Квоти: цю пісню не задушиш…

Квоти на продаж зерна нового врожаю за кордон... Їх таки поділили. Сталося це майже через місяць після запровадження обмежень на експорт українського збіжжя.

Міністр аграрної політики Микола Присяжнюк недвозначно окреслив перспективу для трейдерів, які реалізують збіжжя на зовнішньому ринку. "Переконаний, що обмеження експорту буде подовжене до 1 липня 2011 року - початку нового маркетингового року - в обсязі, що дасть змогу експортувати лише надлишкову кількість зерна. У всякому разі, я виходитиму з такою пропозицією", - зазначив М. Присяжнюк. Ще одна експортна подія - судна, завантажені до вступу в дію постанови КабМіну про квотування, були випущені з портів без ліцензії.
Тепер про самі квоти на продаж зерна нового врожаю за кордон - їх таки поділили. Сталося це майже через місяць після запровадження обмежень на експорт українського збіжжя. Нагадаємо, прийнятою у жовтні урядовою постановою до кінця року з країни дозволено вивезти 2 мільйони тонн кукурудзи, 500 тисяч тонн пшениці, суміші пшениці і жита, полби, 200 тисяч тонн ячменю та по тисячі тонн жита і гречки.
Якщо керуватися інформаційним повідомленням, повністю вибрали ліміти постачальники пшениці та ячменю. А ось бажаючих продавати кукурудзу виявилося менше: розподілено лише 1 мільйон 481 тисяч тонн зерна "королеви ланів". Пояснення такої, на перший погляд, дивної ситуації (качанистої зібрали ж бо чимало) просте: розподіл квот, відповідно до постанови, "здійснюється на підставі заявки, поданої Мінекономіки суб'єктом господарської діяльності за встановленою міністерством формою... Разом із заявкою суб'єкт господарської діяльності подає висновок Мінагрополітики про наявність у нього обсягу сільськогосподарської продукції, зазначеного у заявці, та спроможність її експортувати... Загальний обсяг квот розподіляється комісією пропорційно обсягам, зазначеним у висновках Мінагрополітики".
Так от, стверджують учасники зернового ринку, аграрне відомство "не встигло" (чи не захотіло) вчасно надати висновки про наявність у окремих потенційних експортерів зазначеного у заявці обсягу сільськогосподарської продукції та спроможність її експортувати. У такий примітивний спосіб були, нібито, відсічені "небажані" компанії. І уряду навіть не довелося змінювати існуючий механізм розподілу, хоча ще недавно окремі високопосадовці наполягали на продажу зернових квот через аукціон. Мовляв, треба відійти "від корупційної складової".
Узагалі цьогоріч з розподілом квот дивна ситуація. Тільки й розмов, що розподіляли "своїм". А про плани обмеження експорту збіжжя країна дізналася ще у серпні, потім - незрозуміла кількамісячна пауза. Хіба для того, щоб зацікавленим у продажах за кордон суб'єктам вистачило часу зорієнтуватися й щоб приходили до владних кабінетів не з порожніми руками? Тепер торговці збіжжям жартують: квоти ділили за принципом "залиш портфельчик, усяк сюди вносящий".
Можливо, певні обмеження на експорт збіжжя й виправдані. Звісно, треба слідкувати за тим, щоб доморощені "вельмишановні" зернотрейдери не повивозили геть усе збіжжя за межі держави й щоб потім ми не залишилися "на бобах". Як це якось вже було - після чого зерно докуповували за межами держави. А коли бракує збіжжя - є небезпека, що й паляниця почне дорожчати. Але, з іншого боку, квоти треба розподіляти прозоро, а не як нині - "згідно з купленими білетами".
До речі, Мінекономіки додатково все ж оголосило про повторне приймання заявок на отримання ліцензій на експорт зернових в межах нерозподілених залишків квоти, зокрема на кукурудзу - в обсязі майже 518 тисяч тонн. Тут треба додати, сталося так тому, що окремі компанії, ймовірно, не подавали заявки на отримання ліцензій на реалізацію за кордон качанистої, сподіваючись, що після нового року не буде обмежень на вивезення її за межі держави. Хоча, ймовірно, станеться все з точністю до навпаки, тобто не виключено, що наступний розподіл квот пройде вже за новими правилами й на законних підставах. Адже парламент ухвалив у першому читанні законопроект про внесення змін до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", яким передбачено розподіл квот шляхом їхнього продажу на аукціоні.
n  Представляючи проект, глава Комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік розповів про історію його виникнення. За його словами, народженню документа передували несприятливі погодні умови під час дозрівання і збирання зернових. А незначні перехідні залишки збіжжя та неврожай у основних країнах-виробниках негативно вплинули на ситуацію на внутрішньому зерновому ринку, на формування державного інтервенційного фонду і регіональних ресурсів продовольчого зерна.
Він підкреслив, що валове виробництво зернових цьогоріч очікується на рівні 38,6 мільйона тонн при оцінці потреби внутрішнього використання в 26,2 мільйона. Зменшення прогнозу виробництва збіжжя до 38,6 через аномальні кліматичні умови зумовлює і скорочення експортних ресурсів у поточному маркетинговому році. Близько п'яти мільйонів зернових вже проекспортовано. Тож до липня 2011-го, за оцінками Григорія Калетніка, "залишається десь близько шести мільйонів тонн. Подальший і неконтрольований експорт тільки зменшуватиме внутрішні ресурси, створюючи відповідний їх дефіцит для споживачів. Ціни на зернові можуть зростати, що поставить під загрозу питання продовольчої безпеки держави".
Як поінформував голова комітету, діючою редакцією закону визначено режими автоматичного та неавтоматичного ліцензування експорту товарів. При цьому законом визначено два принципи розгляду заявок суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на одержання ліцензій та розподілу квот. Перший, коли розгляд здійснюється в порядку їхнього надходження, який визначається за датами реєстрації заявок, та другий, коли розгляд здійснюється одночасно після закінчення оголошеного строку приймання заявок з розподілом квот пропорційно обсягам зазначеним в заявках.
"Прийняття законопроекту забезпечить врегулювання на законодавчому рівні питання щодо продажу квот на експорт окремих видів продукції на аукціонах, підвищить прозорість та відкритість процесу розподілу квот та, відповідно, видачі ліцензій, а також забезпечить наповнення Державного бюджету за рахунок зборів з купівлі квот суб'єктами господарювання. Також буде вирішено проблему забезпечення продовольчої безпеки нашої держави, ефективного функціонування вітчизняного зернового ринку та спокою громадян, зняття соціальної напруги", - вважає Григорій Калетнік.
n  Натомість народний депутат Катерина Ващук у своїй промові закликала присутніх у сесійній залі згадати, "чи є ще в Україні вид діяльності виробничої, де є такі обмеження, як для сільськогосподарської продукції? Чи ми встановлюємо квоти на хімічну промисловість, металургію чи на що-небудь інше? Я розумію потребу цього року. Але не закупляв цього року уряд у таких обсягах, як треба, ні до Аграрного фонду, ні до державного резерву хліба... І сьогодні йде гасіння тих проколів, які були у забезпечені стабілізаційного фонду продовольчого зерна в Україні. І взагалі, нам краще переробляти фуражне зерно, пропускаючи його через тваринництво, а не вивозити все за кордон, бо це виглядає несолідно для аграрної держави".
n  Депутат від фракції комуністів Володимир Матвєєв фактично виступив проти законопроекту: "Фракція комуністів прийняла рішення голосувати за цей закон. Як член фракції я підкорююсь цьому рішенню, але всіх інших закликаю голосувати проти. Введення в дію цього закону - ще одне податкове ярмо на виробників, тому що збільшує ціну на товар на території України й жодним чином не відобразиться на ціні вже укладеного контракту за кордоном - це перше.
Друге. До статті закону вносяться доповнення про продаж квот на аукціоні. Це взагалі новація, якої у нас ще не було. Квота не має вартості, квота - це обмеження, і ми це обмеження продаватимемо на аукціоні?!
Сьогодні це квота на продаж зерна, відтак завтра може бути квота на метал, післязавтра - квота на вугілля, далі - квота на суднобудування тощо. І всі ці квоти, обмеження продаватимуться на аукціоні. Водночас йдеться не про продаж залишків державних ресурсів, а реалізуватиметься те, що захоче продати Кабінет Міністрів, і ніхто його, навіть Верховна Рада, зупинити не зможе.
Один з політиків сказав: щоб побороти корупцію в Україні, треба усе продавати з відкритих аукціонів. Так ось, пропоновані зміни до закону - ще один корупційний капкан. Бо чиновник матиме право виносити на аукціон бознащо. А це - ще одна можливість до корупційних дій".

Галина Квітка