Спецможливості
Статті

ЛЮЦЕРНА: економіка культури

08.05.2014
860
ЛЮЦЕРНА:  економіка культури фото, ілюстрація

Основою бізнесу є принцип отримання кращого результату за мінімальних витрат. Галузь скотарства — не є винятком із загальних правил. Успішна господарська діяльність у скотарстві передбачає досягнення вищих показників продуктивності та якості продукції за менших виробничих витрат. Оскільки годівля тварин становить найбільшу частку в структурі виробничих витрат та має визначальний вплив на продуктивність тварин, цьому елементу ведення м’ясо-молочного тваринництва приділяють значну увагу. 

Основою бізнесу є принцип отримання кращого результату за мінімальних витрат. Галузь скотарства — не є винятком із загальних правил. Успішна господарська діяльність у скотарстві передбачає досягнення вищих показників продуктивності та якості продукції за менших виробничих витрат. Оскільки годівля тварин становить найбільшу частку в структурі виробничих витрат та має визначальний вплив на продуктивність тварин, цьому елементу ведення м’ясо-молочного тваринництва приділяють значну увагу. 

О. Мас­лак,
канд. екон. на­ук, до­цент,
в. о. завіду­ва­ча ка­фе­д­ри логісти­ки
та ви­роб­ни­чо­го ме­недж­мен­ту,
Сумсь­кий НАУ
 
Одним із ефективних елементів годівлі у сучасному скотарстві є використання люцерни. Зелена маса цієї культури є джерелом дешевої енергії для тварин, її використовують на сіно, сінаж, силос, а можна згодовувати і відразу після скошування.

Посівні площі в Ук­раїні
Лю­цер­на зай­має доміну­ючі по­зиції у струк­турі посівів ба­га­торічних трав: як­що посіви ос­танніх на сіно в Ук­раїні у 2013 р. зай­ма­ли 895 тис. га, то відповідні посіви лю­цер­ни — 498 тис. га. За за­галь­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня посівів ба­га­торічних трав на зе­ле­ний корм на рівні 198 тис. га пло­ща лю­цер­ни на ці цілі ста­но­ви­ла 110 тис. га.
Уп­ро­довж ос­тан­ніх п’яти років площі лю­цер­ни на сіно постійно зміню­ва­ли­ся: найбільши­ми во­ни бу­ли у 2009 р. — 516 тис. га, най­мен­ши­­ми — у 2011 р. — 462 тис. У 2013 р. площі лю­цер­ни на сіно ско­ро­ти­ли­ся, порівня­но із по­пе­реднім ро­ком, на 8 тис. га. Подібна тен­денція спо­­с­теріга­ла­ся і з пло­ща­ми лю­цер­ни на зе­ле­ний корм.
Уро­жаї сіна із лю­цер­ни уп­ро­довж ос­тан­нь­о­го п’ятирічно­го періоду ко­ли­ва­ли­ся у ме­жах 20%. Най­ниж­чий рівень уро­жай­ності зафіксо­ва­но у 2009 р. — 35 ц/га, най­ви­щий — у 2013 р. — 42 ц/га. Уро­жаї лю­цер­ни на зе­ле­ний корм за цей період зміню­ва­ли­ся від 159 до 194 ц/га. Найбільші посівні площі лю­цер­ни на сіно розміщені у Жи­то­мирській та Він­ни­цькій об­ла­с­тях. Їхня вро­жайність ста­но­вить по­над 50 ц/га. Ос­новні площі ку­ль­ту­ри на зе­ле­ний корм — у Пол­тавсь­кій, най­ви­ща вро­жайність — у Черніве­ць­кій об­ла­с­тях. Ос­новні посівні площі лю­цер­ни на сіно зо­се­ре­д­жені у гос­по­дар­ст­вах на­се­лен­ня, а на зе­ле­ний корм — у сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах.

Еко­номіка куль­ту­ри
Ви­ро­щу­ван­ня лю­цер­ни на зе­ле­ну ма­су пе­ред­ба­чає по­вний пе­релік тех­но­ло­гічних опе­рацій. Пе­ред сівбою потрібно про­ве­с­ти оран­ку та куль­ти­вацію. Після цього висіван­ня, кот­ку­ван­ня та бо­ро­ну­ван­ня. У на­ступні, най­у­ро­жайніші, три ро­ки за по­тре­би мож­на вно­си­ти азотні до­б­ри­ва для піджив­лен­ня та за­сто­со­ву­ва­ти за­со­би за­хи­с­ту рос­лин. Тех­но­логічний про­цес пе­ред­ба­чає (за­леж­но від ме­ти по­даль­шо­го ви­ко­ри­с­тан­ня) ско­шу­ван­ня та пе­ре­ве­зен­ня зе­ле­ної ма­си для її сушіння на сіно чи відра­зу зго­до­ву­ван­ня ху­добі або кон­сер­ву­ван­ня на сінаж чи си­лос.
За ви­ко­ри­с­тан­ня куль­ту­ри впро­довж чо­ти­рь­ох років після висіву мож­на роз­ра­хо­ву­ва­ти на от­ри­ман­ня 1050 ц/га зе­ле­­ної ма­си, а са­ме: впро­довж дру­го­го-чет­вер­то­го років — по 300 ц/га за рік, про­тя­гом п’ято­го — 150 ц/га. От­ри­ман­ня та­кої вро­жай­ності по­тре­бує відповід­них ви­роб­ни­чих ви­т­рат. За­тра­ти ро­бо­чо­го ча­су на про­ве­ден­ня тех­но­логічних опе­рацій уп­ро­довж виз­на­че­но­го періоду — 14,8 люд.-год/га, що за оп­ла­ти праці 19,2 грн за 1 люд.-год ста­но­ви­ти­ме 284 грн/га, а ра­зом із відповідни­ми на­ра­ху­ван­ня­ми — май­же 390 грн/га. За нор­ми висіву насіння 18 кг/га і ціни 45 грн/кг ви­т­ра­ти на насіннєвий ма­­теріал ста­но­ви­ти­муть 810 грн/га.
Орієнтовні ви­т­ра­ти на піджив­лен­ня азо­том уп­ро­довж трьох років — 1050 грн/га, за­со­би за­хи­с­ту рос­лин — 150 грн/га. За­галь­на по­тре­ба ди­зель­но­го па­ль­но­го — на рівні 134 л, що за ціни 14,2 грн/л ста­но­ви­ти­ме май­же 1900 грн/га. Амор­ти­заційні відра­ху­ван­ня технічних за­собів на 1 га — 605, капітальні та по­точні ре­мон­ти — 363, за­галь­но­ви­роб­ничі ви­т­ра­ти — 556 грн. Та­ким чи­ном, за­гальні ви­т­ра­ти на ви­ро­щу­ван­ня лю­цер­ни впро­довж п’яти років ста­но­ви­ти­муть 6,1 тис. грн. От­же, вра­хо­ву­ю­чи вро­жайність зе­ле­ної ма­си — 1050 ц/га, за­гальні ви­т­ра­ти — 6,1 тис. грн, собівартість 1 ц лю­цер­ни ста­но­ви­ти­ме 5,8 грн/ц.

Інтерв'ю
Наскільки важливо дбати про якість зерна? Що таке нотифікації і чому їх варто боятися Україні? Які хвороби зернових є загрозою для іміджу української сільгосппродкції propozitsiya.com розповів 
Ігор Чечітко, директор компанії  HZPC Ukraine
Після того, як запрацювала Угода про вільну торгівлю з ЄС, низка українських сільгоспвиробників спробували вийти на європейський ринок. Стало зрозуміло, що продукцію, яка продається у свіжому вигляді,

1
0