Спецможливості
Агробізнес

На старті — жнива’2012

02.07.2012
923
На старті — жнива’2012 фото, ілюстрація

Південні регіони розпочали збирання ранніх зернових культур. Проте у більшості областей України триває підготовка до жнив. Настала відповідальна пора у житті аграріїв, адже недарма в народі кажуть, що один день влітку цілий рік годує.

Південні регіони розпочали збирання ранніх зернових культур. Проте у більшості областей України триває підготовка до жнив. Настала відповідальна пора у житті аграріїв, адже недарма в народі кажуть, що один день влітку цілий рік годує.

О. Маслак,
канд. екон. наук, керівник Центру стратегічних досліджень АПК,
Сумський національний аграрний університет

Прогноз на врожай
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, під урожай 2012 р. засіяно майже 16 млн га, що на рівні минулого року. У цьому році очікується рекордно великий урожай сої та найменший за останні п'ять років урожай ріпаку. Нинішня посівна кампанія відзначалася значними втратами озимини в осінньо-зимовий період. Так, під впливом посухи та зимових морозів загинуло 2 млн га посівів пшениці, понад 400 тис. га ячменю та 360 тис. га ріпаку.
Потреба пересівання змусила аграріїв суттєво розширювати площі під ярими культурами. Найбільше зросли площі під кукурудзою на зерно. Цією культурою засіяно 4,6 млн га, що на 27% перевищує показник минулого року. Гречка висіяна на площі 273 тис. га, або на 3% менше за прогнозований показник та на 30 тис. га менше, ніж минулого року. При цьому посівні площі проса збільшились на 21% порівняно з 2011 р. та досягли 198 тис. га.
За оцінками аналітиків аграрного ринку, соняшником засіяно близько 5 млн га, що на 500 тис. га перевищує показник минулого року, сої - 1,3 млн га (+ 0,2 млн га), сорго - до 200 тис. га (+100 тис. га). Виходячи з підсумкових площ, прогнозований валовий збір зерна у 2012 р. становитиме 46-47 млн т. Разом з тим, урожай соняшнику очікується на рівні 8-9 млн т, сої - 2,2-2,5, а ріпаку, ймовірніше за все, зменшиться до 1 млн т. Обсягів виробництва у новому маркетинговому році вистачить для забезпечення внутрішніх потреб на рівні 28 млн т та формування експортного фонду - 26 млн т.
Вплив погоди
Корективи у прогнози збирання врожаю вносить погода. У червні на території України спостерігалися неоднорідні агрометеорологічні умови. У західних та північних областях розвиток рослин відбувався за умови достатнього, місцями надмірного, зволоження грунту та помірного температурного режиму. Низькі нічні температури повітря вповільнювали розвиток теплолюбних культур. Внаслідок сильних та частих дощів відбулося вилягання та замулення посівів, пошкодження рослин градом та зливами. Створювалися сприятливі умови для інтенсивного розповсюдження грибкових хвороб, поширення шкідників, збільшення забур'янення посівів.
У південних областях агрометеорологічні умови для росту і розвитку сільськогосподарських культур залишалися здебільшого несприятливими. Відбулося пошкодження посівів від посухи, що знайшло відображення у втраті тургору просапних культур, всихання листя та стебел ярого ячменю, неповноцінного формування колосу, пустоколосиці, погіршення стану посівів та навіть їхньої загибелі на окремих площах.
Унаслідок комплексу несприятливих умов, зерно озимої пшениці та ярого ячменю на два-три тижні раніше за середні строки досягло молочної стиглості. Так, у Херсонській області та Криму надзвичайно рано відмічено воскову стиглість зерна ранніх колосових культур. У низці районів південних областей, як і на решті території, спостерігалися сильні зливи, шквали, град діаметром 6-20 мм, що завдало пошкоджень та спричинило локальну загибель посівів.
У центральних та східних областях дощі сприяли покращанню вологозабезпечення та загального стану посівів. Однак у багатьох районах цих областей, внаслідок нерівномірності випадання опадів, високих температур грунту та повітря, тривалого попереднього бездощового періоду, ранні колосові продовжували зазнавати впливу посухи. Вологозабезпечення посівів було вдвічі нижчим за оптимальний рівень, що впливає на формування дрібного та плюсклого зерна. Тож, погодні умови червня викликали зниження врожайності зерна.

Матеріально-технічне забезпечення
Значною мірою результати збиральної кампанії залежать від матеріально-технічного забезпечення підприємств. Основні зусилля аграрних менеджерів перед жнивами спрямовані на формування резервів пально-мастильних матеріалів та підготування техніки до роботи. Порівняно з відповідним періодом минулого року, вартість пального не змінилася. Залежно від виробника та обсягу закупівлі, дизельне пальне у червні можна було придбати за 9,2-9,5 грн/л. У кожному регіоні є торгівельно-комерційні компанії, що представляють інтереси вітчизняних нафтопереробних заводів та здійснюють постачання продукції замовникам. Поширенішими є поставки автомобільними партіями обсягом 5 т. Враховуючи досвід роботи на регіональному ринку, тривалі партнерські відносини, багато постачальників пального надають відстрочку оплати за товар. Таким чином розрахунки за пальне можуть тривати від одного тижня до одного місяця. Разом з тим, не виключається можливість надання комерційними структурами товарного кредиту під новий урожай. Такі умови отримання нафтопродуктів дають можливість провести розрахунки після надходження коштів від реалізації зерна, що є своєрідною підтримкою аграріям.
Збирання врожаю передбачає проведення повного комплексу робіт в оптимальні строки. Багато агроформувань не мають достатнього технічного забезпечення. Наявність зернозбиральних комбайнів у вітчизняних сільськогосподарських підприємствах щороку зменшується. У 2011 р. їхня кількість становила 32,1 тис. од., що на 688 од. менше, ніж попереднього року. Тому практика залучення техніки інших підприємств та машинно-технологічних стацій поширюватиметься у поточному році. Вартість послуг зі збирання зерна залученою технікою становитиме 280-300 грн/га без урахування пального. Витрати пального зернозбиральних комбайнів російського, білоруського виробництва на збиранні зерна з гектара становлять близько 15 л, іноземного - від 7 до 13 л/га. Більшість підприємств, відчуваючи потребу у зовнішній технічній підтримці, завчасно уклали відповідні договори та визначилися із термінами та вартістю послуг.

Техніка у лізинг
Покращити технічне забезпечення підприємств можна отриманням техніки у лізинг. Подібні операції передбачають часткове повернення вартості технічних засобів та одночасне її використання. Договори лізингу набули популярності в усьому світі, в тому числі й в Україні. Паралельно діють програми державного та комерційного лізингу. Представником держави на вітчизняному ринку лізингових операцій є НАК «Украгролізинг», яка розпочала свою діяльність на початку 90-х років. За роки діяльності компанії було придбано у заводів-виробників та передано сільськогосподарським підприємствам близько 21 тис. од. техніки та обладнання на суму понад 2 млрд грн. Окрім цього, в Україні функціонує близько сотні подібних компаній з різними напрямами діяльності. Останніми роками комерційні банки відчули переваги лізингових операцій та стали долучатися до такої роботи.
Основними умовами отримання техніки у лізинг є виплата початкової вартості об'єкта договірних відносин. Вона становить як правило від 15 до 20% загальної суми. Часткове повернення вартості техніки відбувається впродовж визначеного періоду, який частіше за все становить від трьох до семи років. До того ж, за користування технікою аграрії мають додатково сплатити близько 7% її невідшкодованої вартості.
Кредитування
Упродовж останніх трьох років обсяги кредитування підприємств агропромислового комплексу мали тенденцію до зростання. Якщо у 2009 р. аграрії залучили 6,8 млрд грн кредитів, то, за підсумками 2011 р., їхня сума збільшилася до 14,8 млрд. До того ж, зростала частка пільгових кредитів. У 2011 р. їхній обсяг становив 10,8, тоді як у 2009 - 2,6 млрд грн. Разом з тим, питома вага прострочених кредитів підприємств АПК зменшилася до 8,6% у 2011 р., проти 12,3% - у 2010. Цьому сприяло зниження процентних ставок банківських структур за користування кредитами. Так, середня процентна ставка комерційних банків за надані агроформуванням кредити становила у 2011 р. 21%, що на 4% менше, ніж 2010, та на 6% - в 2009 р.
Пом'якшення тиску кредитних зобов'язань відбулося через запровадження державної програми компенсації процентних ставок за користування банківськими кредитами. Упродовж 2010-2011 рр. розмір компенсації становив 15,5% загальної процентної ставки, проте частка фактичного покриття потреби аграрних підприємств до обсягу виділених коштів виявилася незначною. Якщо у 2008 р. вона становила 8,2%, то у минулому - лише 4,6%.
Кількість фінансових установ, що бажають працювати з суб'єктами аграрного сектору, дедалі зростає. Привабливим для банкірів є те, що аграрний сектор, порівняно з іншими галузями національної економіки, стабільно розвивається. Якщо у 2010 р. виробництво валової продукції сільського господарства (у порівняльних цінах 2005 р.) становило 100,5 млрд грн, то у минулому досягло 118,1 млрд.
Однак умови отримання банківських кредитів за останні роки майже не змінилися. Банки ретельно перевіряють фінансовий стан підприємств, що потребує підготовки великого обсягу підтверджувальних документів та тривалого періоду розгляду звернень. До того ж, вартість самих позик, що становить 20-24% річних від суми кредиту, є зависокою для бізнесу з тривалим виробничим циклом.
Такі умови кредитування не привабливі для аграріїв та є здебільшого вимушеним кроком, здійсненим під тиском зростання виробничих витрат. Витрати коштів на проведення комплексу весняно-польових робіт у 2011 р. становили розрахунково на гектар 1,27 тис. грн, тоді як у нинішньому році зросли на третину - до 1,72 тис. Загалом середні нормативи витрат коштів становлять 4,5 тис. грн/га, що на 20% перевищує попередній період. Вартість користування кредитними ресурсами призводить до відповідного збільшення витрат підприємств на вирощування сільськогосподарських культур та зменшує привабливість цього напряму діяльності.
Державна підтримка
Одним із механізмів державної підтримки аграрного сектору є виважена цінова політика, що зокрема проявляється через проведення закупівель зерна до Державного інтервенційного фонду. Такі закупівлі передбачають вилучення частини товарної пропозиції з внутрішнього ринку, сприяють стабілізації цінової ситуації та продовольчій безпеці держави. Аграрії відчувають підтримку держави, спрямовану на вирощування нового врожаю. Аграрний фонд України у поточному році запровадив укладення форвардних угод на закупівлю стратегічно важливих видів зерна. Особливістю таких угод стала можливість для аграріїв наперед отримати половину вартості майбутнього врожаю. При цьому продукція надійде на визначені елеватори після завершення збиральної кампанії. Передача зерна до Державного інтервенційного фонду супроводжуватиметься остаточними розрахунками за зерно.
Цього року виявили бажання взяти участь у державній програмі форвардних закупівель зерна 646 сільськогосподарських підприємств, які заявили на продаж понад 1,1 млн т продовольчого зерна на суму 2 млрд грн. Проте фактично впродовж квітня-травня було укладено 704 форвардних контрактів для потреб державного інтервенційного фонду на 917,4 тис. т зерна, зокрема обсяги закупівель пшениці становили 877,7, жита - 40 тис. т. Загалом угоди укладалися із 582 товаровиробниками на суму 1,67 млрд грн. Рівень виплати авансових платежів за укладеними угодами становив 91%.
Разом з тим, Аграрний фонд має наміри запровадити державні форвардні закупівлі фуражного ячменю 3-го класу врожаю 2012 р. При цьому розмір мінімальної партії зерна становитиме - 50 т, а мінімальна ціна закупівлі - 1567 грн/т. На таких умовах планується придбати 840 тис. т зерна.
Запаси зерна в Державному інтервенційному фонді на початку червня становили 1,26 млн т, з них пшениці - 1,1 млн т, жита - 90,7 тис., кукурудзи - 21,3 тис., гречки - 10 тис. т. Враховуючи закуплені по форварду 0,9 млн т продовольчого зерна врожаю 2012 р., запаси Аграрного фонду становитимуть понад 2 млн т. Цього буде достатньо для врегулювання ситуації з попитом та пропозицією на внутрішньому ринку та підтримки цінової ситуації на економічно обгрунтованому рівні.
Жнива одночасно є періодом підбиття підсумків тривалого періоду копіткої праці великої когорти аграріїв. Результати цієї праці є основою добробуту населення країни. Тож з надією на добрий врожай слід докласти зусиль для його збирання та збереження.

Інтерв'ю
Керівник агрохімічної лабораторії з дослідження ґрунтів університету Міссурі-Дельта-Центр Девід Данн
Майбутня урожайність приблизно на 60% залежить саме від родючості ґрунту. Визначити, яких елементів бракує, а яких забагато, допоможе аналіз ґрунту. США як один із світових лідерів у вирощуванні зернових та бобових накопичили великий... Подробнее
Геннадій Юдін, віце-президент ВГО "Українська горіхова Асоціація"
Горіхівництво за останній час уже встигло стати однією із найбільш скандальних галузей аграрного виробництва. Після всім відомого  розголосу  із «горіховою мафією» цікавість до саджанців та

1
0