Спецможливості
Архів

Молоко та м’ясо на індустріальній основі

23.09.2008
658
Молоко та м’ясо  на індустріальній основі фото, ілюстрація

ПАОП “Зоря” засновано в 2000 році на базі колишнього КСП “Зоря” з центральною садибою в с. М.Комишувата Красноградського району Харківської області. Спеціалізується на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, соняшнику та на кормовиробництві, а в тваринництві — на племінному молочному скотарстві й товарному свинарстві.

ПАОП “Зоря” засновано в 2000 році на базі колишнього КСП “Зоря” з центральною садибою в с. М.Комишувата Красноградського району Харківської області. Спеціалізується на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, соняшнику та на кормовиробництві, а в тваринництві — на племінному молочному скотарстві й товарному свинарстві.

У приватному аграрно-орендному підприємстві “Зоря” щорічно виробляють у середньому 14,9 тис. т зернових, у т. ч. близько 6,6 тис. т кукурудзи, понад 35 цукрових буряків, 2,8 тис. т насіння соняшнику, 2006 року виростили 432 т сої, виробляють близько 6,7 тис. т молока та реалізують близько 500 т худоби всіх видів у живій масі, в тому числі 150 т (30%) свиней у живій масі. Cередня молочна продуктивність корів становить близько 5730 кг, та й економічні показники від реалізації молока цілком задовільні. Так, за 2006 рік від реалізації молока отримано 2586,1 тис. грн прибутку (враховуючи дотацію та доплати за якість), або майже три чверті прибутку, одержаного від реалізації всієї продукції тваринництва. Рентабельність молока становить 49,4%, від кожної корови мали по 2,1 тис. грн прибутку.
На початку 2007 року “Зоря” мала під сільськогосподарськими   угіддями 10107 га, в основному орендованих. У їхній структурі рілля становить 92,6%, сінокоси й пасовища — 7% та багаторічні насадження — 0,4%. Зрошуваних і осушених земель немає.
У структурі посівних площ кормові культури в середньому становили 20,7%. У структурі посіву кормових культур під багаторічні трави зазвичай відводили в середньому 43,4%, під кукурудзу на зелений корм і силос — 48,4 та однорічні трави — 8,2 відсотка.
У господарстві одержують досить високі врожаї більшості кормових культур, і це дає змогу постійно забезпечувати тваринництво високоякісними кормами потрібної структури в достатній кількості. Так, середня врожайність зернових протягом останніх років становила 41,2 ц, сіна багаторічних трав — 22,6 та зеленої маси з них — 323,2 ц, сіна однорічних трав — 11,0 та зеленої маси з них — 78,6 ц, кукурудзи на зелений корм і силос — 320,7 центнера.
З підвищенням рівня кормовиробництва зросли витрати кормів на корову до 75–78 ц к. о., а на середньорічну телицю — до 22–24 ц кормоодиниць.
Підвищенню ефективності ведення галузі молочного скотарства значною мірою сприяла селекційно-племінна робота. 22 лютого 2002 року ПАОП “Зоря” було присвоєно статус племінного заводу з розведення української червоно-рябої молочної породи великої рогатої худоби.
Формування в господарстві високопродуктивного молочного стада корів розпочалося 1989 року. Для підвищення молочної продуктивності та поліпшення технологічних якостей маточне поголів’я симентальської породи стали осіменяти сім’ям голштинських червоно-рябих бугаїв. За даними матеріалів бонітування, в 2006 році 100% маточного поголів’я, в т. ч. корови, зараховано до чистопородних української червоно-рябої молочної породи, близько 56% корів — до класів еліта-рекорд та еліта.
Сьогодні для осіменіння корів і телиць у “Зорі” використовують сім’я високопродуктивних бугаїв-плідників голштинської червоно-рябої породи Біггер Ред № 577013684 лінії Чіфа; Кампіно Ред №112825601 лінії Варіанта; Фаггіо Ред №532148106 лінії Чіфа; Раміро Ред №577338886 лінії Елевейшна; Білбао Ред №660122867 лінії Чіфа, перевірених за якістю нащадків із продуктивністю їхніх матерів 10462–13529 кг, вмістом жиру 3,9–4,9% та білка — 3,2–3,5 відсотка.
На кінець минулого року на фермах господарства утримували всього 3084 голови ВРХ, в тому числі 1140 корів української червоно-рябої молочної породи.
У селекційно-племінній роботі значну увагу приділяють цілеспрямованому відбору та вирощуванню ремонтних телиць. З першого дня народження до 60 діб їх утримують в індивідуальних клітках у телятнику, потім формують у групи по 70–80 голів і до шестимісячного віку утримують на прив’язі. Дво-тритижневих теличок знероджують термокаутером. Телиць після року утримують безприв’язно.
Середньодобові прирости живої маси ремонтних телиць усіх вікових груп за останні три роки становлять 475 г. Під час вирощування ремонтним телицям забезпечено збалансований за поживністю раціон годівлі, особливо в 2006 році. У молочний період їм випоюють близько 300 кг незбираного молока, що недостатньо для підвищення молочної продуктивності до 6–7 тис. кг молока. Перше осіменіння ремонтних телиць здійснюють, як водиться, у віці 22–23 місяців за середньої живої маси 350–360 кілограмів.
Роздоюють корів переважно в групах. Торік до продуктивності 4–5 тис. кг роздоєно 585 голів корів (46%), до 5–6 тис. кг — 224 голови, або 18%, та 6 тис. кг і більше — 60 голів, або 5 відсотків.
У господарстві послуговуються традиційною стійлово-табірною технологією безприв’язного утримання худоби. Дійну череду утримують на двох молочних фермах. На молочному комплексі впроваджено двозмінну організацію праці доярок, слюсарів та скотарів з обслуговування череди з дворазовим доїнням корів у доїльній залі на 28 корів, яку ввели в дію три роки тому. Перша зміна — два оператори машинного доїння та одна доярка-підгонниця — працює з 5 ранку до 11 години, друга зміна розпочинається о 17 годині й закінчується о 23. Відтак, навантаження на одного оператора машинного доїння на комплексі — 150 корів.
Уже другий рік у господарстві на основній молочній фермі перейшли на однотипову годівлю кормосумішами, які готують із грубих (сіно, солома ячна), соковитих (силос) та концентрованих кормів і роздають їх худобі кормороздавачами, що дало можливість перейти на годівлю з використанням “кормових столів”.Тварини всіх вікових груп постійно отримують мінеральну підгодівлю: кормову сіль, трикальційфосфат та премікси в нормі, відповідній віку.
Для видалення гною з приміщень використовують дельта-скрепер та гноєві транспортери ТСН-2Б. Напувають худобу на молочному комплексі з “м’ячикових” поїлок французького виробництва, в яких вода не замерзає навіть за 30° морозу.
Худоба та свині отримують концентровані корми здебільшого у вигляді комбікормів, які виготовляють у власному комбікормовому цеху. Премікси та значну частину соняшникової макухи закуповують.
Останніми роками ПАОП “Зоря” значно збільшило виробництво та продаж свинини. Якщо 2002 року було реалізовано свиней у живій масі на забій 108,3, то 2006 року — 264,0 т. За п’ять останніх років реалізація свиней у живій масі збільшилась у 2,4 раза. За 2006 рік від реалізації свиней на забій живою масою господарство виручило 1634,9 тис. грн, враховуючи дотації та доплати, отримало 444,5 тис. грн прибутку, рентабельність становила 37,3%, а за три роки (2004–2006) — понад 68 відсотків.
У господарстві застосовують концентратний тип годівлі свиней комбікормами (зерновими сумішами) в сухому вигляді. Їхня питома вага в середньому становить близько 90% (з них 1/3 — комбікорми), грубі (сінне борошно) та інші корми (зелені) — по 2% кожного виду та соковиті — понад 6%. У 2006 році структура раціонів значно поліпшилася, підвищилася питома вага концентрованих кормів, у т. ч. і комбікормів — до 95,6%, відповідно, значно зменшилась питома вага використання грубих, соковитих та інших кормів.
Для годівлі свиней у власному комбікормовому цеху виготовляють комбікорми за шістьма рецептами для різних статево-вікових груп: свиноматкам лактуючим (підсисним), кнурам-плідникам та супоросним свиноматкам II половини — “Лакта” і “Прегма”; свиноматкам холостим та ремонтному молодняку — чистий комбікорм без добавок; підсисним поросятам живою масою до 8 кг — “Предстартер”; поросятам живою масою від 8 до 25 кг — “Старт-юніор”; свиням на дорощуванні живою масою 25–65 кг — “Гровер” та свиням на відгодівлі живою масою 65–110 кг — “Фініш”. Білково-вітамінні добавки та готовий комбікорм для підсисних поросят “Предстартер” господарство закуповує. Якість виготовлених комбікормів періодично перевіряє Красноградська ветлабораторія. Для збагачення раціонів свиней на відгодівлі енергією додатково до комбікорму в 2007 році почали додавати консервоване подрібнене зерно кукурудзи — до 10% за поживністю.
Виробництво свинини організовано на одній свинофермі, що в с. М.Комишувата. Опороси основних та контрольних свиноматок відбуваються в свинарниках-маточниках на 238 станкомісць.
Поросят у господарстві вирощують за такою технологією. Від свиноматок їх відлучають у 30-денному віці середньою живою масою 7–8 кг, однак цих поросяток залишають у своїх станках ще на три тижні. Потім малечу групують по 40 голів у кожному станку. Кнурців каструють у двотижневому віці. Підгодівлю поросят починають з 7-денного віку, даючи їм комбікорм “Предстартер”, а годівлю — з 14–15-денного віку, поступово збільшуючи кількість цього корму.
У ПАОП “Зоря” вирощують одну породу свиней — велику білу за чистопородного розведення. Поновлюють генофонд кнурів-плідників (через два роки) придбаними на племзаводі ТОВ “Агро-Овен” Дніпропетровської області.
Для ремонту маточного стада щорічно відбирають свинок у співвідношенні 1:2 (свиноматки і ремсвинки). Свинок відбирають здебільшого в чотиримісячному віці, при цьому вони мають бути міцної конституції, мати не менше 12–14 розвинутих сосків та живу масу не менше 32–34 кг. Парують ремонтних свинок у дев’яти-десятимісячному віці, коли їхня жива маса сягає 110–115 кілограмів.
Годують свиней у приміщеннях з годівниць. Комбікорм або зерносуміші завозять трактором. Гній із свинарників видаляють з допомогою транспортерів ТСН-3Б. Напувають тварин із автоматичних соскових поїлок.
Навантаження на одного оператора з обслуговування підсисних свиноматок з поросятами — 30 голів, відповідно, поросят на дорощуванні — 320–350 та на відгодівлі свиней — 280–300 голів.

Д. Микитюк,
канд. с.-г. наук
О. Кудревич,
директор ПАОП “Зоря”
М. Геймор,
учений зоотехнік

Інтерв'ю
Заріпов Андрій
Несприятливі погодні умови часто спричинюють втрату частини врожаю.  Але аграрії можуть зберегти фінансову стабільність  за допомогою агрострахування. 
доцент Львівського національного аграрного університету, канд. с.-г. наук Ігор Дидів (ліворуч) і співвласник компанії "Тетра-Агро" Сергій Прокопенко (праворуч)
Доцент кафедри садівництва і овочівництва Львівського національного аграрного університету, кандидат сільськогосподарських наук розповів сайту «Пропозиція» про нові дослідження і їх результати.                     - Зараз пора літніх... Подробнее

1
0