Бджільництво без кордонів... або Нотатки з Апімондії
За більш ніж 125 років своєї історії Апімондія1 перетворилася на важливий простір для обміну знаннями, стала символом об’єднання широкого кола людей, які дбають про важливу складову здоров’я нашої планети — бджіл.
Її перший Конгрес відбувся у Брюсселі в далекому 1897 році й одразу засвідчив надзвичайну актуальність теми: на ньому були присутні 636 учасників, а паралельно проходила Міжнародна виставка з-понад 339 експонентами з десяти країн. Відтоді Конгреси Апімондії проходять кожні два роки у різних країнах світу, а місце їхнього проведення виборюється на конкурсних засадах (країні- переможцю довіряють організувати форум разом із виставкою ApiExpo).
1 Назва «Apimondia» походить від латинських слів: аpis — бджола та mondia — світ, тобто «Світ Бджіл»
Найстаріші традиції та інноваційні ідеї
В рамках цьогорічного Конгресу було організовано чимало цікавих подій: наукові конференції та симпозіуми, різноманітні воркшопи і технічні екскурсії пасіками Данії, Норвегії, Швеції. Бджолярі зі всього світу мали змогу відвідати пасіки, майстерні з виробництва воску, дізнатися про місцеві закони та дозволені препарати, власноруч протестувати сучасну техніку на практиці.
З 23 по 27 вересня 2025 року Копенгаген став епіцентром світового бджільництва: тут, у скандинавському Bella Center, відбувся 49-й Конгрес Апімондії, на якому зустрілися понад 8000 учасників більш ніж із 140 країн. Цей міжнародний захід об’єднав численну армію шанувальників бджільницької продукції, науковців, виробників обладнання, практиків-пасічників та представників державних і міжнародних організацій — всі вони приїхали на конгрес, щоб поділитися досвідом, інноваціями та майбутніми викликами.
Обов’язковою складовою Апімондії, частиною її ділової програми є виставка ApiExpo 2025, Цей захід зібрав під своїм дахом більше 200 компаній, напрям діяльності яких напряму пов’язаний із бджільництвом.
Кількість інноваційних розробок та сучасних девайсів тут просто зашкалювала…
На стендах учасників можна було побачити різноманітні конструкції вуликів, сучасні розробки зі штучним інтелектом, сенсорами та світлотерапією, мобільні додатки для автоматизації рутинних процесів на пасіці, засоби для пакування і транспортування, ветеринарні препарати та засоби для профілактики хвороб і догляду за бджолами.
Також обов’язковою складовою Апімондії була виставка ApiExpo 2025, захід який зібрав під своїм дахом більше 200 компаній
Також обов’язковою складовою Апімондії була виставка ApiExpo 2025, захід який зібрав під своїм дахом більше 200 компаній
Також обов’язковою складовою Апімондії була виставка ApiExpo 2025, захід який зібрав під своїм дахом більше 200 компаній
Також обов’язковою складовою Апімондії була виставка ApiExpo 2025, захід який зібрав під своїм дахом більше 200 компаній
Все, що допоможе створити краще майбутнє для бджіл, меду та людей. «Без інновацій немає майбутнього!» — під таким девізом проводився конкурс унікальних розробок, основна увага якого була зосереджена на екологічності продукції та автоматизації виробничих процесів.
Золоту медаль отримала компанія Hivekeepers (Австралія) за систему мініцентрифуги для швидкого відкачування меду.
Срібло дісталося Bio Inovatsii (Болгарія) за ручну машину для зрізання воскових кришечок.
Бронзу поділили між собою три проекти:
пристрій для вилучення прополісу з еластичних сіток для його збору, розроблений українським дослідником, доктором філософії, Романом Двикалюком (родом з с. Свидова Тернопільської області). Завдяки парі роликів спеціальної конструкції пристрій швидко очищує сітки, зменшуючи втрати й підвищуючи якість продукту;
портативний апітерапевтичний інгалятор для домашнього використання, що є розробкою Łysoń Beekeeping Company (Польща);
лабораторна клітка для експериментів із бджолами від Слободана Долашевича (Сербія).
Коментар спеціаліста
«Свою перемогу я присвятив рідному місту...»
За підсумками дегустації у категорії «One bottle of sweet traditional mead» золоту медаль отримав Володимир Дмитрук (м. Луцьк, Україна). Його медівку «З’їзд монархів 1429» визнали найкращою у світі (срібло отримав Едуард Штібрани зі Словаччини, бронзу — Gospodarstwo Pasieczne Tomasz Łysoń з Польщі). Ця перемога стала черговим свідченням високої культури українського медоваріння, що активно розвивається і вже посідає гідне місце на міжнародній арені.
— Займаюся бджільництвом майже 30 років, медоварінням — близько 25 років. Але займаюся не тільки бджільництвом, а й громадською роботою. Я — віце-президент Спілки пасічників України та заступник голови Гільдії медоварів України. Як на мене, Апімондію можна порівняти з олімпійськими іграми, це важлива подія, яка об’єднує людей з усього світу та має велике значення не лише для спортсменів, але і для всього людства. Для будь-якого пасічника Апімондія — це професійне, яскраве та масштабне видовище, яке ніяк не можна пропустити. На цьому заході можна побачити сучасні напрацювання, встановити нові професійні контакти, прийняти участь у конкурсній програмі за різними напрямами виробництва (на конкурс виставляються і вироби зі свічок, і фахова література, і науково-виробничі досягнення… Тобто, є багато номінацій).
Про перемогу. Оскільки я не тільки пасічник, а ще і медовар, то виставлявся своїми питними медами. Для мене це не перший досвід участі у конкурсі. Так, у 2017 році в Стамбулі я отримав бронзову нагороду, у 2022 — взяв золото за напій «П’янка вишня», ну і зараз, медівка «З’їзд монархів 1429» принесла мені і всій Україні перемогу у категорії «One bottle of sweet traditional mead». Цьогорічний конкурс в номінації класичні (чисті) солодкі меди, в якому я брав участь, зібрав близько 25 конкурсних зразків. Також були й інші номінації — медові напої з додаванням соків, трав, сухі меди тощо.
Про медівку. Багато хто думає, що медівка «З’їзд монархів 1429» — нова розробка, втім, її я зробив ще 12 років тому, тобто цей напій із 12-річною витримкою. Назвав її на честь історичної зустрічі монархів Європи. Саме у Луцьку за ініціативою великого князя литовського Вітовта у січні 1429 року відбувся з‘їзд європейських монархів, що став видатною подією середньовічної історії. У 2029 році ми відзначатимемо 600-ту річницю цієї історичної події. А складові медівки доволі прості: це продукт не спиртований, а результат бродіння меду (38% меду йде на початку бродіння, наприкінці залишається 16–17%) і джерельної води, його міцність не дуже висока — близько 14 % об. Взагалі, медівка — один із найдавніших алкогольних напоїв у світі. Уявіть собі, ще скіфи виготовляли такі напої, а за часів Київської Русі при дворах були люди, яким доручали приготування питних медів, їх називали медоварами.
Про проблеми бджолярів України. Українські бджоляри стикаються з низкою проблем, які загрожують розвитку галузі. Серед основних — інтенсивне використання пестицидів у сільському господарстві, яке знищує популяції бджіл. Ну і, звісно, війна… Чимало пасік знищено, багато пасічників пішли воювати на фронт, і бджоли залишилися без догляду. Війна також вплинула і на експортну політику. Україна має багату історію бджільництва, є важливим гравцем на світовому ринку меду. До війни ми входили до трійки найбільших експортерів меду (експортували близько 85-87 тис. т), наразі —обсяги експорту зменшились вдвічі. Український мед бере Європа, США, Японія, останніми роками зросли поставки до країн Ближнього Сходу (особливо їм подобається акацієвий мед), тобто географія експорту доволі широка. Перспективи розвитку галузі є, але у цьому питанні нам заважає війна, подорожчала та ускладнилася логістика, квоти зменшилися на продукцію бджільництва. Ну і внутрішнє споживання впало, багато людей виїхало з країни, здебільшого ті, які були основними споживачами меду — жінки з дітьми. Проблеми є, але галузь живе, розвивається, намагаємося допомагати один одному, зберегти все що мали до війни. Нехай тільки закінчиться війна, і ми відновимо наші позиції як на зовнішньому ринку, так і на внутрішньому. Впевнений, наша національна ментальність (яка, до речі, і є рушійною силою у вирішенні багатьох питань), а саме завзята працьовитість, позитивна впертість і бажання безустанного розширення своїх горизонтів, дозволять нам вийти на зовнішній ринок із ще більшим обсягом медової продукції.
Про пробіотик. Пробіотичні препарати нас дуже виручають, вони позитивно впливають на відновлення бджолиних сімей після зимівлі, прискорюють їхній ріст та дозволяють краще підготувати бджіл до головного медозбору. У нас є прекрасний вітчизняний препарат Ентеронормін™ з Йодіс+Se для бджіл (20 г + 100 мл), який сертифікований не тільки в Україні, а і в країнах Європи та в США. Ним ми користуємося давно і на постійній основі. До речі, одним із винахідників Ентеронорміну є Михайло Переста, мій дуже хороший друг.
Як відомо, мікрофлора кишкового тракту бджіл формується протягом всього активного періоду життя бджолиної сім’ї, і від того, який склад мікрофлори буде сформований у дорослих і молодих бджіл, що йдуть у зимівлю, буде залежати стан здоров’я сім’ї загалом, а отже — їхній розвиток і продуктивність у наступному сезоні. Тож, для життєдіяльності бджіл симбіотна мікрофлора кишечника має важливе значення.
Цей пробіотичний препарат, до складу якого входять не тільки пробіотичні мікроорганізми, а й поживне середовище 1, має пролонговану антагоністичну дію проти різних збудників інфекційних захворювань (у т. ч. проти Bacillus larvae, збудника американського гнильцю бджіл, та Enterobacter aerogenes і Klebsiella pneumoniae, які викликають синдром руйнування колоній — колапс бджіл).
ЕНТЕРОНОРМІН™ з Йодіс+Se для бджільництва (20 г + 100 мл) є симбіотиком із трьох пробіотичних культур та пребіотиків. Препарат розроблений з метою зміцнення імунітету бджіл, підвищення інтенсивності росту, попередження та лікування грибкових, бактеріальних та вірусних захворювань
Ентеронорміном можна обробляти бджіл навіть під час медозбору, тобто він не здійснює шкідливий вплив ні на мед, ні на самих бджіл. Нормалізує мікрофлору кишечника, зміцнює імунітет, убиває патогенні бактерії, а ще забезпечує позитивний відновлювальний ефект після вживання (отруєння) комахами пестицидів. Зі свого досвіду використання Ентеронорміну скажу, що після використання цього препарату бджоли краще себе поводять, краще збирають мед, краще зимують.
1 Вода, збагачена іонами біологічно активного йоду та селену у формі «Йодіс+Se»
Безліч продукції, безліч смаків, безліч емоцій…
Особлива увага у відвідувачів заходу була зосереджена на інтерактивній дегустаційній зоні Global Honey Bar, де кожен бажаючий мав змогу скуштувати унікальні сорти меду (кожен мед мав QR-код з інформацією, історією та особливостями продукту). Добірка з 300 видів меду з понад 40 країн світу — це справжня подорож світом, дослідження різних регіонів, клімату та екологічних умов нашої планети. Різноманіття представлено продукції просто зашкалювало! Від м’ятних медів Хорватії до каштанових медів зі Словенії, від липових медів Литви до гречаних медів з Латвії, від болгарської акації до дикої вишні зі Словаччини та вересових медів Шотландії та Ірландії. А ще меди Фіджі, евкаліптовий та джарра з Австралії, мед манука з Нової Зеландії, китайський мед лічі, японський мед мандарина та цвіту вишні, індійський гірчичний мед та унікальні польові меди від карликових та гігантських бджіл Таїланду. Також були представлені альпійські польові меди з Австрії, вишуканий астрагаловий мед та польові меди з узбережжя Мальти, південноафриканський мед алое, кущовий та акацієвий мед з танзанійської савани та насиченим тропічний мед Мадагаскару, Того та Маврикію.
Особлива увага у відвідувачів заходу була зосереджена на інтерактивній дегустаційній зоні Global Honey Bar, де кожен бажаючий мав змогу скуштувати понад 300 унікальних сортів меду (кожен мед мав QR-код з інформацією, історією та особливостями продукту) з 40 країн світу
Особлива увага у відвідувачів заходу була зосереджена на інтерактивній дегустаційній зоні Global Honey Bar, де кожен бажаючий мав змогу скуштувати понад 300 унікальних сортів меду (кожен мед мав QR-код з інформацією, історією та особливостями продукту) з 40 країн світу
Українські бджолярі на Апімондії
Вітчизняні пасічники також взяли участь у цьогорічному Конгресі — і це вже стало доброю традицією. «Намагаємося не пропускати подібні заходи, кожні два роки приїжджаємо на Апімондію, представляємо свої досягнення, заявляємо про себе, перемагаємо!». До речі, українська делегація отримала срібну нагороду за свій павільйон, на якому було представлено різноманітна медова продукція та супутні продукти бджільництва. «Навколо нашого стенду завжди багато відвідувачів. Вони дегустують зразки українського меду, знайомляться з нашими технологіями виробництва, задають багато питань та обговорюють можливу співпрацю. Також слід сказати, що бджолярська спільнота є небайдужою до проблем українських бджолярів, які постраждали від війни — всі цікавляться станом галузі в умовах війни та висловлюють свою особисту підтримку народу України».
Без перебільшення, для українських бджолярів участь у такому масштабному заході — це унікальна можливість представити медову галузь України, знайти нових партнерів, а відтак продовжувати свою господарську діяльність. Вони гідно заявляють про себе, обмінюються досвідом, знаходять партнерів і налагоджують знайомства з галузевими лідерами світу. «Це можливість гідно представити свою країну, її досягнення та здобутки, чудова нагода познайомитися з такими самими пасічниками, як сам, обмінятися досвідом. До того ж, це реальний шанс для розвитку свого бізнесу, адже тут можна розширити ділові контакти, знайти нових клієнтів, укласти вигідні контракти та вдало продати власну продукцію». Поїздку організовувала Спілка пасічників України, власне українська делегація налічувала понад 25 учасників, зокрема:
Віталій Нагорнюк — резидент Спілки пасічників України;
Валерій Домбровський — керівник ТОВ «Київоблбджолопром», автор Прополісної вощини та Вощини Антикліщ;
Володимир Постоєнко — директор ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича»;
Ганна Стретович — віце-президент Спілки пасічників України;
Тетяна Сушко — виконавчий директор Спілки пасічників України;
Володимир Дмитрук — голова ГО «Братство бджолярів Землі Волинської «Ройовий Стан», заступник голови Гільдії медоварів України, віце-президент Спілки пасічників України;
Антон Шотік — медовар і учасник World Beekeeping Awards;
Наталія Сенчук — директорка Гадяцького аграрного училища, голова громадської спілки «Полтавський пасічник»;
Олександр Мізерницький — директор ТОВ «СГП „Мікробіологічні системи“»;
Наталія Потурай — пасічниця з Тернопільщини, членкиня Фундації жінок-пасічниць;
Іван Филипчук — пасічник, виконувач обов’язків голови асоціації «Бджолярі Буковини».
Л. Крюкова, керівник проєкту
«Тваринництво та ветеринарія»
Читайте також
Популярні статті
ТОП новин за тиждень
Наші партнери
