Спецможливості
Новини

Мільйони Одещини

07.11.2008
1046
Мільйони Одещини фото, ілюстрація

Цьогорічні жнива порадували виробників високими врожаями і засмутили не дуже високими цінами на вирощене. Області звітували про мільйонні намолоти. Одеська область теж має підстави для гордості, адже тільки ранніх зернових і зернобобових культур зібрано 3460,5 тис. тонн, а ще збиратимуть круп’яні культури та кукурудзу. Щоб такі результати стали традиційними, керівництво області проводить науково-практичні конференції, де на основі аналізу поточного сезону господарникам видають рекомендації щодо осінньої посівної. Адже майже на 80% вал зерна формують за рахунок озимих культур: пшениці, ячменю та жита. Цього разу керівники районних головних управлінь АПР та керівники господарств зустрілися на базі ФГ “Бургуджі” Арцизького району.

Цьогорічні жнива порадували виробників високими врожаями і засмутили не дуже високими цінами на вирощене. Області звітували про мільйонні намолоти. Одеська область теж має підстави для гордості, адже тільки ранніх зернових і зернобобових культур зібрано 3460,5 тис. тонн, а ще збиратимуть круп’яні культури та кукурудзу. Щоб такі результати стали традиційними, керівництво області проводить науково-практичні конференції, де на основі аналізу поточного сезону господарникам видають рекомендації щодо осінньої посівної. Адже майже на 80% вал зерна формують за рахунок озимих культур: пшениці, ячменю та жита. Цього разу керівники районних головних управлінь АПР та керівники господарств зустрілися на базі ФГ “Бургуджі” Арцизького району.

Вчимося на власному досвіді
Начальник Головного управління агропромислового розвитку Одеської області Анатолій Григорович Новаковський зазначив, що нинішній сезон виявився для сільгоспвиробників області вельми вдалим. Урожай ранніх зернових і зернобобових культур зібрано на площі 1081,3 тис. га, причому валовий збір становить 3460,5 тис. тонн, а середня врожайність — 32 ц/га. В тому числі озимої пшениці зібрали 1855,2 тис. тонн за врожайності 34,7 ц/га; озимого ячменю — 871,4 тис.

Важливим моментом у вирощуванні зернових культур є широке впровадження у виробництво енерго- та вологоощадних технологій обробітку грунту

тонн за врожайності 33,2 ц/га; ярого ячменю — 570,3 тис. тонн за врожайності 27,4 ц/га; гороху — 130,1 тис. тонн за врожайності 21,3 ц/га; жита — 13,6 тис. тонн за врожайності 25,4 ц/га; вівса — 12,4 тис. тонн за врожайності 21 ц з гектара.
Згідно з оперативними даними, найвищий урожай зернових у цьому році одержали в Кодимському районі — 41,2 ц/га; на другому місці Кілійський район — 36,7 ц/га; на третьому — Котовський — 35,7 ц/га. Найвищий урожай озимої пшениці зібрали в Кодимському районі — 46,3 ц/га, найнижчий у Фрунзівському — 29,7 ц/га. Найвищий урожай озимого ячменю мають у Кілійському районі — 41,6 ц/га, найнижчий у Саранському — 28,0 ц/га. Найвища врожайність ярого ячменю в Ізмаїльському районі — 31,3 ц/га, найнижча в Іванівському й Тарутинському районах — 22,4 ц/га. Найвища врожайність гороху в Ананьївському районі — 30,9 ц/га, найнижча — 30,9 ц/га в Березівському — 30,9 ц з гектара.
Вісімнадцять районів області намолотили понад 100 тис. тонн зерна, в тому числі Бєлгород-Дністровський — 243 тис. тонн, Саратський — 204 тис. тонн.
За повідомленнями районів, серед сільгосппідприємств області найвищий урожай (64,5 ц/га) зібрали в агрофірмі “Кодима” Кодимського району (керівник — Микола  Сорочан); на другому місці (53,7 ц/га) — ФГ “Лука” Бєлгород-Дністровського району (керівник — Дмитро  Барвіненко); на третьому (53,3 ц/га) — ТОВ “Авангард” Овідіопольського району (керівник — Віктор  Добрянський).
На жаль, є й незадовільні приклади. П’ять районів із 26 зібрали врожай менше 30 ц/га. Такі показники свідчать про те, що не всі господарства використовують сучасні технології виробництва, оновлюють сортовий склад. Тож районному керівництву є над чим працювати.
Заступник голови Одеської облдержадміністрації Микола Георгійович Кісеолар наголосив, що багато господарств і досі використовують глибоку оранку, не звертають достатньої уваги на енергоощадні технології, забувають про відновлення родючості грунтів (вносять недостатню кількість добрив, не дотримуються сівозміни).
Анатолій Григорович Новаковський розповів, що одночасно із зерновими культурами збирали також озимий ріпак на площі 180,8 тис. га. Валовий збір цієї культури становить 338,6 тис. тонн за врожайності 18,7 ц/га. Найвищий урожай (27,6 ц/га) зібрали в Котовському

Микола Кесіолар: “Не спалюйте пожнивні рештки, бережіть родючість грунтів!”

районі; на другому місці (25,2 ц/га) — Балтський; на третьому (25,0 ц/га) — Красноокнянський. Найнижча врожайність ріпаку (13,9 ц/га) — в Біляївському районі. Тринадцять районів зібрали валом понад 10 тис. тонн ріпаку, в тому числі Татарбунарський район — 37,1 тис., Саратський — 34,3 тис. тонн.
Багаторічна практика свідчить, що врожайність озимих культур значно вища за врожайність ярих. Але природний потенціал озимих потребує підтримки добривами та ЗЗР. Неабияку роль відіграють оптимальні терміни висівання: остання декада вересня — перша жовтня. На жаль, як наголосив начальник Головного управління АПР, “сільгоспвиробники часто-густо сіють до “білих мух”. І оці, так звані критичні ,строки сівби — для пшениці після 10 жовтня, для ячменю після 15 — дуже негативно позначаються на врожайності. Рослини входять у зиму непідготовлені, бо поживні речовини й енергію росту витрачають на виживання в складних погодних умовах пізньої осені та зими, а не на формування врожаю. Тому треба покращити й організацію праці і, якщо потрібно, докупити техніку, щоб вкладатися в оптимальні строки сівби, на які природа, як і на збирання врожаю, відводить 10–12 календарних днів”.
Керівники звернули увагу учасників семінару на роль парів у зоні ризикованого землеробства. Оптимально мати 10–12% чорного пару від площі ріллі. Проблема — в якості його утримання і в тому, що сучасним агробізнесменам тримати пари не дуже вигідно. Держава, стривожена проблемою збереження родючості грунтів, запровадила

Після проходу лущильника стерня подрібнюється, грунт частково розпушується, що сприяє зменшенню випаровування вологи 

з цього року часткову компенсацію вартості витрат тим господарствам, що утримують сидеральні пари. Справа заслуговує на увагу. В Кілійському районі ще три-чотири роки тому практикували після збирання врожаю ранніх зернових висівання гороху, гірчиці, які потім заорювали в грунт, і ці площі використовували під озимі та ярі культури.
З 2009 року очікується збільшення розміру дотацій на утримання чорних та сидеральних парів, внесення органічних добрив, до того ж, не тільки гною, а й сапропелю та іншої органіки.
Планується, що виплату всіх дотацій ув’язуватимуть із дотриманням науково-обгрунтованих сівозмін. Час змінювати ситуацію, коли зернову культуру сіють по зерновій, технічну по технічній; коли зернова група в структурі посівних площ становить 70%, технічна — 40; з добрив вносять тільки азот або взагалі нічого. Землю використовують по-хижацькому, так, ніби ми — останнє покоління на цій планеті.
Щодо мінеральних добрив, то ситуація, яка спостерігається цього року з якістю зерна озимої пшениці, ще раз підтверджує: не можна обмежуватися внесенням тільки азотних добрив, які є добрим стимулятором для формування біологічної маси рослин, але їх абсолютно недостатньо для формування стійкості до вилягання стебла, проти ураження хворобами, для одержання якісної клейковини. Комплексні добрива дорогі, проте їх треба застосовувати, бо попит на фуражну пшеницю не такий високий, як на продовольчу.
Подорожуючи Україною останні два місяці, просто страшно дивитися на палаючі поля. Горять пожнивні рештки, а з ними й верхній шар гумусу. Таким способом сучасні “господарі” борються з бур’янами та хворобами, не розуміючи, що водночас зменшують і родючість грунтів. Адже солому та пожнивні рештки можна було використати — за умови внесення 10 кг азоту на 1 га — як органічне добриво. При цьому в грунт повертається 30–40 кг фосфору та калію, тобто та кількість, яку рекомендують вносити на 1 га для вирощування сільськогосподарських культур.
Є побоювання, що прибавку цьогорічного врожаю одержано за рахунок збіднення грунтів на поживні речовини. Якось уже повелося, що роки, коли ми одержуємо рекордні врожаї, йдуть слідом за катастрофічно неврожайними роками.
Пан Новаковський наголосив, що аграрії мають відповідально ставитися до відновлення сівозмін та формування структури посівних площ. Наукою встановлено, що впровадження науково-обгрунтованої сівозміни компенсує близько 20% потреби в добривах. Знаючи ціни на мінеральні добрива, все це треба враховувати в практичній роботі. Нинішній рік ще раз підтвердив, що прибавку біологічної маси врожаю без внесення оптимальної дози добрив (тільки за рахунок сприятливих природних чинників та азоту) негативно

Забута технологія кулісних парів з шириною міжрядь 2,10 м знову актуальна

позначається на якості зерна.
Важливим моментом у вирощуванні зернових культур є широке впровадження у виробництво енерго- та вологоощадних технологій обробітку грунту. На прикладі ФГ “Бургуджі” було продемонстровано можливі варіанти обробітку грунту із застосуванням сучасних грунтообробних та посівних комплексів “Хорш-АгроСоюз”, “Моріс” тощо.

Підготовка до сівби озимих
Під урожай 2009 року треба посіяти 667,8 тис. га озимих зернових культур, у тому числі 492,2 тис. га озимої пшениці, 170,5 тис. га озимого ячменю та 5,0 тис. га озимого жита й тритикале. Крім того, планується посіяти 3,0 тис. га озимих на зелений корм і 135,6 тис. га озимого ріпаку. Таким чином площа озимих культур у всіх категоріях господарств становитиме 806,1 тис. га, що є на рівні середніх багаторічних показників.
Урожайність озимих значною мірою залежить від вибору попередників. До гірших попередників належать пізні культури, насамперед соняшник та кукурудза на зерно. Щороку обласна адміністрація застерігає проти такого попередника, як стерня, оскільки ступінь ураження посівів жужелицею дуже високий.
Серед складових, що визначають майбутній урожай, дуже важливою є своєчасна підготовка грунту. На сьогодні під посів підготовано 646 тис. га, або 80% площ від потреби.
Підготовку грунту під озимі треба завершувати за три тижні до висівання. Основний спосіб підготовки — безполицевий обробіток грунту, який забезпечує економію і часу, і паливно-мастильних матеріалів. У багатьох господарствах під озимі все ще традиційно орють плугами з обертанням пласта, нехтуючи рекомендаціями.
Погодні умови, на відміну від торішніх, сприяють проведенню робіт із підготовки грунту. Є можливість якісно й своєчасно підготуватися до висівання озимини, до того ж, ми не знаємо, якою буде погода в подальшому. На сьогодні в більшості районів грунт достатньо забезпечений вологою, на ньому легко працювати, потрібно тільки правильно організувати роботу.
Ще одна важлива складова в боротьбі за майбутній урожай — накопичення мінеральних добрив, які треба буде вносити під попередній обробіток грунту або одночасно з висіванням. Торік значну частину, близько 50% площ, засіяли озимими без внесення добрив, тож і результат, відповідно, мали низький. Мінімальна норма для закупівлі добрив становить 50 кг/га посіву пшениці та ячменю.
Дуже важливо мати для сівби якісне високорепродуктивне насіння. Його потреба для області разом із страховим фондом становить 140,3 тис. тонн. Здавалося б, що, маючи 3,5-мільйонний вал зерна, проблем із насінням не може бути. Справді, половина районів області засипала насіння відповідно до потреби й навіть більше. Але серед тих зразків, що надійшли на перевірку, майже 50% — некондиційне зерно, яке потребує доочищення, калібрування, а подекуди й заміни на інше.
Останніми роками селекціонери Одеського селекційно-генетичного інституту надзвичайно продуктивно працюють над створенням нових сортів. Як зазначив директор інституту В’ячеслав Михайлович Соколов, у Державному реєстрі тільки озимої пшениці налічується понад 150 сортів. Є з чого вибирати виробникам, тож є й можливість частіше вдаватися до сортозмін та, відповідно, підвищувати категорію насіння. Нові сорти, як водиться, на 3–5 ц урожайніші, а висівання елітним насінням теж забезпечує прибавку врожаю близько 3 ц/га. Серед пшениць і ячменів з’явилося багато нових високоврожайних перспективних сортів, а саме: серед пшениць — Скарбниця, Землячка, Вдала, Антонівка; серед озимих ячменів — Абориген, Трудівник, Достойний. Тож є можливість посіяти озимі насінням не нижче другої репродукції.
Держава виділила області 5 млн грн на здешевлення вартості придбання елітного насіння. Крім того, з обласного бюджету виділено майже 2,8 млн грн на здешевлення вартості придбання насіння першої репродукції озимих зернових культур. Поки що освоєно всього 183 тис. грн коштів Державного бюджету.
На обласних семінарах та нарадах, присвячених догляду за посівами, вчені звертають особливу увагу на потребу застосування технологічної колії для правильної організації захисних робіт. На посівах озимих цього року було проведено підживлення на площі 659 тис. га (84% посівів), оброблено гербіцидами 625 тис. га, здійснено захист від шкідників і хвороб на площі 368 тис. га. Наскільки легше й ефективніше можна було б виконати ці заходи, якби повсюди була технологічна колія. Технологічна колія — обов’язковий елемент інтенсивної технології.

Підготовка до висівання озимого ріпаку
Ця культура зайняла значне місце на полях Одеської області. Під цьогорічний урожай було засіяно 199,6 тис. га ріпаку; станом на середину серпня зібрати залишалося 180,8 тис. га. Урожайність сягала 18,7 ц/га, валовий збір — 338,6 тис. тонн. Ставлення до ріпаку не однозначне. Є багато досить-таки обгрунтованих “проти”, але поки що переважає економічна доцільність:  висока закупівельна ціна за вирощений урожай (хоча ціна виявилася значно нижчою за очікувану). І все ж ріпак сіятимуть. Важливо не захопитися збільшенням посівних площ, що може завдати значної шкоди родючості грунтів. “У нас є реальна можливість за рахунок упровадження нових, урожайніших, сортів та гібридів, збільшення внесення добрив, своєчасного та якісного проведення захисту рослин наростити виробництво ріпаку на наявних площах, тобто піти інтенсивним шляхом”, — закликав учасників семінару Анатолій Григорович Новаковський.

Успішне господарювання
Сергій Володимирович Паращенко, директор ФГ “Бургуджі”, де проходив семінар, розповів: “Господарство було створено на базі колгоспу ім. Ілліча вісім років тому. Нам пощастило, що в селищі завжди жили працьовиті люди, і в період становлення господарства це дуже допомогло. Нині обробляємо 15 тис. га землі. Орендуємо її у 5 тис. пайовиків. Як орендну плату видаємо по 500 кг збіжжя або грошовий еквівалент. Тракторний парк укомплектовано тракторами фірми Deutz, МТЗ. Посівні комплекси, культиватори та розрихлювачі — виробництва німецької фірми Horsсh та канадської Moris. Господарство має чималу тваринницьку базу: утримуємо 400 дійних корів, маємо вівцеферму, займаємося бджільництвом.
Продукцію реалізуємо через власну торгову фірму, є власна логістика, 12 зерновозів.
У ранній зерновій групі середня врожайність цього року становить 42 ц/га. Використовуємо технологію кулісних парів, тобто вирощуємо кукурудзу як українських, так й іноземних сортів за ширини міжрядь 2,10 м. Лишати сидеральні пари не зовсім вигідно, а в господарстві, де є тваринництво, кожний центнер на рахунку. Торік в умовах сильної засухи на таких парах одержали по 20 ц/га кукурудзи (звичайно, збирали “працьовитими” “Домінаторами”), позаторік — по 39 ц/га. Але головна мета застосування кулісних парів — не стільки одержання з них урожаю, як створення доброго попередника під озимі.
Головне, що сіємо еліту або перший сорт, тому врожайність пшениці та ячменю становить не менше 50 ц/га. Та й самі займаємося насінництвом — на поливі вирощуємо 300 га люцерни на насіння. 400 га ріллі (посіви кукурудзи та люцерни) — під зрошенням, тут використовуємо ДДА-100, плануємо підготувати крапельне зрошення на 300–400 га. Важливо — стабільність у подаванні води.
Працюють у господарстві майже 500 осіб. З використанням енергоощадних, інтенсивних технологій виробництва потреби в такій кількості робітників немає, але ми зберігаємо робочі місця, щоб підтримати місцеве населення. Адже соціальною сферою ми теж опікуємося: підтримуємо школи, садочки, лікарні, відремонтували магазин.
Дев’яносто відсотків роботи на 15 тис. га виконують дев’ять трактористів. Впроваджуємо мінімальний спосіб обробітку грунту, бо нульова технологія для нашого регіону не придатна. За мінімального обробітку витрати пального на 1 га (дискування, культивація, пряме висівання, обприскування, збирання) становлять 27–29 літрів.
Працювати вміємо й готові ділитися досвідом із сусідами”.

Ольга Сидоренко

Інтерв'ю
Corteva Agriscience щорічно інвестує в наукові розробки близько 1 млрд доларів США. Компанія працює в понад 140 країнах світу, маючи майже 100 виробничих комплексів та понад 150 науково-дослідницьких центрів. В Україні Corteva виробляє... Подробнее
Турбота про навколишнє середовище, збереження біорізноманіття, покращення медоносної бази, підтримка держави. Оперування сучасними знаннями, організація промислових пасік та інвестиції в переробне обладнання. Таким, цілком імовірно, може... Подробнее

1
0