стандартних джерел постачання білка поряд із різними видами макухи та шроту. Вводять її для того, щоб здешевити раціони годівлі ВРХ. Наразі, наприклад, у багатьох наших вітчизняних господарствах користується попитом кормова сечовина німецького виробництва Румі­сан, яка майже вдвічі дешевша за соєвий бі­­лок і має дещо меншу вартість, ніж соняшниковий та ріпаковий шроти.

Як і коли за­­­стосовують кормову сечовину?
— Кормову сечовину ви­­користовують для балансування раціонів жуйних тварин за вмістом білка. Вона ідеально придатна для раціонів, що грунтуються на кукурудзяному силосі із мінусовим балансом рубцевого азоту, або для стандартних раціонів як інструмент консультантів чи зоо­­техніків (насамперед для здешевлення закупних білкових кормів).
 Із уведенням кормової сечовини у раціоні знижується частка концкормів, що, своєю чергою, зменшує ризик захворювання корів на ацидоз. Так, 100 г кормової сечовини достатньо для виробництва близько 3 л молока. Тобто ці 100 г замінюють 0,7–1,0 кг со­­няш­­­никового, соєвого шро­­­­­­ту або ріпакової макухи за умови професійного балансування раціонів. Таким чином виникає «звіль­­нене» у рубці місце, яке можна заповнити уведеним у раціон або енергетичним основним кормом (силосом), або зерновою дертю. Як відомо, енергія кукурудзяного силосу вдвічі-втричі дешевша за енергію концентрованих кормів. Досвід європейських та українських виробників молока підтвердив позитивний вплив уведення кормової сечовини у раціони на продуктивність тварин та собівартість виробленого молока. Окрім цього, знижується захворюваність тварин на ацидоз завдяки зменшенню в раціоні частки концентрованих кормів, що не містять структурної клітковини.

Що варто враховувати у разі введення кормової сечовини у раціон тварини?
— Раціон годівлі має бути збалансований, тобто мати однакову продуктивність за білком та енергією корму, щоб не перенавантажувати функцію обміну речовин продуктами його розпаду. Згодовувати кормову сечовину слід малими порціями протягом доби. Як це практично реалізувати? Просто ввести його під час приготування до складу комбікорму нарівні із преміксами або мінеральними добавками (крейда/сіль) та згодовувати цей комбікорм. Слід сказати, що за такого приготування слід використовувати кормо­змішувач, адже він забезпечує якісне змішування комбікорму та кормової сечовини, яка входить до його складу. Отже, якісний процес змішування відіграє неабияку роль в ефективному згодовуванні сечовини. Тож застосування сечовини як окремої кормової добавки потребує чіткого дотримання вимог щодо відповідного обладнання для змішування корму, а також точного дозування препарату. Процес змішування кормової сечовини під час приготування комбікорму має тривати принаймні не менше 5–10 хв. Щодо загального часу перемішування у кормозмішувачі компонентів у складі комбікорму, то це питання слід погоджувати із представниками компанії — виробника цієї техніки.

Чи потрібно привчати худобу до споживання сечовини і яким чином?
— Якщо говорити про кормову сечовину, яку ми пропонуємо, то її можна вводити у раціон одночасно у дозі 50 г без попереднього привчання.
Наприклад, якщо плануємо вводити у корм 50 г цієї кормової добавки, то в цьому раціоні слід зменшити на 400 г вміст соєвої, соняшникової чи ріпакової макухи або шроту. Ринкова вартість та особливості кормової бази підкажуть, що краще відкоригувати у раціоні для поліпшення економічних показників підприємства та фізіології тварини. Якщо хочемо ввести понад 50 г (приміром 100 г), то це має робитися поступово: сім днів годуємо по 50 г, потім додаємо ще 50 г, тобто 100 г сечовини вводимо протягом 14 днів (водночас потрібно зменшити раціон на відповідну кількість шроту чи макухи). Перерва у годівлі кормовою сечовиною тривалістю понад три дні означає потребу повторного звикання жуйних тварин до цього корму.
Як було сказано вище, важливо забезпечити рівномірне споживання цієї кормової добавки тваринами протягом усього дня, позаяк недотримання цієї вимоги може призвести до екстремальних короткострокових надлишків азоту в рубці (оскільки азот у передшлунках корів надзвичайно швидко вивільняється до газу аміаку, який у високих дозах може бути шкідливим).
Отже, слід дотримуватися рекомендованого дозування, наданого у реєстраційному посвідченні цієї кормової добавки, рівномірно згодовувати її протягом дня, ретельно змішувати сечовину з іншими кормами, використовуючи для цього відповідне обладнання. Запам’я­­тайте, не можна згодовувати понад 50 г сечовини однократно чи два рази на день або окремо від інших кормів, тобто без змішування у кормоміксері!

Чи можна згодовувати сечовину телятам? І як щодо доцільності введення її в раціон тільних сухостійних корів?
— Типові групи тварин, яким застосовують сечовину, — ремонтний молодняк ВРХ і бугайці на відгодівлі віком від шести місяців, дійні і сухостійні корови. Отже, телятам віком до шести місяців бажано взагалі не вводити сечовину, адже у них після молочного періоду ще недостатньо розвинений рубець. Краще вводити ремонтним тваринам віком від 6 до 12 міс. у дозі 35 г/голову на добу, від 16 до 24 міс. — 50 г відповідно (таб­лиця). Тільним сухостійним коровам рекомендується додавати її до корму в другій фазі цього періоду, оскільки такі раціони зазвичай більш концентровані за енергією, ніж у першу фазу вагітності.

Чим може обернутися передозування сечовини у раціонах для дорослих корів? Наскільки це небезпечно для їхнього здоров’я та продуктивності?
— Передозування можливе за одночасного згодовування великої дози кормової сечовини. Так, токсична доза становить близько 300 г на добу на одну тварину, летальна — близько 400 г і більше (залежно від живої маси корови). У додатку до реєстраційного посвідчення нашої кормової добавки (документ видано Львів­­ським інститутом кормів і кормових добавок і Дер­­жавною ветеринарною та фітосанітарною службою України) за­­зна­­чено, що сечовину слід згодовувати за чітко рекомендованим дозуванням.

Чи впливає уведена в корм сечовина на смакові якості приготованої кормосуміші? Якщо так, то як саме?
— Уведення сечовини у кормосуміш зазвичай не змінює смакових якостей останньої, навпаки, завдяки цьому компоненту можна позитивно впливати на її смакову якість та структуру. Наприклад, взяли 1 кг соєвої макухи, добавили 120 г кормової сечовини, таким чином у добовому раціоні зекономили близько 4 грн, а «звільнене» місце можемо заповнити тим чи іншим компонентом залежно від побажань і потреб господарства та рекомендацій консультантів (наприклад, більше клітковини — вищий жир у молоці, менший ризик ацидозу та додаткові 1–1,5 л завдяки енергії введених кормів). Отже, виходить подвійна економічна вигода: за годівлі корів тим самим раціоном можна отримати на 1–1,5 л молока більше, але він буде на 5 грн дешевшим на корову/добу. Хто підраховує витрати, той чітко зрозуміє свою вигоду й зуміє її  оцінити.

Чи потрібно перед застосуванням цієї добавки проводити лабораторні аналізи? Якщо так, то які саме?
— Обов’язково! Перед згодовуванням кормової сечовини першочергово слід провести лабораторні дослідження кор­­мів на вміст енергії та протеїну. Також виникають певні дискусії щодо вмісту в раціоні сірки та фосфору. Приміром, рубцевій мікрофлорі достатньо всього лише до 10 г сірки на добу, щоб синтезувати мікробний протеїн. Тобто якщо в раціоні є ріпаковий або соняшниковий шрот (який містить сірки до 10 г/кг), то питання забезпечення сіркою легко вирішується. Раціон бажано балансувати за програмою, що оцінює такий показник, як румінальний баланс азоту рубця. Якщо рівень останнього невисокий, то це корисно для відтворення та загального здоров’я корів. Окрім того, слід періодично досліджувати молоко і кров тварин на вміст сечовини. Адже правильно говорять мудрі японці: «Якщо я не бачу — я не знаю, якщо я не знаю — не зможу цим управляти».