Спецвозможности
Новости

Леонід Козаченко: ми повинні виходити на новий рівень стосунків зі світовим ринком

05.06.2008
393
Леонід Козаченко:  ми повинні виходити на новий рівень стосунків зі світовим ринком фото, иллюстрация

Віце-прем’єр-міністр Леонід Козаченко люб’язно погодився дати ексклюзивне інтерв’ю нашому журналу для відповіді на питання стосовно ключових елементів розвитку інфраструктури аграрного ринку.
З віце-прем’єр-міністром розмовляє заступник головного редактора “Пропозиції” Юрій Михайлов.
Юрій Михайлов.Леоніде Петровичу, нещодавно Ви заявили, що в Україні створені всі передумови для того, аби в Україні вже в першому півріччі наступного року почала працювати товарна ф’ючерсна біржа. Наскільки це актуально для розвитку АПК України?
Леонід Козаченко. Елементи ф’ючерсної торгівлі в Україні вже мали місце, але вони були в організації валютного ринку. І діяльність нашої валютної біржі була високо оцінена фахівцями багатьох країн світу. На базі валютної біржі був проведений міжнародний семінар, у роботі якого взяли участь фахівці з Бразилії, Великої Британії, Швейцарії, Угорщини, Росії. Президент цієї біржі, пан Андронов, нині є головуючим Міжнародної асоціації ф’ючерсних бірж. Тобто у нас уже пройдено перший етап зі створення таких серйозних установ.
У нас формується ринкова інфраструктура, відпрацьовуються нові механізми діяльності АПК. Це є надзвичайно важливим в умовах внутрішньої дерегуляції, інтеграції із європейською та світовою економікою. Ф’ючерсна торгівля дає змогу впливати на ринки біржових товарів, таких як зерно, цукор, молоко, м’ясо, особливо у випадках накопичення продукції, коли створюється велика напруга на ринку. За цих умов суб’єкти ринку не можуть спрогнозувати події наперед і ведуть себе неадекватно. Це призводить до дестабілізації, падіння цін тощо.
Що стосується суб’єктів, які займаються трейдинговою діяльністю, то сьогодні Україна стала шостою (а незабаром стане п’ятою) країною-експортером зерна у світі. Ми повинні виходити на новий рівень стосунків зі світовим ринком. Нині проводяться тендери на поставку зерна в Бразилію, Південну Корею, Японію. Йдеться про лоти в півмільйона-мільйон тонн зерна, і навіть більше. Будь-який трейдер, який працює в Україні, вигравши такий тендер на поставку зерна, обов’язково повинен прохеджувати (застрахувати ризик зміни валютних курсів. — Ю.М.) на ф’ючерсній біржі контракт хоча б на 50%, інакше він може постати перед загрозою збитків на десятки мільйонів доларів. Якщо тепер не створювати такі механізми в Україні, то говорити про серйозну перспективу розвитку на найближчий час буде досить важко.
Третій момент. Впровадження ф’ючерсної торгівлі є дуже важливим з огляду на реалізацію політики лібералізації ринку. Навіть заява про можливість втручання або обмеження руху зерна викликає паніку на ф’ючерсній біржі, призводить до банкрутства учасників ф’ючерсного ринку. Тому в умовах діяльності ф’ючерсної біржі неможливо буде уявити рішення якогось губернатора про заборону вивезення зерна з області через неврожай, оскільки це призведе до необхідності покриття втрат учасникам ф’ючерсного ринку кліринговим домом.
Заснування ф’ючерсної біржі є важливим кроком уперед у розвитку ринкової економіки, в інтелектуальному розвитку всіх учасників аграрного ринку в цілому, а не тільки зернового, тому що в свідомості людей відбудуться дуже серйозні зміни. І це не якийсь разовий захід — повинна постійно проводитися просвітницька робота, стажування фахівців. Поки ми запустимо все це в роботу належним чином, пройде не менше одного року.
Юрій Михайлов. Ви сказали, що на ф’ючерсній біржі відбуватиметься торгівля ф’ючерсними контрактами на цукор і молоко. Наскільки мені відомо, наприклад, у США ф’ючерсів на білий цукор немає — тільки на сирець. Не торгують ніде і ф’ючерсами на молоко. Ф’ючерсами на білий цукор торгують на Лондонській міжнародній біржі форвардних і ф’ючерсних контрактів (LIFFE), але тільки великі міжнародні трейдери та урядові агенції, а не фермери чи цукрові заводи. Що за інновація в Україні?
Леонід Козаченко. Ми передбачаємо, що на ф’ючерсній біржі відбуватиметься торгівля такими базовими товарами, як енергоносії (нафта, газ, електроенергія), метали, кава. Що стосується торгівлі ф’ючерсами на молоко та цукор, то мова йде про цукор-сирець і сухе молоко.
Юрій Михайлов. На західних біржах обов’язково торгують валютою для хеджування валютних ризиків. Чи передбачається торгівля ф’ючерсними контрактами на валюту?
Леонід Козаченко. У змінах до закону, які нині вносяться, це передбачається. Але сьогодні торгівля ф’ючерсами на валюту заборонена.
Юрій Михайлов. Серцем ф’ючерсної біржі є кліринговий дім, який, окрім розрахункової функції, виконує дуже важливу роль гарантування виконання контрактів. На Заході членами клірингового дому є потужні фінансово-аналітичні структури. А от в Україні кліринговий дім створюється на базі Мінагрополітики (я посилаюся на інформацію агентства “Інтерфакс-Україна”, яку оприлюднено в лютому цього року), що означає: компенсувати клієнту ф’ючерсної біржі втрати через невиконання контракту брокером, у кінцевому рахунку, буде держава. Чи не станеться так, що з Державного бюджету будуть компенсуватися втрати, пов’язані з помилками чи зловживаннями українських брокерів?
Леонід Козаченко. Кліринговий дім є дуже важливим елементом інфраструктури ф’ючерсного ринку, оскільки через нього здійснюються розрахунки. І дійсно, якщо немає забезпечення з боку того брокера, який помилився чи зробив це навмисно, не вистачає його майна, кліринговий дім повинен нести за це відповідальність і відшкодовувати збитки.
На даний час висунуто кілька пропозицій щодо організації клірингового дому. Перша пропозиція — кліринговий дім повинен бути безпосередньо структурним підрозділом біржі. Друга пропозиція — це окремий орган, який певним чином має бути пов’язаний з роботою Державного депозитарію. Третя пропозиція — роботу клірингового дому повинна підстраховувати держава. Але все це — на рівні ідей. Остаточного рішення не прийнято. І через таке розмаїття різних думок навіть не затверджено план роботи групи, створеної в структурі Міжвідомчої комісії з організації ф’ючерсного ринку в Україні. Що стосується можливості втрат для Державного бюджету, то я не думаю, що кліринговий дім буде діяти із залученням державних гарантій.
Додам, що запроваджувати ф’ючерсну біржу непросто, оскільки більшість людей, які сьогодні причетні до цього, не розуміють цих речей. Немає великого розуміння і в уряді тощо. Але це зрозуміло, оскільки мова йде про дуже серйозну програму, яка абсолютно не властива тій економіці, в якій ми до цього знаходилися. У нас просто немає фахівців, які спроможні збагнути значення ф’ючерсної біржі й імплементувати цей проект.
Але важливо зробити перший крок. Ми сподіваємося залучити до цього величезну кількість наших фахівців, представників наукових установ, навчальних закладів, консультантів, фахівців іноземних бірж. Ми тримаємо постійний зв’язок у цьому питанні з фахівцями з Угорщини та Польщі. Ми встановили контакт з фахівцями з Бразилії — країни, яка за два роки вийшла на обсяги ф’ючерсних торгів, які перевищують обсяги торгів на Чиказькій біржі.
Юрій Михайлов. Кабінет Міністрів прийняв постанову про обов’язкове страхування сільськогосподарських культур і тварин. За цією постановою страхова премія визначена у 10 відсотків вартості врожаю. З одного боку, тут порушується основний принцип страхування — добровільність (на Заході фермер вирішує сам, страхувати врожай чи ні). З іншого боку, в умовах обов’язковості сплата страхових премій перетворюється на ще один податок з дуже високою ставкою. Крім того, складається враження, що виграють від цього не сільгоспвиробники, а страхові компанії.
Леонід Козаченко. Моя особиста позиція така. Ми повинні створити механізми, доступні учасникам аграрного ринку. Кожний учасник повинен мати право вибору: використовувати їх чи ні. Ці механізми повинні сприяти його професійній діяльності. Якщо говорити про страхування, то є відповідний закон, який не просто обумовлює формування цих механізмів, а й зобов’язує їх залучати. Ми повинні виконувати закон, і я як представник влади повинен бути законослухняним.
Що зумовило прийняття такого закону? Останніми роками ми маємо дуже багато стихійних явищ, які завдають величезної шкоди економіці взагалі та сільському господарству зокрема. Згадаймо про повені в Західній Україні, які змивали десятки тисяч гектарів угідь, руйнували будівлі, дороги. І всі зверталися до уряду, вимагаючи від нього компенсації втрат. Але серед тих, хто постраждав, були й такі, хто страхував своє майно. І виявилося, що в деяких випадках той, хто страхував майно, отримав менше, ніж той, хто не страхував і отримав відшкодування від держави.
Потім ці відшкодування набули більш масового характеру, і сьогодні в Страховому фонді Кабінету Міністрів немає коштів на відшкодування втрат. Тоді згадали про страхові компанії і ініціювали прийняття закону, за яким виробники зерна, цукрових буряків повинні страхувати врожай від ризиків. Сьогодні визначено близько десяти видів ризиків: повінь, посуха, градобій, пожежа тощо. Якщо взяти всі ці десять ризиків, то сумарна вартість страхування не повинна перевищувати 10 відсотків. Але це не означає, що виробник повинен страхуватися від усієї гами ризиків.
Сьогодні в проекті бюджету передбачено, що 50 відсотків вартості страхування буде компенсувати держава. Тобто якщо виробник застрахується від усіх ризиків, він має сплатити лише 5 відсотків. Але секретаріат Комісії з питань аграрної політики при Кабінеті Міністрів і Світовий банк провели семінар, на який залучили фахівців, які працюють у сфері страхування сільського господарства в різних країнах. Як зазначили ці фахівці, система нашого страхування є недосконалою, вона є дуже дорогою — в західних країнах вартість страхування не перевищує 4,5 відсотка.
Суть страхування на Заході полягає в тому, що вводиться так званий “коефіцієнт погоди”, який є похідною від десятків тисяч метеорологічних даних, які за останні 30 років на конкретній ділянці обраховують кожні чотири години зміни температури, вологості, кількість опадів тощо. І є програмне забезпечення для комп’ютерів, яке встановлює дуже чітку залежність урожайності від цілої низки цих погодних факторів. Якщо застосовувати цю методику, страхові компанії мають настільки мінімальні ризики, що вартість страхування стає дуже низькою. По-друге, на Заході існує дуже жорстка конкуренція на ринку страхових послуг.
Нам запропонували цю систему, яку можна впровадити в цілій низці регіонів, де ще збереглися метеостанції. До речі, західні фахівці були дуже здивовані тим, що в нас дуже добре збереглася інформація і що, незважаючи на руйнацію Радянського Союзу, в нас залишилася метеослужба. І за висновками фахівців, страхування за цією системою можна впроваджувати в зонах діаметром у 40 кілометрів довкола цих метеостанцій. Нині висновки узагальнюються, і якщо це можливо, то таку систему ми десь пілотно зможемо запровадити з початку наступного року.
Це буде дуже цікава система, оскільки до неї адаптовані всі іноземні страхові компанії. А якщо така система запрацює, то західні страхові компанії будуть готові прийти на наш ринок, навіть якщо не страхувати врожай безпосередньо, то надавати послуги з перестрахування ризиків.
На сьогоднішній день ми стоїмо на позиції, що там, де можна, треба застосовувати цю систему, там, де не можна, будемо застосовувати старі методи роботи. Але в останньому випадку існує багато недоліків. Якщо всі ці механізми запрацюють, відпаде потреба у примусовому страхуванні — люди будуть самі зацікавлені у цьому.
Юрій Михайлов. Але страхові компанії повинні мати досить серйозний склад фахівців, які здійснюватимуть постійний моніторинг полів для з’ясування, наприклад, чи дотримують агротехнології. По-друге, вартість товарної маси для страхування — зернові, олійні, цукрові буряки — може сягати 4–5 мільярдів доларів. В Україні ще немає компаній, здатних здійснити страхування такої суми.
Леонід Козаченко. Тут справді є проблема — ми її усвідомлюємо. В мене була група інвесторів, які вкладають кошти в сільське господарство, але які звикли працювати в іншій сфері, де страхування діє ефективніше. Вони застрахували в Запорізькій області врожай. У результаті посухи врожай вийшов низьким — не тільки в них, а в цілому по району. Вони звернулися за відшкодуванням до страхової компанії, а там їм відповідають, що в страховому контракті записано страхування від пожежі. Тепер справа розглядається в суді. Тут мова йде про брак досвіду з обох боків, відсутність відпрацьованих механізмів роботи таких суб’єктів і контролю за їх діяльністю. І суду непросто буде прийняти рішення — є проблеми з контрактом.
Брак коштів у наших страхових компаній повинен компенсуватися перестрахуванням ризиків у західних компаній. Цей механізм міг би залучити в Україну близько 9 мільярдів доларів за умов, що схеми страхування узгоджуються з європейськими. Я знаю, що частина страхових полісів виписується під конкретні ризики, такі як градобій, пожежа, заморозки, і вони легко перестраховуються, оскільки це легко перевірити.
Юрій Михайлов. Виробник повинен страхову премію платити наперед. От, наприклад, весною до витрат на польові роботи додадуться витрати на страхування — нехай навіть п’ять відсотків від очікуваного доходу. Де брати кошти? Знову звертатися за позикою до банку під 30 відсотків?
Леонід Козаченко. Так, ситуація є складною — шукати кошти буде дуже важко. Тому треба думати вже тепер, як вирішувати цю проблему.
Юрій Михайлов. Два роки поспіль в Україні одержано значний урожай зерна. Це добре — вихід на світові ринки, стабілізація грошової одиниці, внесок в макроекономічні показники, розвиток інфраструктури АПК. А чи відчула позитивний вплив на собі проста людина на селі?
Леонід Козаченко. Два роки тому заборгованість по заробітній платі сягала 2,5 мільярда гривень. На сьогоднішній день цей показник — в межах 300 мільйонів гривень. Тільки за останній рік ми зменшили цю заборгованість десь на 1,5 мільярда гривень. Це суттєво. Ця сума є зіставимою з виплатами за оренду землі. Якщо їх сплюсувати, то вийде значна сума.
Якщо взяти валові доходи, заробітну платню, то вони зросли майже на 40 відсотків тільки за два останні роки. Але якщо викреслити окремо заробітну платню, то її зростання не є значним. За офіційними даними, за вісім місяців цього року загальне зростання заробітної плати становило 18 відсотків, приблизно так само вона зросла й у сільському господарстві. Коли ми говоримо про конкретний виробничий процес, то зарплата є складовою собівартості продукції. Якщо цей компонент різко змінити, то різко зміниться собівартість і загальні показники. Тому зростання заробітної плати є удвічі меншими за темпи зростання виробництва зерна. Але, повторюю, валові доходи зросли приблизно на 40 відсотків.
Люди на селі відчувають позитивні зрушення. Але змінити за два роки рівень життя кардинально, щоб вирішити цілу низку соціальних проблем, неможливо — для цього потрібно, принаймні, п’ять–десять років.
Юрій Михайлов

Интервью
Несмотря на бурное развитие аграрного сектора в экономике Украины уровень проникновения агрострахования в сельское хозяйство колеблется на отметке 2-3%. Зато мировой опыт подсказывает, что становление мощного аграрного государства... Подробнее
экспорт
После подписания Соглашения о зоне свободной торговли с Канадой украинские аграрии получили шанс выйти на канадский рынок. Впрочем, положительный эффект станет ощутимым не сразу.

1
0