Механізація вирощування картоплі

 Вирощування картоплі потребує наявності спеціалізованих машин для виконання певних технологічних операцій, основними з яких є: машини для передсадильної підготовки грунту; садильні машини; машини для збирання картоплі та післязбиральної дообробки. Зупинимося на деяких конструкціях і конструктивних особливостях машин як зарубіжних, так і вітчизняних, фірм. Залежно від типу грунту, технології вирощування картоплі, для передпосадкової підготовки грунту широко застосовують машини та агрегати з активним приводом робочих органів. Це, здебільшого, фрезерні культиватори або ротаційні борони з вертикальним розміщенням робочих органів, які дають змогу провести суцільний обробіток грунту на глибину до 12–14 см, що дає можливість створити дрібногрудкувату структуру грунту, не мульчуючи його, водночас проводячи три операції: якісне розпушування, планування і прикочування грунту. Конструкційно ці агрегати різняться шириною захвата та особливістю агрегатування з енергозасобом. Це культиватори РКЕ-300 (AMAC), U–332 (Famarol). Вітчизняна промисловість (ВАТ “Київтрактородеталь”) до кінця 90–х років випускала подібні культиватори (КВФ-2,8, КВФ-3, КВФ-4), які застосовували при вирощуванні картоплі. Однак нині їх випускають незначними партіями та переважно під конкретне замовлення. При культивуванні картоплі на кам’янистих грунтах, а також на грунтах із важким механічним складом у країнах Європи широко застосовують грядову технологію її вирощування, яка передбачає комплекс машин, що використовуються саме для передпосадкової підготовки грунту. Це машини для формування гряд і сепаратори грунту, які дають змогу підготувати грунт для садіння картоплі відповідно до агротехнічних вимог із видаленням грудок і каменів із зони садіння. Формування гряд проводиться гребенеутворювачами як пасивного, так і комбінованого типів. Особливістю комбінованого способу формування гряди є попереднє подрібнення грунту активним фрезерним барабаном на глибину 25–30 см і формування її пасивними гребенеутворювачами, які монтуються на фрезу. Такі машини випускають фірми Grimme (BF-200) та Netaqco. У комплексі з гребенеутворювачем працює сепаратор грунту. Сепаратор являє собою набір сепарувальних органів, які дають можливість відокремити грунт від грудок і каміння, видалені камені та грудки вкласти в борозну, сформовану гребенеутворювачем, або зібрати їх у бункер-нагромаджувач і вивести за межі поля. Сепаратори випускають здебільшого двох видів: із зірково-сепарувальними вальцями та з сепарувально-просіювальним транспортером. Підготовка гряди полегшує садіння картоплі та дає можливість картоплі краще проростати в пухкому грунті, формувати бульби приблизно однакових розмірів, менше пошкоджуватися картоплинам під час збирання, також полегшується навантаження на механізми картоплезбиральних машин. Сепаратори такого типу випускає фірма Grimme (CS-1500, CS-1700 — залежно від розміру гряд і комбінації сепарувальних органів). Фірма Netaqco випускає сепаратори елеваторного типу. Проектно-конструкторським бюро “Прогрес” (Миколаїв) розроблені та пройшли випробування макетні зразки аналогічного комплексу машин для поливних земель Півдня України. Проте впровадження таких машин у виробництво через брак фінансування залишилося на стадії технічного проекту. Одним із найважливіших елементів вирощування картоплі є її садіння. Залежно від схеми садіння, ширини міжрядь, прийнятої технології у країнах Європи — застосовують дво-, чотири- та шестирядкові саджалки з шириною міжрядь 70–75–90 см. Основними виробниками картоплесаджалок є фірми Grimme, Сramer, Kverneland, Netaqco. Кожна з фірм випускає понад 10 моделей саджалок, які різняться типом садильного апарата, їх кількістю, приводом, місткістю бункера, наявністю туковисівних апаратів, механізмами й пристроями для формування гребенів тощо. Нині на полях України застосовують морально і фізично застарілі, технічно недосконалі картоплесаджалки КСМ-4, КСМ-6 (“Лідасільмаш”, Білорусія) з барабанно-ложковим садильним апаратом, який пошкоджує насіннєвий матеріал. Зарубіжні виробники картоплесаджалок у своїх конструкціях застосовують здебільшого ложко-пасовий або ложко-ланцюговий садильний апарат. Кожна з фірм має картоплесаджалки, садильні апарати, які різняться з іншими. Так, фірма Cramer у своїх конструкціях використовує ложко-пасовий і ложко-ланцюговий тип апарата для різних моделей саджалок залежно від розмірів картоплин, які використовують під час садіння. Садильний апарат серії Junior використовують переважно для садіння середньої фракції картоплин. Він являє собою ложко-стрічковий транспортер із похилим розміщенням у стрічки та активним струшуванням картоплин із ложечки. Садильний апарат серії Marathon використовують здебільшого для садіння картоплин як середньої, так і дрібної, фракцій. Це ланцюгово-ложковий транспортер із горизонтальною гілкою та корковою формою опори ложечки, що дає змогу залишитись у ложечці лише одній картоплині, а решта, завдяки власній вазі, скочується по похилій площині у бункер. Оскільки на картоплесаджалках зарубіжних фірм немає робочих місць для саджальника, важливим є контроль за виконанням технологічного процесу. Так, фірма Netaqco на картоплесаджалках SL 4R застосовує систему автоматичного контролю електронного типу з гідроелектричним корегуванням із робочого місця тракториста процесу садіння. На особливу увагу заслуговують картоплесаджалки, які застосовують для садіння пророщеної картоплі. Важливою умовою під час садіння таких картоплин є якнайменше пошкодження паростків. У саджалках цього типу застосовують садильні апарати із струминною поверхнею типу Structurat, де картоплини, рухаючись із бункера прогумованою струминною поверхнею м’яким пружинним роликом не пошкоджуючи проростків, спрямовуються в зону садіння. Фірма NP Koning випускає картоплесаджалки із стрічково-шиповим садильним апаратом Koningsplanter. Картоплини з бункера по прогумованій стрічці надходять до розподільних дисків, якими спрямовуються на вузько-стрічкове полотно, що рухається назустріч стрічці бункера. Під час руху методом витіснення зайвих картоплин на стрічку бункера до шипованого транспортера, з певним кроком шипів, спрямовується лише одна лінія картоплі. Надходячи в міжшиповий простір висаджувального транспортера, картоплини укладаються в попередньо підготовлене сошником ложе. Слід зауважити, що сошник цієї картоплесаджалки має вертикальний рух із певною частотою, що дає змогу ущільнити посадкове ложе і тим самим сприяє кращому розвитку рослини. Для садіння пророщених бульб фірма Grimme випускає картоплесаджалки типу VL20V/VL20RB. Їх особливістю є малооб’ємний бункер із стрічковим дном. Українські товаровиробники в своїх розробках використовують також ложково-транспортерний тип висаджувального апарата. Здебільшого орієнтація йде на дво- та чотирирядкові саджалки із шириною міжрядь 70 см. Це картоплесаджалки КС-2Т, КС-4Т (ПКБ “Прогрес”) КС–2, КС–4 (ВАТ “ТеКЗ”), КС-4 (ВАТ “Львівсільмаш”). Як відомо, важливою умовою швидкого проростання та розвитку картоплі є садіння її у грунт, температура якого не менше 4…8°С. Для пришвидшення прогрівання грунту та проростання картоплі, особливо для одержання ранніх урожаїв, фірма Ekko випускає спеціальні плівкорозстилальні машини типу ЕМ-2-100. Це навісний агрегат, який дає змогу вкрити поліетиленовою плівкою гребені, в які вже висаджена картопля. Під час руху агрегату плівка з барабана розстилається по гребенях, а бічні краї для її утримання присипаються загортачем на певну ширину землею. Можливі варіанти розстилання двох плівок водночас. Покриття гребенів плівкою веде до створення парникового ефекту, інтенсивного прогрівання землі та створює сприятливий температурний режим для проростання картоплі. Прибирають плівку однотипним агрегатом без загортачів. Догляд за садінням картоплі складається з набору технологічних операцій, які зводяться до розпушування міжрядь агрегатами з пасивними чи активними робочими органами, знищення бур’янів і створення відповідного водно-повітряного режиму розвитку картоплі, формування гребенів певної форми й дрібногрудкуватої структури грунту в них, а також боротьби з бур’янами. Боротьба зі шкідниками та хворобами картоплі проводиться хімічним способом з використанням обприскувачів різних типів. Під час вирощування картоплі за безгербіцидною технологією широко застосовують культиватори з пасивними робочими органами для багаторазових проходів у міжряддях. Це культиватори НД-1500, НД-3000, НД-4500 фірми Grimme та 4GKB310 — фірми Baselier, а також багатопрохідні культиватори з активним приводом робочих органів. Серед вітчизняних культиваторів для виконання цієї технологічної операції застосовували культиватори КГУ-2,8, КОН-2,8 і КФМ-2,8, які нині не випускають. Через 15–20 днів після садіння картоплі перед появою перших сходів слід провести формування гребеня, в якому розвиватиметься картопляний кущ. Гребінь повинен мати ущільнене дно, дрібногрудкувату структуру грунту, певну висоту та ширину (залежно від ширини міжрядь). Це гребені заввишки 27–30 см та завширшки 70–75–90 см (залежно від схеми садіння). Вершина гребеня має рівну поверхню завширшки 15–20 см для кращого прогрівання росткової поверхні куща. Такі культиватори випускають фірми Grimme — DF 1500/DF 3000, Baselier — FK-310, Netaqco — RSF-2000 та культиватор КФК-2,8 — ВАТ “Шепетівський завод культиваторів” (останній випускається малими партіями). Застосування таких машин дає можливість одноразово сформувати гребінь потрібної форми, а дальшу боротьбу з бур’янами проводять хімічним способом. Найбільш трудомісткий завершальний процес у вирощуванні картоплі — її збирання та післязбиральна дообробка. Основною операцією в цьому процесі є викопування бульб. Однак перед викопуванням бульб слід підготувати картопляне поле, зібрати бадилля. Ця технологічна операція проводиться хімічним або механічним способами. Механічний спосіб — це подрібнення бадилля і розкидання подрібнених часток по полю. Використання бадилляподрібнювача дає можливість виключити хімічні обробки посадок перед збиранням (десикація) або звести нанівець кількість дорогого хімпрепарату під час обробки. Бадилляподрібнювачі зарубіжних фірм, здебільшого, всі роторного типу і різняться конструкційним виконанням, шириною захвата та механізмом навішування на енергозасіб (фронтальний або задній навісний пристрій). Прикладом таких машин є подрібнювачі СS-1500, СS- 3000 — фірми Grimme, KSK-2000 Netaqco, ZM — фірми АMAC, LKB-320, LKB-170 — фірми Baselier. На картопляних полях України для виконання цієї операції застосовували подрібнювачі ДБР-2,8, КДР-1,5 ВАТ “Київтрактородеталь”). Зарубіжні товаровиробники сільськогосподарської техніки широко пропонують машини для збирання картоплі. Прості картоплезбиральні машини — картоплекопачі, основною функцією яких є викопування картоплі з рядка, часткове відсепарування вороху від землі та укладання викопаних бульб у валок. Широкий спектр таких машин пропонують фірми IMAC (Італія) та Grimme, які здебільшого є дворядними причіпними або напівпричіпними. Українські товаровиробники пропонують своїм споживачам однорядні причіпні та дворядні навісні копачі. Однак мала площа сепарувальних органів і низька продуктивність обмежують можливість їх використання на великоконтурних полях. Переважно ці машини використовують у приватному секторі та невеликих фермерських господарствах. Для підбирання картоплі, викопаної картоплекопачами, пропонується підбирач валків SL-750 фірми Grimme, який працює з картоплекопачами RL-1500, RC-80. Підбирач валків проводить підбір валка, сепарування піднятого вороху від залишків землі та рослинних решток і завантажує зібраний урожай у бункер-нагромаджувач або транспорт, що їде поруч. Для потокового способу збирання картоплі зарубіжні фірми пропонують картоплекопачі-навантажувачі та картоплезбиральні комбайни. Серед картоплекопачів-навантажувачів якнайширше застосовують GZ-1700 фірми Grimme, UN-2600, UN-2200 — фірми Kverneland, RDS — фірми Dewulf, G21, G2 — фірми AMAC, SRP-2 — фірми IMAC тощо. Це машини з підвищеною площею сепарувальних органів, спеціальним бадиллявідокремлювальним пристроєм, транспортером-навантажувачем, автономною гідросистемою та ходовими колесами. Викопувальний пристрій копачів-навантажувачів складається з обтисних котків, різальних вертикальних дисків і пасивного або активного лемешів. Привід транспортувально-сепарувальних і завантажувальних пристроїв здійснюється від ВВП трактора. Вивантаження викопаних бульб проводиться на транспорт, що йде поруч. Майже всі ті самі фірми випускають і картоплезбиральні комбайни як одно-, так і дворядкові, які широко уніфіковані з копачами та додатково мають бункер-нагромаджувач, перебиральні столи на 2–4 перебиральники, збільшену кількість різних сепарувальних та очисних пристроїв (похилі гірки, щитковий механізм, додаткові підйомні транспортери). Наявність додаткових сепарувальних органів дає змогу, порівняно з копачем-навантажувачем, збільшити чистоту бульб у тарі та полегшити навантаження на післязбиральні сортувальні пристрої. Серед найпопулярніших моделей комбайнів є DR-150, SE-75 — Grimme, ZRB — AMAC, 75RB-40 — IMAC, RDL-1700 — Dewulf та інші. Нині вітчизняна промисловість не випускає ані копачів-навантажувачів, ані картоплезбиральних комбайнів. Задля ефективнішого використання потужностей тракторних двигунів застосовують комбіновані агрегати на збиранні картоплі потоковим способом, де в одному агрегаті працюють подрібнювач бадилля та копач-навантажувач чи причіпний картоплезбиральний комбайн. Останнім часом для господарств, які мають великі площі посадок картоплі, а також для підприємств типу МТС зарубіжні фірми пропонують самохідні високопродуктивні комбайни з великою місткістю бункера, потужною силовою установкою, бортовим комп’ютером, електронною системою контролю і регулювання ходу та якості виконання технологічного процесу, автоматичною системою водіння по рядках, комфортабельною кабіною та автономним бадилляподрібнювачем. Це комбайни Tirra Malun — фірми Holmer, R-3000, R-4000, R-5000 — фірми Dewulf. Цікаве та оригінальне рішення під час розробки комбайнів застосувала фірма Dewulf. Для зменшення пошкодження бульб у рядках під час роботи всі опорні колеса комбайна рухаються викопаним полем. У цьому разі застосовано триопірну схему ходових коліс. Центр ваги комбайна розміщений так, що переднього лівого колеса немає. Управління комбайном проводиться переднім правим колесом або комбіновано — переднім і задніми колесами. Для післязбиральної дообробки картоплі та завантаження і вивантаження її у картоплесховища фірми Grimme, Visser, Climax, Ekko пропонують комплекси машин, до складу яких входить приймальний бункер із пристроями попереднього очищення, перебиральні столи, модульні сортувальні машини, телескопічні та завантажувальні транспортери, ваговий дозатор для затарення картоплі тощо. Залежно від об’єму картоплі, яка закладатиметься (чи вивантажуватиметься) в сховище, її засміченості тощо, можна застосовувати різні технологічні лінії та різну кількість машин у них. Розроблений ПКБ “Прогрес” (Миколаїв) комплекс машин для виконання аналогічних операцій пройшов державні приймальні випробування, рекомендований для постановки на виробництво, однак серійно не випускається. В. Залужний, директор Львівської державної зональної машиновипробувальної станції