Мастит: від категорії «як правило» до категорії «як виняток»

Цінність корови визначається її молочною продуктивністю. І з цим не посперечаєшся. Однак остання цілком і повністю у руках дбайливого господаря, що не лише «вижиматиме» молоко до останньої краплі, а й забезпечить корову всім необхідним. Тож якщо вживати цільових заходів у боротьбі з маститом, одночасно поліпшуючи гігієну та годівлю, підвищиться продуктивність корів, зросте рівень народжуваності та виживаності телят. Так із чого розпочати?

Д. Крю­ков
Спеціаль­но для жур­на­лу «Тва­рин­ництво та ве­те­ри­нарія»

Отже, у корови лише одна «проблема» – господар. Саме через його недобросовісність або неуважність можуть виникати проблеми зі здоров’ям тварин.
Так, мастит уже давно став одним із найпоширеніших і дороговартісних у лікуванні захворювань молочного стада. Досить часто його лікування розпочинається тільки за появи перших видимих ознак. Таким чином, ситуація ускладнюється несвоєчасною та неправильною діагностикою, а як наслідок – маємо недоотримання молока і незадовільні економічні показники у господарстві.
Тож якщо боротьба із маститом у вашому господарстві стала стабільним явищем, то, напевно, прийшов час розірвати це «безнадійне» коло.
Акцент на доїння
Загалом процес машинного доїння розпочинається із попереднього видоювання перших цівок молока та чищення вимені одноразовою хустинкою із дезінфікувальною речовиною. Лише після цього тварину підключають до доїльного апарата – таким чином до процесу доїння тварини доходять оптимально обробленими. Після автоматичного доїння апарат промивають розчином 5%-ї пероцетової кислоти, а дійки дезінфікують спеціальною речовиною із вмістом йоду та гліцерину.
Звісно, операторам слід дотримуватись неодмінного правила: перед початком роботи весь посуд, а також руки в обов’язковому порядку миють та дезінфікують – за необхідності ці процеси здійснюють протягом усього процесу доїння.
Досить часто за недотримання гігієни доїння доїльний апарат виступає джерелом поширення патогенних мікробів від однієї тварини до іншої та між чвертями вимені корови. Нестабільний рівень апаратного вакууму має велике значення у разі наявного маститу (доведено, що рівень вакууму понад 50 кРa має мало переваг для ефективного доїння).
Отже, вибору конструкції доїльного апарата та правильності його використання слід приділяти неабияку увагу.
Фактори, що зумовлюють розмноження бактерій:
 пошкодження дійок доїльним апаратом;
 занадто високий рівень вакууму;
 передоювання корів;
 недостатня або занадто коротка фаза масажу вимені, що може призвести до травмування дійок.
Щомісяця слід проводити діагностику стада на захворювання вимені: відбирати зразки молока для тесту на мастит, у разі сумнівної або вираженої реакції слід обов’язково провести цитобактеріологічне дослідження проб із кожної чверті вимені. За підтвердження діагнозу обирають відповідну стратегію лікування залежно від типу маститу.

Нові методи виділення збудника
Лікування має бути не лише ефективним, а й своєчасним. Однак головною проблемою у прискоренні визначення ефективних лікувальних заходів є вчасна й правильна діагностика збудників захворювання.
Останнім часом західні практикуючі лікарі розпочали працювати з новим експрес-тестом на мастит VetoRapid, завдяки якому ідентифікуються близько 95% збудників за короткий термін (18–36 год). Така значна економія часу дає можливість якнайшвидше призначити курс терапії (особливо це важливо за діагностики кишкової палички – інфекції, де час має вирішальне значення). 
До складу тесту входять: чашка Петрі з площинами для грамнегативних (напр., E.coli) та грампозитивних (Staphylococcus, Streptococcus) патогенних мікроорганізмів (фото).
Головною умовою проведення дослідження є те, що працювати потрібно в стерильних умовах, ретельно дотримуючись інструкції. Одним із мінусів такого тесту (якщо можна так сказати) є його «недоохопленість» щодо виявлення інших видів збудників, наприклад, дріжджів або арканобактерій (Arcanobacterium pyogenes), ідентифікувати яких за допомогою VetoRapid неможливо. В цьому разі проби молока доводиться надсилати в лабораторію.

Вимоги до якості гігієнічних засобів, що використовують
для обробки вимені корів перед доїнням
 Ефективна миюча (очищувальна) дія: дійки вимені корів мають бути очищені не тільки від бруду,
але і від залишків засобу, призначеного для їхньої обробки після доїння.
 Бактерицидна дія (дезінфекція): має унеможливити попадання засобу в молоко.
 Гіпоалергенність: засіб має бути безпечним для тварин і не спричинювати дискомфорту, зумовлюваного подразненням, свербежем тощо.
 Вміст компонентів для догляду за вименем: властивості заживлення мікротріщин дійок вимені.
 Економічність та універсальність: зручна форма, що сприяє економному використанню і забезпечує стабільність піноутворення (для пінних засобів), слугує не тільки для обробки вимені, а й для дезінфекції серветок, миття та протирання рук оператора.
 Безпечність для персоналу: користування цими композиціями не потребує використання спеціальних засобів індивідуального захисту.

Вітчизняна «бомба» — «Лакторобік»

Чи може запобігти захворюванню
на мастит доїльний апарат?
Відповідь однозначна – ні.

Фахівці нашої компанії досить довго працювали над цим питанням, досліджували стан корів під час доїння.  Перш за все, давайте відповімо на питання: «В чому полягає основне завдання доїльного апарата?». Впевнений, відповідь знають практично всі: «Зібрати все молоко, не нашкодивши при цьому здоров’ю тварини». Отже, якщо доїльна установка працює правильно (у всіх необхідних режимах), то випадки захворювання тварин на мастит зменшуються в рази. Якщо ж хвороба таки з’явилася, то потрібно шукати причину в іншому – в умовах утримання корів чи неякісній діагностиці.
Наші фахівці, грунтуючись на власних дослідженнях, розробили автоматичний маніпулятор доїння «Лакторобік», що дає змогу знизити ризик захворювання на мастит. Унікальність цього апарата в тому, що він індивідуально налаштовується під параметри і потреби будь-якої корови.  Після того, як корова зайшла на доїння, оператор одягає доїльний апарат на її вим’я і натискає кнопку «Пуск». Отже, процес доїння розпочався. При цьому лічильник підраховує кількість молока, фіксує швидкість, з якою воно надходить. І вже залежно від цих даних комп’ютер веде контроль над усіма режимами роботи електронного пульсатора.
Припустимо, корова на момент доїння дає більше молока, в такому разі апарат починає швидше доїти, за зменшення кількості молока – швидкість доїння стає повільнішою. Якщо надходження молока раптом припинилося – машина одразу починає стимулювати дійку, роблячи масажні рухи, доки не відновиться молоковіддача. «Начебто все як у всіх», – скаже дехто. Але «фішка» в тому, що  під   час зменшення кількості молока доїльні трубки  не наповзають на дійку і тим самим не перекривають верхню протоку (саме це травмує внутрішню поверхню дійки і є передумовою виникнення маститу).  Таким чином, здійснюючи стимуляцію рефлексу молоковіддачі, «Лакторобік» автоматично обирає як режим доїння, так  і величину вакууму для кожної корови, вимірює кількість надоєного молока.