Місце збору — Брно

Місце збору — Брно

З 7 по 10 квітня у чеському місті Брно відбулася виставка сільськогосподарської техніки “ТехАГРО”. Якби це йшлося про подібну виставку в Україні, — скажімо, чубинську “Агро”, то слід було б додати: “головний огляд досягнень сучасного сільгоспмашинобудування”. У Брно ж був зовсім не головний, а такий собі середненький європейський огляд — понад п’ятсот фірм з шістнадцяти країн світу. Україна могла б стати сімнадцятою, проте не склалося.

Виставку ще не відкрили, а перші враження про неї вже сформувалися. Цікаво було спостерігати, як до кас вишиковуються дисципліновані відвідувачі, що мало б свідчити про наміри організаторів обмежити доступ публіки і зорієнтувати “ТехАГРО” здебільшого на фахівців. Проте, як з’ясувалося згодом, ця політика стримування не зашкодила проникненню на виставку великій кількості тих, для кого вона була просто шоу, місцем сімейного відпочинку або ж атракціоном. Ідеться передусім про відвідувачів шкільного віку. Хлопці й дівчатка сміливо лізли в кабіни тракторів і комбайнів, крутили кермо, смикали важелі, і це не викликало жодних негативних реакцій з боку дорослих. Відчувалося, що в житті маленьких чехів грізне “Зась! Не можна!” присутнє значно меншою мірою, ніж в українців.
А втім, не лише діти, а й дорослі шанувальники сільгосптехніки знаходили на виставці свій інтерес. Максимальне його задоволення могли отримати ті, хто цікавився самохідними сільгоспмашинами: тракторами, комбайнами, обприскувачами. Причому, якщо років чотири тому самохідний обприскувач вважався новим рішенням у сфері внесення засобів хімізації, то тепер стало чітко видно, що індустрія обприскувачів розвивається саме в бік самоходіння.
Однак механізацію не всіх аграрних процесів було представлено однаково повно. Так, якщо у зернозбиральних комбайнах браку аж ніяк не відчувалося, то льонозбиральних узагалі помічено не було. Те саме можна сказати і про біогазові установки, вітрогенератори та інші прояви енергоощадних та екологічних технологій, у слідуванні яким ми зазвичай підозрюємо західні держави. Скромними за обсягами представлених експонатів були і розділи механізації тваринництва, машин для буряко- і картоплезбирання.
Знов-таки, порівнюючи “ТехАГРО” з українською “Агро”, можна відзначити, що чеський виробник сільгосптехніки звучав у рідних пенатах не надто виразно. Якщо наше Мінагрополітики не шкодує зусиль, аби якнайповніше представити вітчизняні досягнення, то тут було видно, що уряд Чехії в цьому напрямі явно недопрацьовує. У павільйонах і на відкритих майданчиках показували, “хто у лісі господар” (тобто в кого рекламний бюджет більший), добре відомі нам торгові марки: “Клаас”, “Квернеленд”, “Джон Дір”, “Массей Фергюсон”, “Лемкен”, “Фендт” та інші. До цього переліку можна долучити хіба що гордість чеського тракторобудування — “Зетор” (в Україні ці трактори представлені мало). Можливо, саме завдяки переважанню добре розкрученої дорогої техніки виставка носила характер більше огляду, ніж ярмарку, — на відміну від нашої “Агро”.
Як уже згадувалося на початку, взяти у виставці участь окремим стендом Україна не спромоглася. І не бачити б чеським фермерам наших витворів сільгоспмашинобудування, якби не чеська фірма “Агро Спектрум”: вона була чи не єдиним експонентом “ТехАГРО”, хто пропонував сільськогосподарські машини і знаряддя з пострадянського простору. На фірмі не приховували, що головним їхнім гаслом є низькі ціни, і саме цьому гаслу якнайкраще відповідають пострадянські вироби. Профільним товаром “Агро Спектрум” були трактори “Білорусь”, однак до асортименту потрапили також трактор ЮМЗ і два прес-підбирачі виробництва заводу “Київтрактородеталь”. Приємно було бачити, що на один із прес-підбирачів поклав-таки око покупець, не визначившись, утім, остаточно, про що свідчила табличка “Заказано”.
Росія на виставці була представлена “АвтоВАЗом” і невеличким стендом Асоціації підприємств сільськогосподарського машинобудування. До цієї Асоціації входять, до речі, і деякі українські підприємства (зокрема, ХТЗ), тому з певною натяжкою їх також можна назвати експонентами “ТехАГРО”. Однак, за свідченням росіян, інтерес відвідувачі виявляли здебільшого до засобів малої механізації, а надто — до тракторів Володимирського заводу і запчастин до них. З великих сільгоспмашин питали хіба що про “Кіровець” К-744, адже його ціна перебуває нині у межах $100 тис., що автоматично підвищує конкурентоспроможність важких “Кіровців”.
v v v
На завершення хотілося б додати, що виставку відвідала делегація з України, до складу якої увійшли представники машиновипробувальних установ, підприємств сільгоспмашинобудування, агроформувань, комерційних структур, преси і навіть один представник Мінагрополітики. А поїздка до Брно стала можливою завдяки допомозі чеської фірми ZDT за що їй щире спасибі.

Павло Коротич