Ко­му, ко­ли відда­ти, аби не про­га­да­ти…

Ситуація на ринку зерна досить часто та суттєво змінюється. На такі зміни впливає багато факторів, за якими важко слідкувати. Аграрії більше зосереджуються на виробництві та менше уваги приділяють збуту вирощеної продукції. Проте від останнього залежить розмір отриманого прибутку, тобто результат майже річної праці. Тож відповіді на питання, в який час та кому реалізовувати отриману продукцію, потрібно шукати заздалегідь — до збирання врожаю.

О. Мас­лак, канд. еко­н. на­ук, керівник Цен­т­ру стра­тегічних до­сліджень АПК
Сумсь­кий національ­ний аг­рар­ний універ­си­те­т

Досвід по­пе­редніх років
Офіційна ста­ти­с­ти­ка відо­б­ра­жає такі  ос­нов­ні ка­нали збу­ту збіжжя сільсько­го­с­по­дарсь­ки­ми підприємства­ми: пе­ре­роб­ним підприємствам, на­се­лен­ню в ра­ху­нок оп­ла­ти праці, пай­о­ви­кам у ра­ху­нок оренд­ної пла­ти за зем­лю та май­но­ві паї, на рин­ку че­рез власні ма­га­зи­ни та ларки, а та­кож іншим гос­по­да­рю­ю­чим суб’єктам (у т. ч. дер­жаві) і че­рез то­варні біржі. У 2013 р. бу­ло ре­алізо­ва­но 38,3 млн т зер­на, найбільше з яко­го — ку­ку­руд­зи, а са­ме 20,4 млн. При цьо­му пе­ре­роб­ним підприємствам бу­ло спря­мо­ва­но 4% за­галь­но­го об­ся­гу про­да­жу, пай­о­ви­кам надійшло 5,6%, ре­а­лі­зація на спо­жив­чо­му рин­ку ста­но­ви­ла 3,4%. Ра­зом з тим, найбільші об­ся­ги зер­на спря­мо­ву­ва­ли іншим гос­по­да­рю­ю­чим суб’єктам, се­­ред яких пе­ре­ва­жа­ли ко­мерційні струк­ту­ри. Ос­танні, як пра­ви­ло, прид­ба­ва­ли зер­но з ме­тою по­даль­шо­го про­да­жу на внутрішньо­му або зовнішньо­му рин­ках.
Своєю чер­гою, торік бу­ло ре­алізо­ва­но
12,2 млн т олійно­го насіння, ос­но­ву яко­го ста­но­ви­ло насіння со­няш­ни­ку, а са­ме 7,8 млн т. Подібно до струк­ту­ри ре­алізації зер­на під час збуту олійно­го насіння доміну­ва­ли ко­мерційні струк­ту­ри. Їм аг­рарії спря­му­ва­ли май­же 92% за­галь­них про­дажів. При цьо­му пе­ре­роб­ним підприємствам надійшло 5,7% то­вар­ної про­дукції, пай­о­ви­кам — 0,3, про­да­но на рин­ку — 2,4%.
Ста­ти­с­тич­на звітність свідчить про пе­ре­ва­ги збу­ту  аг­раріями зер­на та олійно­го насіння ко­мерційним струк­ту­рам. Чо­му аг­рарії са­мостійно не ре­алізову­ють про­дукцію кінце­вим спо­жи­ва­чам? Здебільшо­го, це пов’яза­но із не­ба­жан­ням бра­ти на се­бе до­дат­кові ви­т­ра­ти із транс­пор­ту­ван­ня та всту­па­ти в до­говірні відно­си­ни з ве­ли­ки­ми опе­ра­то­ра­ми рин­ку, оскільки при цьо­му на них чекає ба­га­то ри­зиків. Так, за по­пе­ред­ньої до­мо­вле­ності із пе­ре­роб­ним підприємством щодо до­став­ки про­дукції до місця при­зна­чен­ня мож­ли­ва невідповідність якості про­дукції, її об­ся­гу то­що. Це позначається на цінах про­дукції, до то­го ж мож­ливі за­трим­ки в про­ве­денні своєчас­них роз­ра­хун­ків. Та­ким чи­ном, фак­тичні до­хо­ди мо­жуть бу­ти на­ба­га­то ниж­чи­ми від очі­ку­­ва­них. Тож аг­рарії здебільшо­го відда­ють пе­ре­ва­гу ро­боті із місце­ви­ми по­се­ред­ниць­ки­ми струк­ту­ра­ми, які за­би­ра­ють про­дукцію зі скла­ду під­приєм­ства ви­­роб­ни­ка.
За ста­ти­с­тич­ни­ми да­ни­ми, більшість про­дукції ре­алізують у першій по­ло­вині мар­ке­тин­го­во­го ро­ку. Так, із за­галь­ного об­ся­гу зер­на, про­да­но­го аг­раріями у 2013 р., по­над 80% реалізовано в липні—грудні. Подібне відбу­ва­ло­сь і з олій­ним насінням. Май­же 80% то­вар­но­го насіння знай­ш­ло своїх по­купців у дру­го­му півріччі. Це пов’яза­но з тим, що аг­рарії ма­ють значні внутрішні та зовнішні фінан­сові зо­бов’язан­ня, які на­ма­га­ють­ся змен­ши­ти або ліквіду­ва­ти шляхом залучення до­­ходів, от­ри­ма­них від про­да­жу вро­жаю.

Ек­с­пор­тні пріоритети
Торік Ук­раїна зібра­ла ре­корд­ний уро­жай зер­на та зафіксу­ва­ла в 2013/14 мар­ке­тин­го­во­му році (МР) ре­кордні об­ся­ги ек­с­пор­ту про­дукції. Ста­ном на 19 трав­ня бу­ло про­да­но на зовнішніх рин­ках  30,7 млн т, з яких: пше­ниці — 8,8, ку­ку­ру­дзи — 19,3, яч­ме­ню — 2,3 та інших зер­но­вих — 0,3 млн т. За­га­лом об­сяг ек­с­пор­то­ва­но­го та підго­тов­ле­но­го до ек­с­пор­ту зер­на ста­но­вить май­же 32 млн т, що пе­ре­ви­щує по­ло­ви­ну вро­жаю 2013 р.
Ук­раїна й на­далі за­ли­ша­ти­меть­ся ек­с­порторієнто­ва­ною країною із ви­роб­ництва найпо­ши­ре­ніших видів зер­на. Но­во­го вро­жаю зер­на ви­с­та­ча­ти­ме для за­без­пе­чен­ня внутрішніх по­треб та фор­му­ван­ня ек­с­порт­но­го фон­ду. При­чор­но­морсь­кий зер­но­вий регіон, у яко­му домінує ук­раїнська та російська про­дукція, за про­по­зицією зер­на є більш кон­ку­рен­то­с­про­мож­ним на світо­во­му рин­ку та при­ваб­ли­вим для ба­га­ть­ох країн світу. Про­те на по­чат­ку трав­ня по­точ­но­го ро­ку спо­с­теріга­ло­ся зни­жен­ня ак­тив­ності зер­но­т­рей­дерів що­до за­купівель про­дукції на внутрішньо­му рин­ку. Ціни ут­ри­му­ва­ли­ся на ста­ло­му рівні, ук­ла­дено було не­знач­ну кількість угод. Здебільшо­го імпор­те­ри ціка­ви­ли­ся ук­раїнською ку­ку­руд­зою, водночас по­пит на ячмінь та пше­ни­цю як по­пе­ред­нь­о­го, так і но­во­го вро­жаїв, був низь­ким.
Міжна­родні тор­го­вельні ком­панії ут­ри­му­ють­ся від мас­штаб­но­го ук­ла­дан­ня фор­вард­них до­го­ворів на по­став­ку ук­раїнсько­го зер­на че­рез не­стабільну політич­ну си­ту­ацію. Вра­хо­ву­ю­чи підви­ще­ний ри­зик військо­вих дій у півден­них і східних регіонах Ук­раїни, че­рез пор­ти яких ви­во­зить­ся знач­на ча­с­ти­на ук­раїнсько­го зер­на, ве­ликі транс­націо­нальні ком­панії в до­го­во­рах по­став­ки вка­зу­ють по­хо­д­жен­ня зер­на як «при­чор­но­­морсь­ке». Та­ким чи­ном во­ни стра­ху­ють­ся від мож­ли­вих ри­зиків і ди­вер­си­фіку­ють регіо­­­ни по­став­ки.
Ра­зом з тим, в Ук­раїні відбу­ва­ють­ся по­зи­тивні зру­шен­ня, спря­мо­ва­ні на спро­щен­ня про­це­ду­ри про­да­жу про­дукції на зовнішні рин­ки. За до­мо­вленістю між Ук­раїною та  Євро­пейсь­ким Со­ю­зом у період із трав­ня по ли­с­то­па­д 2014 р. вітчиз­няні зер­но­т­рей­де­ри ма­ти­муть мож­ливість ек­с­пор­ту­ва­ти до країн ЄС за ну­ль­о­вою став­кою ввізно­го ми­та м’яку пше­ни­цю об­сягом май­же 1 млн т, яч­ме­ню — 250 тис. т, ку­ку­руд­зи — 400 та вівса — 4 тис. т. До то­го ж ну­ль­ові ввізні ми­та та­кож діяти­муть упро­довж пер­шо­го ро­ку зо­ни вільної торгівлі з Євро­пейсь­ким Со­ю­зом. Своєю чер­гою, на обсяг про­дукції по­над виз­на­че­ні квоти діяти­муть став­ки ввізно­го ми­та, зо­к­ре­ма: на пше­ни­цю — 148 євро/т, ячмінь — 93, ку­ку­руд­зу — 94, овес — 89 євро/т.
Крім цьо­го, об’єднан­ня аг­раріїв на­ма­га­ють­ся відхи­ли­ти за­ко­но­про­ек­ти № 3658 «Про вста­нов­лен­ня ста­вок вивізно­го (ек­с­порт­но­го) ми­та на ріпак» та № 4693 «Про вста­нов­лен­ня ста­вок вивізно­го (ек­с­порт­но­го) ми­та на соєві бо­би, подрібнені або не подрібнені». Ці за­ко­но­про­ек­ти пе­ред­ба­ча­ють вста­нов­лен­ня став­ки ек­с­порт­но­го ми­та на ріпак на рівні 15% мит­ної вар­тості, але не мен­ше 30 євро за тон­ну, а та­кож на соєві бо­би — на рівні 15% мит­ної вар­тості, але не мен­ше 35 євро за тон­ну. Вра­хо­ву­ю­чи об­ся­ги ек­с­пор­ту в 2013 р. ріпа­ку — 2,35 млн т, а та­кож соєвих бобів — 1,5 млн т та за­про­по­но­вані став­ки ви­­візно­го ми­та, — втра­ти аг­ра­ріїв ста­но­ви­ти­муть 291 млн дол. США, або 3,3 млрд грн за по­точ­ним ва­лют­ним кур­сом. Це вкрай не­га­тив­но по­зна­чить­ся на фінан­со­во­му ста­ні сільсько­го­с­по­дарсь­ких то­ва­ро­ви­роб­ників, що за­зна­ли знач­них втрат від зни­жен­ня світо­вих та ук­раїнських цін на зер­нові й олійні куль­ту­ри в 2013/14 МР та змен­шен­ня ек­с­порт­но­го по­тенціалу країни.

За­без­пе­чен­ня по­треб внутрішньо­го рин­ку
Внутрішнє спо­жи­ван­ня зер­на у по­точ­но­му се­зоні оцінюється у 29 млн т, з яких для хар­чо­вих по­треб надійде 23% цьо­го зер­на, на насіннєві цілі — 11, на корм ху­добі — 56, на не­хар­чо­ву пе­ре­роб­ку — 5%. Втра­ти обігу оціню­ють­ у 1,4 млн т, або 5% об­ся­гу внутрішньо­го спо­жи­ван­ня. По­пит та про­по­зиція пше­ниці на внутрішньо­му рин­ку зба­лан­со­ва­ні. За по­треби Ук­раїни у про­до­вольчій пше­ниці на рівні до 6 млн т, її торішній уро­жай становив удвічі більше. Навіть вра­хо­ву­ю­чи нинішній ек­с­порт, Ук­раїна ма­ти­ме одні з найбільших пе­рехідних за­па­сів цьо­го зер­на.
За підсум­ка­ми ми­ну­ло­го ро­ку, фак­тич­не спо­жи­ван­ня хлібних про­дуктів однією осо­бою ста­но­ви­ло 109,4 кг/рік, що пе­ре­ви­щує раціональні нор­ми здо­ро­во­го хар­чу­ван­ня на 8%. Окрім про­дуктів пе­ре­роб­ки зер­на, більше за вста­нов­лені нор­ми хар­чу­ван­ня у нас спо­жи­вають кар­топлі, цу­к­ру та олії. То­му навіть не­знач­не зро­с­тан­ня цін на ці гру­пи то­варів є відчут­ним для пе­ресічних вітчизняних спо­жи­вачів.
Окрім про­до­воль­чо­го за­без­пе­чен­ня внутрішньо­го рин­ку, значні об­ся­ги зер­на спря­мо­ву­ва­ти­муть­ для по­треб тва­рин­ництва. На по­ча­ток ро­ку в усіх ка­те­горіях гос­по­дарств на­ра­хо­ву­ва­ло­ся ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би 4,6 млн голів, у то­му числі ко­­рів — 2,6, сви­ней — 7,8, птиці — 214,1 млн голів. Особ­ливістю цьо­го є те, що тва­рин­ницькі гос­по­дар­ст­ва здебільшо­го са­мостійно ви­роб­ля­ють зер­но для влас­них по­треб. Світо­ва прак­ти­ка за­купівлі тва­рин­ниць­ки­ми гос­по­дар­ст­ва­ми комбікормів у спеціалізо­ва­них підприємствах не ­по­ши­ре­на в Ук­раїні. Зазвичай аг­рарії, які ви­ро­щу­ють сви­ней, ут­ри­му­ють ве­ли­ку ро­га­ту ху­до­бу та пти­цю, са­мостійно ви­ро­щу­ють фу­раж­не зер­но.
Ос­нов­ни­ми ви­роб­ни­ка­ми про­дукції тва­рин­ництва в Ук­раїні є гос­по­дар­ст­ва на­се­лен­ня. Ос­танніх ут­ри­муєють дві тре­ти­ни за­галь­но­го по­голів’я ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би, по­над по­ло­ви­ну за­галь­но­го по­голів’я сви­ней, 45% птиці. Тож, окрім зер­на, одер­жа­но­го в ра­ху­нок оп­ла­ти праці, за ви­ко­ри­с­тан­ня зе­мель­них та май­но­вих паїв жи­телі сільської місце­вості са­мостійно ви­ро­щу­ють зер­но для за­без­пе­чен­ня по­треб влас­ного тва­рин­ництва та куп­ля­ють комбікор­ми в опе­ра­торів рин­ку.

Цінові ко­ли­ван­ня
Від ціни про­да­жу ви­ро­ще­но­го вро­жаю за­ле­жать ре­зуль­та­ти гос­по­да­рю­ван­ня. Ціни суттєво зміню­ють­ся впро­довж зер­но­во­го се­зо­ну. На це впли­ва­є низка фак­торів. По-пер­ше, вплив кон’юнк­ту­ри світо­во­го рин­ку. За­леж­но від об­ся­гу світо­во­го ви­роб­ництва, рівня за­без­пе­че­ності по­треб країн-імпор­терів фор­му­ють­ся світові ціни, які ма­ють пря­мий вплив на внутрішню ціно­ву си­ту­ацію. За по­зи­тив­но­го ба­лан­су, ко­ли по­тре­би рин­ку менші за про­по­зицію зер­на, ціни зни­жу­ють­ся, а за не­га­тив­но­го ба­лан­су, на­впа­ки — зро­с­та­ють. Тож цінові тен­денції світо­во­го рин­ку зна­хо­ди­ти­муть відо­б­ра­жен­ня в Ук­раїні.
По-дру­ге, період ре­алізації про­дукції. Ціна за­ле­жить від на­си­чен­ня внутрішньо­го рин­ку зер­ном. Як пра­ви­ло, на по­чат­ку мар­ке­тин­го­во­го ро­ку ціни най­нижчі, оскільки після зби­ран­ня вро­жаю то­ва­ро­ви­роб­ни­ки на­ма­га­ють­ся про­да­ти більшість сво­го вро­жаю. Тож надмірна про­по­зиція на рин­ку зумовлює об­ва­л цін. У на­ступні періоди мар­ке­тин­го­во­го ро­ку ціни, як пра­ви­ло, зро­с­та­ють, оскільки змен­шується то­вар­на про­по­зиція.
У 2014 р. Про­до­воль­ча і сільсько­го­с­по­дарсь­ка ор­ганізація ООН (FAO) про­гно­зує ви­роб­ництво зер­на на рівні 2,5 млрд т, що на 2,4% мен­ше порівня­но із ре­корд­ни­ми об­ся­га­ми ми­ну­ло­го ро­ку. Про­те ви­роб­ництво зер­на у світі ста­не дру­гим найбільшим за всю історію. Очікується змен­шен­ня ви­роб­ництва фу­раж­но­го зер­на, ра­зом з тим, рівень за­пасів за­ли­шить­ся до­сить ви­со­ким. За оцінка­ми аналітиків, по­ки що не­має підстав для за­не­по­коєння з при­во­ду за­без­пе­чен­ня наявних по­треб рин­ку, про­те на­пру­же­на си­ту­ація в Чор­но­морсь­ко­му регіоні мо­же не­га­тив­но по­зна­чи­ти­ся на світо­во­му тор­го­вель­но­му обо­роті. Ра­зом з тим, на по­чат­ку трав­ня аналіти­ки про­гно­зу­ють зро­с­тан­ня тор­го­вель­но­го обо­ро­ту до ре­корд­но­го рівня че­рез до­статні за­па­си у країнах-екс­­пор­те­рах і збільшен­ня за­купівель з бо­ку тра­диційних імпор­терів, та­ких як Бан­г­ла­деш, Індо­незія і Філіппіни.
По­зи­тивні ба­лан­си ос­нов­них видів зер­на впли­ну­ли на ціно­ву си­ту­ацію. На по­чат­ку трав­ня по­точ­но­го ро­ку ціни на зер­но на го­ло­вних тор­го­вель­них май­дан­чи­ках світу ма­ли тен­денцію до зни­жен­ня. Як­що 6 трав­ня 2014 р. аме­ри­кансь­ка м’яка пше­ни­ця SRW ко­ш­ту­ва­ла близь­ко 304 дол. США/т на ба­зисі по­став­ки FOB Мек­си­кансь­ка за­то­ка, то 12 трав­ня — уже 295 дол./т. У Франції ек­с­портні ціни на м’яку пше­ни­цю на ба­зисі FOB Ру­ан зни­зи­ли­ся у самий період на 5,5 євро/т — до 194,8 євро/т.
На внутрішньо­му рин­ку зер­но­т­рей­де­ри роз­по­ча­ли дек­ла­ру­ва­ти ціни на зер­но но­во­го вро­жаю. На по­чат­ку трав­ня ек­с­портні ціни фу­раж­но­го яч­ме­ню як тогорічно­го, так і но­во­го вро­жаю ста­но­ви­ли 230–240 дол./т, FOB гли­бо­ко­водні пор­ти Ук­раїни. Ціни про­до­воль­чої пше­ниці 2 кла­су на ба­зисі FOB ста­но­ви­ли 280–290 дол./т (по­став­ки ве­ли­ко­тон­наж­ни­ми су­да­ми Panamax і Handysize). Про­те но­вий уро­жай про­до­воль­чої пше­ниці 2 кла­су оцінюється в 270–275 дол./т. Уго­ди із за­купівлі ку­ку­руд­зи ак­тив­ніше укладають за 244–246 дол./т (FOB пор­ти Чор­но­го мо­ря), про­те діапа­зон цін на рин­ку знач­но шир­ший. То­му ек­с­портні ціни на зер­на суттєво не відрізня­ти­муть­ся від нинішніх.