Спецможливості
Досвід господарств

Мабуть, найінтенсивніша кукурудза в Україні

06.09.2018
4497
Мабуть, найінтенсивніша кукурудза в Україні фото, ілюстрація

 

 

 

«Наша технологія вирощування кукурудзи забезпечує середню врожайність на рівні 15 т/га. Цього року на кращих полях очікуємо 18-20 т/га», - розповідає Сергій Соценко, один з трьох братів-фермерів зі Скадовського району на Херсонщині.

 

 

 

 

 

 

 

Перше питання, що може виникнути у фермерів – що ж це за гібрид так родить? Сергій Соценко відмічає, що, з його досвіду, від гібриду врожайність залежить лише на чверть. Ще на чверть – від удобрення. Решту ж забезпечує погода. А в останні роки на Півдні головний погодний фактор – волога.

Так от, ФГ Соценко – одне з усього трьох у районі, яке вирощує кукурудзу (звичайну, не цукрову!) на краплинному зрошенні. Під «царицю полів» на «краплі» тут відведено 200 га – на більше бракує води. При цьому фермер зауважує, що господарству з водою ще пощастило: неподалік проходить відгалуження Північно-Кримського каналу. І попри великі затрати, саме краплинне зрошення, як показали розрахунки фермерів, забезпечує найбільшу прибутковість. До таких висновків у господарстві прийшли ще 6 років тому.

Хоча все одно Соценки заздрять колегам з тієї ж Миколаївщини, які на богарі без жодних затрат на зрошення збирають на своїх чорноземах по 8-10 т/га кукурудзи. У них так не вийде. Їхні каштанові грунти не настільки родючі. До того ж безсніжні зими, коли навіть вологи від талого снігу грунт отримує як кіт наплакав, трапляються вже регулярно. А в іншу пору року від посухи потерпає вже вся Україна – що вже казати про південну Херсонщину, що є найсухішим районом держави?

Тому такі врожаї – 8 т/га, в кращому разі 10, - Соценки збирають на ділянці, де встановлена дощувальна машина «Фрегат». А на богарі кукурудзу вони вже не вирощують зовсім. Як вважає С. Соценко, без поливу в таких умовах, як зараз, зібрали б, може, 3-5 т/га і затрати покрили б, але заробили б, образно кажучи, п’ять копійок.

Краплинне ж зрошення дає змогу поливати кукурудзу кожні 3 дні. При цьому виливається 50 кубометрів на гектар. Поливають кукурудзу тут за графіком, не застосовуючи прилади з вимірювання вологості грунту. «Кукурудзу водою, як кашу маслом – не зіпсуєш», - говорить С. Соценко. Тож «цариця полів» опиняється, за словами фермера, в ідеальних умовах – «ноги в воді, а голова на сонці». Чого, чого, а сонця тут – хоч відбавляй.

Звичайний для такого поля качанДва качаниСистема краплинного поливу представляє собою стрічку, що прокладається в міжряддях. Втім, через високу вартість краплинного зрошення стрічку проклали через міжряддя: коли інтервал між рядками кукурудзи – 70 см, то між краплинними стрічками – 140. Через це одне міжряддя вологе, а сусіднє, де краплинної стрічки нема – сухе. Та все одно кукурудза вдалася на славу: великі качани, на багатьох рослинах – по два, і в цьому випадку навіть менший з цих двох станом на кінець серпня виглядає цілком повноцінним.

У господарстві використовують краплинну стрічку компанії «Уніфер», яка служить 1 сезон. На ринку є системи, які служать кілька років, але якщо їх застосовувати, то слід набагато акуратніше виконувати всі роботи, що вимагає вищих затрат праці, і унеможливлює оранку та низку інших грунтообробних операцій. Розглядав господар і найновішу технологію поливу – підгрунтове краплинне зрошення. С. Соценко відзначає таку її перевагу, як подача вологи на глибину, що змушує тягнутися вглиб кореневу систему, тоді як одним з найчастіше згадуваних недоліків прокладених по поверхні краплинних систем є концентрація коріння в поверхневому шарі. Водночас господар відзначає високу вартість системи – ще вищу, ніж та, яку зараз використовують у господарстві, а також те, що підгрунтове краплинне зрошення вимагає ідеального стану сходів.

Відсутність проблем з вологою дала змогу максимально загустити посіви. Густота стояння перед збиранням на полях на краплинному зрошенні у братів Соценків – 100 тис. рослин на гектар.

Краплинне зрошення відкриває нові можливості з удобрення культури. Азот, якого кукурудза потребує так багато, тут вносять через систему краплинного зрошення під корінь з кожним поливом, тобто кожні 3 дні. Всього за сезон азоту вносять у такий спосіб за сезон 500 кг/га. І ще 150 кг/га нітроамофоски під час сівби. Обов’язковими в технології вирощування кукурудзи в господарстві є внесення сірки (вона покращує засвоєння азоту) і бору, але мікроелементи вносяться по листу.

Існує стереотип, що в умовах зрошення інтенсивно розвиваються хвороби. Якщо починаєш розбиратися детальніше, то з’ясовується, що випадки, якими доводять свою правоту прихильники цієї точки зору, мали місце за зрошення методом дощування. Натомість брати Соценки на поширення хвороб на кукурудзяних полях не скаржаться, навіть тоді, коли вирощували «царицю полів» на одному місці 3 роки поспіль. А от совки цього року було багато. Сліди її діяльності видно на кінчиках багатьох качанів. Але це, як переконує С. Соценко, не страшно: страшно, коли совка ушкоджує кукурудзу на ранніх стадіях розвитку. Тоді від шкідника відбилися, двічі обробивши «царицю полів» Корагеном: раз із літака і раз з обприскувачів.

І все-таки, що ж за гібриди тут вибирають для краплинного зрошення? Сергій Соценко розповів, що для краплинного зрошення вибирають гібрид з максимальною врожайністю, тобто, - з максимальним ФАО – не менше 400. «Гібриди з низьким ФАО тут вирощувати немає сенсу: затрати такі самі, а доходи суттєво менші», - говорить С. Соценко. Окрім високої врожайності гібриди, які відбирають фермери для своїх полів, мають бути стійкими до хвороб. Саме цій властивості в господарстві завдячують відсутністю проблем з хворобами. А селекціонер цих гібридів – компанія Pioneer.

Опис технології був би неповним без згадки про обробіток грунту. В цьому плані брати Соценки – консерватори: як звикли орати, так і орють. Адже ж виходить добиватися хороших результатів, то навіщо щось міняти? «Під кукурудзу слід орати глибоко, на 27 см: чим глибші пласти ви перевернете, тим більше вологи залишиться в грунті. Ще один аргумент на користь оранки – великий обсяг пожнивних решток, які треба заробити в грунт. Зими все частіше у нас безсніжні, тому пожнивні рештки не перегнивають як слід, і через це їх доводиться заорювати», - розповідає фермер.

Звичайно, як і в кожному великому фермерському господарстві, тут не обходяться однією культурою. Вирощують соняшник (як же без нього в Степу?), пшеницю, овочі, виноград, баштанні. Цього року запланували посіяти озимий ріпак на полі під дощуванням. До речі, під нього грунт обробили по мінімуму: глибоке розпушування, після нього – дискування. Овочевий клин у господарстві скорочують через брак робочої сили.

Під пшеницю в господарстві теж орють. Адже пшениця вирощується на дощуванні. Втім, цього року з поливом пшениці фермерів підвели «природні монополісти», подавши воду в повному обсязі з каналу аж після 9 травня. В умовах квітневої спеки й посухи пшениця сформувала малий колос, і щось тут виправити було вже пізно. Тому бункер показав лише 3 т/га.

Є у фермерів і невеликий виноградник. Цього року завдяки дощам у другій половині літа грона виросли масою до 6 кг. Шкода, що на момент візиту журналіста сайту в господарство виноград уже був зібраний. Тепер розраховуємо, що хоч наступного року вдасться висвітлити передовий досвід фермерів у ще одній галузі – виноградарській.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Марія Махновець (ліворуч), експерт з органічного трейдингу, на виставці BIOFACH, Нюрнберг, Німеччина, разом з експертами аграрного ринку - André Pilling та Марією Дідух (проект "Agritrade Ukraine")
Україна посідає 10 місце в світі з виробництва органічних зернобобових культур, по олійним та зерновим знаходиться на 6-й позиції. Основні напрямки експорту - Нідерланди, Німеччина, Великобританія,
Компанія «Нертус» активно розвиває два напрямки. Перший — насінництво гібридів соняшнику й кукурудзи сербської селекції. Другий — ЗЗР та мікродобрива. На сьогодні в портфелі компанії «Нертус» вже 70 препаратів для зернових, зернобобових,... Подробнее

1
0