Спецможливості
Технології

Методи обліків та оцінка стійкості зерна колосових культур до комірних шкідників

29.08.2008
1443
Методи обліків та оцінка стійкості зерна колосових культур до комірних шкідників фото, ілюстрація

Збереження запасів зерна та іншої продукції від шкідливих організмів є надзвичайно важливим резервом збільшення його виробництва, особливо в умовах сьогодення. Адже нині поза “засіками батьківщини” зберігається велика кількість зерна, умови зберігання якого недостатньо контролюють та й не завжди дотримуються їх.

Збереження запасів зерна та іншої продукції від шкідливих організмів є надзвичайно важливим резервом збільшення його виробництва, особливо в умовах сьогодення. Адже нині поза “засіками батьківщини” зберігається велика кількість зерна, умови зберігання якого недостатньо контролюють та й не завжди дотримуються їх.

За порушення організаційно-господарського методу захисту зернових культур і системи технологічних операцій під час вирощування збільшилась кількість збіжжя, пошкодженого шкідниками та збудниками хвороб, і в комори потрапляє зерно низької класності. Це сприяє доступу комірних шкідників до такого зерна під час його зберігання. Є ще один важливий фактор посилення шкодочинності комірних шкідників — зими без морозів або з короткотривалим морозним періодом, що лише сповільнюють темпи їхнього розмноження.
Виявлення комірних шкідників у місцях їхньої можливої резервації і, особливо, рання діагностика зараженого зерна є важливою умовою для організації вчасного застосування заходів на початковому етапі заселення, поки вони не встигли завдати відчутної шкоди.
Складність виявлення комірних шкідників на початковому етапі заселення ними партій зерна зумовлена від’ємним фототаксисом (ховаються в затемнених місцях). Окрім того, деякі види (комірний, рисовий довгоносики) розвиваються всередині зернівок, що потребує спеціальних способів виявлення.
Методика. За відкритої форми заселення. Із загального насипу зерна в зерносховищі відбирають з допомогою щупа проби по кутах і посередині з верхнього, середнього й нижнього шарів. Із цих проб складають середній зразок, який аналізують. Зразок просівають упродовж двох хвилин зі швидкістю 120 кругових рухів через лабораторні сита з круглими отворами діаметром 2,5–1,5 мм. За великої кількості зразків їх краще просівати на автоматичному приладі   ПОЗ-1, що складається з ємності для насіння й збірного ситового корпуса. Прилад має електродвигун, за допомогою якого ситам надаються зворотно-поступальні та кругові рухи. Просівання на приладі триває впродовж хвилини, після чого відсів оглядають: що залишається на верхньому ситі (зерно, гусениці, міль тощо). На іншому ситі залишаються жуки комірного й рисового довгоносиків, борошноїдів та інших дрібних комах. Їх підраховують, у разі потреби визначають вид комах і збирають у скляні банки.
Для виявлення кліщів аналізують весь просів через нижнє сито з діаметром отворів 1,5 мм. Відсів розсипають тонким шаром на чорній розбірній дошці зі склом, ретельно оглядають через лупу і підраховують кількість екземплярів кліщів. Щоб визначити види кліщів, їх збирають у пробірки з консервуючою рідиною. Точніший метод виявлення кліщів — виділення їх з аналізованого зразка за допомогою термоеклектора, що складається з двох конусоподібних бункерів із ситом між ними, на яке висипають зерно. Зверху зерно підігрівають електролампою до температури 40...45°С. Під дією тепла кліщі виходять із зерна й потрапляють у підставлену до вихідного отвору нижнього конуса склянку з водою. Воду із склянки виливають на фільтрувальний папір через скляну лійку і підраховують кількість кліщів на фільтрувальному папері. За допомогою термоеклектора “розсекречують” кліщів, що живуть під оболонкою зернівок і звичайним просіванням не виявляються. Чисельність шкідників перераховують на 1 кг зерна й визначають заселеність за шкалою, наведеною в таблиці 1.
Виявлення прихованої форми заселеності зерна шкідниками. Коли комірний і рисовий довгоносики в період передімагінальних стадій перебувають у зернівках, найдоступнішим методом їхнього виявлення є розколювання зернівок. Для цього беруть проби з 50–100 зернівок і за допомогою скальпеля чи ножа розколюють їх по борозенці на дві частини. Виявлені таким чином яйця, личинки, лялечки та сформованих жуків підраховують і дані, що свідчать про чисельність і стабільність розвитку популяцій, заносять у журнал. Але цей метод доволі трудомісткий і не дає повного уявлення про заселеність усієї партії зерна. Точнішим є метод А. А. Брудної. При цьому беруть очищену від домішок наважку зерна (15 г) і висипають на мідну сітку в бляшаній оправі з дерев’яною ручкою. Сітку із зерном опускають на 30–40 с у склянку з водою температурою 30°С. У теплій воді оболонки в зернівках набрякають і збільшуються в розмірі. Потім сітку із зерном переносять в 1% розчин марганцевокислого калію й витримують 1 хв, оболонки чорніють, а колір зерна залишається без зміни.
Ще чіткіша картина проявляється, якщо сітку із забарвленим зерном промити у воді чи 1% розчині сірчаної кислоти із перекисом водню. Для виготовлення цього розчину на 1 л води беруть 10,4 г сірчаної кислоти з питомою вагою 1,84. При цьому кислоту слід вливати у воду, а не навпаки. В отриманий таким чином 1% розчин кислоти на кожні 100 мл додають 1 мл 3% перекису водню.
У свіжопідготовленому розчині пробу із зерном слід витримувати 20–30 с, а в разі збільшення кількості аналізів — до 1 хв. Придатність розчину визначають за його кольором. У процесі використання розчин жовтіє, а потім набуває кольору марганцевокислого калію. Відновлюють розчин додаванням до нього перекису водню.
Оброблене зерно проби розсипають на фільтрувальному папері й вибирають зернівки з чорними оболонками. Приховану форму заселення зерна довгоносиками визначають за шкалою, наведеною в таблиці 2 із перерахунком 15 г проби на 1 кг зерна.
Є інші методи визначення чисельності комірних шкідників із прихованим життям.
Найточніший — метод відродження імаго. Для цього в середніх зразках зерна, яке тримали в контрольованих умовах для розвитку шкідників упродовж 30–456 днів, обліковують імаго. Тривалість цього методу обмежує його застосування в широких масштабах, проте для оцінки рівня стійкості зерна селекційного матеріалу він найдоцільніший.
Приховану заселеність зерна можна визначити методом хімічної індикації. Суть методу полягає в тому, що досліджуваний зразок зерна розчавлюють на пресі між двома аркушами паперу, обпудреного нейтральротом. При цьому з комахи видавлюється порожнинна рідина, що реагує з нейтральротом і залишає яскраво зафарбовані плями різних розмірів.
Надалі для індукції вільних амінокислот порожнинної рідини комах стали застосовувати нінгідрин.
Англійська фірма Simon випускає прилад, принцип роботи якого грунтується на описаному вище методі. Розмір такого приладу —        256 х 229 х 305 мм, маса — 9,5 кг.
Принцип рентгеноскопічного методу полягає в утворенні порожнин у разі живлення вмістом зернівки. Якщо відібраний зразок зерна просвітити рентгенівськими променями відповідної енергії, то на рентгенівській плівці проектуються темні плями в тих місцях, де є порожнина. Окрім того, фіксується навіть стадія розвитку комах.
Відомий і акустичний метод. Прилад для акустичного виявлення шкідників розроблено в Акустичному інституті АН СРСР. Чутливість приладу — 1 личинка комірного довгоносика в 100 г зерна.
Стійкість зерна колосових культур. Нині надзвичайно важливе значення має виведення стійких сортів, зерно яких обмежує розвиток і розмноження шкідників. При цьому першочерговим завданням вирішення цієї проблеми є наявність єдиних методик оцінки зерна на стійкість проти шкідників.
Стійкість зернових культур щодо комірних шкідників — це здатність протистояти пошкодженням і обмежувати їхнє розмноження. Стійкість можна використовувати як основний метод контролю комірних шкідників, а також у поєднанні з іншими методами.
Рівень стійкості зерна проти комірних шкідників визначають поєднанням багатьох чинників. Встановлено, що стійкість зерна рису, ячменю, вівса й сорго проти комірних шкідників забезпечують склоподібність, твердозерність і наявність покривних плівок. Рисовий довгоносик під час відкладання яєць надає перевагу великим зернівкам пшениці з гладенькою поверхнею. Отож, механічні пошкодження зернівок під час збирання врожаю, очищення та інших операцій сприяють пошкодженню зерна комірними шкідниками.
Вивчення впливу вуглеводів на розвиток рисового довгоносика свідчить про те, що штучне поживне середовище із вмістом 72% зернового крохмалю забезпечувало нормальний розвиток імаго, а вуглеводи діяли на рисового довгоносика як репеленти. Аналізи біохімічного складу зерна сортів склоподібної озимої пшениці, стійких проти рисового довгоносика й великого борошняного хрущака, вирізнялися високим вмістом інгібіторів альфа-амілази.
Оскільки стійкість зерна проти комірних шкідників є основою біологічного комплексу захисних заходів — до того ж, вона технологічно найпростіша, екологічно безпечна та економічно вигідна, — селекція на цю ознаку має бути невід’ємною вимогою до нових сортів. Під час створення чи інтродукції рекомендованих до районування сортів серед вимог до господарсько цінних ознак сорту має бути й вимога щодо високої стійкості проти комірних шкідників.
Для цього слід інтенсивно шукати джерела стійкості серед місцевих сортів, а також вивчати морфологічні й біологічні основи стійкості, для чого потрібні передусім єдині уніфіковані методи оцінки зерна на стійкість.
Отже, мета нашої роботи — розробити методику оцінювання рівня стійкості зерна різних сортів і селекційного матеріалу проти основних комірних шкідників.
Оцінка стійкості зерна різних сортів колосових культур. Найдоступнішим під час оцінювання зерна пшениці та інших злаків на стійкість проти комірних шкідників є метод підсаджування комах у лабораторних умовах.
Для таких дослідів потрібне спеціальне розведення комах у клімокамерах. Для дослідів комах відбирають і підсаджують на дослідні сортозразки. Досліди з кожним видом комах закладають в окремій клімокамері, де підтримують потрібну для кожного виду оптимальну температуру. Вологість зерна піддослідних сортозразків має бути однакова — 12–13%. Перед закладанням дослідів роблять наважки зерна залежно від мети — 0,2, 0,5 чи 1 кг — і засипають у скляні банки (0,5 чи 1,0 літр) або поліетиленові (0,2 л) стаканчики.
Стійкість зерна оцінюють за такою методикою. Роблять наважки зерна по 200 г у шести повторностях і розміщують їх у клімокамері в спеціальні касети, що мають два жолобки. В один із них (менший) насипають зерно, заселене певним видом імаго комірних шкідників, у другий ставлять стаканчики чи скляні (0,2 л) банки із дослідним зерном. Через п’ять днів частину стаканчиків (по три з кожного сортозразка зерна) просівають і підраховують кількість жуків у кожному. У такий спосіб встановлюють антиксенотичну дію зерна. Іншу частину стаканчиків або скляних банок (по три з кожного сортозразка) закривають капроновими кришками з отворами, зробленими шилом, або капроновою сіткою і ставлять у клімокамеру. Через 35–40 днів, після появи імаго нової генерації, проби зерна аналізують. Підраховують кількість жуків, просіваючи зерно через сита, а по 50–100 зернівок чи 15 г із кожного зразка аналізують на вміст у них личинок, лялечок чи жуків комірного та рисового довгоносиків за методиками, наведеними вище.
Антибіотичну дію зернівок можна вивчити методом підсаджування на наважку 500 г зерна однакової кількості жуків (по п’ять пар), які ставлять на 45–60 днів для розведення. Після цього імаго відсівають, підраховують їхню чисельність і визначають середню масу. Із 50 чи 100 г зерна (попередньо зваженого) набирають по 100 зернівок, розбивають і визначають їхню заселеність: наявність всередині личинок, лялечок та імаго. За показниками заселеності зернівок і середньою масою імаго, інтенсивністю розвитку (співвідношення імаго, лялечок і личинок) визначають рівень стійкості зерна проти комірних шкідників. Роблять це за шкалою, наведеною в таблиці 3.

С. Трибель,
д-р с.-г. наук, професор
О. Стригун,
канд. с.-г. наук
М. Гетьман,
наук. співробітник,
Інститут захисту рослин УААН

Інтерв'ю
Коротенька замітка на propozitsiya.com про бажання компанії Nestle купувати в Україні сушені овочі досі утримує абсолютний рекорд переглядів на сайті. Прояснити специфіку цього ринку і застосовуваних тут технологій ми попросили... Подробнее
Фінансування по-новому. Як міжнародний бізнес допомагає малим та середнім агрогосподарствам України втриматися на ногах у надскладних умовах. Будьмо відвертими: українських фермерів ніхто особливо не «балував» пільговими умовами співпраці... Подробнее

1
0