Спецвозможности
Агробизнес

На ринок м’яса знову очікують зміни

05.02.2009
247
На ринок м’яса знову очікують зміни фото, иллюстрация

В останні місяці 2008 року довелося суттєво переглянути всі прогнози розвитку вітчизняного ринку м’яса на 2009 рік. Суттєві корективи внесло запровадження ліцензування імпорту м’яса з 1 січня 2009 року (Постанова КМУ №1123 від 27.12. 08 р.), зростання курсу долара щодо гривні, зміна механізму відшкодування ПДВ у 2009 році під час закупівлі худоби (Закон ВРУ № 639-17, вiд 31.10.2008) та очікуване скорочення споживання м’яса й м’ясопродуктів.

Підсумки року
Минулий 2008-й став черговим складним роком для виробників тваринницької продукції. Проте основні два чинники — збільшення державних дотацій за здану на промислові підприємства сировину та великий урожай кормових культур — дали надію аграріям на зміни на краще в наступному сезоні. Звичайно, суттєвою перешкодою був значний імпорт усіх видів м’яса, який, за даними Держкомстату, за 11 місяців 2008 року становив 476 тис. т. Та, попри високу конкуренцію, зростало споживання м’яса як переробними підприємствами, так і населенням, що давало змогу певний час тримати ціни на досить високому рівні.
Загалом, якщо аналізувати останні три роки — 2006–2008, — то варто зазначити, що рентабельність виробництва більшості видів м’яса залишалася від’ємною. Причому в 2006 році виробництво яловичини та свинини стало збитковішим, порівняно з 2005 р., у зв’язку зі зниженням закупівельних цін на фоні зростання попиту на всі види м’яса. За даними Держкомстату, в 2006 році прибутковим було лише виробництво м’яса птиці, а вже в 2007 році підприємства констатували збитковість усіх галузей. 2007 рік справді став одним із найважчих для сільгоспвиробників через суттєве зростання вартості кормів за рахунок подорожчання зернових протягом року, тоді як закупівельні ціни почали збільшуватися тільки наприкінці року, що не могло компенсувати тих збитків, яких зазнали виробники тваринницької продукції. Значно кращою була ситуація в 2008 році. Закупівельні ціни на худобу та птицю були високими, включно по жовтень 2008 року, при цьому з надходженням нового врожаю суттєво знизилася вартість кормів. Окрім того, 2008 року двічі збільшували дотації під час здавання м’яса на промислові підприємства (Постанова КМУ № 706 від 06.08.2008 р.).
Таким чином, за попередніми даними, можна прогнозувати, що 2008 рік був вдаліший у фінансовому плані для виробників тваринницької продукції, ніж 2007. Проте збільшення закупівельних цін стало лише наслідком скорочення пропозиції вітчизняного м’яса, яке в сегменті промислової переробки було замінено на імпортну продукцію. Найвідчутнішою ця тенденція була на ринку свинини. Внаслідок збільшення поставок імпортного м’яса свинини, а, за оцінками асоціації “Український клуб аграрного бізнесу”, вони становили торік 170 тис. т, вітчизняні виробники змушені були скоротити поголів’я свиней на 20% (до 6,8 млн гол. на 1 листопада 2008 р. порівняно з аналогічною датою 2007 р.). Водночас із скороченням поголів’я спостерігалася реструктуризація даного сегменту ринку. Провідні м’ясопереробні підприємства країни зайнялися власним виробництвом свинини (“Мелітопольський МК”, “Глобинський МК”), а дехто планував розпочати вирощування свиней у короткостроковій перспективі (наприклад, “Кременчукм’ясо”, “Ідекс”), проте ці плани, швидше за все, буде переглянуто в зв’язку зі скороченням споживчого попиту в 2009 році, що, своєю чергою, зменшує потребу в сировині. Ймовірно, що переглянуть свої плани й підприємці, які вирощували свиней, щодо відкриття м’ясопереробних цехів. За таких умов суттєву роль у забезпеченні ринку м’ясом та м’ясопродуктами знову відіграватимуть господарства населення.
Що стосується ринків яловичини та м’яса птиці, то останніми роками відбувається суттєва зміна структури українського ринку м’яса, що полягає в зменшенні частки яловичини та відповідному зростанні частки м’яса птиці на ринку за одночасного збільшення виробництва м’яса загалом.
М’ясопереробні підприємства почали замінювати дефіцит яловичини імпортним м’ясом птиці, а вітчизняну продукцію птахівництва в основному реалізовували як охолоджене м’ясо кінцевим споживачам. Такі зміни вплинули на зростання закупівельних цін на яловичину протягом 2008 року. Причому, сподіваючись на збереження такої тенденції, керівники господарств здавали на реалізацію переважно бичків вищої вгодованості, залишаючи телиць для нарощування поголів’я. Та, як свідчить досвід, вітчизняний ринок тваринницької продукції залишається одним із найменш прогнозованих. До речі, це одна із причин, чому підприємці не поспішають інвестувати у виробництво яловичини, зважаючи на непрогнозованість цін, обсягів попиту, навіть дотацій, мало хто наважується ризикувати власними коштами. Саме тому ми щороку спостерігаємо скорочення поголів’я ВРХ, та, відповідно до цього, й пропозиції вітчизняної яловичини.
Якщо на ринку свинини можна говорити про стримуючий фактор розвитку для вітчизняного виробництва у вигляді дешевшого (і як виявилося, всупереч поширеній думці, цілком прийнятного за якістю) м’яса, то щодо вирощування ВРХ так стверджувати не можна. Торік Україна практично не експортувала й не імпортувала яловичини, а запропонована на ринку кількість була найменшою за роки незалежності. Так, за оцінками УКАБ, пропозиція вітчизняної яловичини скоротилася із 456 тис. т у 2006 р. до 435,6 тис. т у 2007 р. та, за попередніми оцінками, до 385 тис. т у 2008 р. (Пораховано в забійній вазі з урахуванням виходу м’яса 47%.)
Минулий рік став, мабуть, роком найнеочікуваніших змін: змінювалися ціни на всі види худоби та птиці від найнижчого рівня, що був за останні роки, до найвищого й навпаки; стало зрозумілим, що українці готові спожити ще додатково 500 тис. т м’яса від тих обсягів, що їх виробляють у країні; стало зрозумілим, що з нашими технологіями виробництва ми не можемо конкурувати з імпортерами та забезпечувати рентабельність вітчизняних сільгосптоваровиробників. Від повної втрати внутрішнього ринку за зростаючого попиту на м’ясо та необмеженої пропозиції імпортерів нас врятувала зміна курсу гривні наприкінці 2008 року, яка унеможливила імпорт та дала змогу знову підняти ціни на реалізацію худоби. Це, напевно, був єдиний плюс у складному фінансовому становищі.
Очікування виробників: вирощувати чи ні?
Сьогодні вже стало зрозумілим, що бюджет’2009 не дасть підстав розраховувати на високі дотації, а також на те, що споживач зменшить закупівлю м’яса. Зрозуміло й те, що підприємства мають складності з оплатою закупленої продукції. Така ситуація зумовить скорочення імпорту щонайменше вдвічі (за попередніми оцінками, в 2008 році він становив близько 500 тис. т м’яса). Щоправда, очікується скорочення й вітчизняного виробництва м’яса, насамперед, за рахунок зменшення пропозиції яловичини, а також свинини. За даними дослідження ринку м’яса асоціації УКАБ, виробництво вітчизняної яловичини в забійній вазі в 2009 році може сягнути всього 370 тис. т, а виробництво свинини — 495 тис. т (у попередні два роки обсяги становили близько 530 тис. т щороку), табл. 1. Загалом пропозиція вітчизняного м’яса не перевищить 1620 тис. т у забійній вазі за оцінки загального споживання на рівні 1930 тис. т м’яса в забійній вазі (в 2008 році цей показник становив 1963,5 тис. т).
Чи може бути щось позитивне в такому розвитку подій? У довгостроковій перспективі те, що скорочення споживання відповідатиме рівню пропозиції вітчизняних тваринників, дасть можливість працювати на ринку лише підприємствам, які забезпечують низьку собівартість виробництва, та паралельно розвивати виробництво із зростанням споживання. Адже причиною стрімкого збільшення споживання м’яса стало виключно формальне зростання добробуту українців, що не мало свого відображення в розвитку тваринницької і багатьох інших галузей АПК. Такі викривлення спричинили зміни на ринку, які ледь не призвели до самоліквідації вітчизняного тваринництва та повної залежності держави від імпорту.

Єлизавета Святківська,
експерт з ринків м’яса та м’ясопродуктів асоціації “Український клуб аграрного бізнесу”
www.agribusiness.kiev.ua
liza@agribusiness.kiev.ua

https://mzuri.in.ua/

Интервью
Директор Інституту обліку і фінансів НААН України, академік НААН Валерій Жук
После почти 20-летнего перерыва агрофирмам снова приходится платить налоги на общих основаниях. Конечно, сельхозпроизводители не привыкли к такому. Вот и стонут сейчас сельские бухгалтеры, так как и отчетность значительно усложнилась, и... Подробнее
Леонид Козаченко, народный депутат, президент Украинской аграрной конфедерации
Реально ли «запустить» земельную реформу в Украине уже через год? Как государство должно защитить владельцев паев и аграриев? Что ждет их в 2017-м? Удастся ли преодолеть коррупцию в государстве? На

1
0