Спецможливості
Новини

Микола Присяжнюк: "Дармові гроші розбещують інвесторів"

05.05.2010
585
Микола Присяжнюк: "Дармові гроші розбещують інвесторів" фото, ілюстрація

Перша велика прес-конференція нового міністра аграрної політики Миколи Присяжнюка, що відбулася в третій декаді березня в Києві, зібрала чималенький журналістський загал.

Перша велика прес-конференція нового міністра аграрної політики Миколи Присяжнюка, що відбулася в третій декаді березня в Києві, зібрала чималенький журналістський загал. 

Певно, аграрна галузь у нас - це більше ніж просто галузь економіки, це, останнім часом, така собі індульгенція влади, спосіб тримати марку на тлі загальної кризи та заспокоїти народ, мовляв, з хлібом будемо завжди. Власне, наша хліборобська нація, часто-густо, за умов максимального протиборства із зовнішніми та внутрішніми, суб'єктивними й об'єктивними перешкодами доводила: вміння виростити врожай їй не бракує. Якщо чого й бракувало вітчизняному агросектору в усі часи, так це лояльності державної політики (йдеться саме про дії різних влад, а не про їхню риторику). Чи зміниться ставлення влади до агросектору за чергової зміни на вітчизняному політичному Олімпі? Міністр аграрної політики Микола Присяжнюк переконаний: так. Наразі з ним не сперечатимемося, а вислухаємо його програмний виступ.
 "Ми як аграрії налаштовані на позитив, ми як аграрії не намагатимемося робити якісь радикальні зміни, - підкреслив пан Присяжнюк. - За дорученням Президента й прем'єр-міністра ми починаємо відпрацювання нової програми, яка передбачає стрімкий розвиток агропромислового комплексу, виходячи з нинішніх реалій. А реалії такі: без системних структурних реформ, які запропоновані Президентом і опрацьовуються урядом, ми не зможемо з вами виконати високих завдань, поставлених перед нами. Ми прагнемо досягнення аграрним бізнесом незалежності від державних дотацій. Ми чітко для себе розуміємо, що дармові гроші розбещують інвесторів. Завдання нашого міністерства, щоб кожна бюджетна гривня мотивувала збільшувати інвестиції в агропромисловий комплекс і провокувала ті зміни, які відповідали б тенденціям і вимогам сьогодення як всередині країни, так і на зовнішніх ринках. Ми прагнемо посприяти інтенсифікації співпраці агробізнесу з аграрною наукою та освітою, забезпечити інформування щодо тенденцій на зовнішніх ринках. Проблема дефіциту продуктів харчування постає в світі дедалі гостріше. Продовольство - це основний чинник незалежності країни. Нашим сільським господарством цікавляться інвестори. Статистика свідчить, що, попри фінансово-економічну кризу, лиш агросектор дає позитивні показники. Це свідчить про те, що запас міцності у вітчизняного АПК є. Україна має доволі великий відсоток родючих сільськогосподарських земель. Україна має неабиякий потенціал нарощування експорту сільськогосподарської продукції. Здоровий український національний егоїзм має домінувати в цьому питанні. Ми визначили три пріоритетні напрями, в яких варто зробити реформи. Пріоритет номер один - визначення ключових підгалузей сільського господарства. Це рослинництво, свинарство й молочне скотарство. Чому саме вони? Тому що вони найбільше впливають на продовольчу безпеку, експортний потенціал нашої країни. Галузь рослинництва, звісно, потребує реформування, оскільки енергоємність і ресурсомісткість треба знизити. Ми повинні мати конкурентну собівартість, і щоб слово "збитковість" у рослинництві ми забули назавжди. Неабияк важливе й тваринництво. Дуже прикро констатувати, що немає в нас власної селекційно-генетичної бази. Молочне скотарство після рослинництва посідає друге місце серед підгалузей сільського господарства за валовим продуктом в АПК. Водночас тривають активне зменшення поголів'я великої рогатої худоби та стрімке скорочення споживання молока й молочних продуктів. Близько 80% молочної продукції виробляють у приватному секторі, де немає можливості забезпечити її високі якісні показники. Другий пріоритетний напрям, який потребує реформування, - аграрна наука й освіта. На жаль, аграрна наука втратила зв'язок із реальним виробництвом. Українська аграрна наука є заручницею застарілих догм і захисницею неефективних шляхів господарювання. На науку виділяли обмаль коштів. На них тільки й можна було якось утримувати наукові установи та платити мізерну заробітну плату. Лише 2% випускників аграрних вищих навчальних закладів ідуть працювати за фахом. Отже, трансформації назріли. Третій пріоритет - зміна державного управління сільським господарством. Реформи пронизали аграрний сектор уже на 95%, а система управління виконавчої гілки влади в аграрному секторі - на рівні соціалістичних часів. І, звичайно, є нерозуміння, що ж гальмує розвиток агропромислового бізнесу. Вважаю, що управління в ручному пожежному режимі є неприпустимим для розвитку АПК в ринкових умовах сьогодення. Наше завдання, грунтуючись на наукових розрахунках, на внутрішніх потребах у продуктах харчування, можливостях інтеграції в зовнішні ринки, - давати мотивацію для аграрного бізнесу. В науковому аспекті важливо адаптувати під українські умови світові досягнення в аграрному секторі. Звичайно, ми не маємо права забувати й про фундаментальні науки. Агропромисловий комплекс виробляє валової продукції на суму близько 110 мільярдів гривень (і це без урахування переробки), а потенціал АПК такий, що цю цифру можна збільшити вчетверо-вп'ятеро. Торік АПК сплатив податків у бюджет на суму 21 мільярд гривень (і це в кризовий рік). Агропромисловий комплекс є бюджетоутворювальною галуззю України. Намагатимемося кошти, які виділятимуть нашій галузі на безповоротній основі, розподіляти так: 5% - для утримання апарату державного управління, 10 - на установи системи Національної академії аграрних наук України, 15% - для аграрної освіти, інше - для аграрного бізнесу та сільськогосподарського виробництва".
Звісно, з більшістю того, що сказав новий керівник аграрного міністерства України, можна погодитися. Але хіба був останнім часом у цій чи не найголовнішій галузі української економіки міністр, який декларував би геть консервативні чи відверто антиаграрні погляди. Таких не було. Втім, шлях від декларацій до конкретних дій у кожного міністра мав свою довжину. На жаль, декотрим, а може, й багатьом міністрам, так і не вдалося його подолати протягом терміну своєї каденції. Нам тільки залишається сподіватися, що справжнє реформування, задеклароване новою владою, не стосуватиметься винятково перерозподілу фінансових потоків на користь своїх людей, а матиме на меті одержання людиною, яка працює на землі, реального зиску від своєї діяльності. А слоган "Україна для людей", з яким переміг на виборах чинний президент, матеріалізується в преференції для вітчизняного аграрія, котрий зможе нагодувати націю. І не лише свою.

Олексій Рижков

Попередня стаття

Інтерв'ю
Люди, які в усьому шукають позитив, відзначають, що нинішньої весни на полях хоча б хвороби не дошкуляють. «І так, і ні», — коментує ситуацію менеджер з технічної підтримки напряму захисту насіння компанії «Сингента», фітопатолог, кандидат... Подробнее
Своєчасне, якісне та кваліфіковане сервісне обслуговування сільськогосподарської техніки є гарантією її безвідмовної роботи впродовж сезону. Компанія CLAAS — один з провідних виробників високотехнологічної, сучасної техніки для сільського... Подробнее

1
0