Ко­ли вес­на на по­розі — сівал­ка має бу­ти «на мазі»

Якість підготування сівалок до роботи завжди прямо пропорційно впливає на  якість висіву насіння. Нехтування цим процесом - завжди додатковий клопіт у полі.

С. Шимко
s.shimko@univest-media.com

Підго­ту­ван­ня пнев­ма­тич­них сіва­лок до ро­бо­ти завжди вклю­ча­ло декілька по­слідо­вних опе­рацій, які ма­ють своє зна­чен­ня і чер­говість. Усі ета­пи в про­цесі підго­ту­ван­ня висівно­го за­со­бу до про­ве­ден­ня вес­ня­но-по­льо­вих робіт тісно взаємо­пов'язані і за­ле­жать від ста­ну ме­ха­нізму чи аг­ре­га­ту після про­ве­ден­ня кож­ної по­пе­ред­ньої опе­рації, тож зміна їхньої послідо­вності не­мож­ли­ва. До­три­ман­ня ви­ко­нан­ня всіх опе­рацій у по­вно­му об­сязі й обов'яз­ко­вої їхньої послідо­вності завжди дає очіку­ва­ний ре­­­зуль­тат: надійно підго­то­ва­ну і до­б­ре спо­ря­д­же­ну для про­ве­ден­ня якісної ро­бо­ти сівал­ку.
Увесь про­цес підго­ту­ван­ня сіва­лок до ро­бо­ти скла­дається із та­ких видів робіт:
   по­пе­редні;
   діаг­но­с­тичні;
   ме­ханічно-скла­дальні;
   ре­гу­лю­вальні;
   фінальні, або за­вер­шувальні.
По­пе­редні ро­бо­ти - це очи­щен­ня і при­би­ран­ня аг­ре­га­ту, мит­тя во­дою або роз­чи­на­ми на ос­нові во­ди із до­да­ван­ням мий­них за­собів. Іноді ви­ко­ри­с­то­ву­ють спеціальні ріди­ни на ос­нові спиртів та роз­чин­ників. Та­кож іноді мит­тя за­сто­со­ву­ють як ок­ре­мий тех­но­логічний про­цес: ко­ли зовнішній стан ме­ханізму чи аг­ре­га­ту має ду­же за­довільний стан або ви­мо­ги до зовнішньої чи­с­то­ти підви­щені.

Діаг­но­с­тичні ро­бо­ти - ро­бо­ти із ви­яв­лен­ня не­справ­но­с­тей, по­ло­мок і від­мов та оцінки ста­ну да­но­го ме­ханізму чи аг­ре­га­ту в ціло­му.

Ме­ханічно-скла­дальні ро­бо­ти - це, як пра­ви­ло, ро­бо­ти, пов'язані із знят­тям і роз­би­ран­ням ок­ре­мих ме­ханізмів або від'єднан­ням ок­ре­мих скла­до­вих аг­ре­га­ту. Під час ви­ко­нан­ня цих робіт про­во­дять заміну або віднов­лен­ня де­та­лей, за­гар­то­ву­ван­ня ро­бо­чих по­вер­хонь.

Ре­гу­лю­вальні ро­бо­ти при­зна­чені для вста­нов­лен­ня відповідних на­ла­ш­ту­вань ро­бо­чих ор­ганів і ме­ханізмів. Спо­чат­ку на­ла­ш­ту­ван­ня про­во­дять на май­дан­чи­ку або по­бли­зу місця, де без­по­се­ред­ньо ви­ко­ну­ва­ли ре­монтні ро­бо­ти. Потім ре­гу­лю­ван­ня ме­ханізму про­дов­жу­ють на полі і вно­сять ос­та­точні ко­ре­гу­ван­ня за­леж­но від ста­ну грун­ту, по­год­них умов, ви­ду насіння пев­ної куль­ту­ри то­що.

Фінальні ро­бо­ти - фак­тич­ний ана­­­ліз по­каз­ників ро­бо­ти аг­ре­га­ту. Для цьо­го про­во­дять вимірю­ван­ня потрібних по­каз­ників та зовні аналізу­ють якість об­роб­ле­но­го грун­ту. Та­кож вар­то зро­би­ти вис­нов­ки та відповідні за­пи­си у жур­налі про­хо­д­жен­ня технічно­го об­слу­го­ву­ван­ня і ре­мон­ту або у картці об­слу­го­ву­ван­ня да­но­го аг­ре­га­ту. Як пра­ви­ло, у цих за­пи­сах має бу­ти відо­б­ра­же­но по­вну кар­ти­ну всіх про­ве­де­них робіт, заміну де­­та­лей, ви­ко­ри­с­тан­ня ви­т­рат­них ма­те­ріалів, за­сто­су­ван­ня ма­с­тил та олив то­що.
У кож­но­му гос­по­дарстві техніка, що підля­гає ре­мон­ту, про­хо­дить по­пе­редній етап зовнішньо­го очи­щен­ня і мит­тя. На мийці ви­ко­ри­с­то­ву­ють ус­та­нов­ку стру­мин­но­го ти­пу з по­да­ван­ням мий­но­го роз­­чи­ну з ре­зер­ву­а­ру. В якості мий­но­го роз­чи­ну частіше ви­ко­ри­с­то­ву­ють зви­чай­ну во­ду. Далі сівал­ку за до­по­мо­гою іншо­го транс­порт­но­го за­со­бу до­став­ля­ють у ре­монт­ну май­стер­ню.
 Під час підго­ту­ван­ня пнев­ма­тич­них сіва­лок до ро­бо­ти спо­чат­ку пе­ревіря­ють ком­плектність і технічний стан висівних апа­ратів, сош­ників, ме­ханізмів пе­ре­дач і підійман­ня сош­ників, потім - технічний стан інших скла­до­вих. Пе­ревіря­ють ро­бо­ту ме­ханізмів при­во­ду насіннє­висів­них апа­ратів і підійман­ня сош­ників, ро­бо­ту дат­чиків висіван­ня і рівня насіння та до­б­рив у висівно­му ящи­ку.
У май­стерні ча­с­то до­во­дить­ся ре­­мон­ту­ва­ти дис­кові сош­ни­ки зер­но­вих сіва­лок. Кільце­ве спра­цю­ван­ня дисків усу­ва­ють заміною зно­ше­них кілець чи про­кла­док. У май­стерні роз­би­ра­ють та зби­ра­ють сош­ни­ки на самостійно роз­роб­ле­но­му при­ст­рої, ад­же ви­ко­ри­с­тан­ня ви­пад­ко­вих під­ста­вок мо­же спри­чи­ни­ти трав­му­ван­ня рук (удар чи поріз дис­ком), як­що ключ зірветь­ся. Потрібно, щоб відре­мон­то­ва­на сівал­ка бу­ла об­лад­на­на підніжкою та по­руч­ня­ми (ши­ри­на підніжки має бу­ти не мен­ше 300 мм, з опор­ним бор­ти­ком для убез­пе­чен­ня від зіска­ку­ван­ня но­ги працівни­ка). Зуб­часті пе­ре­дачі потрібно обов'яз­ко­во за­кри­ва­ти за­хи­сни­ми ого­ро­жа­ми.
Тех­но­логічне на­ла­го­д­жен­ня сіва­лок до­цільно про­во­ди­ти на ре­гу­лю­валь­но­му май­дан­чи­ку. Розміщен­ня сош­ників ви­­ко­­­ну­ють за до­по­мо­гою розмічу­валь­ної до­шки, рей­ки або стрічки з про­гу­мо­ва­но­го па­са з на­не­се­ни­ми лініями. Від­стань між лініями відповідає за­да­но­му міжряд­дю. Сош­ни­ки опу­с­ка­ють на роз­мі­чу­валь­ну до­шку, по­слаб­лю­ють кріп­лен­ня повідців до сош­ни­ко­во­го бру­са і суміща­ють сош­ни­ки з лініями на дошці. Розміщен­ня сош­ників роз­по­чи­на­ють від се­ре­ди­ни сівал­ки.

Цен­т­раль­не до­зу­ван­ня - це сер­це си­с­те­ми. За­вдя­ки клітинній шестірні до­зу­валь­но­го при­ст­рою висівна ма­са ви­т­ра­чається за чітко виз­на­че­ною кіль­кіс­тю. Краї клітин­ної шестірні за­хи­щені гу­мо­вим ущільнен­ням і об­лад­нані ней­ло­но­вою щіткою, тож насіннєвий ма­теріал не піддається по­шко­д­жен­ню і не ви­си­пається не­кон­тро­ль­о­ва­но під час тря­с­ки за ру­ху нерівною по­верх­нею. Плав­не, по­­сту­по­ве ре­гу­лю­ван­ня нор­ми висіву здійснюється пе­реміщен­ням заслінок секційної ко­туш­ки до­зу­валь­но­го апа­ра­та. Насіння, що прой­ш­ло до­за­тор, па­дає в інжек­тор, транс­пор­тується по­то­ком повітря від вен­ти­ля­то­ра, пе­реміщу­ю­чись вго­ру до роз­подільни­ка, рівномірно змі­шується в трубі і далі над­хо­дить до сош­ників. За до­по­мо­гою роз­подільни­ка мож­на зміню­ва­ти ши­ри­ну міжрядь.

Пнев­ма­тич­не транс­пор­ту­ван­ня - про­цес пе­реміщен­ня дво­ком­по­нент­но­го се­ре­до­ви­ща си­с­те­ми по­да­ван­ня насіння: повітря (суцільне се­ре­до­ви­ще) - тверді ча­с­точ­ки (дис­перс­не се­ре­до­ви­ще). Спря­­мо­ва­ний рух си­с­те­мою на­зи­ва­ють по­то­ком. Як­що в по­тоці при­сутнє дис­перс­не се­ре­до­ви­ще, йо­го на­зи­ва­ють дис­пер­сним. Та­кий потік мо­же скла­да­ти­ся з двох або більше ком­по­нентів і на­зи­ва­ти­ся, відповідно, дво­ком­по­нент­ним або ба­га­то­ком­по­нент­ним. Повітря­но-насін­нє­вий потік - ба­га­то­ком­по­нент­ний, ос­кільки йо­го дис­перс­не се­ре­до­ви­ще скла­дається з ча­с­тин, які різнять­ся між со­бою фізич­ни­ми, ае­ро­ди­намічни­ми та ін­ши­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми. Порівня­но з ін­ди­віду­аль­ним ко­туш­ко­вим до­за­то­ром, цен­т­ралізо­ва­не до­зу­ван­ня насіння по­­тре­бує знач­но мен­ше ме­ханічних пе­ре­дач, що спро­щує кон­ст­рукцію. 3 іншо­го бо­ку, погіршується рівномірність роз­поділен­ня насіння між сош­ни­ка­ми че­рез вплив нерівно­с­тей по­ля.
Насіннєпро­во­ди з дат­чи­ка­ми висіву насіння вста­нов­лю­ють під висівни­ми апа­ра­та­ми. Дат­чи­ки рівня насіння і до­б­рив ус­та­нов­лю­ють із зовнішньо­го бо­ку ящи­ка. Після цьо­го про­во­дять тех­но­ло­гічне на­ла­го­д­жен­ня в полі. Розміщу­ють сош­ни­ки на за­да­не міжряд­дя, вста­нов­лю­ють їх на за­да­ну гли­би­ну за­гор­тан­ня насіння, ре­гу­лю­ють висівні апа­ра­ти що­до рівномірності і нор­ми висіву, виз­на­ча­ють і вста­нов­лю­ють виліт мар­керів і слідо­по­каж­чиків.
Пе­ред по­чат­ком робіт із тех­ніч­но­го об­слу­го­ву­ван­ня на май­дан­чи­ку, на­сам­пе­ред, опу­с­ка­ють ро­бочі ор­га­ни на зем­лю й обов'яз­ко­во ви­ми­ка­ють дви­гун. Під ко­ле­са вста­нов­лю­ють упо­ри, під дом­кра­ти - до­шки, а під ра­му - міцні підстав­ки. Дом­кра­ти вста­нов­лю­ють у за­зна­че­них місцях. Інстру­мент для ви­ко­нан­ня робіт має бу­ти справ­ним. Під час технічно­го об­слу­го­ву­ван­ня потрібно пе­ре­віря­ти на­явність за­побіжних щитків та за­хис­них ко­жухів на обер­то­вих вуз­лах: усі пе­ре­дачі ма­ють бу­ти надійно за­хи­щені ни­ми, а на від­кид­них ого­ро­д­жен­нях потрібно пе­ре­віри­ти справність за­су­вок та замків.
На­ступ­ний еле­мент робіт - ог­ляд еле­к­­­т­ро­про­водів, ви­яв­лен­ня місць по­­шко­д­жен­ня ізо­ляції, усу­нен­ня до­­тор­ків про­водів до ча­с­тин сівал­ки. Працівни­ки до­сить ча­с­то за­зна­ють по­ра­нень рук під час за­тя­гу­ван­ня бол­то­вих з'єднань у важ­ко­до­с­туп­них місцях аг­ре­га­ту. То­му слід ко­ри­с­ту­ва­ти­ся ру­ка­ви­ця­ми, а ру­ки не по­винні бу­ти за­ма­щені ма­с­ти­лом. Під час уми­кан­ня дви­гу­на трак­то­ра та ро­бо­чих ор­ганів працівни­ки не ма­ють сто­я­ти на­впро­ти валів, що обер­та­ють­ся, лан­цю­го­вих та па­со­вих пе­ре­дач, кон­веєрів. Від'єдну­ва­ти тру­бо­про­во­ди або шлан­ги, а та­кож підтя­гу­ва­ти кріплен­ня для усу­нен­ня протікан­ня оли­ви у гідравлічній си­с­темі сівал­ки доз­во­ле­но тільки за від­сут­­ності ти­с­ку в си­с­темі та після опу­с­кан­ня на зем­лю ро­бо­чих ор­ганів аг­ре­га­ту.