Спецможливості
Агрохімія

Кон­троль бур’янів та хвороб на ку­ку­рудзі ба­ко­ви­ми сумішами

30.06.2017
5664
Кон­троль бур’янів та хвороб на ку­ку­рудзі ба­ко­ви­ми сумішами фото, ілюстрація

Ос­танніми ро­ка­ми в Ук­раїні од­ним із пріори­тетів для аг­раріїв за­ли­шається ви­роб­ництво зер­на ку­ку­руд­зи. Про­те внаслідок по­ру­шен­ня сівозміни, ви­ко­ри­с­тан­ня спро­ще­ної аг­ро­техніки та нез­ба­лан­со­ва­но­го вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив різко зрос­ли рівні по­тенційної засміче­ності ор­но­го ша­ру ґрун­ту бур’яна­ми й ура­же­ності йо­го шкідни­ка­ми та хво­ро­ба­ми.

 

То­му зни­жен­ня інтен­сив­ності аг­ро­технічних прий­омів на ор­них зем­лях по­тре­бує відповідної ком­пен­сації шля­хом ши­ро­ко­го за­сто­су­ван­ня хімічних за­собів, що за­побіга­ють ма­со­во­му роз­вит­ку не­ба­жа­них шкідли­вих ор­ганізмів, особ­ли­во на посівах ши­ро­ко­ряд­но­го спо­со­бу сівби: ку­ку­руд­зи, сої, цу­к­ро­вих бу­ряків.

Зміна кліма­ту та­кож вно­сить свої ко­рек­ти­ви в за­галь­ну кар­ти­ну фіто­санітар­но­го ста­ну посівів — на жаль, у бік погіршен­ня. Не­три­валі періоди з хо­лод­ною по­го­дою ос­танніми ро­ка­ми відзна­ча­ють ли­ше в ІІІ де­каді січня (-13,5°С), а бе­ре­зень уза­галі ано­маль­но теп­лий (се­ред­нь­о­до­бо­ва тем­пе­ра­ту­ра — 4,7…5,0°С за кліма­тич­ної нор­ми 0,3°С). Такі по­годні умо­ви на­бу­ва­ють усе більш ста­ло­го ха­рак­те­ру, зу­мов­лю­ють збільшен­ня кількості па­то­генів і шкідників, що пе­ре­зи­му­ва­ли, спри­я­ють ско­ро­чен­ню інтер­ва­лу їхньо­го роз­вит­ку та збільшен­ню чи­сель­ності по­колінь.

На період сходів ку­ку­руд­зи (ІІІ де­ка­да квітня — І де­ка­да трав­ня) пе­ре­па­ди тем­пе­ра­ту­ри в нічний (0,6°С) і ден­ний (12,2°С ) ча­си не­га­тив­но впли­ва­ють на про­ро­с­тан­ня па­ростків, а часті дощі в ІІ та ІІІ де­ка­дах трав­ня (ви­па­дає до 121,4 мм за нор­ми 36,0 мм) — на по­даль­ший роз­ви­ток рос­лин. На­томість на роз­ви­ток бур’яно­во­го це­но­зу не­га­тив­но­го впли­ву цих фак­торів не відзна­че­но.

Че­рез те, що рос­ли­ни ку­ку­руд­зи на по­чат­ку ве­ге­таційно­го періоду роз­ви­ва­ють­ся ду­же повільно, во­ни не мо­жуть кон­ку­ру­ва­ти з ви­да­ми бур’янів, які адаптовані до різних по­год­них умов, швид­ко ут­во­рю­ють міцну над­зем­ну ча­с­ти­ну й силь­ну ко­ре­не­ву си­с­те­му та знач­но пригнічу­ють посіви. Крім то­го, ряд­ки ку­ку­руд­зи пізно зми­ка­ють­ся, то­му для роз­вит­ку бур’янів, що про­ро­с­та­ють од­но­час­но зі схо­да­ми ку­ку­руд­зи, ство­рю­ють­ся спри­ят­ливі умо­ви. 

Результати застосування диметенаміду-П викликало появу нової хвилі бур`янівЧут­ливість ку­ку­руд­зи до бур’янів та її кон­ку­рен­то­с­про­можність не­од­на­кові у різні фа­зи ве­ге­тації куль­ту­ри. Так, до фа­зи двох-трьох листків ку­ку­руд­за ма­ло­чут­ли­ва до се­ге­таль­ної рос­лин­ності. Ад­же, за ре­зуль­та­та­ми на­ших досліджень, у роз­вит­ку рос­лин на кон­тролі, де чи­сельність бур’янів на 1 м2  ста­но­ви­ла 660 шт, та у варіанті з ви­ко­ри­с­тан­ням ґрун­то­во­го гербіци­ду на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни ди­ме­те­намід-П нор­мою 1,2 л/га (за кількості бур’янів 203 шт/м2) різниці не відзна­че­но. 

Про­те від фа­зи трьох і до вось­ми листків куль­ту­ри за­бур’яненість посівів призвела до різкого зни­жен­ня вро­жай­ності, ад­же зу­мо­ви­ла знач­не відста­ван­ня рос­лин ку­ку­руд­зи в роз­вит­ку. Так, ви­со­та ку­ку­руд­зи на кон­тролі бу­ла мен­ша ніж у 1,4 ра­зу, а до­вжи­на ка­ча­на — ли­ше 5–8 см. У варіан­тах із вне­сен­ням на посів гербіцидів ці по­каз­ни­ки ста­но­ви­ли 2,2–2,4 м та 12–18 см відповідно (рис.).

Слід зазначити, що за тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи од­но­го вне­сен­ня ґрун­то­во­го гербіци­ду для ефек­тив­но­го за­хи­с­ту від бур’янів не­до­стат­ньо. 

Ре­зуль­та­ти досліджень по­ка­за­ли, що у варіанті з ди­ме­те­намідом-П по­яву но­вої хвилі бур’янів спо­с­теріга­ли вже че­рез 10 днів після об­при­с­ку­ван­ня (табл. 1). 

У період ве­ге­тації об­роб­ку посівів ку­ку­руд­зи про­ти од­норічних та ба­га­торічних дво­доль­них, а та­кож од­норічних зла­ко­вих бур’янів про­во­ди­ли гербіци­дом на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни то­пра­ме­зон + ди­кам­ба нор­мою 1,25 л/га.  Перші оз­на­ки дії гербіци­ду відзна­че­но вже на третій день після об­при­с­ку­ван­ня. По­жовтіння та де­фор­мація верхівок спо­с­теріга­ли на та­ких бур’янах, як: ку­ря­че про­со, гри­ци­ки зви­чайні, ло­бо­да біла, па­да­ли­ця ріпа­ку, гірчак бе­рез­ко­подібний, осо­ти, галінсо­га дрібноквітко­ва.

Най­ви­щу технічну ефек­тивність гербіцидів (96%) виявлено на 30-й день після об­роб­ки посівів. Кількість і си­ра ма­са бур’янів за зби­ран­ня уро­жаю у варіан­тах, де про­во­ди­ли об­при­с­ку­ван­ня гербіци­да­ми, змен­ше­но на 67,3–77,7% у порівнянні з кон­тро­лем (532,9 г/м2).

За ро­ки досліджень на посівах ку­ку­руд­зи відзна­ча­ли інтен­сив­ний роз­ви­ток ку­ку­руд­зя­ної во­ло­ха­тої по­пе­лиці. У варіан­тах без інсек­ти­ци­ду за­се­леність шкідни­ком  ста­но­ви­ла 70–80%, особ­ли­во з країв по­ля. За­сто­су­ван­ня інсек­ти­ци­ду на ос­нові пірак­ло­ст­робіну нор­мою 135 мл/га зни­зи­ло за­се­леність рос­лин по­пе­ли­цею вдвічі, до то­го ж її кількість в ко­лоніях бу­ла знач­но мен­шою. 

Ос­танніми ро­ка­ми на посівах ку­ку­руд­зи спо­с­теріга­ють за­се­лен­ня ба­вов­ни­ко­вою сов­кою, по­шко­д­жен­ня нею рослин є пря­мим наслідком ура­жен­ня ка­чанів хво­ро­ба­ми, зо­к­ре­ма фу­заріозом. На да­ний час таке псування культури шкідни­ка­ми не має ма­со­во­го ха­рак­те­ру, про­те, за по­тепління кліма­ту зо­на еко­логічно­го оп­ти­му­му де­я­ких видів ко­мах роз­ши­рюється на північ. Це сто­сується ку­ку­руд­зя­но­го стеб­ло­во­го ме­те­ли­ка та  західно­го ку­ку­руд­зя­но­го жу­ка, то­му аг­раріям потрібно про­во­ди­ти постійний моніто­ринг що­до по­яви да­них видів шкідників на своїх посівах.

Най­по­ши­реніши­ми й шко­до­чин­ни­ми хво­ро­ба­ми на ка­ча­нах ку­ку­руд­зи за ро­ки досліджень виз­на­че­но: тем­ну пліс­ня­ву, сіру гниль, фу­заріоз та гель­мін­то­­споріоз. На по­чат­ку фа­зи мо­лоч­ної стиг­лості на не­об­роб­ле­них фунгіци­дом ва­­ріан­­­тах роз­ви­ток фу­заріозу, сірої гнилі та тем­ної плісня­ви не пе­ре­ви­щу­вав 7,03%, гельмінто­с­по­ріозу — 15,93%. Най­по­ши­ренішим за­хво­рю­ван­ням у дослідний період бу­ло тем­не пліснявіння ка­чанів, яке ста­но­ви­ло 44,5–74,8%.  За об­при­с­ку­ван­ня посівів фунгіци­дом на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни пірак­ло­ст­робін роз­вит­ку фу­заріозу та гельмінто­с­поріозу не відзна­че­но, а сірої гнилі та тем­ної плісня­ви — на рівні 0,21–0,45% з по­ши­рен­ням — 2,2–21,2%.

Най­ви­щу технічну ефек­тивність пірак­ло­ст­робіну спо­с­теріга­ли у фа­зі мо­­лоч­ної стиг­лості ка­чанів, про­ти фу­­за­ріо­зу та гельмінто­с­поріозу 100%, сірої гнилі — 75–81%, тем­ної плісняви — 85–90%. У фа­зі вос­ко­вої стиг­лості ефек­тивність фунгіци­ду про­ти хво­роб бу­ла на рівні 64–80% (табл. 2).

От­же, в ре­зуль­таті про­ве­де­них досліджень вста­нов­ле­но, що технічна ефек­тивність ґрун­то­во­го гербіци­ду на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни ди­ме­те­намід-П на посівах ку­ку­руд­зи доз­во­ляє стри­ма­ти на 89% по­яву пер­шої хвилі бур’янів, але за ви­со­кої во­ло­гості повітря та низь­кої тем­пе­ра­ту­ри за­сто­су­ван­ня ли­ше ґрун­то­во­го гербіци­ду є ма­ло­ефек­тив­ним. 

За об­при­с­ку­ван­ня бур’янів у період ве­ге­тації ку­ку­руд­зи най­ви­щу технічну ефек­тивність гербіцидів (96%)  спо­с­теріга­ли в усіх варіан­тах із за­сто­су­ван­ням суміші то­пра­ме­зон + ди­кам­ба. 

Об­роб­ка ку­ку­руд­зи у фа­зі мо­лоч­ної стиг­лості ка­чанів фунгіци­дом на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни пірак­ло­ст­робін за­без­пе­чує 100%-ву ефек­тивність про­ти фу­за­ріозу та гельмінто­с­поріозу, про­ти сірої гнилі — 75–81%, тем­ної плісня­ви — 85–90%. У фа­зі вос­ко­вої стиг­лості ефек­тивність фунгіци­ду про­ти хво­роб бу­ла на рівні 64–80%.

За­вдя­ки ви­со­ко­е­фек­тив­но­му кон­тро­лю бур’янів, хво­роб та шкідників  на посівах ку­ку­руд­зи бу­ло до­дат­ко­во збе­ре­же­но 3,35–4,91 т/га зер­на (на кон­тролі — 4,48 т/га).

 

О. Сніжок, канд. с.-г. на­ук, старш. на­ук. співробітник, 
Інсти­тут сільсько­го гос­по­дар­ст­ва Західно­го Полісся НА­АН

Інформація для цитування

Контроль бур`янів та хвороб на кукурудзі баковими сумішами/ О. Сніжок// Пропозиція / — 2017. — №6. — С. 102-103

Інтерв'ю
Земельна реформа аж ніяк не завершилася з прийняттям закону про обіг сільськогосподарських земель. Вона потребує прийняття супутніх законів та підзаконних актів, що забезпечать функціонування ринку землі. Про долю цих законів і... Подробнее
Наскільки важливо дбати про якість зерна? Що таке нотифікації і чому їх варто боятися Україні? Які хвороби зернових є загрозою для іміджу української сільгосппродкції propozitsiya.com розповів 

1
0