Мастит: стратегічна боротьба
Перед будь-якою антибактеріальною терапією слід проводити бактеріологічне дослідження. Адже лише знаючи збудника та те, як запобігати його виникненню, можна боротися з маститом та зменшити кількість виникнення нових інфекцій у довгостроковій перспективі.
Перед будь-якою антибактеріальною терапією слід проводити бактеріологічне дослідження. Адже лише знаючи збудника та те, як запобігати його виникненню, можна боротися з маститом та зменшити кількість виникнення нових інфекцій у довгостроковій перспективі.
Д. Крюков
Спеціально для журналу «Тваринництво та ветеринарія»
Звідки беруться соматичні клітини?
Як тільки бактерії потрапляють у вим’я, у його тканині виникає захисна реакція у вигляді запалення. Це стимулює масову міграцію білих кров’яних тілець (лейкоцитів) із крові у молочні залози, в альвеоли, щоб припинити вторгнення патогенних мікроорганізмів та знищити їх (фагоцитоз). Під час «нападу» збудника помирає багато клітин, що виробляють молоко, які потім виводяться з організму разом із білими кров’яними тільцями через молоко (таким чином кількість соматичних клітин у ньому збільшується). Ця захисна реакція організму не має бути настільки сильною, щоб її виявляли неозброєним оком. Тому часто така інфекція у вимені спочатку є субклінічною.
Покращання здоров’я вимені згідно з планом
У разі постійних проблем зі здоров’ям вимені корів
(> 200 000 соматичних клітин/мл) необхідно скласти план оздоровлення стада, який має передбачити низку відповідних поетапних заходів:
Обговорення проблематики маститу: уточнити, які профілактично-лікувальні методи було використано до цього, визначити цілі і подальші кроки.
Обстеження корівників щодо годівлі та здоров’я тварин, стану доїльного обладнання та дотримання гігієни доїння.
Відбір проб та їхнє цитобактеріологічне дослідження з кожної чверті вимені усіх лактуючих корів.
Залежно від проблеми у стаді (бактерії, що «асоційовані» із навколишнім середовищем або з коровою) потрібно покращити або змінити умови утримання, годівлі та поліпшити загальне здоров’я тварин.
Розподілення інфікованих корів за типом перебігу хвороби. Лікування антибіотиками всіх клінічно хворих тварин (у яких наявні зміни в секреції та тканинах) та всіх носіїв маститу, в яких прослідковується порушення загального стану. За субклінічного маститу слід зважити всі «за» та «проти» (з економічної точки зору) доцільності лікування лактуючих чи сухостійних корів. Корів із хронічним перебігом захворювання вимені вибраковують.
Контрольне проведення цитобактеріологічного дослідження проб із кожної чверті вимені після завершення лікування. Проводять постійний контроль вмісту соматичних клітин у молоці. Контроль молочної продуктивності (MLP) потрібно здійснювати щомісяця.
Правильна інтерпретація кількості клітин
Вміст соматичних клітин у молоці, отриманому від здорових корів, має становити не менше 100 000 клітин/мл. Якщо ж цей показник (у збірному молоці) збільшується до 300 000 клітин/мл і більше, можна вважати, що близько половини всіх корів у стаді вже страждають від субклінічного маститу. На підставі аналізу кількості клітин можна швидко зрозуміти, з чого розпочати лікування. Так можна контролювати причини збільшення кількості соматичних клітин, що може бути викликане новими інфекціями, інфікуванням у період сухостою або через наявне хронічне запалення.
Проблеми корів —з першого погляду
Потрібно проводити постійне дослідження кількості соматичних клітин. Це завдання спрощують електронні таблиці, за даними яких створюють звіт (графічний огляд). Для цього на осі Y слід увести поточні значення підрахунку наявних клітин (значення останнього MLP), а на осі Х — значення попереднього MLP (рисунок). Починаючи з кількості 200 000 соматичних клітин/мл потрібно провести як вертикальну, так і горизонтальну лінії (межі) так, щоб вийшло чотири квадрати. Вводять значення, отримані від усіх корів, — це забезпечує швидкий огляд поточного стану здоров’я вимені корів усього стада. Завдання ветеринара — досягнути таких значень за цим методом:
Велика кількість точок має бути у квадраті, розміщеному в лівому нижньому кутку. Це свідчить про здоров’я вимені.
У верхній половині графіка (нові або хронічні інфекції) у кожному з двох квадратів має бути менше 6% усіх корів.
Стежте за періодом сухостою
За допомогою схеми також можна перевірити, наскільки високими є показники ефективності лікування тварин у період сухостою або чи перекривається цей відсоток новими інфекціями. Для цього на осі Х потрібно ввести значення MLP до сухостою, а на осі У — значення MLP першої лактації. Якщо вміст клітин з останнього зразка молока, взятого до сухостою, а також кількість клітин із першого зразка молока після отелення нижчі за норму (200 000 клітин/мл, нижній лівий квадрат), це означає, що корова пережила сухостійний період без шкоди для свого здоров’я. Однак якщо значення першої лактаційної проби — близько 200 000 клітин/мл — тварина знову інфікувалась під час вільного від доїння періоду.
Аспекти одужання можуть бути визначені за допомогою цих двох показників за кількістю соматичних клітин. Якщо їхня кількість перебувала до сухостою на високому рівні і це саме значення залишилося і після отелення — це означає, що тварина не одужала. Після цього доцільно провести аналіз на предмет виявлення збудника та визначення реагування останнього на діючу речовину консерванту вимені. Однак можна припустити, що завдяки лікуванню кількість клітин після отелення значно зменшується порівняно із станом корів наприкінці лактації.
Визначаємо хронічний мастит
Якщо кількість клітин під час лактації (протягом двох-трьох послідовних досліджень із контролю порогової величини) перевищує 200 000 клітин/мл молока, то потрібно з’ясувати, чи були ці показники спровоковані наявною інфекцією або ж присутній хронічний мастит.
Скільки нових інфекцій?
Скільки хронічних інфекцій?
Індекс передачі: чи зростає кількість збудників?
Для визначення того, чи зростає кількість збудників у корівнику, можна використовувати індекс передачі (швидкість передачі). Для цього співвідносять корів, у яких уперше спостерігають перевищений критичний поріг (200 000 клітин/мл), до тварин, у яких вміст клітин перебуває нижче цього порога:
Якщо відношення:
дорівнює 1 — рівні інфекції та лікування (успіх лікування) збалансовані; менше 1 — вилікуваних вим’їв більше, аніж хворих;
більше 1 — темпи зростання числа нових інфекцій перевищують швидкість виліковування. Отже, необхідне втручання: поширення збудника слід зупинити, хронічно хворих тварин відстежують, лікують або вибраковують у разі потреби.
Число клітин поодинці — не визначальний фактор
Навіть низька кількість соматичних клітин у загальному молоці може свідчити про наявність збудника у стаді. Так, у разі функціонування менш патогенних бактерій (Corynebacterium Bovi, KNS) кількість клітин підвищується не так швидко. Тому не слід розглядати значення кількості клітин як абсолютне. Проте важливо враховувати клінічні дані (такі як наявність пластівців у молоці, почервоніння або підвищення температури вимені) й проаналізувати їх у поєднанні із висновками цитобактеріологічних досліджень.
Визначення кількості соматичних клітин у молоці
У лабораторіях для підрахунку соматичних клітин використовують, в основному, флуоресцентно-оптичний метод.
На молочно-товарних фермах вміст клітин у молоці першого удою можна виявити за допомогою аналізу клітин (Schalmtest, або Каліфорнійський тест на мастит) (табл. 1). Це надійний непрямий метод визначення.
Також використовують дані електропровідності молока першого удою (стандартні значення: від 4,5 до 5,9 мСм/см).
Крім того, є спеціальні експрес-тести, що, наприклад, виявляють вміст клітин кольоровою реакцією на ферменти у молоці.
Виявлення збудників тестом ДНК
Збудники можна ідентифікувати, провівши культуральне дослідження. Для цього необхідно зцідити 0,01 мл молока з чверті вимені на спеціальну пластину з агаром. Після інкубації протягом 24–48 год можна ідентифікувати збудника різними методами аналізу. На життєздатних бактеріях також проводять тести на стійкість збудників до певних антибіотиків (створюють антибіотикограму).
Отримання результатів може зайняти два-три дні. Крім того, збудники можуть бути виявлені протягом деякого часу методом молекулярної біології. За допомогою тесту ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) на основі генетичного матеріалу (ДНК) у загальному підсумку можна визначити одинадцять збудників маститу всього за п’ять годин. Цей тест, на відміну від культурального дослідження, можна використовувати навіть на вже оброблених антибіотиками коровах, оскільки він виявляє ДНК вбитих бактерій навіть за малого вмісту ДНК (табл. 2).
Швидка ветеринарна діагностика
Окрім ДНК-тесту та культурального дослідження, збудників маститу ветеринар може виявляти у стаді і без проведення дороговартісних лабораторних досліджень.
З цією метою використовують SG 3M Petrifilm-плівки, вкриті сухим стандартним живильним середовищем, що активізується після додавання молока. Вже через декілька годин кольорова реакція показує наявних там мікробів (їхні колонії). Дослідження показали, що плівки Petrifilm мають таку саму чутливість (частка істинно позитивних результатів), як і звичайні дослідження. Сильна сторона цього методу — виявлення Staph. aureus та коліформних бактерій.