Комплексний захист озимих зернових культур

Погодні умови осіннього періоду 2012 р. були сприятливими для росту та розвитку озимих культур. Вегетація відбувалася за достатньої кількості тепла та вологи. Водночас це сприяло й ураженню посівів озимих культур хворобами та заселенню їх шкідниками.

Т. Віннічук, канд. біол. наук, заввідділу захисту рослин від шкідників і хвороб,
Ф. Брухаль, канд. с.-г. наук,
ст. наук. співробітник,
В. Коломієць, ст. наук. співробітник,
В. Пасацька, наук. співробітник,
ННЦ «Інститут землеробства НААН»

Сильного поширення та розвитку в зоні Лісостепу набула в осінній період борошниста роса. Спровокували розвиток хвороби ранні строки сівби, наявність падалиці, злакових бур’янів, відсутність просторової ізоляції посівів. За ранніх строків сівби відмічалося також ураження рослин бурою листковою іржею і кореневими гнилями, заселення посівів злаковими попелицями, злаковими мухами та цикадками за чисельності, наближеної до ЕПШ.
   Ураховуючи великий запас інфекції у грунті та на рослинних рештках, диких травах, злакових бур’янах, падалиці та в зерні, а також зимуючий запас шкідників, є загроза ураження посівів озимих культур хворобами та пошкодження шкідниками у ранньовесняний період, що особливо небезпечно для ослаблених перезимівлею озимих. Тому з потеплінням рекомендується проводити постійний моніторинг фітосанітарного стану посівів для своєчасного застосування заходів захисту.

Застосування фунгіцидів
Обробку посівів фунгіцидами проти хвороб листя проводять, починаючи з фази кінця кущіння — виходу в трубку, за появи ознак хвороб і погодних умов, сприятливих для їхнього розвитку (висока вологість повітря, тривалі і часті роси, дощова тепла погода, часті дощі з вітрами тощо). Проти церкоспорельозної кореневої гнилі за прохолодної (5…7°С) та вологої погоди з частими дощами обприскування посівів проводять одним із фунгіцидів, який спектром своєї фунгіцидної дії охоплює й інші хвороби, що переважають у посівах. У цей період можуть з’являтися борошниста роса, септоріоз листя, кореневі гнилі.
Цілеспрямовану дію проти збудника борошнистої роси мають препарати Таліус 20, к. е. (0,15–0,25 л/га) та Флексіті, к. с. (0,15–0,25 л/га), що також захищають рослини від ламкості стебел. За наявності снігової плісняви доцільно застосувати препарати Фундазол, з. п., Беназол, з. п., або Беногард, з. п., за норми витрати 0,3–0,6 кг/га. Також вони ефективні в захисті зернових культур від борошнистої роси, офіобольозної та фузаріозної кореневих гнилей, церкоспорельозу. Комплексну дію проти борошнистої роси, іржі, септоріозу, церкоспорельозу мають Альто Супер ЕС, к. с. (0,4–0,5 л/га); Бампер Супер 490, к. е. (0,8–1,2 л/га); Дерозал 500SC, КС (0,5 л/га); Імпакт К, к.с. (0,6–0,8 л/га); Імпера Голд 490, к. е. (0,8–1,2 л/га); Міраж, к. е. (1,0 л/га); Рекс Дуо, к. с. (0,4–0,6 л/га), Топсін-М 500, к. с. (1,2–1,5 л/га) та інші препарати, дозволені до використання в Україні відповідно до «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Норми витрати препаратів добирають відповідно до фітосанітарного та фізіологічного стану рослин. Вищі із рекомендованих норм витрати застосовують на добре розвинених рослинах за наявності хвороб і умов, сприятливих для їхнього розвитку.
Необхідність підживлення
За відновлення весняної вегетації для підвищення компенсаторних реакцій рослин, першою чергою, на ослаблених, зріджених посівах, ушкоджених хлібним туруном, злаковими мухами, дротяниками, сніговою пліснявою, кореневими гнилями, борошнистою росою, іржею та іншими хворобами, проводять підживлення азотними добривами та раннє весняне боронування посівів упоперек рядків.
У лісостеповій зоні на посівах, які розміщені після зайнятих парів та попередників зернобобових культур і добре перезимували, підживлення рослин у ранньовесняний період проводити недоцільно: його слід перенести на початку виходу рослин у трубку (IV етап органогенезу). Внесення азоту в цей період сприяє кращому виживанню продуктивного стеблостою, закладанню більшої кількості колосків, підвищенню посухостійкості рослин пшениці озимої. Це підживлення є основним на всіх площах озимини в лісостеповій та поліській зонах України. Дози азоту при цьому корегуються з урахуванням попередньо внесених. Третє підживлення азотом на VII–VIII етапах органогенезу рослин, дозою 20–30 кг/га, ефективне за вирощування сильних за якістю пшениць і дає змогу підвищити масу 1000 зерен та забезпечити формування високоякісної пшениці І–ІІІ класів, але за умови контролю чисельності комплексу шкідників озимої пшениці, таких як: хлібні жуки, попелиці, трипси і, особливо, клоп шкідлива черепашка.
У фазі весняного кущіння (III етап) з метою захисту посівів від бур’янів слід провести обприскування посівів рекомендованими гербіцидами відповідно до видового складу бур’янів у посівах.

Ефективні гербіциди
На посівах озимих колосових культур найпоширеніші бур’яни класу дводольних: ромашка непахуча, волошка синя, зірочник середній, гірчаки березкоподібний і шорсткий, рутка лікарська, гірчиця польова, редька дика, підмаренник чіпкий, грицики звичайні, скереда покрівельна, сокирки польові, злинка канадська, талабан польовий, різак звичайний, фіалки польова і триколірна, березка польова, осот польовий (рожевий), осот жовтий польовий, молокан татарський, жовтозілля звичайне, воловик лікарський, цикорій дикий, горошок мишачий та інші.
   Серед однодольних бур’янів найбільшої шкоди завдають: метлюг звичайний, бромус житній, плоскуха звичайна, мишії (сизий та зелений), пирій повзучий, свинорий пальчастий.
На полях, відведених під пшеницю і ячмінь, доцільно знищувати бур’яни, особливо багаторічні, у літньо-осінній період після збирання попередника. Для цього застосовують комплекс агротехнічних заходів, а за потреби, з метою знищення багаторічних бур’янів, вносять гербіциди суцільної дії (Раундап Екстра, Ураган Форте, Гліфос, Чистопол та інші).
   За засмічення озимих колосових культур малорічними дводольними бур’янами навесні у фазі кущіння до виходу в трубку культури застосовують: 2,4-Д 500, Естерон 60, к. е. (0,6–0,8 л/га), Агрітокс, в. к. (1–1,5 л/га) або інші гербіциди на базі групи 2,4-Д, 2М-4Х, в. р., або інші гербіциди (АгроМакс 75, Грантокс, Гербітокс, Дікопур МЦРА).
Якщо посіви засмічені стійкими до 2,4-Д та 2М-4Х бур’янами (ромашка непахуча, волошка синя, зірочник середній), починаючи з фази кущіння до виходу в трубку застосовують гербіциди: Базагран, в. р. (2,0–4 л/га), Базагран М, в. р. (2,0–3,0 л/га), Діален Супер 464 SL, в. р. к.; Дікам Плюс, в. к., Дікамба Форте, в. р. к. (0,8 л/га); Ларен Про, в. г., Консул, в. г., Гербілан Плюс, в. г., (8–10 г/га) або інші гербіциди на основі метсульфуронметилу; Хармоні 75, ВГ + ПАР Тренд (15–20 г/га + 0,2 л/га); Пріма, с. е. (0,4–0,6 л/га; Лінтур 70 WG, в. г. (0,15 кг/га); Логран 75 WG, в. г. (6,5–10 г/га); Діадема, в.р.г. (0,1–0,2 кг/га); Серто Плюс, в. г. + ПАР Цитоветт Про (0,15–0,2 г/га + 0,2 л/га).
Від фази кущіння до прапорцевого листка застосовують гербіциди: Адор 750, в. г. (20–25 г/га), Дербі, к. с. (50–70 г/га), Гроділ Максі ОД, о. д. (0,9–0,11 л/га).
За високого засмічення посівів підмаренником чіпким, березкою польовою доцільно застосовувати Старане Преміум 330 ЕС, к. е. (0,3–0,5 л/га, Томіган 250, к. е. (0,5–0,7 л/га), Чистець, к. е., (0,8–1,0 л/га) від фази два-три листки до закінчення фази прапорцевого листка.
   Для контролю багаторічних дводольних, зокрема осотів, застосовують гербіциди на основі клопіраліду: Лонтрел 300, Лонтрел А 300, в. р. (0,16–0,66 л/га), Вільямс, в. г. (0,6–0,12 л/га), Гранд, в. г. (0,12 кг/га) та інші.
Однорічні злакові бур’яни, у тому числі метлюг звичайний, на ранніх фазах розвитку (два-шість листків) знищують, обприскуючи посіви, незалежно від фази розвитку культури, гербіцидами Пума Супер (зерновий), м. в. е. (1,0 л/га); Овсюген Експрес, к.е. (0,4–0,6 л/га), починаючи з фази двох листків до кінця кущення культури. Багаторічні злакові знищують за допомогою гербіциду Монітор 750, в. г. (13–36 г/га) + ПАР Генамін (0,4–0,6 л/га).
За змішаного типу забур’янення озимих колосових культур посіви обробляють гербіцидами: Карат, в. г. (20–25 г/га), Ланцелот 450, в. д. г. (33 г/га) або ж застосовують бакову суміш гербіцидів Гранстар 75, в. г. + Пума Супер, м. в. е. (20 г/га + 1,0 л/га) у період з фази кущіння до появи прапорцевого листка культури.

Застосування регуляторів росту
За інтенсивних технологій вирощування зернових культур, за яких застосовують високі дози азотних добрив, а також за високих рівнів вологи рекомендується використовувати регулятори росту рослин. У період від початку кущіння до першого вузла використовують Хлормекват-хлорид, в. р. (1,5 л/га), Меквалан 750, в. р. к. (1,0–2,0 л/га), Хломеквид, в. р. к. (0,75–2,0), Хлормекватхлорид (ССС-720), в. р. За запланованої високої врожайності зернових культур (понад 5,0 т/га) ретарданти слід застосувати двічі. Другу обробку проводять у фазі трубкування такими препаратами: Терпал, в. р. (1,0–1,25 л/га), Церон 480 SL, в. р. к. (0,75–1,0 л/га), Кампосан Екстра SL (0,2–0,5 л/га) тощо. Застосування регуляторів росту стримує ріст стебла, надаючи йому жорсткості, попереджує вилягання зернових культур, а також перешкоджає проникненню збудників хвороб у рослину.

Захист від шкідників
У фазі весняного кущіння в районах високої шкідочинності хлібного туруна (Степ та південно-східний Лісостеп) після колосових попередників в осередках розмноження за чисельності личинок понад 3–4 екз./м2 посіви обприскують: Альфагардом, к. е., 0,15 л/га, Дурсбаном 480, к. е. (1–1,5 л/га), Нуреллом Д, к. е. (0,75–1 л/га), Піринексом Супер, к. е. (1 л/га), Маршалом, к. е. (0,8–1,2 л/га) або їхніми аналогами.
   Протягом фаз кущіння-трубкування слід здійснити заходи із запобігання втратам урожаю від шкідників, якщо їхня чисельність перевищує економічні пороги шкідливості (ЕПШ): блішки — 300–400 екз./м2, дорослі хлібні клопи — 1–2 екз./м2, злакові попелиці — 100–150 екз./м2, п’явиці — 8–10 екз./м2. Рекомендується провести хімічний захист посівів одним із рекомендованих інсектицидів: Актара, в. г. (0,1–0,14 кг/га) або к. с. (0,15 л/га), Акцент, к. е. (1,5 л/га), Альтекс, к. е. (0,1–0,15 л/га), Блискавка, к. е. (0,1–0,15 л/га), Бульдок, к. е. (0,25 л/га), Вантекс, мк. с. (0,06–0,07 л/га), Данадим стабільний, к. е. (1–1,5 л/га), Карате Зеон, мк. с. (0,15 л/га), Нурелл Д, к. е. (0,75–1 л/га), Фастак, к. е. (0,1–0,15 л/га), Бі-58 новий, к. е. (1,5 л/га), Біммер, к. е. (1–1,5 л/га) або їхніми аналогами. Враховуючи характер заселення посівів шкідниками, проведення обприскування можна обмежити крайовими смугами.

Основна мета — захистити прапорцевий листок
У кінці фази трубкування може виникнути потреба проведення обприскувань проти бурої листкової іржі, борошнистої роси, септоріозу й інших плямистостей листя. За теплої вологої погоди потреба в обробці посівів проти хвороб листя може виникати і пізніше — до кінця цвітіння. Основна мета — захистити прапорцевий листок, який формує 60–70% усіх вуглеводів, що транспортуються в колос. Незахищений прапорцевий листок відмирає, коли хворобою охоплено 20% його площі. Для захисту посівів від листкових хвороб треба провести обприскування посівів фунгіцидом, який за спектром фунгіцидної дії ефективний проти хвороб, що переважають на посівах. Окрім згаданих фунгіцидів, застосовують: Абакус, мк. е. (1,25–1,75 л/га); Амістар Тріо 255 ЕС, к. е. (1,0 л/га); Тілт 250 ЕС, к. е. (0,5 л/га); Імпакт Т, к. с. (1,0 л/га); Компакт Плюс, к. с. (0,75–1,0   л/га); Медісон 263 SС, к. с. (0,7–0,9 л/га); Террасил 250, к. е. (1,0 л/га); Фолікур 250 ЕW, ЕВ (0,5–1,0 л/га) або інші.
   Слід дотримувати норм витрати препаратів. Зменшення норми витрати на 10–15% від рекомендованої знижує його ефективність на 50–70%. Не треба зменшувати норму витрати робочої рідини (200–300 л/га) та використовувати постійно одні й ті самі препарати. Це сприяє появі у збудників хвороб та шкідників резистентності до них. Якщо терміни обробки посівів проти хвороб шкідників або бур’янів збігаються, доцільно застосувати бакові суміші.
Таким чином, виконання у всій повноті заходів догляду за посівами у ранньовесняний період є надзвичайно важливим і необхідним для отримання виробниками запланованих урожаїв озимих зернових культур.