Спецможливості
Статті

Напрями та перспективи селекції вітчизняних м’ясних порід свиней

05.06.2008
1461
Напрями та перспективи селекції вітчизняних м’ясних порід свиней фото, ілюстрація
Ефективне функціонування галузі свинарства обов’язково передбачає вирощування молодняку в племінних заводах і репродукторах та використання його в товарних господарствах. У зв’язку з постійно зростаючим попитом переробників і населення на м’ясну свинину, пріоритетного значення набуває селекція свиней вітчизняних м’ясних генотипів.

Полтавська м’ясна порода свиней  створена колективом учених Інституту свинарства ім. О. Квасницького УААН за наказом Міністерства сільського господарства та УААН внаслідок багаторічної селекційної роботи методом складного відтворювального схрещування та об’єднання кращих складових якостей двох основних вітчизняних порід (велика біла, миргородська) і трьох зарубіжних (ландрас, пьєтрен, уессекс-седлбекська). Починаючи з 1977 року, створюються нові заводські лінії з використанням свиней породи гемпшир та дюрок.


Свиней полтавської м’ясної породи розводять на п’яти племзаводах і 11 племрепродукторах у різних регіонах України. Основна селекційна база свиней ПМ породи: ДДГ ІС УААН Полтавської області, ТОВ “Колос-2002” і ДП “Стрілецький конезавод № 60” Луганської області, СГК “Стенятинське” Львівської області, СГВК “Новосільське” Одеської області, АТЗТ “Екопрод” Донецької області.


Генеалогічна структура породи складається із шести ліній та 11 родин, що дає можливість постійно підтримувати високу продуктивність та поліпшувати породу без застосування вимушених родинних зв’язків.
Загальна чисельність свиней полтавської м’ясної породи в племінних господарствах — 5874 голови, з яких 145 — основні кнури та 1101 — основні свиноматки.


Українську м’ясну породу свиней виведено методом складного відтворювального схрещування на основі полтавського м’ясного типу та свиней білоруської, харківської і асканійської селекцій.


У виведенні породи брали участь учені Інституту свинарства ім. О. Квасницького УААН, тваринництва УААН, тваринництва степових районів “Асканія-Нова” УААН та селекціонери-практики племінних господарств.


Нині до складу української м’ясної породи входять три апробовані внутрішньопородні заводські типи (центральний, харківський і асканійський) та створюваний дніпропетровський тип селекції ДСГІ.


Свиней центрального типу полтавської селекції УМ породи розводять у восьми племінних господарствах, із яких два племінні заводи: СГК “Шаболат” Одеської області та ДГ “Еліта” Миронівського Інституту пшениці ім. В.  Ремесла УААН. Інші шість племрепродукторів цього типу є їх дочірними господарствами.


Загальна кількість основних кнурів центрального типу полтавської селекції — 61 голова, об’єднані вони в п’ять ліній; основних свиноматок налічується 516 голів, які належать до восьми родин.


У шести племгосподарствах, із яких три племзаводи, розводять свиней харківського типу УМ породи. Кращим племінним господарством у харківському типі є племзавод ТОВ “Агро-Овен” Дніпропетровської області.
Генеалогічну структуру харківського типу складають п’ять ліній та шість родин. Кількість основних кнурів харківського типу налічує 61 голову, кількість основних свиноматок — 550 голів.


Серед п’яти племінних господарств асканійського типу провідна роль належить племзаводу “Україна” Херсонської області та племрепродуктору АКПП “Перемога” Вінницької області. До генеалогічної структури асканійського типу належать п’ять заводських ліній та шість родин. Загальна кількість основних кнурів племінних стад асканійського типу — 34, основних свиноматок — 374 голови.


Свиней дніпропетровського типу селекції ДСГІ розводять на племзаводі УДГ “Самарський”, які належать до третьої генеалогічної лінії та четвертої родини і налічують 16 основних кнурів та 120 основних свиноматок.
Порівняно з імпортними м’ясними породами, свині вітчизняних м’ясних порід, зокрема ПМ та УМ порід, перспективніші для розведення в Україні. Вони характеризуються кращою адаптаційною здатністю до місцевих умов годівлі та утримання, вищими показниками репродуктивних якостей та кращою резистентністю. Їхні туші відрізняються високим виходом та якістю м’яса. Але головна перевага вітчизняних м’ясних порід полягає в тому, що вони не потребують постійного завезення племінного молодняку з-за кордону.


У зв’язку із загальною кризою в сільському господарстві поголів’я свиней полтавської і української м’ясних порід, порівняно з 1992–1993 рр. (на час апробації), значно скоротилось. Так, кількість основних свиноматок, за даними зведених відомостей бонітування 2002 року, в цілому по трьох типах української м’ясної породи, порівняно з 1992 роком, зменшилась на 1648 голів і становила 1395 маток. Поголів’я племінних кнурів у 2002 році налічувало 154 голови і скоротилось за 10 років на 62,3%. Племінне поголів’я свиней полтавської м’ясної породи зазнало ще більшого зменшення. Кількість основних маток — 1101 голова, а кількість основних кнурів — 145 голів, що, порівняно з 1992 роком, становить 17,4% та 7,5%, відповідно.
Наведені вище цифри свідчать про те, що саме існування свиней полтавської та української м’ясних порід за таких темпів скорочення поголів’я — під серйозною загрозою. Тому на першому плані в роботі з породами повинно бути збереження поголів’я й поступове його збільшення, а також підвищення продуктивних якостей тварин. Останнє неможливо без організації нормованої, повноцінної годівлі та чіткого ведення племінного обліку.


Свині м’ясних генотипів, на відміну від м’ясо-сальних і сальних порід, мають підвищений рівень білкового обміну та інтенсивніше нарощування м’язової тканини в постембріональний період. У зв’язку з цим м’ясні генотипи значно вимогливіші до повноцінної годівлі, насамперед до рівня та якості протеїнового живлення. Саме тому, вирощуючи конституційно міцних, високопродуктивних племінних тварин, треба враховувати ці породні особливості.


Найоптимальнішим варіантом годівлі всіх статево-вікових груп тварин м’ясних генотипів є використання спеціальних повноцінних комбікормів високої якості. Але через високу вартість таких кормів господарства не можуть застосовувати їх у повному обсязі. Тому доцільніше їх використовувати для годівлі поросят групи 0–2, 2–4 місяці, а інші групи тварин годувати кормосумішами, які готують на основі кормів власного виробництва із застосуванням потрібних білково-вітамінних мінеральних добавок та преміксів.


Ефективність селекції свиней м’ясних генотипів у господарствах з різними формами власності значною мірою залежить від організації та стану племінного обліку, який передбачає мічення, зважування та занесення тварин у відповідні форми обліку.
Форми призначені для обліку первинної інформації, яка в подальшому повинна заноситись в автоматизовану базу даних, де накопичується вся інформація про тварин, яких використовують для ведення селекційно-племінної роботи.
На основі матеріалів первинного обліку здійснюють племінну та продуктивну оцінку тварин згідно з новою “Інструкцією з бонітування свиней”, — Київ, 2003.


Подальша селекційно-племінна робота з полтавською та українською м’ясними породами свиней повинна бути спрямована на збереження генофонду порід, організацію нових племінних стад, підвищення продуктивних якостей тварин, розширення генеалогічної структури проведення регулярної оцінки молодняку за власною продуктивністю кнурів і свиноматок за якістю нащадків та в поєднанні з тваринами інших генотипів.


Протягом 2004–2012 років конче потрібно додатково створити два нових племзаводи та шість племрепродукторів свиней полтавської м’ясної породи. Чисельність основних свиноматок в 2012 році треба довести до 1640 голів, а основних кнурів — до 260 голів. Передбачається продовжити удосконалення генеалогічної структури за рахунок збереження та розвитку ліній Прибой, Азбест та родин Поляни, Балясни, Дубрави, Голтви.


Роботу з подальшого вдосконалення полтавської м’ясної породи свиней у племінних господарствах України треба скоригувати відповідно до загального перспективного плану селекційно-племінної роботи.


Доцільно видати каталог високопродуктивних тварин та державну книгу племінних тварин, що дасть можливість устаткувати генеалогічну структуру породи, а також можливість спеціалістам краще орієнтуватись у відборі та доборі племінних тварин для чистопородного й міжпородного схрещування.


Для збереження та збільшення чисельності поголів’я свиней української м’ясної породи в період 2004–2012 рр. потрібно організувати шість племінних заводів (центральний тип — 2, харківський — 1, асканійський — 2, дніпропетровський — 1) з поголів’ям на 200 основних маток у кожному господарстві. Чисельність основних свиноматок у кожному типі слід довести в 2012 році до 1000 голів. Це дасть змогу вільно підтримувати й розвивати генеалогічну структуру кожного типу за рахунок достатньої кількості високопродуктивних типових тварин. Для створення високого селекційного тиску загальну кількість свиноматок, яких перевіряють у кожному типі, необхідно довести до 500 голів, а ремонтних свинок — до 1200. Кількість основних кнурців — до 180 голів. Це посприяє доведенню їх співвідношення до основних кнурів майже до оптимального рівня — 1,5:1.


Для поліпшення відгодівельних і м’ясних якостей треба завершити створення і провести апробацію трьох нових заводських ліній і трьох родин із “додаванням крові” свиней данського ландрасу.
Враховуючи високі репродуктивні якості свиноматок полтавської і української м’ясних порід, слід ширше використовувати тварин цих генотипів у системах гібридизації не тільки як батьківської, а й материнської форми, що спрятиме збільшенню виробництва свинини. Потрібно також постійно оцінювати тварин за власною продуктивністю і якістю нащадків та на поєднуваність із спеціалізованими генотипами для одержання породолінійних і міжлінійних гібридів.
Для інтенсивнішого розведення тварин полтавської та української м’ясних порід треба активізувати їх рекламу: постійно давати експозиційні огляди свиней провідних господарств на республіканських і обласних виставках, частіше видавати буклети та публікувати статті у фахових і популярних журналах.


Для збереження та розширення ареалу розведення генофонду ПМ і УМ  порід, а також ефективного їх використання потрібно:
— запровадити державну підтримку шляхом щорічних доплат сільськогосподарським товаровиробникам усіх форм власності за утримання й приріст маточного поголів’я та реалізацію племінного молодняку;
— відновити на державному рівні роботу контрольно-випробувальних станцій контрольної відгодівлі та елеверів, зокрема при Інституті свинарства ім. О. Квасницького УААН;
— державі виділяти дотацію господарствам, які постійно оцінюють племінних тварин за власною продуктивністю та якістю нащадків в умовах господарства та на станціях контрольної відгодівлі;
— свиней полтавської і української м’ясних порід провідних базових господарств треба постійно експонувати на республіканських і обласних виставках-ярмарках, видавати каталоги та державні книги племінних тварин.
На пропозицію Інституту свинарства виділення бюджетних коштів за програмою “Селекція” повинно здійснюватись залежно від наявності наведеної системи оцінки свиней у племінних господарствах та реалізації племінної продукції. Покупець же має платити як за товарних свиней, а різницю між ціною на племінних і товарних свиней племінному господарству доплатить держава: для племзаводу — 100%, племрепродуктора — 75% відносно ціни за живу масу товарних свиней.
Пропонується також частину бюджетних коштів виділяти на основну свиноматку: для племзаводів — 300, племрепродукторів — 200 грн.
Крім того, треба розширити перелік позицій щодо використання бюджетних коштів за програмою “Селекція” на придбання:
— племінних тварин;
— комп’ютерної техніки;
— приладів для прижиттєвого вимірювання товщини шпику і “м’язового вічка”, визначення поросності свиноматок;
— засобів для зважування та мічення тварин, форм зоотехнічного обліку.


С. Акімов, Л. Перетятько,
кандидати с.-г. наук, Інститут свинарства ім. О. Квасницького УААН

Інтерв'ю
Наразі багато країн світу шукають спосіб, як поліпшити екологічні умови та знайти нові джерела енергії. Одним із рішень цієї глобальної проблеми є вирощування унікального дерева, яке вже відоме у всьому світі під назвою «павловнія». Це... Подробнее
Директор компании "Агро-Вент" Андрей Марущак
Малиновий сезон-2017 в Україні проходив дуже бурхливо. Зростаючі обсяги пропозиції ягоди змусили дуже нервувати самих виробників, які побоювалися обвалу цін. У такому ж нервовому, і навіть виснаженому стані були і переробники, які зірвали... Подробнее

1
0