Спецможливості
Інтерв'ю

Костянтин Сарнацький: "Настав час познайомити канадський та український бізнес"

27.09.2016
7469
Костянтин Сарнацький: "Настав час познайомити канадський та український бізнес" фото, ілюстрація
Константин Сарнацкий

Завдяки проведенню реформ, Україна сьогодні має найбільший за останній час інвестиційний потенціал. До найважливіших міжнародних партнерів України належить Канада.

 

Упродовж 2010-2014 років обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною та Канадою в середньому становив 280 млн. дол. США на рік. У 2015 році він виріс до 362 млн доларів. Надалі ці показники також мають зростати. Адже 11 липня 2016 року уряди Канади та України підписали Угоду про зону вільної торгівлі.  Український уряд закликає канадських бізнесменів інвестувати в економіку нашої країни. Канадський уряд вже оголосив про фінансування програм, спрямованих на збільшення товарообігу та інвестицій між Канадою та Україною.

Одним з інструментів реалізації Угоди з боку України стала створена влітку цього року Платформа Канадського Агробізнесу. Яким чином Платформа може допомогти підприємствам нашої держави вийти на канадський ринок чи отримати доступ до сучасних технологій? Про це «Пропозиція» запитала у ініціатора та керівника Платформи Канадського Агробізнесу, засновника компанії ВРАС Костянтина Сарнацького.

 

Пане Костянтине, як виникла ідея створити Платформу?

Канада давно у моєму серці. Сталося так, що 26 років тому я працював у Канаді.  Я був науковцем, селекціонером, виводив сорти. Там почався мій бізнес-інтерес, бо я зрозумів, що хочу, аби таким було життя в Україні.

У травні цього року почалися перемовини з торговим відділом посольства Канади в Україні, представниками ділових кіл та урядових установ Канади. Згодом мені запропонували бути провідним доповідачем на Канадсько-Євразійському Агробізнес Форумі, щоб розповісти про можливості, які відкриті для канадського бізнесу в Україні.

Ми довго думали, як нам презентувати потенціал та можливості України в сільському господарстві. Було очевидно, що для канадійців Україна – це terra incognita, невідома країна.  Ми далеко. Вони знають про війну, страждання людей, проблеми в економіці, промисловості, банківській сфері – і все це правда. Правда і те, що Канада всіляко допомагає Україні пережити ці негаразди від моменту, коли канадський уряд першим серед іноземних держав визнав незалежність України. За роки незалежності продовжували поглиблюватись наші міждержавні стосунки. Канада багато інвестує у політику, у військову частину, у культурні зв’язки, але бізнес поки не відповідає можливостям обох країн. Для канадійського аграрного бізнесу було відкриттям, що за останні 25 років Україна досягла значних успіхів і стала провідним експортером  зерна, олії у світі. Вони цінують, що ми дружні і пам’ятають, що найуспішніші в Канаді фермери - це українці. Ми презентували для них  можливості України.  Адже ми  хочемо споживати якісну продукцію, хочемо продавати свою продукцію за кордон. Україну в Канаді почали розглядати як потенційного бізнес партнера. Навіть на  Світовому конгресі українців влітку цього року була прийнята декларація, у якій говорили про бізнес. Це важливо. Адже агресор, який прийшов в Україну,  хоче показати, що наша країна нікчемна. Вона може стати такою,  якщо у нас не буде сучасних технологій, не буде достатньо коштів. Тому вперше в рамках конгресу проходили заходи з метою всіляко сприяти налагодженню бізнесу між нашими країнами.

 Є таке прислів'я: випадок допомагає підготовленим.  Допомагати треба тому, хто готовий приймати допомогу з точки зору порядності, вміння, бажання працювати.

Зараз ми перебуваємо в унікальній ситуації. П’ять років тривала наполеглива праця між Україною та Канадою щодо підписання Угоди про зону вільної торгівлі. А тепер ми будемо важко працювати для того, щоб створити механізми її роботи у всіх сферах. Саме для цього  була створена Платформа Канадського Агробізнесу як один з інструментів ефективної імплементації бізнес проектів в сфері сільського господарства, значного збільшення товарообігу між Канадою та Україною. Це зацікавило і Канаду, і Україну.

 

Що таке платформа? Це громадський проект чи міжурядова структура?

Платформа Канадського Агробізнесу – це суто бізнесовий проект. Компанія ВРАС інвестувала в цей концепт свої гроші, і він почав працювати. Ми заснували його в партнерстві з провідними канадськими компаніями. Інформаційну підтримку цьому проекту надає торговий відділ канадського посольства в Україні та профільні інституції провідних провінцій Канади. Нас цікавить, перш за все, сільське господарство, включаючи освіту у сільському господарстві. Так, це суто бізнес проект. В угоді про вільну торгівлю наголошується про можливість збільшення товарообігу. Ви спитаєте, а до чого ж тут освіта? Цей проект – для того, щоб можна було нарешті побачити іншу Україну. Бо ми віримо, що рано чи пізно це має статися. Майбутнє за освіченими людьми.

Що таке Платформа? Це не асоціація, куди тебе запрошують, ти маєш заплатити гроші, а потім твій бізнес буде лобіюватися. Це не клуб за інтересами. Ми цим не займаємось.  Ми інвестувємо свої гроші в нові ринки і нові можливості.

Костянтин Сарнацький про Платформу

Коли ми у Канаді говорили про платформу для співпраці, то зрозуміли, що треба познайомити канадський та український бізнес. У нас проходить багато виставок – скажімо, на ІнтерАгро є німецький  павільйон, є французький, але немає канадського. Якщо Канада хоче  розширювати свій бізнес в Україні, ми беремось реалізувати це на Платформі. Канада взагалі експортно орієнтована країна – вона експортує продукцію, технології, знання.  На платформу приходять, тому що хочуть кудись поїхати. Українським підприємцям, які зайдуть на нашу Платформу, образно кажучи, залишиться тільки купити квиток, щоб доїхати до станції призначення і почати співпрацю. Тому домовляйтесь!  У нас є запити від великих і маленьких українських виробників, які потребують канадського сервісу, техніки, технологій.

Ми розуміємо, що треба буде шукати партнерів для того, щоб стати успішними, адаптувати потрібні для реалізації Угоди регулюючі моменти та зацікавити у цьому молодь. Це важкий процес і важко виконуваний план. Але ми мрійники, по-іншому не можна.

 

Ми пам’ятаємо, що на початку 90-х років вже був перший великий похід канадців в Україну – і планів було багато, і компаній багато, але це дуже швидко минуло. Очевидно, країна не була готова, не було створене сприятливе законодавче поле. Чи є загроза, що історія може повторитися?

Загроза є завжди. Я добре пам’ятаю ті часи. Сьогодні дуже важливо, щоб на платформі зійшлися ті, кому це потрібно, хто вміє працювати і кому можна довіряти.

 

А як ви це будете гарантувати?

Неможливо гарантувати. Ми не виключаємо, що історії можуть бути різними. Тоді це робилося на основі емоцій – я українець, ти українець і я хочу тобі допомогти. Зараз усе зовсім інакше. Це бізнес-проект. Якщо зустрічається бізнес, то у обох сторін є розуміння, що і як треба робити, є контракт, який треба виконувати.  Тому я не розділяю таких побоювань. Це не благодійність, де може бути невідомий результат.

 

В правовому полі  є умови для того, щоб Платформа працювала успішно?

З точки зору  правового поля взагалі немає проблем. Ми хочемо, щоб про це знав і український, і канадський ринок. Щодо  канадійського ринку, ми працюємо через їхні інституції, щоб сюди прийшов той бізнес, у якого є ресурси, впевненість, що їхній продукт потрібен на цьому ринку і він конкурентноздатний. А український ринок має знати, що у нього є канал, через який він може продавати продукцію не тільки в Китай, а й у Канаду. Тим більше, коли  найближчим часом буде повною мірою реалізована і затверджена парламентами Угода про зону вільної торгівлі, вона дасть колосальні переваги. Це те, що не зробила для нас жодна країна, з якою ми активно співпрацюємо. Цього не зробили наші найближчі сусіди – французи, німці, поляки. Це зробили канадійці.

У нас в бізнесі система має бути не демократична, а демократура. Якщо хочеш щось змінити - то спершу зроби, а потім критикуй. Так працює вся Канада. 

Таким чином, є великий шанс заявити через Платформу про себе, про свої унікальні технології, навчання, продукцію, техніку. Це можна продемонструвати на полях, на виставках – де завгодно. Але треба переконати, що є продукція, яка знайде місце на ринку, вона має бути конкурентноспроможною за ціною, за якістю, за ефективністю, логістикою. Попереду колосальна робота.  Але це величезний бізнес і він всеоб’ємний, і водночас цілком реальний, якщо поряд правильний партнер.

 

Тоді які ваші прогнози щодо найперспективніших напрямків співпраці у найближчий час?

Це все, що пов’язане з тваринництвом – Україна того потребує, а канадці в цьому аспекті №1 у світі. Все, що стосується кормовиробництва в його широкому розумінні.  Адже є потреба в найкращій генетиці для молочного і м’ясного тваринництва, техніці на всіх етапах вирощування, приготування та вигодовування, є потреба в сучасних заводах по виробництву кормів, консультаціях і професійному супроводі проектів. Наприклад, наш цукровий бізнес – заводи працюють тільки на цукор. А канадійці мають технологію , за якою із відходів цукрового буряка, із меляси  роблять корми. Я абсолютно впевнений, що це також правильна система насінництва, яка в Канаді просто унікальна. Це заводи по доведенню цього насіння до кондиції.  Це і правильні сорти правильних культур, хоча вони вимагають реєстрації. Ми можемо отримати унікальні речі. Так само і з українського боку. Україна має якісну продукцію. А Платформа зроблена і для того, щоб українські товари пішли в Канаду. Звичайно, канадійці ввели деякі обмеження, це нормально.  Але у Канаді є попит на багато товарів українського виробництва. Якщо вони відповідають канадським стандартам, то будуть успішно там продаватися.

 

Але ж інформація про нові технології насправді відкрита, а за 25 років особливих змін у підходах не маємо?

У нас є два сільських господарства. Є сільське господарство холдингів, а є те, котре об’єктивно не має коштів. Бути фермером – це отримувати знання з відкритих джерел, з інтернету, але фермери не можуть знайти контакти  або кошти, щоб поїхати в ту ж таки Канаду  за досвідом. Для маленьких чи середніх господарств це проблематично. Холдинги інвестували в бізнес, який швидко приносить гроші. У цьому немає нічого поганого. Якби їх не було, ми б не продавали стільки сільськогосподарської продукції. Деякі наші холдинги займаються багатьма речами одночасно. Починають з одного напрямку, а потім один за другим додають нові, нішеві, а потім за ними підтягаються інші виробники.  Це нормальний процес. Бо не можна стояти на місці - треба думати і кожен день шукати нові рішення.

Але коли зараз кажуть,  що Україна експортує багато сільськогосподарської  продукції , ми маємо знати, що це не зовсім Україна, це 10 українців. У них є 30 тисяч чи 300 тисяч гектарів землі – кому скільки дісталося.  І ця земля, в більшості своїй, ефективно використовується. Надзавдання - зробити ефективними решту господарств, відкрити експортні можливості для малого та середнього за розміром землі фермера.

Можливості для малого бізнесу - будуть

Для малого бізнесу, для невеликих приватних господарств буде можливість такої співпраці з Канадою – хоч би  у тому-таки нішовому напрямку?

Це вже є. Канада інвестувала саме в середній і малий бізнес. В рамках підписаної Угоди вони створили організацію, яка вивчає і шукає п’ять конкретних проектів, і я не знаю, які проекти вони знайдуть. Але є кошти для того, щоб малий і середній бізнес міг продавати свою продукцію в Канаду. Вони виберуть сегмент, наші підприємці отримають кошти, будуть вирощувати і виробляти продукцію, якої потребує Канада. Це надзвичайно цікаво.

Я згадував про Конгрес українців, який також свою останню зустріч сфокусував на бізнесі. Вони вирішили, що для початку треба 80 млн доларів для того, щоб бізнес наших країн зустрівся і знайшов шляхи ефективної співпраці.

Я абсолютно впевнений: якщо до потенціалу, який є в Україні та в Канаді, до тих відносин та аури, які є між нашим країнами, додати ще бізнес-складову – отримаємо успіх.

 

Якщо ми говоримо про старт Платформи, то з якої кількості учасників ви починаєте і чого хочете досягти?

Цифра кожен день змінюється - крок за кроком. У нас уже підписані перші контракти. Наш аналіз показує, що якщо є спільні точки дотику та спільні інтереси українських та канадських партнерів, то далі ми будемо все робити для того, щоб допомогти реалізації таких проектів. Я скажу, що зараз для нас неважливо брати масовістю. Загнати всіх на Платформу і вести їх у світле майбутнє - це політиканство. Так не буде. Ми прискіпливо ставимось до партнерів, нікого не лобіюємо, але шукаємо тих, хто відповідає запитам бізнесу.  

 

Ви думаєте, ідея спрацює? Це ж не лише гроші, але й зміна парадигми, підходів до ведення бізнесу.

Так, але ж ми хочемо зробити іншу країну. Це найважче, але і найцікавіше. Треба вчитися інвестувати – і не  в джип чи в яхту, а у нові технології. Все зміниться. Не може бути багато жебраків - країна не станеться. У ній тоді будуть зміни, і, нажаль, вони будуть не дуже демократичні. Це не те, про що ми мріємо.   Тому нам треба зробити дуже багато. Давайте крок за кроком рухатись до позитивних змін. Канада і Україна довго йшли до того, щоб підписати цей договір. Зараз нам потрібні механізми, щоб його реалізувати, і ми дуже мотивовані продовжувати це. Що у нас вийде – це буде наступна серія.

 

Ольга Бабчук, o.babchuk@univest-media.com

Інтерв'ю
клубника
Ринок ІТ-рішень для сільського господарства у світі сягає $400 млрд. Застосування ІТ-технологій значно збільшує продуктивність аграрного виробництва.  
Нещодавно в Україні з’явилася ще одна громадська організація, що декларує захист інтересів аграріїв — Всеукраїнське об’єднання власників землі. Ця громадська організація вирізняється на фоні цілої низки подібних тим, що ставить за мету... Подробнее

1
0