Спецможливості
Техніка та обладнання

Картоплекопач однорядний грохотний

05.06.2008
1180
Картоплекопач однорядний грохотний фото, ілюстрація
Картоплекопач однорядний грохотний

Останнім часом нагальною стає проблема збільшення терміну служби та поліпшення техніко-експлуатаційних показників машин, які працюють у дуже агресивному середовищі (висока запиленість, тип грунту). З огляду на це великого значення набувають машини, які мають тісний зв’язок із грунтом, насамперед, картоплезбиральні машини. Найбільша частка затрат за технічного обслуговування і ремонту картоплезбиральних машин припадає на сепараційні робочі органи, здебільшого пруткові елеватори. Саме тому актуальним є питання вдосконалення цих робочих органів або пошук їх нової досконалішої схеми.

Леміш. Підкопування рядка здійснюється лемешем завширшки 340 мм, встановленим під кутом 24° до полозка. Кут встановлення лемеша вибрано з умовою самоочищення і кращого руйнування пласта при його підрізанні. Ширину ж лемеша вибрано з умовою повного підкопування рядка, враховуючи неточність ведення копача. Для кращого підрізання пласта леміш має заокруглення радіусом 170 мм спереду. Кріпиться леміш до планки рами двома болтами М10. У місцях кріплення кронштейнів осі коливання грохота з двох боків до лемеша приєднані боковини. Вони перешкоджають сповзанню пласта набік і надають йому можливість пройти певну довжину грохота, потрібну для сепарації вороху.
Грохот. З огляду на те, що технічно складно в приводі грохота цього картоплекопача отримати коливання достатньої частоти, зазори між пальцями грохота збільшено до: між двома середніми — 110 мм, між одним середнім і одним крайнім — 70 мм.
Ця особливість дає змогу отримати кращу сепарацію вороху за низької частоти струшування. Грохот виконаний так.
На кінці лемеша (довжина лемеша — 265 мм) закріплені два кронштейни болтами М6х20. Конштейни мають отвори для кріплення осі коливання пальців грохота. Вісь виконана у вигляді прутка діаметром 10 мм із нарізаною на обох його кінцях різьбою. Довжина осі дорівнює ширині лемеша. На вісь із зазором 0,25 мм надіто 8 втулок (4 розпірні та 4 робочі). Втулки мають бокові отвори з різьбою М10, крім отвору для осі їх коливання. Пальці грохота, зроблені з прутків елеватора картоплекопача КСТ-14 (4 шт), одними своїми кінцями вкручені у бокові отвори робочих втулок. При цьому вкручені вони з таким розрахунком, щоб не було втрати живого перерізу грохота. Для цього задіяно дві крайні втулки, а середні — з використанням розпірних втулок. Для запобігання випаданню бульб картоплі в середній частині грохота (позаяк там утворився зазор 110 мм) служить рама копача, розміщена саме в тому місці. На кінці пальців, завдовжки 600 мм, зроблено по два отвори з відстанню між ними 24 мм. У цих отворах закріплено кронштейни кріплення канатів. Кронштейни служать для усунення опору руху пласта, оскільки вони кріпляться знизу пальців. Стояки кронштейнів розміщені позаду рами копача, чим виключається можливість намотування на них рослинних решток. Кронштейни кріпляться в отворах пальців так, щоб не перешкоджати один одному під час руху, тобто розміщені шахматним порядком.
Привод грохота. Для надання дії грохоту служить ступінчастий вал, якому своєю чергою надають дії приводні диски. Ступінчастий вал виконаний з п’яти пластин, з’єднаних між собою чотирма шпильками діаметром 12 мм, і двома шпильками ступінчастий вал кріпиться до маточин дисків. Радіус кривошипу ступінчастого вала — 45 мм — вибрано з умовою кращого руйнування пласта та допустимих втрат картоплі. За дуже малого радіуса кривошипу кут взаємного відхилення пальців буде малий, а тому і руйнування пласта буде недостатнє. При встановленні великого радіуса кривошипу кут взаємного розхилу пальців не відповідатиме умовам допустимих втрат урожаю — картопля випадатиме крізь надмірні зазори.
Приводні диски призначені для: а) утримання копача в рядку від бокового зміщення; б) підрізання бокових частин пласта та бур’янів; в) надання дії грохоту.
Для кращого зчеплення з грунтом диски виконані з грунтозачепами (диски діаметром 350 мм із маточинами взято із зерно-тукової сівалки СЗ-3,6, грунтозачепами служать сегменти коси комбайна СК-5М). Диски кріпляться двома планками до поперечини, а та своєю чергою — двома хомутами до кронштейна. Кронштейн уже з дисками та ступінчастим валом з’єднаний хомутами із переднім хвостовиком рами. На шийки ступінчастого вала насаджено чотири радіальні підшипники кочення N 180201, на яких розміщені хомути кріплення каната. Хомут стягується болтом, на який також надіто петлю кріплення каната. Канат між двома кінцями хомута не затискається, а може рухатися в межах розміру петлі. Інший кінець канату кріпиться завдяки затискному пристрою. Товстостінна трубка з нарізаною із внутрішнього боку різьбою має в середній частині боковий наскрізний отвір.
Канат, зігнутий у вигляді петлі й встановлений в цей отвір, затискається з двох боків болтами. З огляду на те, що канат має перегин під кутом 90° при наближенні до кронштейна кріплення, виникає потреба у використанні блока (див. фото). На шарикопідшипник насаджуються вінця з проточеним по довжині кола пазом. Чотири шарикопідшипники з даними вінцями (відповідно до чотирьох канатів) насаджуються на вісь і розосереджуються розпірними втулками.
Основа. Рама картоплекопача виконана у вигляді зігнутої дуги з порожнистого профілю прямокутного поперечного перерізу і підсилена ребром жорсткості зверху. Передній хвостовик рами зроблено з профілю прямокутного поперечного перерізу. У передній його частині є набір регульованих отворів для зміщення точки прикладання зусилля та отвір кріплення механізму регулювання глибини обробітку. Хвостовик вставляється в передню частину рами та затискається болтами. Задній хвостовик рами з’єднаний з нею аналогічно та нероз’ємно з’єднаний з планкою рами та полозком. Рукоятки управління зроблені зі сталевих тонкостінних трубок завдовжки 1100 мм кожна.
Технологічний процес. Під час роботи картоплекопача пласт грунту з бульбами та рослинними рештками підрізається лемешем знизу. Із боків пласт підрізається дисками, чим виключається можливість сповзання його набік і нагромадження бур’янів на рамі копача. Підрізаний пласт подається до сепараційного робочого органу — грохота, де, завдяки взаємному переміщенню пальців, пласт руйнується в напрямку паралельному до руху копача (у поперечному напрямку пласт втратив свою цілісність при надходженні його на леміш). Грунт просіюється крізь зазори між пальцями, а бульби картоплі та рослинні рештки спадають на поверхню поля. Піднімання пальців грохота є примусовим завдяки дії на них струшувальних канатів, опускання ж — вільне при дії власної сили тяжіння та сили тяжіння пласта. Сепарація вороху за всією довжиною грохота відбувається, починаючи з найменших частинок, і закінчується наприкінці пальців спаданням на поверхню вже просіяного вороху часточок грунту найбільшого розміру. Цей розподіл проходить завдяки неоднаковому розхилу пальців за їх довжиною — з віддаленням від осі коливання розхил зростає.
Регулювання. Для зміни глибини обробітку слід поставити гачок регулювання гребінки у потрібне положення. Додатковий діапазон зміни глибини обробітку дає поворот переднього хвостовика рами на 180°, позаяк він дещо зігнутий доверху. Картоплекопач може працювати на площах гребеневої посадки картоплі з міжряддям 35—70 см. Щоб забезпечити хід коня в міжряддях, а не по рядку, потрібно гребінку повернути навколо своєї осі й встановити фіксатор у відповідний отвір залежно від ширини міжряддя. Це застосовується на важких грунтах або там, де багато картоплі знаходиться на невеликій глибині залягання, тобто коли виникає небезпека пошкодження бульб. Глибина ходу дисків регулюється поворотом поперечини разом із дисками навколо своєї осі, попередньо відпустивши чотири гайки хомутів. Так само можна встановлювати й потрібний кут нахилу планок кріплення дисків, щоб рівнодіюча сила опору різання дисків проходила саме по осі цих планок. Цим самим усувається крутний момент, який намагається повернути диски разом із планками навколо осі поперечини. Для виставлення потрібної відстані між диском і лемешем служить кронштейн кріплення дисків до переднього хвостовика рами, який можна переміщувати вперед і назад. Під час роботи копача на важких грунтах і дуже засмічених бур’янами слід збільшити амплітуду струшування грохота. Для цього потрібно опору канатів перемістити вперед по ходу копача, при цьому чітко витримати паралельність її із ступінчастим валом. Під час роботи копача на середніх чи легких грунтах амплітуду, навпаки, зменшують, запобігаючи тим самим випаданню бульб картоплі крізь надмірні зазори між пальцями. Для роботи копача на піщаному і супіщаному грунтах амплітуди, яка відповідає радіусу кривошипа, достатньо. При цьому кут між канатом і пальцем, з яким він з’єднаний, має дорівнювати 90° у стані, коли кут нахилу пальця до полозка дорівнює 24°. Висота від рукояток управління до дна борозни оброблюваного рядка може змінюватися у діапазоні 700—1000 мм переміщенням кронштейна вздовж рами копача.
Проведені випробування свідчать, що енергомісткість процесу сепарації вороху при використанні даної схеми сепараційного робочого органу в кілька разів нижча, ніж при використанні пруткового елеватора. Поверхонь спрацювання значно менше порівняно із сепараційним робочим органом елеваторного типу, чим пояснюється більший строк служби. У цьому робочому органі забезпечується легкодоступність до поверхонь спрацювання та можливість їх заміни чи відновлення.
До того ж, якість процесу сепарації вороху не поступається перед якістю аналогічного процесу на прутковому елеваторі. Сполучення деталей найбільшого спрацювання (втулка — вісь) дещо захищене від влучання грунту лемешем та може бути замінено підшипником кочення з ущільненням при використанні цієї схеми на картоплезбиральних машинах у серійному виробництві. При цьому привод грохота доцільно зробити від валу відбору потужності трактора, змінивши дещо конструкцію, зокрема замінивши струшувальні канати шатунами та розмістивши ступінчастий вал знизу лемеша, поблизу осі коливання грохота.
Назагал згадана вище схема сепараційного робочого органу картоплезбиральної машини відповідає вимогам щодо ресурсозбереження, ремонтопридатності та довговічності й може бути використана при проектуванні нових машин.

А. Рубець,
ІМПК НАУ

Інтерв'ю
Останніми роками різко почастішали нотифікації на українське зерно — скарги від іноземних покупців на наявність у ньому карантинних організмів. Фахівці стверджують, що таку ціну Україна платить за існуючу схему поборів з експортерів, які... Подробнее
Швидка зміна кліматичних умов, нестійка економічна ситуація в Україні та світі, обмеження доступу до основних виробничих ресурсів та їхнє суттєве здорожчання змушують як світових, так і вітчизняних аграріїв шукати більш раціональні... Подробнее

1
0