Маковий бізнес, або Чия відвага, того й перемога

У ботанічному виді снодійного маку — Papaver Somniferum L. — виділяють дві форми: мак олійний і опіумний. В Україні культивують лише олійний мак, з якого отримують насіння й олію для потреб харчової промисловості.

Олійний мак цінний своїм насінням, у якому міститься понад 50% високоякісної харчової олії, що висихає, і близько 25% — білкових речовин. Олія, одержана холодним пресуванням, довго не гіркне. Її застосовують у харчовій та кондитерській промисловості. Гарячим пресуванням одержують технічну олію, з якої готують високоякісну оліфу, лаки, фарбу та мило.
Виробництво маку завжди було високорентабельним. Але 1986 року, коли хвиля наркоманії вкрила й Україну, уряд затвердив “Національну програму протидії зловживанню наркотичними засобами та їхньому незаконному обігу”, і висівання цієї культури заборонили. Категорично відмовившись у 1986 році від вирощування маку, Україна зупинила розвиток селекції та насінництва. Повне скорочення промислових посівів у господарствах агропромислового комплексу, а також брак зерна маку вітчизняного виробництва зумовили його масове завезення з-за кордону. На щастя, наприкінці 90-х років минулого століття мак повернувся на українські грунти. Українській академії аграрних наук доручили створити нові низьконаркотичні сорти маку олійного. Закон України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів” дозволив вирощувати мак олійний юридичним особам і дає можливість подолати дефіцит маку, захистити вітчизняного товаровиробника, забезпечити внутрішній ринок цінним харчовим продуктом, а за потреби й підприємства фармацевтичної промисловості — сировиною.
За оцінками експертів, Україна має добрі перспективи завоювання міжнародного ринку маку. Сучасні лідери з виробництва маку — Чехія, Туреччина та австралійський острів Тасманія. І все ж основний конкурент українського виробника — Чеська Республіка — має досить лімітований коридор для розвитку. Середня врожайність маку в господарствах цієї країни сягає 7 ц/га, що є значно гіршим показником, ніж в Україні.
Олійний мак — культура, прекрасно адаптована до природно-кліматичних умов України. Тож збитки через неврожай малоймовірні.
Насіння, продукти переробки та відходи виробництва використовують у стратегічно важливих сферах промисловості. Завдяки високій рентабельності, олійний мак та озимий ріпак є прекрасною страховою культурою. Крім того, насиченість ринку невелика, що дає підстави не хвилюватися про можливий демпінг посередників після збирання врожаю.
Рентабельність макового бізнесу досить велика. Орієнтовні витрати на вирощування й культивування олійного маку для сільгоспвиробників становлять 4800–5200 грн/га. Тут враховано й закупівлю насіння, й підготовку грунту, обробку й захист посівних площ, збирання, очищення врожаю та охорону посівів. Урожайність, що фактично досягається в Україні, — 0,8–12 ц/га. Ціна за 1 т продукту — 30000–40000 грн. За середньої врожайності очікуваний прибуток становить 35000 грн х 0,8 т = 28000 грн. Чистий прибуток фермера становить 28000–5200 = 22800 грн/га. Отже, рентабельність вирощування маку в Україні сягає майже 500 відсотків.
Культура маку олійного може стати високорентабельною лише за умов дотримання потрібних елементів технології вирощування.
Основні чинники, про які слід знати обов’язково, такі:
n досягнення оптимальної кількості високопродуктивних рослин на одиниці площі;
n утримання поля в чистому від бур’янів стані, бо насіння бур’янів важко відокремлювати від насіння маку;
n не допускати псування насіння після збирання, адже воно втрачає харчові якості;
n висівати насіння низьких репродукцій суворо заборонено: це може вплинути на збільшення частки морфію.
Високі врожаї одержують на родючих грунтах з pH 6,2-6,8. Добре росте мак на легких грунтах — супіщаних і суглинкових. На важких, глинистих грунтах сильно утруднюється поява сходів. Не придатні для маку солонці, солончаки, піщані, сухі та легкозапливні грунти.
Велику роль відіграють попередники. Для Західної України та Лісостепу найкращими для маку олійного є озимі зернові та зернобобові трави, цукрові буряки й картопля, для степової зони — пар, зайнятий пар та озимина, яку висівають по чистому пару, просапні культури. А найкращий — еспарцет.
Сам же мак є добрим попередником для багатьох сільськогосподарських культур (озима пшениця та ін.).
Згідно із законодавством України, вирощування маку належить до ліцензійних форм діяльності. Багатьох сільгоспвиробників, які хотіли б вирощувати мак, відлякують пов’язані з цим проблеми, а також обмаль досвіду у вирощуванні маку.
Одержання дозволу на вирощування маку — одна з найболючіших проблем для фермера. Відповідно до чинного законодавства, для отримання ліцензії треба зібрати близько 14 видів документів. За словами керівника однієї із агрофірм, збір потрібних документів починають ще з початку зими. Але навіть у цьому разі, як стверджують директори агрофірм, постійні рейди й чіпляння контролюючих органів убивають будь-які бажання займатися вирощуванням цієї культури. Саме тому насиченість ринку цим продуктом від вітчизняних виробників порівняно низька. Але є організації, такі як “Мак України”, які здійснюють партнерську підтримку посівним матеріалом, агрономічними консультаціями, оформленням документів для одержання ліцензії на виробництво, допомагають організувати належну охорону, очищення та збут вирощеного. Ринок маку став організованішим і, можливо, варто задуматися, поки ніша ще  не зайнята.