Спецможливості
Новини

Микола Поєдинок: «Сільгоспінспекції як “рекетирсько-бігаючого” органу вже не існує»

04.06.2014
1290
Микола Поєдинок:   «Сільгоспінспекції як  “рекетирсько-бігаючого”  органу вже не існує» фото, ілюстрація

«Батько» Держсільгоспінспекції України розповів про реформи, які відбуваються в очолюваній ним структурі.

«Батько» Держсільгоспінспекції України розповів про реформи, які відбуваються в очолюваній ним структурі.

І. Бірюкова
i.byrukova@univest-media.com

До Дер­жав­ної сільсько­го­с­по­дарсь­кої інспекції став­лен­ня аг­раріїв не­од­но­знач­не. Дех­то вва­жає її ду­же потрібною струк­ту­рою, інші пе­ре­ко­нані, що во­на не ли­ше за­ва­жає сільгоспви­роб­ни­кам пра­цю­ва­ти, а й пе­ре­тво­ри­лась на уза­ко­не­ний ре­ке­тирсь­кий ор­ган. Імідж Держ­сіль­госпінспекції настільки су­пе­реч­ли­вий, що торік її навіть зби­ра­ли­ся ліквіду­ва­ти. Але зре­ш­тою виріши­ли за­­ли­ши­ти. Од­нак, як ствер­д­жує но­во­приз­на­че­ний го­ло­ва Дер­жсіль­госп­інс­пекції Ми­ко­ла Поєди­нок, сьо­годні це вже не та сільгоспінспекція, яка бу­ла до­не­дав­на. Про це та інше — в інтерв’ю Ми­ко­ли Сергійо­ви­ча «Про­по­зиції».        

Ми­ко­ло Сергійо­ви­чу, Вас, об­­раз­но ка­жу­чи, мож­на на­зва­ти бать­­ком Держ­сіль­госп­інс­пекції. Ад­же са­ме Ви її ство­ри­ли п’ять років то­му. Чо­му тоді ви­ник­ла та­ка не­обхідність і як це відбу­ва­ло­ся?  
— До 2009 р. в Ук­раїні кон­тро­лю­ю­чих ор­ганів бу­ло ду­же ба­га­то. Од­на ли­ше ци­ф­ра: чи­сельність працівників інспекцій, які ма­ли сто­су­нок до діяль­ності аг­робізне­су, за­га­лом — 8260 осіб. Вся ця струк­ту­ра об’єдну­ва­ла у собі 14 різних інспекцій, функції яких бу­ли ду­же спорідне­ни­ми і ча­с­то пе­ре­ти­на­ли­ся. Тоді я очо­лю­вав Інспекцію з кон­тро­лю за якістю сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції. Ви­хо­дя­чи з та­кої си­ту­ації в Міна­гро­політи­ки пе­реді мною по­ста­ви­ли за­вдан­ня: оп­тимізу­ва­ти функції інспекційних ор­ганів (споріднені — об’єдна­ти), ско­ро­ти­ти штат і ство­ри­ти струк­ту­ру, яка мог­ла б ком­плекс­но та ком­пе­тент­но охо­пи­ти всі га­лузі рос­лин­ництва. Тож пе­ред тим, як ство­ри­ти сільгоспінспекцію, за досвідом я навіть їздив до країн Євро­пи. В про­цесі ре­фор­му­ван­ня оп­тимізація струк­ту­ри відбу­ла­ся серй­оз­на: із 8 тис. інспек­торів за­ли­ши­ло­ся 5 тис. Тоб­то їхня чи­сельність змен­ши­лась на 40%. Це — і відчут­на еко­номія держ­бю­д­же­ту, і змен­шен­ня ти­с­ку на бізнес.  
Під час фор­му­ван­ня Держ­сіль­госп­інспекції бу­ло виз­на­че­но її ос­нов­ну функцію — на­гляд та кон­троль за ви­ро­щу­ван­ням, пе­ре­роб­кою, ре­алізацією сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції, з тим аби га­ран­ту­ва­ти нашій дер­жаві про­до­воль­чу без­пе­ку. Тоді тут не бу­ло ані ко­рупційних обо­ру­док, ані схем. Все це ви­ник­ло пізніше.  

Як же Вам уда­ва­ло­ся так ор­ганізу­ва­ти ро­бо­ту? І чо­му з’яви­ли­ся ці схе­ми та обо­руд­ки? На­ве­ду один ли­ше при­клад: ка­­жуть, що за ви­да­чу сер­тифіка­та якості чи­нов­ни­ки Держ­­сіль­госп­інспекції бра­ли 1 дол./т під час від­ван­та­жен­ня зер­на з еле­ва­то­ра, потім ще 1 дол. — під час за­ван­та­жен­ня на ко­ра­бель для ек­с­пор­ту­ван­ня. У різні ро­ки, за­­леж­но від уро­жаю й об­ся­гу ек­с­пор­ту, су­ма ха­барів за рік мог­ла по­тенційно до­ся­га­ти 60 млн дол.    
— У кожній ро­боті ба­га­то чо­го за­ле­жить від керівни­ка та об­ста­вин, у яких до­во­дить­ся пра­цю­ва­ти. У період ре­фор­му­ван­ня інспекції од­ним із моїх ос­нов­них за­вдань бу­ло — сфор­му­ва­ти фа­хо­вий склад інспек­торів. На жаль, та­ких не ви­пу­с­кає жо­ден на­вчаль­ний за­клад Ук­раїни, кваліфікація кон­тро­ле­ра-ревізо­ра — ре­зуль­тат прак­ти­ки та вміння. Та­кож, що важ­ли­во, у той період розмір зар­пла­ти інспек­торів був на­ба­га­то ви­щим, ніж те­пер. Ад­же згідно із ук­ла­де­ни­ми до­го­во­ра­ми ми мог­ли на­да­ти сільгоспви­роб­ни­кам платні по­слу­ги, а за­роб­лені та­ким чи­ном ко­ш­ти спря­мо­ву­ва­ли на роз­ви­ток адміністра­тив­ної си­с­те­ми, за­купівлю су­час­но­го об­лад­нан­ня для ла­бо­ра­торій та на оп­ла­ту праці. То­му рівень зар­пла­ти тоді був при­стой­ним (у се­ред­нь­о­му близь­ко 7 тис. грн, а сьо­годні і до 3 тис. не до­хо­дить). Інши­ми сло­ва­ми, то­го ча­су ми все зро­би­ли для то­го, аби для інспек­то­ра ство­ри­ти такі умо­ви праці, щоб він ніко­му не за­гля­дав до ки­шені.
За той період, ко­ли я пішов з інспекції і зно­ву до неї по­вер­нув­ся, зміни­ло­ся три керівни­ки. Їхні дії я оціню­ва­ти не вправі. З то­го ча­су відміни­ли платні по­слу­ги, а відповідно — зни­зи­ла­ся зар­плат­ня працівників. Па­ра­лель­но по­ча­ли ство­рю­ва­ти дозвільні цен­т­ри, які дуб­лю­ва­ли функції на­шої інспекції. Та­кою бу­ла ініціати­ва бізне­су, але чим во­на вик­ли­ка­на — не­зро­зуміло, ад­же що більше в дер­жаві дозвільних до­ку­ментів, то важ­че пра­цюється ви­роб­ни­кам. 

А те­пер да­вай­те по­вер­не­мо­ся до то­го, що маємо нині. Як не при­кро, але більшість аг­раріїв вва­жа­ють Держсільгоспінспекцію ко­руп­ційним ор­га­ном, який че­рез не­об­хідність аг­раріям от­ри­му­ва­ти си­лу-си­лен­ну доз­волів і сер­тифікатів галь­мує про­цес ви­роб­ництва сільгосппро­дукції. То чи потрібна та­ка струк­ту­ра вза­галі?
— До­не­дав­на діяла ціла си­с­те­ма ви­дачі адміністра­тив­них доз­волів, сер­тифікатів відповідності та якості. Та­ких до­ку­ментів справді бу­ло ду­же ба­га­то. Але подібний не­га­тив існу­вав не тільки в сільгоспінспекції, інак­ше взим­ку не відбу­ла­ся б ре­во­люція. На­разі ми ро­би­мо все для то­го, аби ви­пра­ви­ти си­ту­ацію і зміни­ти імідж на­шо­го ор­га­ну, й на сьо­годні в Держ­сіль­госп­інспекції май­же не за­ли­ши­ло­ся функції ви­дачі дозвільних до­ку­ментів, чим і ска­со­ва­но лан­ку ко­рупційної схе­ми. 
Міністр аг­рар­ної політи­ки та про­до­воль­ст­ва Ігор Швай­ка по­ста­вив пе­реді мною за­вдан­ня — ліквіду­ва­ти ко­рупцію і ство­ри­ти ор­ган, який сти­му­лю­ва­ти­ме ви­роб­ників ви­пу­с­ка­ти якісну про­дукцію. Ад­же на ко­ну — здо­ров’я, а то і жит­тя ук­раїнців. На­при­клад, хто сьо­годні кон­тро­лює ви­ко­ри­с­тан­ня землі? Хто знає, чи орен­дарі до­три­му­ють­ся сівозмін, чи не ви­ко­ри­с­то­ву­ють не­без­печні за­со­би, які впли­ва­ють на хімічний склад грунтів та якість і без­пе­ку про­дукції рос­лин­ництва? На жаль, де­які сільгоспви­роб­ни­ки без­жалісно ек­сплу­а­ту­ють зем­лю за­для от­ри­ман­ня швид­ко­го при­бут­ку. А далі — хоч тра­ва не рос­ти. Не­що­дав­но на од­но­му із сто­лич­них ринків інспек­то­ри про­ве­ли кон­троль­ну за­купівлю ран­ньої ка­пу­с­ти. Пе­ревіри­ли — 20-крат­не пе­ре­ви­щен­ня рівня нітратів! То для ко­го ж ми ви­ро­щуємо та­ку про­дукцію? Двох відповідей на по­став­ле­не за­пи­тан­ня бу­ти не мо­же — інспекція од­но­знач­но потрібна.

Не­що­дав­но в од­но­му із своїх ви­с­тупів міністр аг­ро­політи­ки Ігор Швай­ка за­зна­чив, що Держ­сіль­госп­інспекція має ста­ти «аг­рар­ним ФБР». Що ма­ло­ся на увазі?
— Пе­ре­тво­ри­ти­ся із «біга­ю­чо­го ре­ке­тирсь­ко­го» ор­га­ну із ве­ли­чез­ним адмі­ніст­ра­тив­ним впли­вом у пла­но­во-ор­ганізо­ва­ну струк­ту­ру, ко­т­ра відслідко­ву­ва­ти­ме до­три­ман­ня аг­робізне­сом чин­но­го за­ко­но­дав­ст­ва під час ви­роб­ництва про­дукції. Ми по­винні га­ран­ту­ва­ти на­се­лен­ню без­пе­ку хар­чу­ван­ня, щоб лю­ди ма­ли впев­неність, що спо­жи­ва­ють якісний про­дукт. Ад­же у нас є те­ри­торії із радіаційним за­бруд­нен­ням ще з 1986 р., є бізне­с­ме­ни, котрі ви­ко­ри­с­то­ву­ють за­со­би за­хи­с­ту рос­лин, за­бо­ро­нені в ЄС. І подібних про­блем ду­же ба­га­то.

Що ро­би­ть­ся для то­го, аби отой «біга­ю­чий» інспек­тор не був ко­­руп­ціоне­ром?
— Тільки за пер­ший тиж­день моєї ро­бо­ти у цен­т­раль­но­му апа­раті Держ­сіль­госпінспекції  я звільнив із ро­бо­ти 21 осо­бу. Звісно, не всі во­ни бу­ли задіяни­ми у ко­рупційних схе­мах, але ба­га­ть­ом бра­ку­ва­ло про­фесіоналізму та не­обхідної кваліфікації. Відсто­ро­не­но від ви­ко­нан­ня обов’язків керівництво чо­ти­рь­ох об­ла­с­тей: Кіро­во­градсь­кої, Хер­сонсь­кої, Одесь­кої, Рівненсь­кої. Сьо­годні пра­цює ду­же ба­га­то комісій, які розсліду­ють ви­пад­ки зло­вжи­вань. Уже є по­ру­шені про­ку­ра­ту­рою, за на­шою ініціати­вою, кримінальні спра­ви. Та­кож ми про­ве­ли безліч пе­ревірок на місцях, по­чи­на­ю­чи із ро­бо­ти ря­до­во­го інспек­то­ра і закінчу­ю­чи керівництвом. Інши­ми сло­ва­ми, про­цес очи­щен­ня три­ває.
На­разі вирішуємо пи­тан­ня і про по­вер­нен­ня си­с­те­ми плат­них по­слуг, які на­да­ва­ти­муть бю­д­жетні ус­та­но­ви, у пер­шу чер­гу — ла­бо­ра­торії на­шої інспекції. То­му не­за­ба­ром змо­же­мо суттєво підви­щи­ти зар­пла­ту працівни­кам. Це ста­не сти­му­лом пра­цю­ва­ти чес­но та за­роб­ля­ти ко­ш­ти на роз­ви­ток.
Та­кож, на мою дум­ку, тре­ба об­ме­жи­ти по­вно­ва­жен­ня інспек­то­ра, з тим щоб поз­ба­ви­ти йо­го мож­ли­вості адміністра­тив­но­го впли­ву на суб’єкта. Тоб­то зро­би­ти так, аби йо­го підпис не був вирішаль­ним (на­при­клад, щоб ос­таннє сло­во бу­ло за гро­мадсь­ки­ми ор­ганізаціями). У цьо­му плані, ду­маю, змін мож­на че­ка­ти вже з осені.

А безпідставні візи­ти кон­тро­лерів із Держсільгоспінспекції до гос­по­да­рю­ю­чих суб’єктів? Тільки торік ли­ше у Львівській об­ласті місце­вою про­ку­ра­ту­рою бу­ло ви­яв­ле­но по­над 40 та­ких ви­падків. Як зби­раєте­ся з цим бо­ро­ти­ся?
— Подібні про­бле­ми торік бу­ли не тільки у Львівській об­ласті і не тільки по нашій інспекції. То­му од­ним із пер­ших своїх до­ру­чень я за­бо­ро­нив інспек­то­рам безпідстав­но відвіду­ва­ти суб’єкти гос­по­да­рю­ван­ня і про­во­ди­ти за­хо­ди кон­тро­лю. Сьо­годні ми пе­рей­ш­ли на пла­но­ву ро­бо­ту, у нас роз­роб­ле­но відповідні кри­терії — ко­ли і ко­го мож­на пе­ревіря­ти. По­за­пла­но­во мо­же­мо виїжджа­ти ли­ше за звер­нен­ня­ми чи за скар­га­ми.

Які, на Ва­шу дум­ку, ре­гу­ля­торні ак­ти вже віджи­ли своє і їх слід відміни­ти, а що, на­впа­ки, по­тре­бує до­дат­ко­вої ува­ги?
— У нас відміне­но два до­ку­мен­ти: сер­тифікат якості зер­на та про­дуктів йо­го пе­ре­роб­ки при ек­с­порті зер­на й сер­тифікат відповідності на на­дан­ня по­слуг зберіган­ня зер­на. На мою дум­ку, пер­ший до­ку­мент тре­ба по­вер­ну­ти. Ад­же те­пер сфе­ру ек­с­пор­ту зер­на на­ша дер­жа­ва не кон­тро­лює вза­галі. Та­кож потрібно вве­с­ти обов’яз­ко­вий кон­троль за якістю пло­до­ово­че­вої про­дукції, про­дукції ви­но­роб­ст­ва і ви­роб­ництва ко­нь­яч­них спиртів, оскільки ри­нок фаль­сифіка­ту в га­лузі ви­но­роб­ст­ва ду­же ве­ли­кий. Не­що­дав­но ми пе­ревіря­ли ви­но­роб­ну про­дукцію од­но­го і то­го са­мо­го за­во­ду, од­ної і тієї ж мар­ки, тільки різних партій. Так в одній пляшці — ви­но­град­не ви­но, а в іншій — во­да і різні хімічні до­бав­ки. Але за зовнішнім ви­гля­дом і сма­ко­ви­ми яко­с­тя­ми вміст пля­шок май­же не відрізня­вся. А ще, вва­жаю, слід підви­щу­ва­ти відповідальність бізне­су, на­да­ю­чи йо­му мож­ливість сер­тифіку­ва­ти про­дукцію до­б­ровільно. У Європі дер­жав­них кон­тро­лю­ю­чих ор­ганів ма­ло і пе­ревірки во­ни про­во­дять рідко. Але як­що там у ко­гось бу­де ви­яв­ле­на не­якісна про­дукція, то це оз­на­чає кінець йо­го ре­пу­тації і фак­тич­но крах бізне­су.
А у нас — жод­ної відповідаль­ності. Ад­же чи мож­на то­го, хто зай­мається кон­тра­бан­дою, на­ля­ка­ти штра­фом у розмірі 1700 грн? На­при­клад, у Швеції як­що у фер­ме­ра на полі ви­яв­ля­ють од­ну ГМО-рос­ли­ну, він має спла­ти­ти штраф 800 тис. євро. А у нас за ГМО ніко­го ка­ра­ти не бу­дуть. Ад­же у за­коні тільки вка­за­но: «за­бо­ро­не­но»…  
А чо­го вар­та за­ко­но­дав­ча нор­ма, де йдеть­ся, що ми за 10 днів маємо по­пе­ре­ди­ти ви­роб­ни­ка про пе­ревірку? Ад­же за та­ко­го підхо­ду ви­я­ви­ти по­ру­шен­ня не­мож­ли­во: за 10 днів мож­на навіть пе­ре­об­лад­на­ти тех­но­логічну лінію. Що­до цих пи­тань ми зби­раємо­ся вне­сти відповідні про­по­зиції до вла­ди, од­нак, на жаль, ук­раїнським пар­ла­мен­том за­ко­но­дав­ст­во ча­с­то прий­мається під впли­вом бізне­со­вих груп, котрі лобіюють ви­ключ­но власні інте­ре­си. Ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи такі за­ко­но­давчі ніші, наш ри­нок за­по­ло­ни­ла не­якісна про­дукція.

І ос­таннє за­пи­тан­ня.
Чи важ­ко про­сто­му фер­ме­рові по­тра­пи­ти до Вас
на прий­ом?  
— Ще ніко­му відмов­ле­но не бу­ло. Фер­ме­рові тре­ба по­пе­ред­ньо за­те­ле­фо­ну­ва­ти, за­пи­са­ти­ся на прий­ом, і я прий­му йо­го осо­би­с­то. Є й прий­мальні дні, у які прий­маємо я і мої за­ступ­ни­ки.

Інтерв'ю
Максим Тарапата
Україна є лідером з експорту олії в світі. Один з перспективних ринків для української олії - КНР, на якому інтерес до соняшниковій олії постійно зростає. Які складнощі очікують українських імпортерів, розповів Максим Тарапата, генеральний... Подробнее
Віктор Шеремета, заступник Міністра АПК з питань фермерства
На початку жовтня в Міністерстві аграрної політики та продовольства була введена окрема посада заступника міністра з питань фермерства. Ним став Віктор Шеремета, який раніше обіймав посаду Віце-президента Асоціації фермерів і... Подробнее

1
0